Постанова

від 14.11.2013 по справі 805/13357/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 листопада 2013 р. Справа №805/13357/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 16 год. 30 хвил.

Донецький окружний адміністративний суд в складі судді Бєломєстнова О.Ю.

за участі секретаря Сімонова Д.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань в м. Донецьку по вул. 50-ї Гвардійської Дивізії, 17 адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромторг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1

за участю представника позивача Хрипунової І.В.

представника відповідача Іванової К.Г.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромторг» звернулося до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання дій протиправними та про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1. В подальшому позивач змінив позовні вимоги та просив суд визнати недійсним податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами документальної позапланової виїзної перевірки з питань правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за ІІ квартал 2010 року, податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» складений акт № 923/22-2/31770751 від 18.06.2013 року. У цьому акті були відображені порушення п. 5.1, п.п.5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», ч. 5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст.. 216 Цивільного кодексу України. На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1, яким були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6224,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1556,00 грн.

Позивач не згоден з вказаним податковим повідомленням-рішенням в повному обсязі. Посилаючись на Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств», вважає, що податковим органом неправомірно зроблено висновок про те, що договір між ним та ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» не спрямований на реальне настання наслідків.

У позивача наявна податкова накладна, акт приймання-передачі виконаних робіт, що підтверджують фактичне здійснення господарської операції з вказаною особою. Тому позивач вважає, що податковим органом неправомірно визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток підприємств та просить суд визнати податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1 недійсним.

Представник позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав просив їх задовольнити з підстав, які викладені у позовній заяві.

Представник відповідача в судове засідання з'явився, адміністративний позов не визнав з підстав, які викладені у запереченнях. Зазначає, що проведеною документальною позаплановою виїзною перевіркою з питань правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період ІІ квартал 2010 року та податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2010 року по взаємовідносинам з ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» були встановлені порушення:

· п. 5.1, п.п.5.2.1, п. 5.2, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено валові витрати по придбанню рекламно-інформаційних послуг у ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» за 2 кв. 2010 року у сумі 6224,00 грн.;

· п.п. 7.4.1, п.п. 7.4.5, п.п. 7.4.4, п. 7.4, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» внаслідок чого завищено податковий кредит за травень 2010 року у сумі 4979,00 грн. по придбанню рекламно-інформаційних послуг у ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія»;

· ч. 5 ст. 203, ч. 1.2 ст. 215, ст.. 216 Цивільного кодексу України в частині укладання правочину, який не спрямований на реальне настання наслідків.

За результатами перевірки складений акт 923/22-2/31770751 від 18.06.2013 року, у якому відображені вказані порушення.

Таких висновків відповідач дійшов з огляду на те, що від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька надійшов акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» від 29.12.2011 року № 4536/23-2/34511805. У ньому було встановлено, що враховуючи численність працюючих (2 особи) та обсяги задекларованих доходів від реалізації товарів (робіт, послуг) ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» не могло здійснювати господарську діяльність.

Крім того, відповідач зауважує, що у акті виконаних робіт (послуг) від 31.05.2010 року не зазначені номенклатура товару (послуги), що рекламується, не розкрита суть виконаних робіт, що унеможливлює підтвердження зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю. Виходячи з наведеного відповідач вважає, що позивачем завищено валові витрати по операції з ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» у зв'язку з встановленням нереальності здійснення господарських операцій з позивачем та відсутності їх зв'язку з господарською діяльністю позивача.

На підставі вказаного акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1, яким були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6224,00 грн.

Зважаючи на наведене відповідач вважає правомірним спірне податкове повідомлення-рішення та просить у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши представника позивача, представника відповідача та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Донпромторг» є суб'єктом підприємницької діяльності - юридичною особою, 28.11.2001р. зареєстроване виконавчим комітетом Донецької міської ради, код ЄДРПОУ 31770751.

Державною податковою інспекцією у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області була проведена документальна позапланова виїзна перевірка з питань правомірності формування валових доходів та валових витрат з податку на прибуток за період ІІ квартал 2010 року та податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період травень 2010 року по взаємовідносинам із ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія». За результатами перевірки складений акт 923/22-2/31770751 від 18.06.2013 року.

Відповідачем від ДПІ у Куйбишевському районі м. Донецька був отриманий акт про результати документальної невиїзної перевірки ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» від 29.12.2011 року № 4536/23-2/34511805. У цьому акті було відображено, що численність працюючих на підприємстві складає 2 особи, відсутні основні фонди, доходи від реалізації товарів (робіт, послуг) за півріччя 2010 року складає 1760975 грн., відсутнє підтвердження факту наявності та можливості зберігання, транспортування ТМЦ у таких обсягах. Тобто ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» не мало необхідних умов для здійснення господарської діяльності.

Крім того, відповідачем зазначено, що у наданому до перевірки акті виконаних робіт (послуг) від 31.05.2010 року не зазначені номенклатура товару (послуги), що рекламується, не розкрита суть виконаних робіт, що унеможливлює підтвердження зв'язку отриманих послуг з господарською діяльністю.

З наведених підстав відповідач дійшов висновку про порушення п. 5.1, п.п.5.2.1, п. 5.3.9, п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» внаслідок чого завищено валові витрати по придбанню рекламно-інформаційних послуг у ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» за 2 кв. 2010 року у сумі 6224,00 грн.

На підставі зазначеного вище Акту перевірки відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1, яким були визначені податкові зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 6224,00 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 1556,00 грн.

Позивач оскаржив у адміністративному порядку зазначене вище рішення, надавши до ДПС у Донецькій області скаргу від 12.07.2013 року № 650. Рішенням Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 30.08.2013 року № 2900/10/05-99-10-04-12-5 скаргу залишено без задоволення, а рішення без змін.

Суд вважає, що позовні вимоги про визнання недійсним даного повідомлення-рішення не підлягають задоволенню виходячи з наступних встановлених обставин.

Судом встановлено, що позивач вартість придбаних у ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» рекламно-інформаційних послуг включив до складу валових витрат у декларації з податку на прибуток підприємств за перше півріччя 2010 року у сумі 24896,00 грн.

Відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності. До складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з у рахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 -5.7 цієї статті.

Згідно з нормами п.п. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник податку відносить до складу валових витрат суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати на придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, встановлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Водночас у п.п. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» зазначено, що будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення податкового обліку, не належать до складу валових витрат.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, будь-які документи (у тому числі акти, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Таким чином, витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції між зазначеними у документах особами не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Тому суд за допомогою належних та допустимих доказів має перевірити відповідність змісту господарської операції, що відображена у первинних документах, фактичним обставинам справи. При цьому суд має враховувати можливості конкретної особи до вчинення тих дій, які становлять фактичний зміст такої господарської операції. Наявність при цьому належним чином оформлених первинних документів не є беззаперечним доказом такої можливості.

Аналогічної правової позиції дотримується Вищий адміністративний суд України в листі № 742/11/13-11 від 02.06.2011р.

Судом встановлено, що між позивачем (Замовником) та ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» (Виконавцем) був укладений договір підряду № 31 від 04.01.2010р. (надалі -Договір) про надання рекламно-інформаційних послуг.

Відповідно до умов Договору Виконавець зобов'язується у термін з 04.01.2010 року по 31.12.2010 року розмістити рекламний ролик Замовника, хронометражем 30 секунд на радіостанціях «Мега-радіо», «Авторадіо», «Європа Плюс», «Люкс ФМ» загальним хронометражем 5550 секунд. Замовник зобов'язується надати текст рекламного оголошення, прийняти та оплатити зазначені послуги. За умовами Договору виконання робіт за ним підтверджується актами приймання-передачі, в яких зазначається обсяг виконаних робіт та їх загальна вартість, а також форма та строки оплати. Оплата виконаних робіт здійснюється шляхом нарахування грошових кошті у розмірі 15000 грн. на розрахунковий рахунок.

В подальшому між Замовником та Виконавцем була укладена додаткова угода № 1 від 27.01.2010 року, якою було змінено умови договору, а саме, оплата виконання робіт здійснюється шляхом перерахування грошових коштів згідно актам приймання-передачі або договору. Загальна сума договору складає 150000 грн.

На підтвердження виконання даного Договору позивач надав копії наступних документів за період, що перевірявся: податкова накладна від 31.05.2010 року № 98 (а.с. 49), акт приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2010 року (а.с. 43), рахунок від 28.05.2010 року № 28-05/04 (а.с. 44), графік виходу рекламних роликів (а.с.44-48).

У той самий час, в матеріалах справи містяться надані на вимогу суду пояснення радіостанцій щодо здійснення ними трансляцій рекламних роликів хронометражем 30 секунд, замовником яких було ТОВ «Донпромторг» або ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія».

Так, згідно листа Телерадокомпанії «Донецька Хвиля» від 06.11.2013 року № 30ДВ ані ТОВ «Донпромторг», ані ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» замовниками трансляції рекламних аудіороликів на каналі «Мега радіо» за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року не були.

Як вбачається з листа від 07.11.2013 року № 07/11/13-1, Дочірнє підприємство «Телерадіокомпанія «Довіра» (Авторадіо) не укладало договорів з ТОВ «Донпромторг» або ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія», та не здійснювало трансляцію рекламних роликів за замовленням цим підприємств за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року.

Також, ТОВ «ТРК «Донецьк ФМ» (радіостанція Європа Плюс) у листі від 06.11.2013 року № 06-11/13 зазначило, що за період з 01.05.2010 року по 31.05.2010 року ТОВ «ТРК «Донецьк ФМ» не укладало договорів з ТОВ «Донпромторг» або ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія», та не здійснювало трансляцію рекламних роликів за замовленням цим підприємств.

Ці письмові докази викликають обґрунтований сумнів у факті розміщення на радіостанціях, зазначених у наданих позивачем документах, рекламних роликів позивача. Тому зміст господарської операції, зазначений у акті приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2010р., не відповідає фактичним обставинам справи та спростовується вказаними письмовими доказами.

Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З метою додаткової перевірки реальності спірної господарської операції судом у позивача був витребуваний ролик, розміщення якого було предметом договору з ТОВ «РА «Аркадія». У відповідь представник позивача надав усні та письмові пояснення від 14.11.2013, згідно з якими текст ролика був наданий позивачем для трансляції усно. У відповідності до п. 2.2. Договору Замовник зобов'язаний надати ТОВ «Рекламна агенція «Аркадія» текст рекламного оголошення.

З цього приводу суд зауважує, що рекламний ролик та його текст не є тотожними поняттями. Договором передбачено, що розміщенню на радіо підлягає саме рекламний ролик загальним хронометражем 11 070 секунд, а не повідомлення. Так само у акті приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2010 зазначено про розміщення саме ролику Замовника хронометражем 30 секунд на 4 радіостанціях.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу» реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару.

Згідно зі ст. 4 цього Закону використання у рекламі об'єктів авторського права і (або) суміжних прав здійснюється відповідно до вимог законодавства України про авторське право і суміжні права. Перелік творів, які є об'єктами авторського права міститься в ст. 433 Цивільного кодексу України та ст. 8 Закону «Про авторське право та і суміжні права». Серед них є усні твори, музичні твори з текстом і без тексту.

Статтею 1 цього Закону також визначені терміни, зокрема: запис (звукозапис, відеозапис) - фіксація за допомогою спеціальних технічних засобів (у тому числі й за допомогою числового представлення) на відповідному матеріальному носії звуків і (або) рухомих зображень, яка дозволяє здійснювати їх сприйняття, відтворення або сповіщення за допомогою відповідного пристрою; фонограма - звукозапис на відповідному носії (магнітній стрічці чи магнітному диску, грамофонній платівці, компакт-диску тощо) виконання або будь-яких звуків, крім звуків у формі запису, що входить до аудіовізуального твору. Фонограма є вихідним матеріалом для виготовлення її примірників (копій); виробник фонограми - фізична або юридична особа, яка взяла на себе ініціативу і несе відповідальність за перший звукозапис виконання або будь-яких звуків.

З наведеного слідує, що використанню у рекламі (трансляції, розміщенню) ролику на радіо має передувати вироблення відповідної фонограми.

Як вже зазначалося, у акті приймання-передачі виконаних робіт від 31.05.2010 зазначено про розміщення ролику Замовника хронометражем 30 секунд, що є ознакою фонограми (на відміну від оголошення, визначальною ознакою якого є зміст).

У той самий час судом не встановлене існування ролику (фонограми), який підлягав розміщенню за спірним договором.

Так, Договором не встановлений обов'язок Виконавця виробити фонограму на підставі наданого Замовником тексту. Позивачем не надано доказів прийняття робіт з виготовлення ролику, оприбуткування ролику як нематеріального активу, тощо.

Таким чином, на підставі зібраних у справі доказів суд не знайшов підстав для обґрунтованого твердження про дійсне придбання позивачем послуг з розміщення реклами. Таке обумовлює висновок про неможливість вважати акт приймання-передачі таких послуг від 31.05.2010 первинним документом бухгалтерського обліку, на підставі якого вартість таких послуг може бути включена до складу валових витрат.

Крім того, при вирішенні даного спору суд також враховує відсутність доказів зв'язку придбаних рекламних послуг з господарською діяльністю позивача.

Як вже зазначалося, відповідно до п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (що був чинним на час виникнення спірних правовідносин) валові витрати виробництва та обігу - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у господарській діяльності.

Відповідно до п. 1.32 ст. 1 цього Закону господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

З урахуванням цього право платника податку на включення сум до складу валових витрат залежало від наявності зв'язку цих витрат з одержанням доходів у подальшому. Витрати підприємства можуть бути як прямо взаємопов'язаними з отриманням доходу, тобто мати безпосередній взаємозв'язок між понесеними витратами та отриманим доходом (наприклад придбання товару для його подальшого продажу), так і витратами, які спрямовані, але безпосередньо не спричиняють отримання доходу (наприклад оплата та охорона праці, орендна плата за приміщення у якому знаходиться виробництво, та інше), без понесення яких підприємством у подальшому отримання доходу стане утрудненим, або взагалі неможливим.

Метою придбання рекламно-інформаційних послуг зокрема може бути підвищення попиту на продукцію позивача, тобто збільшення доходів останнього у майбутньому.

У зв'язку з необхідністю дослідження наявності зв'язку з господарською діяльністю позивача суд у такому разі має встановити зв'язок між змістом рекламного ролику позивача, що був розміщений на радіо, та одержанням доходів від продажу позивачем продукції.

Під час перевірки позивачем була надана відповідачеві виписка з оборотно-сальдової відомості за рахунком 281, в якій наведений перелік залишків станом на 01.05.2010 року із зазначенням кількості та суми товарів, реклама яких за його твердженням здійснювалася на радіо протягом травня 2010 року, зокрема барабан, канат, сітка, проволока, ланцюг та вугілля активоване.

Втім, як вже зазначалося, судом не встановлена наявність фонограми з рекламним роликом позивача. Крім того, представником позивача надані письмові пояснення, у яких зазначено про відсутність тексту рекламного оголошення та доказів його передання ТОВ «РА «Аркадія» (він надавався усно).

Відповідно до ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

Суд не обмежував сторони у наданні доказів на підтвердження власних доводів та заперечень, пропонував надати додаткові докази, ухвалою від 28.10.2013 задовольнив клопотання позивача про їх витребування.

З урахуванням зібраних у справі доказів судом не встановлений об'єктивний зв'язок між витратами на придбання рекламних послуг та господарською діяльністю позивача. Отже додержання позивачем положень п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» при формуванні валових витрат за 2 квартал 2010 року документально не підтверджено.

Відтак позовні вимоги ТОВ "Донпромторг" про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 05.07.2013 року № 47/22-1 задоволенню не підлягають.

Згідно ст. 94 КАС України з Державного бюджету України на користь позивача судові витрати стягненню не підлягають.

На підставі викладеного та керуючись, ст. ст. 17, 18, 19, 20, 51, 69, 70, 71, 72, 86, 94, 158, 159, 160, 161, 162, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Донпромторг" до Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ленінському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області від 05.07.2013 року № 47/22-1 відмовити.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її отримання апеляційної скарги.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Вступна та резолютивна частина постанови проголошена у судовому засіданні 14 листопада 2013р. Постанова складена у повному обсязі 19 листопада 2013р.

Суддя Бєломєстнов О. Ю.