Рішення

від 25.11.2013 по справі 901/3188/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

25.11.2013Справа № 901/3188/13

За позовом: Фізичної особи-підприємця Балюк Марії Володимирівни

(вул. Бірюкова, 18, с. Рівне, Красногвардійський район, АР Крим, 97040, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 2831508388)

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія»

(вул. Молодіжна, 8, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300, ідентифікаційний код 31338472)

про стягнення заборгованості у розмірі 104 635,34 грн., з яких основна сума заборгованості складає 71 875,80 грн., штраф - 20 375,16 грн., пеня - 12 384,38 грн.

Суддя Шаратов Ю.А.

Представники:

Від позивача - Вашатко Л.С., довіреність від 30.08.2013 б/н, дійсна до 30.08.2016;

Від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ: 25.09.2013 Фізична особа-підприємець Балюк Марія Володимирівна (далі - Позивач) звернулась до Господарського суду Автономної Республіки Крим із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія» (далі - Відповідач) про стягнення заборгованості за договором по наданню послуг зі збору зернових культур від 22.06.2011 у розмірі 119 878,80 грн., з яких основна сума заборгованості складає 71 875,80 грн., штраф - 20 375,16 грн., пеня - 27 627,84 грн.

Ухвалою суду від 26.09.2013 позовну заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі та призначено судове засідання на 17.10.2013.

Ухвалою суду від 17.10.2013 розгляд справи було відкладено до 11.11.2013.

25.10.2013 на адресу суду надійшла заява від позивача про уточнення позовних вимог, а саме позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованості у розмірі 104 635,34 грн., з яких основна сума заборгованості складає 71 875,80 грн., штраф - 20 375,16 грн., пеня - 12 384,38 грн. Вказана заява про уточнення позовних вимог була прийнята судом до розгляду.

Ухвалою суду від 11.11.2013 розгляд справи було відкладено до 25.11.2013.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позов у повному обсязі, просила його задовольнити.

Позовні вимоги, із посиланням на статті 11, 509, 526, 530, 610, 612, 629 Цивільного кодексу України, статті 173, 193, 275 Господарського кодексу України, обґрунтовані не належним виконанням Відповідачем обов'язку за Договором по наданню послуг зі збору зернових культур від 22.06.2011, у зв'язку з чим Позивач також просить стягнути штрафні санкції.

Відповідач не забезпечив явку свого повноважного представника до судового засідання, надав до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги визнає в повному обсязі, проте просить врахувати, що порушення зобов'язання перед Позивачем сталося не з вини Відповідача, надав висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини за лютий 2012 року, за період з травня 2012 року по 15 червня 2012 року та за період з 16 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року (а.с. 47, 49-51). Окрім того, Відповідач надав суду постанову Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 № 1091-6/12 який його визнано потерпілим від обставин непереборної сили у 2012 році (а.с. 52-54). У зв'язку з наведеним, просив суд врахувати вказані обставини при прийняті рішення. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належно та своєчасно, рекомендованою кореспонденцією /а.с. 74/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представника Позивача, суд,

ВСТАНОВИВ:

22.06.2011 між Позивачем та Відповідачем укладено договір по наданню послуг зі збору зернових культур (далі - Договір від 22.06.2011) /а.с. 14/.

Пунктом 1.1 Договору від 22.06.2011 встановлено, що виконавець (Позивач) зобов'язується за завданням замовника (Відповідача) надати останньому послуги зі збору зернових та технічних культур комбайном, а Відповідач зобов'язується сплатити ці послуги та оплатити їх в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до пункту 3.3 Договору від 22.06.2011 після закінчення роботи зі збору зернових культур Відповідачем складається звідний акт виконаних робіт, який підписується представниками обох сторін та скріплюється печатками.

Судом встановлено, що Позивачем та Відповідачем із проставлянням печаток, підписано акти виконаних робіт, а саме: акт № 1 від 06.11.2011 на суму 107 900,00 грн. та акт № 2 від 19.07.2011 на суму 64 610,00 грн.

Згідно з пунктом 4.2 Договору від 22.06.2011 Відповідач оплачує надані послуги шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позивача або у готівковій формі протягом 2 (двох) банківських днів з моменту підписання акту приймання-дачі виконаних робіт.

27.07.2011 Відповідачем, відповідно до накладної № 72, було частково погашено заборгованість, шляхом передачі товару на суму 70 634,20 грн. /а.с. 18/. Вказана обставина підтверджується Позивачем.

Отже, після прийняття Позивачем оплати за Договором від 22.06.2011 товаром (пшеницею), суму заборгованості склала 101 875,80 грн. Наявність заборгованості у розмірі 101 875,80 грн. підтверджується гарантійним листом від 23.12.2011 № 152, згідно якого Відповідач гарантував Позивачу погасити заборгованість у розмірі 101 875,80 грн. до 29.02.2012 та взяв на себе обов'язок у разі не сплати заборгованості до зазначеного часу, сплатити штраф у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості /а.с. 19/.

Судом встановлено, що Відповідачем 16.05.2012 сплачено заборгованість у розмірі 20 000,00 грн. та 18.05.2012 сплачено 10 000,00 грн., докази сплати надані Позивачем /а.с. 20/.

09.08.2012 Позивачем та Відповідачем складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 71 875,80 грн. (а.с. 21), також, Позивачем та Відповідачем, на виконання ухвали суду від 26.09.2013, складено та підписано акт звірки взаємних розрахунків станом на 01.10.2013, згідно якого заборгованість Відповідача перед Позивачем складає 71 875,80 грн. (а.с. 32). Наявність заборгованості у розмірі 71 875,80 грн. підтверджується матеріалами справи, визнається Відповідачем, доказів сплати вказаної суми сторонами не надано.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

За приписами статті 193 Господарського кодексу України та статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позовна вимога про стягнення з Відповідача на користь Позивача заборгованості за Договором від 22.06.2011 підлягає задоволенню у повному обсязі, у розмірі 71 875,80 грн.

Згідно з частиною третьою статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Судом встановлено, що Позивач просить стягнути пеню у розмірі 12 384,38 грн. та надав її розрахунок в заяві про зменшення позовних вимог (а.с. 42-43). Проте суд, перевіривши розрахунок, виявив помилки при його здійсненні.

Відповідач надав гарантійний лист від 23.12.2011 № 152, згідно якого він гарантував Позивачу погасити заборгованість у розмірі 101 875,80 грн. до 29.02.2012, з яким погодився Позивач.

Згідно з частиною першою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони та частини першої статті 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Отже, у зв'язку з тим, що Позивач погодився на новий строк виконання зобов'язання, нарахування пені повинно здійснюватись з наступного дня після закінчення строку виконання зобов'язання, тобто з 01.03.2012, а не з 01.09.2012 як це зазначено Позивачем.

Окрім того, відповідно до частини шостої статті 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Враховуючи наведене, датою припинення нарахування пені у цьому випадку є 27.08.2012, у зв'язку з чим суд прийшов до висновку про часткове задоволення позовної вимоги, щодо стягнення пені, а саме у розмірі 6 287,85 грн., яка розраховується наступним чином:

Сума грн.Період простроченняКількість днів простроченняРозмір подвійної облікової ставки НБУСума пені за період прострочення 101 875,80 01.03.2012- 22.03.2012 22 15,50 949,17 101 875,80 23.03.2012- 16.05.2012 55 15,00 2 296,38 81 875,80 17.05.2012- 18.05.2012 2 15,00 67,11 71 875,80 19.05.2012- 27.08.2012 101 15,00 2 975,19 Всього: 6 287,85

Згідно з частинами першою та другою статті 549 ЦК України штрафом є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.

Гарантійним листом від 23.12.2011 № 152 Відповідач взяв на себе зобов'язання, щодо сплати штрафу у розмірі 20 відсотків від суми заборгованості, у разі якщо ним не буде погашено заборгованість у розмірі 101 875,80 грн. до 29.02.2012.

З огляду на приписи частини першої статті 207 ЦК України та частини першої статті 181 ГК України, вищевказаним гарантійним листом сторони домовились про внесення змін до Договору від 22.06.2011 в частині розміру штрафу та підстав його нарахування.

Судом встановлено, що Відповідач не виконав обов'язку, щодо сплати суми заборгованості у строки визначені гарантійним листом від 23.12.2011 № 152, що не заперечується Відповідачем. Отже, з Відповідача на користь Позивача підлягає стягненню штраф у розмірі 20 375,16 грн. (101 875,80 Х 20 % = 20 375,16).

Проте, суд приймає до уваги, що Відповідача постановою Верховної Ради Автономної Республіки Крим від 26.12.2012 № 1091-6/12 визнано потерпілим від обставин непереборної сили у 2012 році, а також висновки Торгово-промислової палати України про форс-мажорні обставини за лютий 2012 року, за період з травня 2012 року по 15 червня 2012 року та за період з 16 квітня 2013 року по 10 травня 2013 року.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Згідно з частиною третьою статті 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності обставин, які мають істотне значення.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку про наявність обставин для зменшення штрафу, у зв'язку з чим, вважає за необхідне стягнути з Відповідача на користь Позивача штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Відповідно до частини другої статті 49 ГПК України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд має право покласти на неї судовий збір незалежно від результатів вирішення спору. З огляду, на обставини справи, суд прийшов до висновку про стягнення з Відповідача на користь Позивача витрат зі сплати судового збору у повному обсязі.

Повне рішення складено відповідно до вимог статті 84 Господарського процесуального кодексу України та підписано 26.11.2013.

Керуючись статтями 11, 207, 509, 525, 526, 551, 598, 599, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, частиною першою статті 181, статтею 193, частиною шостою статті 232, частинами першою, другою та сьомою статті 275 Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 49, 75, 82, 84-85, 93, 106, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія» (вул. Молодіжна, 8, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300, ідентифікаційний код 31338472) на користь Фізичної особи-підприємця Балюк Марії Володимирівни (вул. Бірюкова, 18, с. Рівне, Красногвардійський район, АР Крим, 97040, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 2831508388) заборгованість у розмірі 71 875,80 грн. (сімдесят одна тисяча вісімсот сімдесят п'ять гривень 80 коп.) , штраф - 10 000,00 грн. (десять тисяч гривень) , пеню - 6 306,46 грн. (шість тисяч триста шість гривень 46 коп.).

3. В задоволені іншої частини позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сільськогосподарське виробниче підприємство «Агротехнологія» (вул. Молодіжна, 8, смт. Первомайське, Первомайський район, АР Крим, 96300, ідентифікаційний код 31338472) на користь Фізичної особи-підприємця Балюк Марії Володимирівни (вул. Бірюкова, 18, с. Рівне, Красногвардійський район, АР Крим, 97040, ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків та інших обов'язкових платежів 2831508388) витрати зі сплати судового забору у розмірі 2 397,58 грн. (дві тисячі триста дев'яносто сім гривень 58 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Суддя Ю.А. Шаратов