Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/19256/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19256/13 20.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СТАЛЬ-ІНВЕСТ"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД СТАРЗ-

ОХОРОНА"

про стягнення 56 319,28 грн.

Суддя Трофименко Т.Ю.

Представники:

Від позивача: не з'явились

Від відповідача: не з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до Господарського суду Харківської області з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "ПРАЙД СТАРЗ-ОХОРОНА" заборгованості за договором оренди нерухомого майна № 176 А081712101 від 17.12.2011р. у розмірі 56 319,28 грн., з яких: 33152,12 грн. - основного боргу, 127,16 грн. - пені та 23 040,00 грн. штрафу. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань відповідно до умов вищезазначеного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.10.2013р. порушено провадження у справі № 910/19256/13, розгляд якої призначено у судовому засіданні на 28.10.2013 р. за участю представників сторін.

28.10.2013р. через загальний відділ діловодства господарського суду міста Києва від представника позивача надійшло клопотання про долучення до додаткових документів до матеріалів справи на вимогу ухвали суду.

Відповідно до ст. 77 Господарського процесуального кодексу України господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Такими обставинами, зокрема є: нез'явлення в засідання представників сторін.

Оскільки нез'явлення у судове засідання повноважного представника відповідача та неналежне виконання ним вимог суду перешкоджає повному, всебічному та об'єктивному розгляду справи, суд визнав за необхідне розгляд даної справи відкласти на 20.11.2013р.

Представник позивача в судове засідання не з»явився. Через відділ діловодство господарського суду міста Києва від представника позивача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Клопотання мотивоване тим, що представник позивача Кобилінський Б.О. з 11.11.2013р. по 25.11.2013р. перебуває у відпустці.

Суд розглянувши дане клопотання вважає, що воно не підлягає задоволенню, оскільки до клопотання не надано доказів, що підтверджують викладені в ньому обставини. При відмові в задоволенні клопотання судом приймається до уваги та обставина, що наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду,

Відповідач в судове засідання 20.11.2013 повторно не з'явився, письмовий відзив на позов не подав, вимог ухвал суду про прийняття справи до розгляду та відкладення розгляду.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні направлялись на адресу відповідача, що визначена за матеріалами справи.

Про поважні причини неявки в судове засідання повноважного представника відповідача суд не повідомлений. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило.

У пункті 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" від 26.12.2011 року N 18 зазначено, що в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідно до вимог ст. 75 Господарського процесуального Кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами. Проаналізувавши зібрані по справі докази, суд дійшов висновку про достатність матеріалів справи для її розгляду по суті за відсутності представника відповідача та його відзиву на позовну заяву.

При цьому, суд зазначає, що у відповідності до п. 3.13. постанови Пленуму Вищого Господарського суду України № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" зазначено: неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, має розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами. У разі неподання учасником судового процесу з неповажних причин або без повідомлення причин матеріалів та інших доказів, витребуваних господарським судом, останній може здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами та доказами або, з огляду на обставини конкретної справи, залишити позов без розгляду на підставі пункту 5 частини першої статті 81 ГПК.

Оскільки наявних в матеріалах справи документів достатньо для її розгляду, суд вважає, що неявка представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

У судовому засіданні 20.11.2013 р. відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України договір - є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків. Цивільні права і обов'язки виникають як з передбачених законом договорів, так і з договорів, не передбачених законом, але таких, що йому не суперечать.

Договір - це категорія цивільного права, яка визначається як домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. До зобов'язань, що виникають з договорів, застосовуються загальні положення про зобов'язання, якщо інше не випливає із закону або самого договору. Як і будь-який правочин, він є вольовим актом, оскільки виражає спільну волю сторін, що втілюється у договорі. Змістом договору є, власне, ті умови, на яких сторони погоджуються виконувати договір, і вони мають дотримуватися взятих на себе зобов'язань.

17 грудня 2011 року між Товарисивом з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ-ІНВЕСТ» (надалі позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД СТАРЗ-ОХОРОНА» ( надалі відповідач) укладено Договір оренди нерухомого майна № 176 .

Частина 1 статті 759 ЦК України передбачає, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до умов Договору оренди Орендодавець (позивач) передає, а Орендар (відповідач) приймає в тимчасове платне користування Об'єкт оренди на умовах і в порядку передбачених Договором.

Згідно із умовами Договору оренди (п. 1.2 Договору) Об'єктом оренди є визначена Сторонами частина ТРЦ, розташована на його першому поверсі загальною площею 9,60 (дев'ять цілих шістдесят сотих) кв.м.

Об'єкт оренди є частиною офісно-розважального комплексу з торгівельними приміщеннями, що знаходиться за адресою: Київська область, м. Бориспіль, вул. Київський Шлях, 2/6, та належить на праві приватної власності Позивачу на підставі Свідоцтва про право власності на нерухоме майно від 11.02.2011 року.

На виконання умов договору позивач передав відповідачу приміщення що підтверджується актом прийому - передачі від 18.12.2011р.

Відповідно до ч.1 ст. 763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

У відповідності до п. 6.1 Договору оренди - строк оренди за цим Договором закінчується через два роки одинадцять місяців з моменту підписання Сторонами Акту приймання-передачі Об'єкта оренди.

У відповідності до п. 1 ст. 762 Цивільного кодексу України з наймача справляється плата, за користування майном, розмір, якої встановлюється договором оренди.

Відповідно до п. 5.3.2 Договору оренди - Орендар (Відповідач) зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати усі платежі, передбачені Договором.

Згідно із п. 7.1 Договору оренди - сторони домовилися, що щомісячно Орендна плата Об'єкта оренди за цим Договором становить 11 520 грн. 00 коп., у т.ч. ПДВ (20%) в сумі 1 920 грн. 00 коп., що на дату укладення Договору становить еквівалент 1 441,80 (одна тисяча чотириста сорок один долар США вісімдесят центів) за офіційно встановленим НБУ курсом гривні до долара США.

Відповідно до п. 7.2 Договору оренди - нарахування Орендної плати починається з моменту передачі Об'єкта оренди Орендареві (Відповідачу) за Актом приймання-передачі Об'єкта оренди.

Відповідно до п. 7.4 Договору оренди - орендна плата сплачується Орендарем авансовим платежем, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, за який здійснюється платіж.

Умовами Договору оренди (п. 7.10, 7.11) також передбачено сплату експлуатаційних та компенсаційних платежів.

Згідно із п. 8.6 Договору оренди - грошові зобов'язання Сторони вважаються виконаними належним чином з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок Сторони, яка є отримувачем платежу в сумі, що відповідає сумі у виставленому Стороною рахунку та (або) в сумі, передбаченій цим Договором .

Спір виник в зв'язку з тим, що позивач вважає, що відповідачем в порушення умов договору не було у повному обсязі та своєчасно здійснено плату за користування майном, в зв'язку з чим у відповідача виникла заборгованість перед позивачем в розмірі 33 152,12 грн.

Оцінюючи подані позивачем докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно п. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 7.4 Договору оренди - орендна плата сплачується Орендарем авансовим платежем, не пізніше 5 (п'ятого) числа місяця, за який здійснюється платіж.

Всупереч вищеназваному договірному зобов'язанню відповідач не виконав своїх обов'язків в частинні внесення плати за користування майном та іншим платежем, в результаті чого виникла заборгованість за період з лютого 2012 року по травень 2012 року, яка за обґрунтованими розрахунками позивача становить 33 152,12 грн.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що заявлені позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі та іншим платежам в сумі 33 152,12 грн. обгрунтовані, документально підтвердженні, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача пеню за несвоєчасну сплату платежів в сумі 127,16 грн. та штраф в сумі 23 040, 00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Частина 2 ст. 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Сторони можуть домовитись про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків передбачених законом.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом зокрема сплата неустойки.

При укладанні договору в п. 15.1 сторони визначсили,що у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, передбачених цим Договором, на строк до десяти календарних днів, Орендар, крім боргу, зобов'язаний в кожному такому випадку сплатити Орендодавцеві пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення виконання зобов'язання.

Згідно ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" встановлює, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня (п.5.1 договору).

В зв'язку з тим, що взяті на себе зобов'язання по сплаті платежів по договору своєчасно та в повному обсязі відповідач не виконав, він повинен сплатити позивачу, крім суми основного боргу, пеню відповідно до п. 15.1 договору та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", розмір якої, за обґрунтованими розрахунками позивача, становить 127,16 грн.

Крім того, згідно із умовами п. 15.2 Договору оренди - у разі прострочення Орендарем виконання зобов'язань по сплаті одного з платежів, передбачених цим Договором, на строк десять календарних днів і більше, Орендар, крім боргу, зобов'язаний в кожному такому випадку сплатити Орендодавцеві штраф у розмірі 20 % (двадцять відсотків) від Орендної плати за один календарний місяць Строку оренди, в якому мало місце таке порушення.

У відповідності до ч. 2 ст. 549 Цивільного кодексу України штрафом є неустойка, що обчислюється від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Орендна плата за один календарний місяць становить 11 520,00 грн.

Приймаючи до уваги що відповідачем допущено прострочення виконання грошових зобов'язань на строк більше 10 календарних днів, відповідач зобов'язаний сплатити 23 040,00 грн. штрафу, відповідно до п. 15.2 договору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач заявлених до нього вимог не спростував, відсутність у нього заборгованості станом на день розгляду справи не довів.

Відповідно до ч. 5 ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, при задоволенні позову судовий збір покладається на відповідача.

Виходячи з вищенаведеного та керуючись ст. 49, ст.. ст.. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ :

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПРАЙД СТАРЗ -ОХОРОНА » (01015, м. Київ, вул. Лаврська, 16 літера «М», код ЄДРПОУ 37401557) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СТАЛЬ - ІНВЕСТ» (08300, Київська область, м. Бориспіль, вул.. Київський шлях, 2/6, код ЄДРПОУ 31885089) 33 152 грн. 12 коп. основного боргу, 127 грн. 16 коп. - пені, 23 040 грн. 00 коп. - штраф, 1 720 грн. 50 коп. судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013р.

Суддя Трофименко Т.Ю.