Рішення

від 26.11.2013 по справі 683/3057/13-ц

СТАРОКОСТЯНТИНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХМЕЛЬНИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 683/3057/13-ц

2/683/1265/2013

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року м. Старокостянтинів

Старокостянтинівський районний суд Хмельницької області

в складі: головуючої - судді Сагайдак І.М.

секретаря Загоруйко О.В.

з участю: позивачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представника -

адвоката ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Старокостянтинів справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_4 про встановлення факту постійного проживання із спадкодавцем та визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування,

в с т а н о в и в:

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивачі вказують, що 09 червня 2012 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина до складу якої увійшла земельна ділянка площею 2,611 га, що розташована на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області.

За життя ОСОБА_5 склала на їх ім»я заповіт, яким вищезазначену земельну ділянку заповіла їм. У встановленому законом порядку вони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_5, однак при оформлені спадкових прав з»ясувалось, що у довідці про склад сім»ї на день смерті померлої, яка видана виконкомом Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району, зазначено, що у склад сім»ї ОСОБА_5 входила її донька ОСОБА_4, яка має право на обов»язкову частку у спадщині. Однак, з 2010 року і по день смерті ОСОБА_5 постійно проживала разом із ними в с. Олешин Хмельницького району, а на території Чорнянської сільської ради була лише зареєстрованою. Проте, нотаріус приймає до уваги довідку про склад сім»ї померлої на день її смерті і не видає їм свідоцтво про право на спадщину на усю земельну ділянку, враховуючи обов»язкову частку у спадщині відповідачки.

Однак, ОСОБА_4 на день смерті ОСОБА_5 з нею постійно не проживала, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину і не має права на обов»язкову частку у спадщині.

Тому, позивачі просять визнати факт постійного проживання ОСОБА_5 разом із ними за адресою: Хмельницький район, с. Олешин, вул. Підлісна,14, а також визнати за ними в порядку спадкування за заповітом в рівних частках право власності на земельну ділянку площею 2,611 га, що розташована на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району.

В судовому засіданні позивачі та їх представник - адвокат ОСОБА_3 підтримали заявлені позовні вимоги у повному обсязі та просять позов задоволити, вказавши, що ОСОБА_5 є їх бабою і з серпня 2010 року до самої смерті постійно проживала разом з ними в с. Олешин, вони її доглядали до смерті та провели поховання.

Відповідачка ОСОБА_4, яка належним чином повідомлена про час і місце розгляду справи, до суду не з»явилась, причини неявки суду не повідомила.

Протокольною ухвалою Старокостянтинівського районного суду від 14 листопада 2013 року на підставі ст.224 ЦПК України постановлено провести по даній справі заочний розгляд.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши надані докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 09 червня 2012 року померла ОСОБА_5 Після її смерті відкрилась спадщина, до складу якої увійшла земельна ділянка площею 2,611 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розташована на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району. За життя ОСОБА_5 склала заповіт, яким вищезазначену земельну ділянку заповіла позивачам ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в рівних частках. У визначений законом шестимісячний строк з часу відкриття спадщини позивачі подали нотаріусу заяву про прийняття спадщини за заповітом після смерті ОСОБА_5

Крім того, судом встановлено, що на день своєї смерті ОСОБА_5 була зареєстрована в ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із донькою ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка має право на обов»язкову частку у спадщині.

Зазначені обставини підтверджуються: свідоцтвом про смерть ОСОБА_5, Державним актом на право власності на земельну ділянку серії ХМ№055528 від 21 червня 2005 року, заповітом, складеним ОСОБА_5 на ім»я позивачів, посвідченим 16 квітня 2012 року секретарем Олешинської сільської ради Хмельницького району Хмельницької області, довідкою про склад сім»ї ОСОБА_5 на день її смерті №175 від 26 вересня 2012 року, матеріалами спадкової справи №690, заведеної 09 жовтня 2012 року Старокостянтинівською державною нотаріальною конторою до майна померлої ОСОБА_5

Відповідно до ч.3 ст.1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав із спадкодавцем на час відкриття спадщини вважається таким, що прийняв спадщину.

Відповідно до роз»ясень, даних у п.19 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», той із спадкоємців, який має право на обов»язкову частку у спадщині та проживав разом із спадкодавцем на день його смерті, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо у визначеному законом порядку не відмовився від неї. Якщо той зі спадкоємців, хто має право на обов»язкову частку та не проживав зі спадкодавцем на день його смерті, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її.

У п.23 вищезазначеної постанови вказано, що якщо постійне проживання особи зі спадкодавцем на час відкриття спадщини не підтверджено відповідними документами, у зв»язку із чим нотаріус відмовив особі в оформлені спадщини, спадкоємець має право звернутися в суд із заявою про встановлення факту постійного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 з серпня 2010 року по день своєї смерті - 09 червня 2012 року постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_3 у сім»ї свого сина ОСОБА_6, разом із останнім, його дружиною та дітьми ОСОБА_1 та ОСОБА_2 25 листопада 2010 року своє місце проживання ОСОБА_5 зареєструвала у встановленому законом порядку і значилась зареєстрованою на території Олешинської сільської ради до 01 березня 2012 року. З того часу, її місце проживання зареєстровано знову у с. Чорна Старокостянтинівського району, однак ОСОБА_5 залишалась проживати у сім»ї позивачів, оскільки на той час потребувала стороннього догляду, до дня своєї смерті - 09 червня 2012 року.

Зазначені обставини підтверджуються: паспортними даними позивачів, які зареєстровані в ІНФОРМАЦІЯ_4, довідкою виконкому Олешинської сільської ради №1091 від 07 жовтня 2013 року, згідно якої ОСОБА_5 з листопада 2010 року постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_5 і не вибувала з даного господарства до дня своєї смерті, довідкою виконкому Олешинської сільської ради №1169 від 03 жовтня 2012 року, згідно якої ОСОБА_5 на день смерті проживала в ІНФОРМАЦІЯ_5 в сім»ї своєї невістки ОСОБА_7, яка її доглядала та провела поховання.

Крім того, допитана судом в якості свідка ОСОБА_7, показала, що померла є її свекрухою і з серпня 2010 року вони з покійним чоловіком ОСОБА_6 забрали її до себе в с. Олешин, оскільки вона захворіла та потребувала догляду. З того часу ОСОБА_5 проживала разом з ними та їх дітьми - позивачами по справі, до самої смерті і нікуди не виїжджала, була зареєстрована на території Олешинської сільської ради. Однак, у березні 2012 року з метою отримання звання мати-героїня, ОСОБА_5 знову зареєструвалась на території Чорнянської сільської ради, однак на той час вона була вже хворою і залишалась проживати разом із ними в с. Олешин, де 09 червня 2012 року померла і похоронена.

Таким чином, оцінивши усі надані позивачами докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що з серпня 2010 року по день смерті - 09 червня 2012 року ОСОБА_5 постійно проживала в ІНФОРМАЦІЯ_4, а тому відповідачка по справі ОСОБА_4, яка має право на обов»язкову частку у спадщині, не проживала на день смерті ОСОБА_5 разом із нею, не подавала нотаріусу заяви про прийняття спадщини, а тому вважається такою, що не прийняла спадщину.

З огляду на викладене, право на земельну ділянку площею 2,611 га, що належала померлій ОСОБА_5, мають в рівних частках позивачі, як спадкоємці ОСОБА_5 по заповіту. В свою чергу ОСОБА_4 не має права на обов»язкову частку у цій спадщині, оскільки на день смерті не проживала із спадкодавцем та не подавала нотаріусу заяву про прийняття спадщини.

Отже, позовні вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягають задоволенню у повному обсязі.

При розподілі судових витрат, суд враховує, що відповідачка є особою пенсійного віку, а тому судові витрати відносить на рахунок позивачів.

Крім того, при подачі позову позивачами не доплачено 114 грн. 70 коп. судового збору за вимоги про встановленню юридичного факту, а тому ці витрати підлягають достягненню з них на користь держави.

Керуючись ст.ст.10, 11, 88, 224-226 ЦПК України, ст.1268 ч.3 ЦК України, п.п. 19, 23 постанови пленуму Верховного Суду України №7 від 30 травня 2008 року «Про судову практику у справах про спадкування», суд

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 задоволити.

Встановити факт постійного проживання ОСОБА_5 з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 по вул. Підлісній,14 в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області з серпня 2010 року по день смерті ОСОБА_5 - 09 червня 2012 року.

Визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 09 червня 2012 року в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,611 га, що розташована на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6824289400:04:013:0039, та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №055528, виданого 21 червня 2005 року.

Визнати за ОСОБА_2 в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_5, яка померла 09 червня 2012 року в с. Олешин Хмельницького району Хмельницької області, право власності на 1/2 частину земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 2,611 га, що розташована на території Чорнянської сільської ради Старокостянтинівського району Хмельницької області, кадастровий номер земельної ділянки 6824289400:04:013:0039, та належала ОСОБА_5 на підставі Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ХМ №055528, виданого 21 червня 2005 року.

Стягнути з ОСОБА_1, ОСОБА_2 на користь держави по 57 грн. 35 коп. судового збору з кожного.

На рішення через суд першої інстанції, який його ухвалив, позивачами може бути подана апеляційна скарга протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачки, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії. Лише у разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачкою в апеляційному порядку.

Суддя: