Рішення

від 19.11.2013 по справі 919/1287/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 листопада 2013 року справа № 919/1287/13

за позовом приватного підприємства "Знак-Юг"

(99004, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,13)

до приватного підприємства "Туя"

(99011, м. Севастополь, пр. Ген. Острякова,37, кв.38)

про визнання права власності,-

суддя Щербаков С.О .,

за участю:

представника позивача - Долованюк Т.С., довіреність від 10.09.2013;

представника відповідача - не з`явився,

Суть спору:

06.11.2013 приватне підприємство «Знак - Юг» звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до приватного підприємства "Туя" про визнання права приватної власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості - автоматичний газозаправочний пункт, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе,80, що має 73% готовності.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов договору про дольову участь від 01.09.2009 стосовно вимог щодо надання необхідних документів для оформлення позивачем права власності на об'єкт незавершеного будівництва а також оспорюванням з боку відповідача права власності позивача на зазначений об'єкт, який був побудований у відповідності з договором.

Ухвалою від 08.11.2013 було порушено провадження по справі та призначено її до розгляду в судовому засіданні на 19.11.2013.

У судове засідання 19.11.2013 з'явився представник позивача. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином та своєчасно, до початку судового засідання через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, в якому зокрема із посиланням на статтю 392 Цивільного кодексу України вказував на те, що спірний об'єкт - є об'єктом незавершеного будівництва, а тому на думку відповідача, правових підстав для захисту прав позивача не має. Також вказував, що не здійснює позивачу перешкод у реалізації своїх прав стосовно спірного об'єкту та погоджується виконувати свої обов'язки за договором після того, як об'єкт буде готовий до введення в експлуатацію для його реєстрації як новоствореного майна. Крім цього, відповідач у своєму відзиві на позовну заяву просив суд розглянути справу за його відсутністю.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Відповідно до частини 1 пункту 3.9.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, а також враховуючи клопотання представника відповідача, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність представника відповідача за наявними у справі матеріалами.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 19.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши наявні у справі докази, суд

ВСТАНОВИВ:

07.09.2007 між Севастопольською міською Радою (орендодавець) та приватним підприємством "Туя" був укладений договір оренди земельної ділянки, за умовами якого орендодавець відповідно до рішення Севастопольської міської Ради від 16.05.2007 №1950 надає, а орендар приймає в строкове платне використання земельну ділянку для будівництва та обслуговування автомобільної стоянки з пунктом обслуговування маршрутних такси з віднесенням цих земель до категорії земель житлової та суспільної забудови, загальною площею 0,5600 га, що знаходиться за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 80, строком на 25 років (а.с. 14).

01.09.2009 між приватним підприємством "Туя" (забудовник) та приватним підприємством «Знак-Юг» (пайовик) був укладений договір про дольову участь (далі - Договір) за умовами якого учасники договору зобов'язалися спільно діяти без створення юридичної особи на підставі об`єднань майна (внесків) сторін з метою досягнення наступної мети: проектування, будівництво та введення в експлуатацію автогазозаправочного пункту за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе,80 (далі - об'єкт).

Для будівництва об'єкту учасниками договору буде використовуватися земельна ділянка, загальною площею 0,0249,55 га за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе, 80, що знаходиться в оренді у забудовника на підставі договору оренди земельної ділянки, укладеного забудовником з Севастопольською міською Радою від 07.09.2007 та зареєстрованого в Державному реєстрі земель 19.10.2007 під №040765900180 (п. 1.2, 2.6 Договору).

Розділом 2 Договору передбачені загальні умови будівництва.

Так, за змістом пункту 2.2 Договору, забудовник фінансує будівництво Об'єкту в розмірі, який складає 1% від суми витрат на будівництво, Пайовик - 99% від сум витрат на будівництво.

Відповідно до п.2.7. Договору, пайовик приймає дольову участь в будівництві інженерних комунікацій спільно використання (електромереж), про що між сторонами укладається окремий договір або додаткова угода.

Після закінчення будівництва забудовник зобов'язаний здійснювати сприяння Пайовику в оформлені права власності на частину Об'єкту, яка складає 99% (пункт 3.3.2 Договору).

При оформленні Пайовиком права власності на об'єкт забудовник зобов'язаний надати необхідні для цього документи (пункт 3.3.4 Договору)

Пунктом 3.3.5 зокрема передбачено, що після закінчення будівництва та введення в експлуатацію об'єкту, у разі переходу права власності на частку Пайовику, Забудовник зобов'язується відмовитись на користь Пайовика від права користування земельною ділянкою загальною площею 0,0249 га відокремленого (згідно плану схемі) по АГЗН за адресою м. Севастополь, Камишове шосе,80, не пізніше 30 днів з моменту введення до експлуатації об'єкту та клопотати перед Севастопольською міською Радою.

Після закінчення будівництва забудовник зобов'язаний відступити пайовику свою частку в Об'єкті (1%) за балансовою вартістю впродовж 3 днів з моменту оформлення права власності на об'єкт (пункт 3.3.7 Договору).

У пункті 4.2. Договору сторони визначили, що усі витрати, пов'язані з будівництвом об'єкту, сторони сплачують в наступному порядку: будівництво об'єкту фінансується на 99% за рахунок пайовика та в сумі 1% за рахунок забудовника.

Розділом 5 Договору сторонами узгоджено набуття права власності на об'єкт будівництва.

Згідно п. 5.1. Договору, пайовику належить право власності на весь обсяг незавершеного будівництва та будівельні матеріали, профінансовані за рахунок його власних коштів.

Відповідно до п. 5.3 право власності у пайовика на 99% часток та у забудовника на 1% частку закінченого будівництвом об'єкту набуває з моменту введення об'єкту в експлуатацію та отримання Свідоцтва про право власності на об'єкт нерухомого майна.

Договір набирає сили з моменту його підписання та діє до моменту здачі об'єкту до експлуатації, отримання на нього правовстановлюючих документів та переоформлення частки забудовника на пайовика (пункт 7.1 Договору).

На виконання умов договору від 01.09.2009 пайовиком ПП «Знак-Юг» було здійснено необхідні підготовчі роботи, які необхідні для початку будівництва газозаправочного пункту, а саме: розроблені робочі проекти, зроблені необхідні погодження, розпочато будівництво.

За даними експертного будівельно-технічного дослідження №900 від 07.08.2013 об'єкт незавершеного будівництва - автоматичний газозаправочний пункт, що розташований за адресою: м. Севастополь, Камишове шосе 80, є об'єктом нерухомого майна (незакінченим будівництвом), та має будівельну готовність - 73% та відповідає проектним рішенням (а.с. 24-28).

31.12.2012 між позивачем та відповідачем був складений акт звірення розрахунків, відповідно до якого дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем склала 56422,00 грн. На виконання умов Договору, відповідачем від позивача було отримано грошові кошти по оплаті орендної плати за земельну ділянку на загальну суму 11103,58 грн. за 2009-2012 роки. Крім того, станом на 31.12.2012 дебіторська заборгованість відповідача перед позивачем складає 7531,62 грн. (а.с.21-22).

15.05.2013 позивачем на адресу відповідача була надіслана претензія з вимогою про сприяння пайовику в оформленні у власність незакінченого будівництвом об'єкту згідно часток, визначених договором шляхом звернення до Державної реєстраційної служби ГУЮ в м. Севастополі для проведення державної реєстрації права власності на незакінчений будівництвом об'єкт (а.с. 34).

10.06.2013 відповіддю на претензію позивача від 15.05.2013, відповідач повідомив про відмову вчиняти вищевказані сумісні дії по реєстрації спірного об'єкту (а.с. 35).

Враховуючи те, що відповідачем не виконуються умови договору в частині оформлення правовстановлюючих документів на об'єкт незавершеного будівництва, чим на думку позивача чиняться перешкоди в реалізації своїх прав на майно пайовику, а також те, що фінансування виконаних проектних робіт, будівництва автоматичного газозаправочного пункту здійснювалося за кошти позивача, позивач вимушений звернутись до суду із зазначеними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до частини першої статті 328 Цивільного кодексу України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Судом встановлено, що між позивачем та відповідачем у справі виникли зобов'язальні відносини на підставі укладеного між ними договору про пайову участь в будівництві.

Частиною 2 п. 1 ст. 16 Цивільного кодексу України передбачено, що одним із способів захисту права власності є визнання його в судовому порядку.

Згідно зі ст. 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки (ч. 1 ст. 190 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва на підставі статті 331 Цивільного кодексу України, з огляду на те, що його право власності на об'єкт нерухомого майна не визнається відповідачем по даній справі.

Згідно з частиною першою статті 331 Цивільного кодексу України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі.

Частиною другою статті 331 Цивільного кодексу України встановлено, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухоме майно та підстави відмови в ній встановлюються законом (ч. 4 ст. 182 Цивільного кодексу України).

Матеріалами справи підтверджено, що спірний об'єкт є незавершеним будівництвом та не введений в експлуатацію.

Відповідно до частини третьої статті 331 Цивільного кодексу України, до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об'єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об'єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об'єкта незавершеного будівництва.

Відповідно до ст. 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Відмова у державній реєстрації права на нерухомість або правочинів щодо нерухомості, ухилення від реєстрації, відмова від надання інформації про реєстрацію можуть бути оскаржені до суду. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно зі ст. 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, в тому числі: право власності на нерухоме майно.

Відповідно до статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для реєстрації права власності є рішення судів, що набрали законної сили.

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначені Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22 червня 2011 р. №703 (далі - Порядок).

Державна реєстрація прав на об'єкт незавершеного будівництва та їх обтяжень в установлених законом випадках проводиться відповідно до вимог та з урахуванням особливостей, визначених цим Порядком.

Відповідно до п.2 цього Порядку, Державну реєстрацію прав шляхом внесення записів до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно проводять орган державної реєстрації прав та нотаріус як спеціальний суб'єкт, на якого покладаються функції державного реєстратора прав на нерухоме майно.

Орган державної реєстрації прав проводить зокрема :

- державну реєстрацію права власності та інших речових прав на нерухоме майно за місцем розташування такого майна;

Відповідно до пунктів 72-74 зазначеного Порядку, державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться у порядку, встановленому для державної реєстрації прав щодо нерухомого майна, право власності на яке заявлено вперше, з урахуванням особливостей, визначених цим розділом. Державна реєстрація права власності на об'єкт незавершеного будівництва проводиться за наявності державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований такий об'єкт, за заінтересованою особою. У разі проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заінтересованою особою є особа, яка здійснює його будівництво.

Згідно пункту 27 Порядку, документами, що підтверджують виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, є зокрема рішення суду, що набрало законної сили , щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

У пункті 74 Порядку встановлено, що для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник подає:

1) документ, що посвідчує речове право на земельну ділянку;

1-1) витяг з Державного земельного кадастру про земельну ділянку (у разі, коли в документі, що посвідчує речове право на земельну ділянку, відсутні відомості про її кадастровий номер);

2) документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт;

3) документи, що зазначені у пункті 28 цього Порядку.

Для проведення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 74 і 75 цього Порядку, подає документ, що зазначений у пункті 29 цього Порядку (пункт 76 Порядку).

В свою чергу, пунктом 29 цього Порядку визначено, що для проведення державної реєстрації права власності на новозбудований чи реконструйований об'єкт нерухомого майна заявник, крім документів, що зазначені у пунктах 27 і 28 цього Порядку, подає органові державної реєстрації прав технічний паспорт на такий об'єкт.

З метою недопущення порушення норм законодавства при здійсненні реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва Листом Мінюсту від 10.05.2006, № 19-32/1 "Щодо порядку державної реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва" передбачено, що для реєстрації прав власності на об'єкти незавершеного будівництва, необхідна наявність, зокрема, дозволу на виконання будівельних робіт . Цей документ видається, зокрема, на підставі проектної документації, що включає в себе кошторис будівництва.

Відповідно до Методичних рекомендацій стосовно документів, необхідних для проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, схвалених колегією Державної реєстраційної служби України 11.12.2012 (Протокол №3), визначений перелік документів, що подаються для проведення державної реєстрації прав на об'єкт незавершеного будівництва. Таким документом серед інших є документ, що відповідно до законодавства надає право на виконання будівельних робіт.

В цих Методичних рекомендаціях, а саме підрозділі «Документи, що відповідно до законодавства надають право на виконання будівельних робіт» також зазначено, що Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності» передбачено, що такими документами є, зокрема, декларація про початок виконання будівельних робіт.

Відповідно до Закону України "Про запобігання впливу світової фінансової кризи на розвиток будівельної галузі та житлового будівництва" N 800-VI від 25 грудня 2008 року суб'єктам господарської діяльності дозволяється проводити державну реєстрацію права власності в бюро технічної інвентаризації на об'єкти незавершеного будівництва та їх частини (пункт 3 статті 3 Закону).

Позивачем заявлено вимоги про визнання права власності на об'єкт незавершеного будівництва, що узгоджується із нормами ст. ст. 16, 392 ЦК України, ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень".

Судом встановлена наявність у позивача документів, підтверджуючих проведення будівництва та розроблення проектної документації за рахунок позивача.

Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом (ст. 328 Цивільного кодексу України).

У суду відсутні відомості щодо наявності підстав вважати право власності Позивача на зазначене майно набутим неправомірно.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд покладає на відповідача витрати по сплаті судового збору.

На підставі викладеного, керуючись статтями 49, 82- 85, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати за приватним підприємством «Знак - Юг» (99004, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,13 ідентифікаційний код 25149370) право власності на незавершений будівництвом об'єкт нерухомості - автоматичний газозаправочний пункт, що розташований за адресою: м. Севастополь, вул. Камишове шосе,80, що має 73% будівельної готовності.

3. Стягнути з приватного підприємства «Туя» (99011, м. Севастополь, просп. Генерала Острякова,37, кв. 38; ЄДРПОУ 31016618, п/р №26001000601726 в ПАТ «Універсал Банк», код ЄДРПОУ 21133352, МФО 322001) на користь приватного підприємства «Знак - Юг» (99004, м. Севастополь, вул. Героїв Севастополя,13, ЄДРПОУ 25149370) судовий збір в розмірі 1720,50 грн . (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 25.11.2013.

Суддя С.О. Щербаков