Рішення

від 20.11.2013 по справі 916/2577/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"20" листопада 2013 р.Справа № 916/2577/13 За позовом : Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси";

До відповідача: Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26";

Про стягнення 127 371,40грн.

Суддя Оборотова О.Ю.

За участю представників:

Від позивача : Бондаренко Н.В.- довіреність від 28.12.12р.;

Від відповідача: Зелений Д.В. довіреність від 10.10.2013р.; Грічушенко С.О. голова правління протокол №38 від 20.11.2012р.

Суть спору: Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси" звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до відповідача Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26" про стягнення 129 937,99грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 25.09.2013 року порушено провадження у справі №916/2577/13.

16.10.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 129 937,99грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

04.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 127 371,40грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

20.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого зазначено, що відповідач визнає заборгованість та просить позивача дати згоду на погашення боргу шляхом його реструктуризації на протязі шести місяців.

20.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про уточнення позовних вимог, відповідно до якої позивач зазначає період заборгованості відповідача з 01.12.2012р. по 01.11.2013р.

20.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення згідно з графіком погашення заборгованості наявного в матеріалах справи.

У судовому засіданні 20.11.2013 р. після виходу судді з нарадчої кімнати було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, суд встановив:

Відповідно до рішення Одеської міської ради № 101-V від 27.06.2006 р. "Про реорганізацію комунального підприємства "Одестеплокомуненерго" та комунального підприємства "Одесатеплоенерго" реорганізовано комунальне підприємство "Одестеплокомуненерго"та комунальне підприємство "Одесатеплоенерго" шляхом злиття та створено на їх базі Комунальне підприємство "Теплопостачання міста Одеси".

Згідно Статуту КП "Теплопостачання міста Одеси", затвердженого рішенням Одеської міської ради від 22.11.2011 р. № 1535-VІ, основною метою діяльності КП "Теплопостачання міста Одеси" є здійснення виробничо-технічної діяльності, спрямованої на надійне та безперебійне забезпечення споживачів тепловою та електричною енергією, одержання прибутку для здійснення діяльності Підприємства та задоволення на його основі соціально-економічних інтересів трудового колективу Підприємства.

01.11.2006року між КП "Теплопостачання міста Одеси" (Теплопостачальна організація) та Житлово-будівельним кооперативом "Жовтневий-26" (Споживач) було укладено договір №4225 на постачання теплової енергії, згідно якого теплопостачальна організація бере на себе зобов'язання постачати споживачу теплову енергію, а споживач зобов'язується оплачувати фактично одержану теплову енергію за встановленими тарифами в терміни, передбачені цим договором.

Відповідно до п.2.1 договору №4225 від 01.11.2006р. теплова енергія постачається споживачу в житловий будинок за адресою: по вул. Ак. Корольова, 20 на опалення та гаряче водопостачання в обсягах згідно Додатку №1 до цього договору.

Відповідно до п. 3.2.2. договору №4225 від 01.11.2006р. споживач зобов'язався виконувати умови та порядок оплати спожитої теплової енергії в обсягах і в терміни, що передбачені цим договором.

Згідно п.п. 4.2.1, 4.2.3 договору №4225 від 01.11.2006р. теплопостачальна організація зобов'язалась забезпечувати постачання теплової енергії Споживачу в обсягах згідно з додатком 1 до договору; повідомляти споживача письмово або в засобах масової інформації про зміну тарифів або про обмеження постачання тепла.

Відповідно до п. 6.2, 6.5 договору №4225 від 01.11.2006р. розрахунковим періодом є календарний місяць. Щомісяця Споживач та теплопостачальна організація щомісячно до 15 числа місяця після розрахункового складають акт звіряння взаєморозрахунків.

Згідно п.п. 10.3., 10.4. договору №4225 від 01.11.2006р. припинення дії договору не звільняє споживача від обов'язку повної сплати спожитої теплової енергії. Договір вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії про його припинення не буде письмово заявлено однією із сторін.

На виконання договірних зобов'язань. підприємство відпускало теплову енергію споживачу, проте, в порушення своїх обов'язків, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4., 6.7 договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у період з 01.12.2012р. по 01.11.2013р. складає 131 937,99грн.

Враховуючи невиконання відповідачем взятого на себе за договором обов'язку щодо оплати за отриману теплову енергію, позивач звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою, згідно якої просить стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26" заборгованість у розмірі 131 937,99 грн.

04.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 127 371,40грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

Проаналізувавши наявні у справі докази та надавши їм правову оцінку, суд дійшов наступних висновків.

Відповідно до ст. 175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію: передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо, або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частиною 2 ст. 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1, 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч. 1 ст. 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов'язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов'язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

Вищевказане цілком кореспондується з положеннями ст. 275 Господарського кодексу України, згідно якої за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. При цьому ч.2 ст. 275 цього кодексу встановлено, що відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається.

У відповідності до ч. 1 ст. 277 ГК України абоненти користуються енергією з додержанням правил користування енергією відповідного виду, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Згідно до п. 40 „Правил користування тепловою енергією" затверджених Постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007р., споживач теплової енергії зобов'язаний, зокрема, вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.

Також, відповідно до ст. ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Положеннями ч. 6 ст. 19 Закону України "Про теплопостачання" передбачено, що споживач повинен щомісячно сплачувати теплопостачальній організації за фактично отриману теплову енергію.

Із змісту ч. 3 ст. 24, ч. 2, ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" вбачається, що основними обов'язками споживача теплової енергії є: своєчасне укладання договору з теплопостачальною організацією на постачання теплової енергії; додержання вимог договору та нормативно-правових актів. Теплопостачальні, теплотранспортні і теплогенеруючі організації зобов'язані: забезпечувати надійне постачання обсягів теплової енергії відповідно до умов договору та стандартів; здійснювати перерахунок за спожиту теплову енергію із споживачами з урахуванням авансового платежу та показань приладів комерційного обліку теплової енергії протягом місяця після закінчення опалювального періоду

За умовами ч. 6 ст. 25 Закону України "Про теплопостачання" у разі відмови споживача оплачувати споживання теплової енергії заборгованість стягується в судовому порядку.

У відповідності ст. 193 Господарського кодексу України, відповідно до якої суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Судом встановлено, що КП "Теплопостачання м.Одеси" свої зобов'язання за договором виконало в повному обсязі, відпускало теплову енергію споживачу, проте, відповідачем, в порушення своїх зобов'язань, визначених у п. 3.2.2., 6.3., 6.4., 6.7 договору, відповідач спожиту теплову енергію не сплачував в повному обсязі, внаслідок чого, у нього виникла заборгованість у період з 01.12.2012р. по 01.11.2013р. складає 131 937,99грн.

Згідно ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.

У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

04.11.2013р. до господарського суду Одеської області від позивача надійшла заява про зменшення позовних вимог, відповідно до якої позивач просить суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 127 371,40грн., у зв'язку з частковою сплатою відповідачем заборгованості.

Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем за договором №4225 від 01.11.2006р. складає 127 371,40грн.

20.11.2013р. до господарського суду Одеської області від відповідача надійшла заява про надання розстрочки виконання рішення згідно з графіком погашення заборгованості наявного в матеріалах справи.

У судовому засіданні 20.11.2013р. представник позивача проти розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області, не заперечував.

Відповідно до ч.1 ст.121 Господарського процесуального кодексу України при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, за поданням прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Згідно Постанови Пленум Вищого господарського суду України №9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" від 17.10.2012р. (далі Постанова), зокрема п.7.1.передбачено, що Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі-рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Оскільки згадана стаття не обмежує відповідне право господарського суду певним строком, воно може бути реалізоване у будь-який час після набрання рішенням законної сили і до його фактичного повного виконання, в межах строку пред'явлення наказу до виконання. Також не обмежується право заявника на повторне звернення з відповідною заявою, якщо вона вже розглядалася судом.

Застосовуючи заходи, передбачені статтею 121 ГПК, господарські суди повинні мати на увазі таке.

П. 7.1.2. Постанови, Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

П. 7.2. Постнови, Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

При цьому, відстрочка або розстрочка виконання рішення, допускається у виняткових випадках і залежно від обставин справи .

В свою чергу, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Враховуючи вищевикладене, дослідивши наявні обставини справи, що ускладнюють виконання рішення суду на теперішній час, заслухавши пояснення представників сторін, та давши їм оцінку в сукупності, суд вважає, що заява Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26" про розстрочку виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №916/2577/113 не суперечить вимогам чинного законодавства, та підлягає задоволенню з наданням Житлово-будівельному кооперативу "Жовтневий-26" розстрочки виконання рішення господарського суду Одеської області по справі №916/2577/13 про стягнення заборгованості у розмірі 127 371,40грн. строком на 6(шість) місяців, згідно наведеного графіку погашення.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, як обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 33,34,43,44-49,50,82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги - задовольнити.

2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26" (65114, м. Одеса, вул Ак. Корольова, 20, код ЄДРПОУ 20995344, р/р 2600630011471 Банк Київське відділення АКБ УСБ, МФО 328016) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська 1-Б, рахунок №26038300416451 в АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102) - заборгованість у розмірі 127 371,40грн.; судовий збір 2638,76грн.

3. Розстрочити виконання рішення господарського суду Одеської області від 20.11.2013р. по справі №916/2577/13 зі стягненням з Житлово-будівельного кооперативу "Жовтневий-26" (65114, м. Одеса, вул Ак. Корольова, 20, код ЄДРПОУ 20995344, р/р 2600630011471 Банк Київське відділення АКБ УСБ, МФО 328016) на користь Комунального підприємства "Теплопостачання міста Одеси" (65110, м. Одеса, вул. Балківська 1-Б, рахунок №26038300416451 в АТ «Державний ощадний банк України» філія Одеське ОУ АТ „Ощадбанк", МФО 328845, код ЄДРПОУ 34674102)- заборгованості у розмірі 127 371,40грн. строком на 6(шість) місяців, відповідно до графіку погашення боргу, а саме:

1. листопад 2013р. - 20 000грн.;

2. грудень 2013р. - 20 000грн.;

3. січень .2014р. - 20 000грн.;

4. лютий 2014р. - 20 000грн.;

5. березень 2014р. - 20 0000грн.;

6. квітень 2014р. - 27 371,40грн.;

Рішення суду може бути оскаржено протягом 10-денного строку з моменту складання повного тексту.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи Одеським апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 22.11.2013р.

Суддя Оборотова О.Ю.