Рішення

від 14.11.2013 по справі 907/1023/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

14.11.2013р. Справа № 907/1023/13

За позовом державного підприємства „Берегівське лісове господарство", с. Яноші Берегівського району

ДО товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Ліс МД", с. Дубрівка Іршавського району

ПРО стягнення суми 45990,60грн., в тому числі 41847,68грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та 4142,92грн. пені за несвоєчасний розрахунок

(позовні вимоги викладено у відповідності до заяви позивача, поданої в порядку вимог статті 22 ГПК України про їх збільшення)

Суддя О.Ф. Ремецькі

Представники сторін:

від позивача - Буря В.В. - представник за довіреністю від 14.05.2013р.

від відповідача - не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство „Берегівське лісове господарство", с. Яноші Берегівського району звернулось до Господарського суду Закарпатської області з позовом до товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Ліс МД", с. Дубрівка Іршавського району про стягнення 41847,68грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію.

Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 11.10.2013р. порушено провадження у справі №907/1023/13 та призначено справу до розгляду на 23.10.2013р.

Ухвалою суду від 23.10.2013р. розгляд справи було відкладено на 06.11.2013р.

У зв'язку з неявкою представника відповідача розгляд справи ухвалою суду від 06.11.2013р. було відкладено на 14.11.2013р.

Позивач свого представника в судове засідання направив, подану ним заяву у відповідності до вимог ст. 22 ГПК України про збільшення суми заявлених позовних вимог, підтримав у повному обсязі та просить стягнути з відповідача суму 45990,60грн., в тому числі 41847,68грн. заборгованості по оплаті за відпущену продукцію та 4142,92грн. пені за несвоєчасний розрахунок. В обгрунтування своїх вимог вказує на порушення відповідачем умов договору в частині проведення повного та своєчасного розрахунку по оплаті за поставлену лісопродукцію.

Відповідач вимог ухвал суду від 11.10.2013р., від 23.10.2013р. та від 06.11.2013р. не виконав, витребуваних судом матеріалів не подав, свого уповноваженого представника в судове засідання не направив, незважаючи на те, що про дату проведення судового засідання був повідомлений належним чином.

Крім того, про належне повідомлення відповідача у справі про порушення провадження у справі свідчить також повідомлення про вручення поштового відправлення №00166180, з якого вбачається про своєчасне отримання представниками відповідача ухвали суду від 11.10.2013 року.

Враховуючи те, що мають місце докази належного повідомлення сторони про час та місце проведення судового засідання по розгляду позовної заяви, неявка представника відповідача не тягне перенесення розгляду справи на інші строки, в зв'язку з чим суд вважає можливим відповідно до ст. 75 ГПК України розглянути справу за наявними матеріалами та без участі представника відповідача.

Оскільки суд відкладав розгляд справи, надаючи можливість учасникам судового процесу реалізувати свої процесуальні права на представництво інтересів у суді та подання доказів в обґрунтування своїх вимог та заперечень, суд, враховуючи процесуальні строки розгляду спору, встановлені ст. 69 ГПК України , доказове наповнення матеріалів справи, не знаходить підстав для повторного відкладення розгляду справи.

Відповідно до вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України в судових засіданнях складені протоколи, які долучено до матеріалів справи.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Між сторонами, а саме державним підприємством Берегівське лісове господарство", с. Яноші Берегівського району та товариством з обмеженою відповідальністю „Еко-Ліс МД", с. Дубрівка Іршавського району 11.12.2012р. було укладено договір №1/61 купівлі-продажу лісопродукції за результатами проведення аукціону із продажу ресурсів необробленої деревини заготівлі 1-го кварталу 2013 року.

У відповідності до умов даного договору продавець (позивач) передає у власність необроблену деревину, а покупець (відповідач) зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього ціну відповідно до умов договору (передплата 100% вартості), шляхом переказу коштів на розрахунковий рахунок продавця, згідно виставленого рахунку-фактури на протязі 5-ти календарних днів з дати пред'явлення рахунку до оплати. Право власності на товар переходить до покупця з моменту повної оплати вартості купленого на аукціоні товару та підписання товарно-транспортних документів.

Позивач зазначає, що на виконання умов договору ним, як продавцем, було відпущено відповідачу відповідну лісопродукцію згідно товарно-транспортних накладних № 072116 від 29.03.2013 р. на суму 12 208,60 грн., № 089237 від 18.04.2013 р. на суму 12 466,80 грн., № 089239 від 23.04.2013 р. на суму 8 057,30 грн., № 089103 від 25.04.2013 р. на суму 11 667,40 грн. та № 089246 від 25.04.2013 р. на суму 9 447,58 грн. Відтак, відповідачу передано товар, на загальну суму 53 847,68 грн.

Платіжними дорученнями № 35 від 29.03.2013 р. на суму 2 000,00 грн. та № 15 від 27.03.2013 р. на суму 10 000,00 грн. відповідач здійснив лише часткову оплату поставленого товару, що, у свою чергу, відповідно до умов Договору та норм чинного законодавства, є порушенням господарського зобов'язання. Позивач зазначає, зо станом на день звернення з позовом у Відповідача перед Позивачем наявна заборгованість за поставлений товар у розмірі 41 847,68 грн. Разом з тим, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем умов договору та не проведення повного розрахунку, просить суд стягнути з відповідача суму 4142,92грн. пені за несвоєчасний розрахунок.

Позивач зазначає, що ним на адресу відповідача 18.07.2013р. було направлено вимогу про проведення повного розрахунку вартості отриманого ним товару, однак, відповідачем вимогу позивача залишено без відповіді та задоволення.

У зв'язку з цим, позивач просить стягнути з відповідача відповідну суму заборгованості в примусовому порядку.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 671 ЦК України , якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов'язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Якщо договором купівлі-продажу асортимент товару не встановлений або асортимент не був визначений у порядку, встановленому договором, але із суті зобов'язання випливає, що товар підлягає переданню покупцеві в асортименті, продавець має право передати покупцеві товар в асортименті виходячи з потреб покупця, які були відомі продавцеві на момент укладення договору, або відмовитися від договору.

Також, за змістом ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Статтею 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України ).

В силу приписів ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних випадках ставляться.

Згідно із статтями 525 , 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу , інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно з ст. 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Наявними у справі матеріалами підтверджено факт підписання та отримання відповідачем відповідно продукції на загальну суму 53 847,68 грн. за товарно-транспортними накладними № 072116 від 29.03.2013 р. на суму 12 208,60 грн., № 089237 від 18.04.2013 р. на суму 12 466,80 грн., № 089239 від 23.04.2013 р. на суму 8 057,30 грн., № 089103 від 25.04.2013 р. на суму 11 667,40 грн. та № 089246 від 25.04.2013 р. на суму 9 447,58 грн. Також матеріалами справи підтверджено, а відповідачем в установленому порядку належними та допустимими доказами не спростовано, факт частково проведеного розрахунку за платіжними дорученнями № 35 від 29.03.2013 р. на суму 2 000,00 грн. та № 15 від 27.03.2013 р. на суму 10 000,00 грн., у зв'язку з чим вимога позивача про стягнення з відповідача суми 41487,68грн. основного боргу підлягає задоволенню.

Також позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача суми 4142,92грн. пені за несвоєчасний розрахунок за період прострочки з 31.07.2013р. по 07.11.2013р., яка задоволенню не підлягає з огляду на таке.

Відповідно до ст. 611 ЦК України , одним із наслідків порушення зобов'язання є сплата неустойки.

Положеннями ст. 216 , ч. 1 ст. 218 ГК України також визначено, що підставою господарсько-правової відповідальності у вигляді застосування господарських санкцій є вчинене учасником господарських відносин правопорушення у сфері господарювання. Одним з видів господарських санкцій, згідно ч.2 ст.217 ГК України , є штрафні санкції, до яких віднесені штраф і пеня (ч.1 ст.230 ГК України ).

Договором встановлена відповідальність у вигляді пені за порушення зобов'язання в частині оплати виконаних робіт у розмірі 0,1% від суми заборгованості за кожний день прострочення (п.9.5. договору).

Вимоги в частині стягнення пені з розрахунку в 0,1% від суми прострочення мотивовані позивачем з посиланням на умови договору.

Однак, з указаним висновком не може погодитись суд, оскільки розмір пені обрахований позивачем без урахування обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою НБУ, згідно Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (постанова Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанова Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі № 25/187).

Здійснивши перерахунок пені з урахуванням вимог Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" за період прострочки з 31.07.2013р. по 07.11.2013р., суд вважає, що вимоги про стягнення пені підлягають задоволенню частково в сумі 1476,51грн. В задоволенні решти вимог слід відмовити.

Згідно статті 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 32-34, 43, 44, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України,

СУД ВИРІШИВ :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю „Еко-Ліс МД" (90133, с. Дубрівка, 189 Іршавського району, код ЄДРПОУ 38056306) на користь державного підприємства „Берегівське лісове господарство" (90223, с. Яноші, вул. головна, 50а Берегівського району, код ЄДРПОУ 22114537) суму 42964,16грн., в тому числі 41487,68грн. боргу по оплаті за придбану продукцію та 1476,51грн. пені, а також суму 11607,30грн. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Після набрання законної сили рішенням видати наказ.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено 25.11.2013р.

Суддя О.Ф. Ремецькі