Рішення

від 18.11.2013 по справі 905/3571/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

18.11.2013 Справа № 905/3571/13

Господарський суд Донецької області у складі судді О. В. Гассій

при секретарі судового засідання Т.Є. Зіборовій

розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка, Донецька область

до відповідача Державного підприємства «Макіїввугілля» м. Макіївка, Донецька область

про стягнення заборгованості в сумі 31668,72 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: Сегіда В.М.-представник

від відповідача: Вітер В.Ю.-представник

СУТЬ СПОРУ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка, Донецька область звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства «Макіїввугілля» м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 31668,72 грн.

Розпорядженням в. о. голови господарського суду Донецької області від 24.07.2013 р. у зв'язку з відпусткою судді Гассій О.В. справа № 905/3571/13 була передана судді Осадчий А.М.

У зв'язку із виходом з відпустки судді Гассій О.В. розпорядженням голови господарського суду Донецької області від 18.09.2013 р. справу № 905/3571/13 передано на розгляд судді Гассій О.В.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на неналежне виконання відповідачем умов договору на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-15/2010/93 від 01.04.2010 року щодо оплати виконаних робіт.

До матеріалів справи позивачем долучені копії наступних документів: договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-15/2010/93 від 01.04.2010 року, калькуляція кошторисної вартості (додаток № 1), акти здачі-прийомки робіт № 1 від 31.05.2010 року, № 2 від 30.06.2010 р., № 3 від 31.07.2010 р., № 4 від 31.08.2010 р., № 5 від 30.09.2010 р., № 6 від 31.10.2010 р., № 7 від 30.11.2010 р., № 8 від 31.12.2010 р., № 9 від 31.01.2011 р., № 10 від 28.02.2011 р., № 11 від 31.03.2011 р., банківські виписки, лист № 05 від 13.01.2013 року, фіскальний чек № 9378 від 14.01.2013 року.

Відповідач проти позову заперечував, посилаючи на те, що позивачем не були виконані в повному обсязі умови договору, а саме: розділ 2 пункт 2.4. договору, в якому йдеться про те, що оплата проводиться замовником щомісячно на поточний рахунок виконавця на протязі місяця з моменту виставлення рахунку.

Вищезазначені заперечення відповідача до уваги судом не приймаються, оскільки спростовуються наявним в матеріалах справи листом № 05 від 13.01.2013 року (аркуш справи 22).

Під час розгляду справи позивачем були подані заяви про збільшення позовних вимог № 070 від 25.06.2013 року, № 076 від 23.07.2013 року, які були прийняті судом до розгляду, про що свідчать ухвали суду від 26.06.2013 р. та від 24.07.2013 р.

З тексту вищезазначених заяв вбачається, що позивач крім заявленої у позовній заяві суми заборгованості 31668,72 грн., яка виникла за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-15/2010/93 від 01.04.2010 року, заявляє до стягнення заборгованість в сумі 6048,12 грн., яка виникла за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-51/2010/45 від 01.04.2010 р. , заборгованість в сумі 30486,36 грн., яка виникла за договором № 56 від 01.03.2011 року , заборгованість в сумі 16070,26 грн., яка виникла за договором № 03/70/07 від 04.01.2012 р., тобто позивач вимагає додатково стягнути з відповідача заборгованість ще за трьома договорами, про які не йшлося у позовній заяві .

Передбачені частиною четвертою статті 22 Господарського процесуального кодексу України права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві (постанова Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року).

Господарським процесуальним кодексом України , зокрема статтею 22 цього Кодексу , не передбачено права позивача на подання заяв (клопотань) про "доповнення" або "уточнення" позовних вимог, або заявлення "додаткових" позовних вимог і т.п. Тому в разі надходження до господарського суду однієї із зазначених заяв (клопотань) останній, виходячи з її змісту, а також змісту раніше поданої позовної заяви та конкретних обставин справи, повинен розцінювати її як:

- подання іншого (ще одного) позову, чи

- збільшення або зменшення розміру позовних вимог, чи

- об'єднання позовних вимог, чи

- зміну предмета або підстав позову.

Зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача.

Своєю заявою позивач фактично змінює предмет та підстави позовних вимог, оскільки вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6048,12 грн. за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГИ № ТО-51/2010/45 від 01.04.2010 р. , заборгованості в сумі 30486,36 грн. за договором № 56 від 01.03.2011 року , та заборгованості в сумі 16070,26 грн. за договором № 03/70/07 від 04.01.2012 р. у позовній заяві ним не заявлялись.

Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається.

Така правова позиція суду кореспондується з позицією Вищого господарського суду України, викладеною в п. 3.11., п.3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 року.

Тому, збільшення розміру позовних вимог не може бути пов'язано з пред'явленням додаткових позовних вимог, про які не йшлося в позовній заяві, тобто в даному випадку вимоги про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 6048,12 грн. за договором на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-51/2010/45 від 01.04.2010 р. , заборгованості в сумі 30486,36 грн. за договором № 56 від 01.03.2011 року , заборгованості в сумі 16070,26 грн. за договором № 03/70/07 від 04.01.2012 р. є додатково заявленими вимогами .

Таким чином, враховуючи вищевикладене, а також вимоги статті 22 Господарського процесуального кодексу України, суд залишає заяви про збільшення позовних вимог № 070 від 25.06.2013 року, № 076 від 23.07.2013 року без розгляду, але при цьому позивач не позбавлений права звернутися з новим позовом у загальному порядку.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив наступне:

1 квітня 2010 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка (Виконавець) та ВП «Шахта імені С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля» (Замовник) був укладений договір на сервісне технічне обслуговування комплексу КАГІ № ТО-15/2010/93 (далі - Договір).

У відповідності з пунктом 1.1. Договору «Виконавець» зобов'язується виконати згідно з умовами даного договору роботи з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ, що знаходиться в експлуатації у системі АКГ ВП «Шахта імені С.М.Кірова» ДП «Макіїввугілля», а «Замовник» зобов'язується приймати і оплачувати ці роботи.

Вартість робіт з сервісного технічного обслуговування комплексу КАГІ складає 3024,06 грн. на місяць, в тому числі ПДВ 504,01 грн. (п.2.1. Договору).

Загальна вартість робіт за даним Договором складає 36288,72 грн., в тому числі ПДВ - 6048,12 грн. (п. 2.2. Договору).

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України та статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має бути виконано належним чином відповідно до Закону, умов договору та інших актів цивільного законодавства.

Виконання робіт підтверджується щомісячними актами прийомки-здачі виконаних робіт (п. 2.3. Договору).

Факт виконання робіт та їх прийняття підтверджується актами здачі-прийомки робіт № 1 від 31.05.2010 року, № 2 від 30.06.2010 р., № 3 від 31.07.2010 р., № 4 від 31.08.2010 р., № 5 від 30.09.2010 р., № 6 від 31.10.2010 р., № 7 від 30.11.2010 р., № 8 від 31.12.2010 р., № 9 від 31.01.2011 р., № 10 від 28.02.2011 р., № 11 від 31.03.2011 р., які підписані з боку обох сторін без зауважень , підписи скріплені печатками підприємств.

Оплата виконаних робіт здійснюється «Замовником» щомісячно на поточний рахунок «Виконавця» впродовж одного місяця з моменту виставлення рахунку (п. 2.4. Договору).

Позивач надсилав на адресу відповідача лист № 05 від 13.01.2013 року разом із рахунками-фактурами, про що свідчить фіскальний чек № 9378 від 14.01.2013 року, копія якого міститься в матеріалах справи.

Приписами статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріали справи свідчать про те, що позивач виконав свої зобов'язання за Договором в повному обсязі, проте в порушення умов Договору відповідач не здійснив в повному обсязі оплату виконаних робіт, внаслідок чого і виникла заборгованість в сумі 31668,72 грн.

Сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 31668,72 грн., що підтверджується матеріалами справи, та підлягає стягненню в повному обсязі.

Положеннями статті 33 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності.

Судові витрати розподіляються у відповідності до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України

Керуючись ст. 526, 530, 629 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. ст. 2, 4 2 , 4 3 , 22, 33, 34, 43, 44, 49, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка, Донецька область до Державного підприємства «Макіїввугілля» м. Макіївка, Донецька область про стягнення заборгованості в сумі 31668,72 грн. - задовольнити .

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» м. Макіївка, Донецька область (86157, м. Макіївка, Донецька область, пл. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка, Донецька область (86108, м. Макїівка, Донецька область, вулиця Ліхачьова, 60, код ЄДРПОУ 32087543) заборгованість в сумі 31668,72 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Макіїввугілля» м. Макіївка, Донецька область (86157, м. Макіївка, Донецька область, пл. Радянська, 2, код ЄДРПОУ 32442295) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого комерційного підприємства «ТЕХНО-СІЗ» м. Макіївка, Донецька область (86108, м. Макїівка, Донецька область, вулиця Ліхачьова, 60, код ЄДРПОУ 32087543) витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

В судовому засіданні 18.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 22.11.2013 р.

Суддя О.В. Гассій

Вик. Зіборова Т.Є.