Постанова

від 21.11.2013 по справі 821/4132/13-а

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД 73027, м. Херсон, вул. Робоча, 66, тел. 48-51-90

---

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 листопада 2013 р. Справа № 821/4132/13-а                                Херсонський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Кузьменко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства "Україна"  про стягнення пені в сумі 1750,33 грн.,- встановив: 31 жовтня 2013 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів Державної служби з питань інвалідів та ветеранів (далі – позивач, Фонд) до приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (далі – відповідач, ПСП «Україна») з позовними вимогами про стягнення пені в сумі 1750,33 грн. Позивачем 14 листопада 2013 року подано до суду заяву про зменшення позовних вимог, в якій зазначено, що 08 листопада 2013 року відповідачем сплачено частину заборгованості в сумі 200,00 грн., а тому сума пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за 2010 рік складає 1550,33 грн. Обґрунтовуючи свою правову позицію Фонд зазначає, відповідачем 27 червня 2013 року сплачено суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11027,10 грн. та суму пені в розмірі 29,79 грн. за рішенням суду від 07.12.2011 року в справі №2а-2558/11/2170. На дату фактичної сплати боргу відповідачу розраховано пеню в сумі 1550,33 грн., про що ПСП «Україна» повідомлено листом від 02 жовтня 2013 року №03-08/664, однак жодних дій підприємство не вчинило. Відповідно до частини другої статті 20 Закону за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Позивач в судове засідання не прибув, але 21 листопада 2013 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку за його відсутності. Відповідач у судове засідання не прибув, але 21 листопада 2013 року надіслав до суду клопотання про розгляд справи в порядку за його відсутності та клопотання про відстрочення виконання рішення суду строком на шість місяців, до початку збору врожаю 2014 року. Відповідно до вимог ч. 4 ст. 128 КАС України, у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів. Згідно ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта. Отже, згідно вимог ч.6 ст. 128 КАС України, справа розглянута в порядку письмового провадження. Розглянувши надані позивачем документи, зваживши доводи позивача викладені в адміністративному позові, з'ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог. Судом встановлено, що постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 07 грудня 2011 року в справі №2-а-2558/11/2170 з ПСП «Україна» стягнуто суму адміністративно-господарських санкцій в розмірі 11027,10 грн. та пені в розмірі 29,79 грн. Правовідносини, що стали предметом розгляду даної справи виникли в 2010 році. Згідно виписки по групі рахунків: Фонд соціального захисту інвалідів 27 червня 2013 року відповідачем через банківську установу відповідачем остаточно перераховано кошти в погашення заборгованості по справі №2-а-2558/11/2170. Позивачем здійснено розрахунок пені за прострочення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування інвалідів за 2010 рік в сумі 1550,33 грн. Початок нарахування пені з 27 квітня 2011 року закінчення нарахування пені 27 червня 2013 року. 02 жовтня 2013 року листом №03-08/664 Фонд повідомив відповідача про наявні суми пені та про необхідність сплатити зазначені суми, зазначивши банківські реквізити для їх перерахування. ПСП «Україна» жодних дій по сплаті пені не вчинило, а тому стягнення пені здійснюється в судовому порядку. Спірні правовідносини врегульовані Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 №875-ХІІ (далі –Закон №875-ХІІ), «Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів», затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70 (далі – Порядок №70), «Порядком нарахування пені та її сплати», затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року N 223 (далі – Порядок №223). Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідно до ст. 20 Закону, Порядку сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, роботодавці, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим ст.19 цього Закону, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, самостійно сплачують відповідним відділенням Фонду адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк. Згідно з п.1 Порядку №70 цей Порядок визначає процедуру сплати підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, що використовують найману працю, в яких за основним місцем роботи працює вісім і більше осіб (далі - роботодавці), суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів (далі - сума адміністративно-господарських санкцій). Пунктом 2 Порядку № 70 від 31.01.2007 р. «Про реалізацію статей 19 і 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», строк сплати адміністративно-господарських санкцій визначений до 15 квітня року, що настає за роком, в якому відбулося порушення нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів. Відповідно до розділу 1 Порядку №223, цей Порядок встановлює механізм нарахування пені підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, які використовують найману працю, за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій, передбачених Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон). Як передбачає п.2.2. Порядку №223, пеня - це штрафна санкція, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно сплаченої адміністративно-господарської санкції, передбаченої Законом, за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язання. Нарахування пені здійснюється на дату фактичного погашення суми боргу (частини боргу) за кожний календарний день прострочення платежу. При частковому погашенні боргу сума такої частки визначається з урахуванням пені, нарахованої на таку частку боргу (п.3.6. Прядку №223). Розмір пені у сумі 1550,33 грн. підтверджується розрахунком пені на суму заборгованості по сплаті адміністративно – господарських санкцій. Оскільки пеня відповідачем не сплачена, утворилася заборгованість у розмірі 1550,33 грн. Аналізуючи вищевикладене суд приходить до висновку що: позивач має право та компетенцію на звернення до суду з даним адміністративним позовом, відповідач сплатив заборгованість з явним простроченням термінів сплати, відповідач має обов'язок сплатити пеню, розмір пені відповідає чинному законодавству. Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна, довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Відповідно до ст. 86 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Щодо клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду слід зазначити наступне. У ч.1 ст.263 Кодексу адміністративного судочинства України та ч.1 ст.36 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що за наявності обставин, що ускладнюють виконання судового рішення (відсутність коштів на рахунку, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), державний виконавець може звернутися до адміністративного суду першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий лист, що видав виконавчий лист, із поданням, а особа, яка бере участь у справі, та сторона виконавчого провадження - із заявою про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення. З аналізу наведених норм випливає, що суд за заявою сторін виконавчого провадження або за власною ініціативою може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення лише на стадії його виконання. Однак, зважаючи на те, що рішення у цій справі ще не набрало законної сили, то звернення відповідача із заявою про відтермінування виконання судового рішення є передчасним. З цих підстав клопотання відповідача про відстрочення виконання рішення суду задоволенню не підлягає. Враховуючи вищевикладене та оцінюючи наявні у матеріалах справи докази в сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Керуючись Порядком сплати підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, суми адміністративно-господарських санкцій та пені за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 31.01.2007 № 70, Порядком нарахування пені та її сплати, затвердженим наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15 травня 2007 року N 223, Законом України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» від 21.03.1991 року № 875-XII, ст.ст. 7, 8, 9, 14, 71, 86, 94, 128, 158 – 163 КАС України, суд, - постановив: Адміністративний позов Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" про стягнення 1550,33 грн. – задовольнити повністю. Стягнути з приватного сільськогосподарського підприємства "Україна" (75624, Херсонська область, Голопристанський район, с. Пам'ятне, вул. Леніна, 21, код ЄДРПОУ 30713399, р/рахунок 26004301003059, Філія ХОУ ВАТ «Державний ощадбанк України» МФО 352457) на користь Херсонського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (73000, м. Херсон, пров. 40 річчя Жовтня, 5-а, код ЄДРПОУ 37959779, одержувач, УДКСУ у м. Херсоні, код 37959779, МФО 852010, р 31219230700002, банк: ГУДКСУ по Херсонській області) пеню за порушення встановлених законодавством термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 1550,33 грн. (одну тисячу п'ятсот п'ятдесят гривень тридцять три копійки). Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі до Одеського апеляційного адміністративного суду через Херсонський окружний  адміністративний суд апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги на постанову суду одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.      Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо таку скаргу не було подано.   Суддя                                                                                                               Кузьменко Н.А. кат. 10.3.4.