Ухвала

від 26.11.2013 по справі 901/3927/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

УХВАЛА

26.11.2013№02-21/ 901/3927/13 Суддя господарського суду Автономної Республіки Крим Осоченко І. К., розглянувши матеріали за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЖК Сонячний» до відповідача Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції про визнання права власності на земельну ділянку, виключення з акту опису й арешту майна боржника та зняття арешту з земельної ділянки,

ВСТАНОВИВ:

25.11.2013 до господарського суду Автономної Республіки Крим звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю «ЖК Сонячний» з позовною заявою до Залізничного відділу державної виконавчої служби Сімферопольського міського управління юстиції, в якій просить суд:

- визнати за Товариством з обмеженою відповідальністю «ЖК Сонячний» (98600 АР Крим, м. Ялта, вул. Пушкінська, ЄДРПОУ: 35128739) право власності на земельну ділянку площею 0,1га (кадастровий номер 0111946200:01:004:0048), за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, шосе Севастопольське, в районі будинку №4 (ділянка №3);

- зняти арешт з земельної ділянки площею 0,1га (кадастровий номер 0111946200:01:004:0048), за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, шосе Севастопольське, в районі будинку №4 (ділянка №3) накладений постановою АН 477244 від 13.01.2010 про арешт нерухомого майна та виключити з акту опису й арешту майна боржника наступне майно: земельну ділянку площею 0,1га (кадастровий номер 0111946200:01:004:0048), за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, шосе Севастопольське, в районі будинку №4 (ділянка №3);

- виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження у вигляді арешту нерухомого майна, а саме: земельну ділянку площею 0,1га (кадастровий номер 0111946200:01:004:0048), за адресою: Україна, АРК, м. Ялта, смт. Гаспра, шосе Севастопольське, в районі будинку №4 (ділянка №3) накладеного постановою АН 477244 від 13.01.2010.

При вирішенні питання суддею про прийняття позовної заяви відповідно до статті 61 Господарського процесуального кодексу України він перевіряє відповідність поданої заяви вимогам закону, а саме, статтям 54-58 ГПК України .

Не додержання позивачем встановлених вимог до позовної заяви, тягне передбачені Кодексом наслідки, у даному випадку статтею 63 ГПК України.

Разом з тим, розглянувши матеріали позовної заяви, суд вважає, що дана позовна заява підлягає поверненню позивачу без розгляду, з огляду на наступне.

Відповідно до п. 3 ст. 57 Господарського процесуального кодексу України до позовної заяви повинно додаватися докази сплати судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Згідно з частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір», який набрав чинності 01 листопада 2011 року, судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 2 частини 2 статті 4 вказаного закону встановлено, що за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена ставка судового збору у розмірі 2 відсотки ціни позову, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 60 розмірів мінімальних заробітних плат.

Згідно зі статтею 13 Закону України «Про Державний бюджет України на 2013 рік» з 1 січня 2013 року мінімальна заробітна плата встановлена на рівні 1 147,00 гривень.

Позивач у прохальній частині своєї позовної заяви заявляє 3 вимоги, а саме: 1 вимогу майнового характеру (про визнання права власності) та 2 вимоги немайнового характеру (про виключення з акту опису й арешту майна боржника та зняття арешту з земельної ділянки).

Згідно з пунктом 2.2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 7 від 21.02.2013 «Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України» судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно, витребування або повернення майна (в тому числі в зв'язку з вимогами, заснованими на приписах частини п'ятої статті 216, статті 1212 Цивільного кодексу України тощо) визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру . При цьому суд не повинен визначати вартість майна за відповідними вимогами, оскільки за змістом пункту 3 частини другої статті 54 і статті 55 ГПК такий обов'язок покладається на позивача (в тому числі і в тих випадках, коли правові наслідки у вигляді повернення майна застосовуються з ініціативи господарського суду, наприклад, при визнанні договору недійсним - пункт 1 статті 83 ГПК).

Позивачем у прохальній частині позовної заяви були заявлені 3 (три) вимоги: 1 вимога майнового характеру (про визнання права власності) та 2 вимоги немайнового характеру (про виключення з акту опису й арешту майна боржника та зняття арешту з земельної ділянки).

Одна з вказаних трьох вимог була оплачена позивачем, як вимога немайнового характеру, а саме - 1 147,00 грн. Дві вимоги немайнового та майнового характеру позивач взагалі не оплатив.

При зверненні до суду 25.11.2013 позивачем фактично платіжним дорученням №155 від 18.11.2013 був сплачений судовий збір у розмірі 1 147,00 грн., що є неналежним доказом сплати судового збору у встановленому розмірі за даним позовом.

Відповідно до пункту 4 частини 1 статті 63 Господарського процесуального кодексу України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.

Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення допущених порушень .

Керуючись п. 4 ст. 63, ст. 86 Господарського процесуального кодексу України, Законом України «Про судовий збір», суд -

УХВАЛИВ :

1. Позовні матеріали повернути позивачу без розгляду.

Додаток: матеріали позовної заяви на 18 арк., поштовий конверт.

Суддя І.К. Осоченко