Постанова

від 04.11.2013 по справі 2а-9128/12/0170/6

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

м. Сімферополь

04 листопада 2013 р. 15:52 Справа №2а-9128/12/0170/6

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Латиніна Ю.А., при секретарі Захаровій М.В.,

за участю представника позивача - Жаворонкової Галини Василівни, представника відповідача - Григор`єва Іллі Олександровича, розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Виробничо-постачальницького підприємства "Техспецкомплект"

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК

про визнання протиправними та скасування висновків, визнання протиправними дій та спонукання до виконання певних дій

Суть спору: Виробничо-постачальницьке підприємство "Техспецкомплект" (далі-позивач) звернувся до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом ( з урахуванням уточнень) до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК (далі-відповідач) у якому просить визнати протиправним дії податкової служби України щодо зменшення податкового кредиту за січень 2009 р. - лютий 2012р. з послідуючим відображенням цих висновків в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та зобов'язання органів ДПІ відобразити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПА України дані декларації з ПДВ , наданих ВПП "Техспецкомплект" за січень 2009-лютий 2012р.р.

Позовні вимоги мотивовані тим, що висновки акту документальної перевірки № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012р., на підставі яких було зменшено податковий кредит за січень 2009 р. - лютий 2012р. з послідуючим не відображенням його в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ, не відповідають дійсності та Законам України "Про податок на додану вартість" та "Про оподаткування прибутку підприємств", а також Податковому кодексу України.

Ухвалою суду від 10.09.2012 року призначено по справі судово-економічну експертизу та зупинено провадження у справі.

Ухвалою суду від 18.03.2013 року поновлено провадження у справі.

Ухвалою суду від 03.10.2013 року замінено відповідача Державну податкову інспекцію в м. Сімферополі АР Крим ДПС її правонаступником Державною податковою інспекцією у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК.

Ухвалою суду від 04.11.2013 року частину позовних вимог було залишено без розгляду.

У судовому засіданні представник позивача на позовних вимогах наполягав з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти позову заперечував, просив у задоволенні позову відмовити. Правова позиція викладена відповідачем у письмових запереченнях на адміністративний позов.

Розглянув матеріали справи, дослідив зібрані докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до п. 1 ч.2 статті 17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 3 КАС України визначено поняття суб'єктів владних повноважень, до яких належать орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.ст. 1, 4 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до системи органів державної податкової служби належать: Державна податкова адміністрація України, спеціалізовані державні податкові інспекції, державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, державні податкові інспекції в районах, містах (крім міст Києва та Севастополя), районах у містах. Державна податкова адміністрація України є центральним органом виконавчої влади. Державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі підпорядковуються Державній податковій адміністрації України.

Основним завданням органів державної податкової служби є здійснення контролю за додержанням податкового законодавства, правильністю обчислення, повнотою і своєчасністю сплати до бюджетів, державних цільових фондів податків і зборів (обов'язкових платежів), а також неподаткових доходів, установлених законодавством (ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні".

Враховуючи зазначене, відповідач, здійснюючи свої повноваження у спірних відносинах є суб'єктом владних повноважень, спір, що виник між сторонами, пов'язаний із захистом прав позивача у сфері публічно-правових відносин і є справою адміністративної юрисдикції, його належить розглядати в порядку, встановленому КАС України.

ВПП "Техспецкомплект" зареєстроване у якості юридичної особи Виконавчим комітетом Сімферопольської міської ради АР Крим 27.10.2000р. Ідентифікаційний код юридичної особи 31095684, що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи від 06.12.2006р. серії АОО № 188212000000035.

Судом встановлено, що посадовими особами Державної податкової служби у м. Сімферополі АРК Державної податкової служби була проведена документальна позапланова виїзна перевірки ВПП «Техспецкомплект» з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати податку на прибуток та податку на додану вартість при здійсненні фінансово- господарських операцій з рядом контрагентів за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р., за наслідками якої складено акт № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012р. (надалі - акт перевірки), яким встановлено, що за період з 01.01.2009 року по 31.03.2012 року ВПП «Техспецкомплект» мало взаємовідносини з наступними підприємствами- постачальниками, а саме: КП «Альянс» (ЄДРПОУ 32468182); ТОВ «ВТК «Окнополь» «ЄДРПОУ 36070617); ПП «Сіті Буд» (ЄДРПОУ 37081640), у зв'язку з чим встановлені такі порушення позивачем:

пп.5.1, пп. 5.2.1, п.5.2, п.5.3.9 пп. 5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 28.12.94р. № 334/94-ВР, 44.1 ст.44, п.138.1, п.138.2, п.138.6, 138.8, п.п.138.8.1 п.138.8 ст.138, п.п. 139.1.9. п 139.1 .ст.139 Податкового кодексу України, якими занижено податок на прибуток підприємств при правових відносинах з КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд» за період з 01.01.2009р. по 31.03.2012р. у сумі 1 947 432 грн., а також в порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 7.4.1, п.п.п 7.4.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПодатковогоКодексу України занижено податок на додану вартість у сумі 1 724 387 грн.

Згідно п.3.1. акту перевірки постачальниками ВПП «Техспецкомплект» у період з 01.01.2009 по 31.03.2012року є КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд», які має ознаки "фіктивності" та усі операції купівлі-продажу за участю вказаних контрагентів спрямовані на здійснення операцій з надання податкової вигоди з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту.

Таким чином, перевіркою встановлено завищення валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування по податку на прибуток у загальній сумі 1947432 грн. за рахунок неправомірного включення до складу витрат вартості товарів (робіт, послуг) отриманих від КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд», а також перевіркою встановлено завищення податкового кредиту у загальній сумі 1724387 грн. за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальників КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд».

Висновки акту перевірки щодо виявлених порушень відносно позивача побудовані на тому, що в ході перевірки контрагенту ВПП «Техспецкомплект» встановлено проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій з надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають реального товарного характеру (платник не знаходиться за місцезнаходженням) тому наведені обставини свідчать про відсутність факту реального здійснення господарських операцій (п.3.1. акту перевірки).

Так, як вбачається з матеріалів зазначеного акту, даний висновок прийнятий відповідачем з урахуванням матеріалів досудового слідства по кримінальній справі № 69-0146, порушеної відносно директора ТОВ «Союз КДС» ОСОБА_4 та директора БВП «Строітель-Плюс» ОСОБА_5 за фактами фіктивного підприємництва, а також зустрічних звірок КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд», згідно яких не підтверджено реальність проведення господарських операцій з контрагентами - покупцями та постачальниками за період з 01.01.2009 по 31.03.2012року з урахуванням їх виду,обсягу та розрахунків.

Також, в ході досудового слідства порушено кримінальну справу за фактом фіктивного підприємництва - створення та придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб), зокрема: КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд», з метою прикриття незаконної діяльності, за ознаками складу злочину, передбаченого ст.ст. 28 ч. 2, 205 ч. 2 КК України.

Зустрічними звірками вказаних підприємств встановлена відсутність об'єктів оподаткування за наслідками купівлі-продажу товарів у контрагентів-покупців та контрагентів-постачальників, що свідчить про відсутність у таких суб'єктів господарювання права на формування валових витрат та податкового кредиту, у тому числі ВПП «Техспецкомплект».

Однак, не погодившись із підставами проведення перевірки, позивач звернувся до суду з вимогами про визнання протиправними дій податкової служби України щодо зменшення податкового кредиту за січень 2009 р. - лютий 2012р. з послідуючим відображенням цих висновків в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ та зобов'язання органів ДПІ відобразити в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПА України дані декларації з ПДВ , наданих ВПП "Техспецкомплект" за січень 2009-лютий 2012р.р.

Перевіряючи обґрунтованість позовних вимог суд встановив наступне.

Згідно частин 2, 3 статті 215 України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, - але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин). Визнання правочину недійсним судом не вимагається лише у тому випадку, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин).

Відповідно статті 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним. Правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Як вбачається із змісту Акту перевірки висновок відповідача про нікчемність правочину є необґрунтованим, оскільки ним не наведено жодної підстави та не надано належних доказів вважати укладені позивачем угоди - нікчемними правочинами. Відповідно до частин 1, 5 статті 203 ЦК країни зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а моральним засадам суспільства та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Позивачем з'ясовано, що жодний із правочинів зазначений в Акті перевірки до теперішнього часу не визнаний недійсним у судовому порядку.

Згідно статті 216 ЦК України до моменту визнання правочину недійсним або нікчемним правові наслідки, а саме те, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю - не настають. За таким, викладені відповідачем в Акті перевірки висновки про відсутності у позивача об'єктів, які підпадають під визначення Розділу III ПКУ та визнання даних, і зображених у деклараціях з податку на прибуток за перевіряємий період недійсними, а також відсутності об'єктів позивача, які підпадають під визначення Розділу V ПКУ та визнання даних, зведених в деклараціях з податку на додану вартість про обсяги поставок та придбання, податкове зобов'язання та податковий кредит за перевіряємий період недійсними не відповідають вимогам статей 115, 216 ЦК України.

Посилання відповідача на частини 1, 5 статтю 203, статтю 215, частину 1 статті 216 є безпідставним, так як зазначені норми можуть використовуватися лише при визнанні правочинів недійсними в судовому порядку.

Інших підстав визнання правочину нікчемним (недійсним) діюче законодавство не передбачає.

Крім того, взагалі діюче податкове законодавство не надає права податковому органу визнавати дані, які відображаються суб'єктами підприємницької діяльності у податкових деклараціях (з податку на прибуток, з податку на додану вартість) за перевіряємий період, недійсними.

Стосовно висновку відповідача про встановлення відсутності поставок товарів, що свідчить про укладення позивачем безтоварних договорів, позивач зазначає наступне.

Статтею 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.99 р. № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, зазначено, що сфера дії Закону поширюється на всіх юридичних осіб створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов'язані вести бухгалтерський облік та подавати фінансову звітність згідно з законодавством.

Виходячи зі змісту пункту 2 статті 3 цього ж Закону бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.

Правила податкового обліку визначаються відповідними нормативними документами, що регламентують порядок оподаткування в Україні.

Необхідність підтвердження господарських операцій первинними документами визначена підпунктом 1.2 пункту 1, підпункту 2.1 пункту 2 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.95 р. за № 168/704, первинні документи - це письмові свідоцтва, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації на їх проведення.

Статтею 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" № 996-ХІV, із змінами та доповненнями, встановлені вимоги до первинних документів, які є підставою для бухгалтерського та податкового обліку. Згідно з даною нормою, підставою для л імперського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Дія контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. І первинні документи повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Згідно пункту 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.95 р. № 88, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.95 р. за № 168/704 первинні документи (на паперових і машинозчитуваних носіях інформації) для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити; назва підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), код форми, дата і місце складання, зміст господарської операції та її вимірники (у натуральному і вартісному виразі), посади, прізвища і підписи осіб, відповідальних за дозвіл та здійснення господарської операції і складання первинного документа.

Відповідно до пунктів 2.15, п.2.16 вищевказаного Положення забороняється приймати до в з конання первинні документи на операції, що суперечать законодавчим та нормативним актам.

Як вбачається з матеріалів справи, донарахування податку на прибуток підприємств у розмірі 1 947 432 грн., на думку ДПІ у м. Сімферополі виникло у результаті завищення ВПП «Техспецкомплект» валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 8 032 135,00 грн., що були сформовані у результаті віднесення до складу витрат вартості товарів та послуг придбаних у постачальників ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс», взаємовідносини з якими були визнані ДПІ у м. Сімферополі нікчемними правочинами.

Розбіжність дослідження з актом при формування показника валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування у розмірі 8 032 135,00 грн., виникли у результаті не визнання віднесення до складу витрат вартості товарів та послуг придбаних у постачальників ТОВ «ПК «Альянс» у розмірі 7 945782 (вартість без ПДВ) , у ТОВ «ВТК «Окнополь» у розмір 75 071 00 грн. (вартість без ПДВ) та у ПП «СітіБуд» у розмірі 11 281,50 грн. (вартість без ПДВ)

Так, між КП «Альянс» та ВПП «Техспецкомплект» було укладено договір № 144 від 01.02.2006, на виконання умов якого КП «Альянс» надало, а ВПП «Техспецкомплек» прийняло та сплатило відрядні роботи з монтажу та технічного обслуговування протипожежних систем загальною вартістю 10 357 354,97 грн., у тому числі вартість без ПДВ 8 6631129,14 грн. та ПДВ 1 726 225,83 грн.

Зазначене підтверджується податковими накладними, актами приймання виконаних підрядних робіт, оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», платіжними дорученнями.

Формування- витрат по взаємовідносинам з КП «Альянс» у розмірі 8 631 129,14 грн. підтверджується отриманими актами прийняття виконаних порядних робіт.

Оплата за придбані роботи здійснена у безготівковій формі у розмірі у розмірі 9722 374,21 грн., у тому числі ПДВ у складі вартості 1 620 395,70 грн., що підтверджується платіжними дорученнями.

Заборгованість ВПП «Техспецкомплект» перед КП «Альянс» складає 634 980,76 грн.

Зазначені вище акти прийняття виконаних підрядних робіт відповідають вимогам п.2 ст.9 Закону № 996 а саме мають такі обов'язкові реквізити:

- назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської

операції;

- посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і я і льність її оформлення;

- особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу,яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Отже, формування валових витрат ВПП «Техспецкомплект» по взаємовідносинам з КП «Альянс» у розмірі 8 631 129,14 грн. підтверджено у повному обсязі.

Щодо формування витрат по взаємовідносинам з ТОВ «ВТК «Окнополь» у сумі 75 071 00 грн. встановлено наступне.

Так, між ТОВ «ВТК «Окнополь» та ВПП «Техспецкомплект» було укладено договір № 000120 від 19.09.2011, на виконання умов якого КП «Альянс» надало, а ВПП «Техспецкомплек» прийняло та сплатило підрядні роботи з монтажу та технічного обслуговування протипожежних систем та матеріали загальною вартістю 104 363,13грн., у тому числі вартість без ПДВ 86969,28 грн. та ПДВ 17 393,86 грн.

Вказане підтверджується видатковими накладними № 301 від 26.08.11 на суму 49466,70 грн., у т.ч. ПДВ 8244,45 грн., № 942 від 19.09.11 на суму 237,55 грн., у т.ч. ПДВ 39,59 грн., № 315 від 31.10.11 на суму 945,60 грн., у т.ч. ПДВ 157,60 грн. та № 314 від 31.10.11 на суму 17020,80 грн., у т.ч. ПДВ 2 836,80 грн. та актами приймання виконаних підрядних робіт № УСО-000465 від 27.09.11 на суму 14040,52 грн., у т.ч. ПДВ 2340,09 грн., № УСО-000513 від 19.10.11 на суму 9890,30 грн., у т.ч. ПДВ 1648,38 грн. , № УСО-000515 від 25.10.11 на суму 12761,66 грн., у т.ч. ПДВ 2126,94 грн.

Оплата за придбані роботи здійснена у безготівковій формі у розмірі 104 363,13 грн., у тому числі ПДВ у складі вартості 17 393,86 грн., що підверджується платіжними дорученнями: № 313 від 31.08.11 на суму 49466,70 грн., у т.ч. ПДВ 8 244,45 грн., № 330 від 22.09.11 на суму 12761,66 грн., у т.ч. ПДВ 2 126,94 грн., № 331 від 22.09.2011 на суму 237,55 грн., у т.ч. ПДВ 39,59 грн., № 339 від 27.09.2011 на суму 14040,52 грн., у т.ч. ПДВ 2340,09 грн., № 374 від 19.10.2011 на суму 9890,30 у т.ч. ПДВ 1648,38 грн., № 415 від 09.11.2011 на суму 17020,80 грн., у т.ч. ПДВ 2836,80 грн., № 416 від 09.11.11 на суму 945,60 грн. у т.ч. ПДВ 157,60 грн., у загальній сумі 104363,13 грн., у т.ч. ПДВ 17393,86 грн.

Формування витрат по взаємовідносинам з ПП «СітіБуд» на сума 11 281,50 грн. здійснено на підставі укладеного договорру № 710/610 від 07.10.2011, на виконання якого ПП «СітіБуд» надало, а ВПП «Техспецкомплек» прийняло та сплатило роботи з обробки мармуру та мармур загальною вартістю 13 537,80 грн., у тому числі вартість без ПДВ 11 281,50 грн. та ПДВ 2 256,30 грн..

Зазначене підтверджується видатковою накладною № 307 від 10.10.11 на суму 2520,00 грн., у т.ч. ПДВ 420,00 грн. та актом приймання виконаних підрядних робіт № УСО-000518 від 21.10.11 на суму 11017,80 грн., у т.ч. ПДВ 1 836,302 грн. на загальну суму 13537,80 грн., у т.ч. ПДВ 2 256,30 грн. , оборотно-сальдовими відомостями та картками рахунка 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками».

Оплата за придбані роботи здійснена у безготівковій формі у розмірі 13 537,80 грн., у тому числі ПДВ у складі вартості 2 256,30 грн., що підтверджується платіжними дорученнями № 377 від 21.10.11 на суму 11 017,80 грн., у т.ч. ПДВ 1 836,30 грн. та № 376 від 21.10.11 на суму 2 520,00 грн. на суму 420 грн.

Фактично ВПП «Техспецкомплект» отримано від ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сітібуд» та КП «Альянс» електромонтажні роботи та матеріали загальною вартістю 10 370 892,77 грн., у тому числі вартість без ПДВ 8 729 379,92 грн. та ПДВ 1 745 875,98 грн. що підтверджується певним чином оформленими видатковими накладними та актами приймання виконаних підрядних робіт.

За зазначеними операціями сума віднесена до складу валових витрат та витрат, що враваховуються при визначенні об'єкта оподаткування складає 8 032 135,00 грн.

Отже, отримання товарів та робіт, їх сплата підтверджується у повному обсязі первинними документами, що відповідають вимогам податкового законодавства. Крім того, товари та роботи, які придбані у ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сітібуд» та КП «Альянс» використані ВПП «Техспецкомплект» у власній господарський діяльності, а саме для подальшої реалізації та як наслідок отримання доходу. Зазначене, вказує на правильність формування ВПП Техспецкомплект» валових витрат та витрат, що враховуються при визначенні об'єкта оподаткування.

Таким чином, висновки ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС за актом перевірки від 18.06.2012 про завищення валових витрат за період з 1 кварталу 2009 року по 1 квартал 2012 року на загальну суму 8 031 135 грн. не підтверджуються даними податкового та бухгалтерського обліку ВПП «Техспецкомплект».

Крім того, зазначене також підтверджується висновком експерта № 143/13 від 16.09.2013 року. Суд знаходить висновок експерта обґрунтованим та підтвердженим у ході судового розгляду справи, приймає його як належний доказ, в доведеності якого сумнів не виникає.

Так, судом встановлено, що суми податку на додану вартість були сплачені позивачем, зазначена сума увійшла до складу ціни придбаних послуг та була перерахована на розрахунковий рахунок виконавців - ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «Сітібуд» та КП «Альянс».

З вищенаведеного вбачається що, вказани суми податку на додану вартість у розмірі 1 745 875,98 грн. були включені до складу податкового кредиту у звітному періоді за січень 2009 р. - лютий 2012р..

Як вбачається з матеріалів справи, Акт перевірки не містить жодного посилання відповідача на встановлення порушень позивачем вимог вищевказаних норм. Лише зазначення, без відповідних доказів, про те, що згідно з припущеннями, викладеними у постанові слідчого, КП «Альянс»; ТОВ «ВТК «Окнополь»; ПП «Сіті Буд» - є фіктивними підприємствами, які створені для отримання пільг по оподаткуванню легальним підприємствами, хоча вказані постанови не створюють наслідків, передбачених ст.215, ст.216 Цивільного кодексу України, ст.207, ст.208 Господарчого кодексу країни, п. 3 ст.324 КПК України, ст.62 Конституції України

Ті обставини, що контрагенти позивача мали цивільно-правові відносини з підприємствами з ознаками "фіктивності", можуть служити доказами фіктивності або удаваності цих правочинів ст.ст.234, 235 ЦК України) та оспорювання їх в судовому порядку, але не може бути підставою для визнання їх нікчемними (недійсними).

Статтею 83 ПКУ визначено вичерпний перелік документів та відомостей, які можуть бути використані податковими органами під час проведення перевірок платників податків. До них, зокрема, залежать: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.

Крім того, п. 2 р. І Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПАУ від 12.12.2010 р. № 984, визначено, що документальні перевірки проводяться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку. Відповідно до п. 4 - 6 р. І цього Порядку факти виявлених порушень податкового, валютного та іншого законодавства викладаються в акті документальної перевірки чітко, об'єктивно та в повній мірі, із посиланням на первинні або інші документи, які зафіксовані в бухгалтерському та податковому обліку, що підтверджують наявність зазначених фактів.

Таким чином, висновки ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів в АРК яка є правонаступником ДПІ в м. Сімферополі АР Крим ДПС викладені в акті № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012 щодо зменшення податкового кредиту позивачем за січень 2009р. - лютий 2012р. при правових відносинах з ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс» є неправомірними, зробленими з порушенням норм діючого законодавства та спростовуються дослідженими під час судових засідань матеріалами справи.

Щодо вимог про зобов'язання ДПІ в м. Сімферополі АР Крим відобразити в автоматизованої системи за формою "Деталізована інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період" дані декларації з ПДВ, надані ВПП «Техспецкомплект», за січень 2009 по лютий 2012р.р. суд зазначає наступне.

З акту перевірки № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012 року вбачається, що за період з січня 2009р. по лютий 2012р. позивач мав правовідносини з контрагентами ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс», в результаті чого до складу податкового кредиту були включені суми ПДВ у загальній сумі 1 745 875,98 грн.

В акті перевірки зазначено, що податкові накладні, які були складені постачальниками ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс» з січня 2009 року по лютий 2012 року суперечать законодавчим та нормативним документам та не можуть бути підставою для відображення в регістрах податкового обліку і включення до складу податкового кредиту.

Таким чином, відповідачем виявлено порушення п.п. 3.1.1 п. 3.1, п.п. 7.4.1, п.п.п 7.4.5, п.п. 7.7.1 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 185.1 ст. 185, п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п. 200.1 ст. 200 ПодатковогоКодексу України, в результаті чого встановлення заниження податку на додану вартість у сумі 1 724 387 грн.

Так, судом досліджені детальні інформації з автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" по деклараціям з ПДВ за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс» за звітний періоди: жовтень 2011 року на суму 220475,38 грн. та ПДВ 44095,08 грн., на суму 23213,92 грн., та ПДВ 4642,78 грн., листопад 2011року на суму 8007,56 грн., та ПДВ 1601,51 грн., грудень 2011 року на суму ПДВ -22651,67 грн., січень 2012 року на суму 159872,92 грн.,та ПДВ 31974,58 грн., лютий 2012 року на суму 146313,91 грн., та ПДВ 29262,78 грн., серпень 2011 року на суму ПДВ -65220,19 грн., вересень 2011 року на суму 4430,34 грн., та ПДВ 886,07 грн., жовтень 2011 року на суму 11281,5 грн., та ПДВ 2256,3 грн., червень 2011 року на суму 35580,46 грн., та ПДВ 7116,09 грн., липень 2011 року на суму 192905,48 грн. та ПДВ 38581,1 грн., серпень 2011 року на суму ПДВ -8244,45 грн., березень 2011 року на суму ПДВ -28515,68 грн., квітень 2011 року на суму 147022,98 грн. та ПДВ 29404,6 грн., травень 2011 року на суму ПДВ -31089,26 грн., січень 2010 року на суму 123526,25 грн.,та ПДВ 24705,25 грн., січень 2011 року на суму 143807,57 грн.,та ПДВ 28761,51 грн., лютий 2011 року на суму 112321,5 грн. та ПДВ 22464,3 грн., березень 2010 року на суму -50747,02 грн., лютий 2010 року на суму 130728,31 грн., та ПДВ 26145,66 грн., травень 2010 року на суму 113869,14 грн., та ПДВ 22773,83 грн., квітень 2010 року на суму 134422,64 грн.,та ПДВ 26884,54 грн., липень 2010 року на суму 120070,02 грн.,та ПДВ 24014 грн., червень 2010 року на суму 2787,06 грн., та ПДВ 557,41 грн., жовтень 2010 року на суму 15653,13 грн., та ПДВ 3130,63 грн., листопад 2010 року на суму ПДВ -37223,13 грн., вересень 2010 року на суму 124860,37 грн.,та ПДВ 24972,07 грн., серпень 2010 року на суму 124378,84 грн.,та ПДВ 24875,77 грн., березень 2009 року на суму 175563,62 грн.,та ПДВ 35112,71грн., лютий 2009 року на суму 19205,5 грн.,та ПДВ 3841,1 грн., січень 2009 року на суму 114912,69 грн., та ПДВ 22982,55 грн., червень 2009 року на суму ПДВ -92078,17 грн., травень 2009 року на суму 38554,59 грн. та ПДВ 7710,91 грн., квітень 2009 року на суму 132896,92 грн. та ПДВ 26579,39 грн., серпень 2009 року на суму 23997,92 грн. та ПДВ 4799,58 грн., липень 2009 року на суму 70532,1 грн. та ПДВ 14106,4 грн., грудень 2010 року на суму ПДВ -86740,88 грн., грудень 2009 року на суму 340285,38 грн. та ПДВ 68057,09 грн., листопад 2009 року на суму 290239 грн. та ПДВ 58047,8 грн., жовтень 2009 року на суму -29636,2 грн., вересень 2009року на суму ПДВ -45954,24 грн., які підтверджують корегування показників податкових зобов'язань з ПДВ податковим органом.

Відповідно до п.п. 14.1.157 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податкове повідомлення-рішення - письмове повідомлення контролюючого органу (рішення) про обов'язок платника податків сплатити суму грошового зобов'язання, визначену контролюючим органом у випадках, передбачених цим Кодексом та іншими законодавчими актами, контроль за виконанням яких покладено на контролюючі органи, або внести відповідні зміни до податкової звітності.

Відповідно до п.п.54.3.2 п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Згідно п.58.1 ст.58 Податкового кодексу України у разі коли сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян), або у разі коли за результатами перевірки контролюючий орган встановлює факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, або зменшує розмір задекларованого від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість, розрахованого платником податків відповідно до розділу V цього Кодексу, такий контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення.

З аналізу зазначених норм вбачається, що за результатами перевірки, у випадку встановлення порушення платником податків податкового законодавства, податковий орган зобов'язаний прийняти податкове повідомлення-рішення.

Як встановлено в судовому засіданні та не спростовано представником відповідача, на підставі акту перевірки № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012 року податкові повідомлення-рішення відносно позивача не приймалися.

В матеріалах справи міститься роздрукування детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України, зі змісту якої вбачається, що податковим органом на підставі акту перевірки № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012 року проведено корегування показників податкових зобов'язань.

Представником відповідача в судовому засіданні підтверджено факт коригування податковим органом на підставі акту перевірки в "Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" податкових зобов'язань.

В судовому засіданні представник відповідача вказав, що корегування у автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" показників задекларованих ВПП «Техспецкомплект» в податкових деклараціях здійснено посадовими особами податкового органу відповідно до наказу Державної податкової адміністрації України "Про організацію взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів" від 18.04.2008 р. №266, яким затверджено Методичні рекомендації щодо взаємодії органів державної податкової служби при проведенні перевірок податкових декларацій з податку на додану вартість з урахуванням інформації розшифровок податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість у розрізі контрагентів (далі - Методичні рекомендації). При цьому, представник відповідача не обґрунтував суду конкретну норму зазначеного наказу та Методичних рекомендацій, яка б наділяла податковий орган правом проводити корегування задекларованих показників на підставі висновків акту перевірки.

У відповідності до п.71.1 ст.71 Податкового кодексу України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності державної податкової служби - комплекс заходів із збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання органами державної податкової служби покладених на них функцій та завдань.

Відповідно до п.74.1 ст.74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби.

Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику.

Згідно п.74.2 ст.74 Податкового кодексу України зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Зі змісту п.1.1 Методичних рекомендацій вбачається, що Методичні рекомендації запроваджуються в органах державної податкової служби (далі - орган ДПС) з метою удосконалення адміністрування податку на додану вартість, руйнування схем мінімізації податкових зобов'язань, ліквідації віртуального податкового кредиту з податку на додану вартість, повноти декларування податкових зобов'язань та забезпечення своєчасності відшкодування податку на додану вартість в умовах запровадження системи подвійного контролю перевірки податкової звітності з податку на додану вартість та подання платниками податку на додану вартість розшифровок податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів.

Відповідно до п.1.3 Методичних рекомендацій для реалізації Методичних рекомендацій створені такі програмні продукти:

- система формування та подання до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку податкової звітності в електронному вигляді щодо ведення обліку розшифрування податкового кредиту та податкових зобов'язань у розрізі контрагентів;

- система приймання та комп'ютерної обробки податкової звітності щодо проведення автоматизованого контролю податкової декларації з податку на додану вартість на районному рівні;

- система автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

Згідно п.2.14 Методичних рекомендацій інформація податкової звітності з ПДВ, надіслана до центральної бази даних податкової звітності, підлягає розподілу відповідно до вимог Методичних рекомендацій щодо порядку розподілу платників податків за категоріями уваги та співставленню засобами системи автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів на рівні ДПА України.

З п.2.15 Методичних рекомендацій вбачається, що результатом автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість є розподіл платників ПДВ за наявності операцій з контрагентами у поданій ними податковій звітності за такими категоріями: нульова, перша та друга категорії. Результати автоматизованого співставлення даних податкової звітності з податку на додану вартість та проведений за ними розподіл платників ПДВ за категоріями враховуються при визначенні категорії уваги суб'єкта господарювання.

Таким чином "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" є інформаційною базою обробки та використання податкової інформації, а результати її опрацювання використовуються в своїй діяльності органами державної податкової служби.

З огляду на викладене, посилання представника відповідача на те, що зазначена автоматизована система є внутрішньою програмою податкового органу та не стосується прав та інтересів позивача є безпідставними та необґрунтованими.

Така зміна відповідачем задекларованих показників в автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" порушує права та інтереси позивача, оскільки декларуючи податкові зобов'язання платник податків має право на відповідність задекларованих ним показників показникам відображеним в електронній базі податкової звітності. Змінені дані бази можуть також мати негативний вплив на інтереси позивача через те, що таким чином сформується негативна свідомість потенційних контрагентів позивача про надійність та законослухнянність позивача, як комерційного партнера.

Отже, невідповідність показників податкових зобов'язань, задекларованих позивачем у податкових деклараціях показникам відображеним в електронній базі податкової звітності також може мати негативні наслідки як для самого платника податків, так і для його контрагентів.

З системного аналізу зазначених норм вбачається, що обов'язок платника податків щодо подання податкової декларації за звітний період кореспондується з обов'язком податкового органу щодо прийняття такої декларації та, у випадку відсутності зауважень до її оформлення, відображення показників декларації у відповідних базах податкової звітності.

Згідно п.2.6 Методичних рекомендацій, працівник підрозділу ведення та захисту податкової звітності після реєстрації податкової звітності з ПДВ переносить інформацію з первинних звітних документів платника ПДВ на паперових носіях та звітних документів, наданих платниками ПДВ у електронному вигляді, до електронної бази податкової звітності органу ДПС.

Таким чином, до електронної бази податкової звітності органу ДПС посадовими особами податкового органу вносяться задекларовані показники податкового кредиту та податкових зобов'язань конкретного платника податків. З огляду на викладене вбачається, що показники "Детальної інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" формуються на підставі даних задекларованих платниками податків у податкових декларацій з ПДВ та повинні їм відповідати.

Судом встановлено, що Методичними рекомендаціями визначено підстави відповідно за наявності яких податковий орган має право вносити зміни до електронної бази податкової звітності органу ДПС, що відображається в "Детальній інформації по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України".

Так, згідно п.2.19 Методичних рекомендацій у разі виявлення працівником підрозділів оподаткування юридичних, фізичних осіб під час проведення камеральної перевірки податкової звітності помилок, допущених працівником підрозділу ведення та захисту податкової звітності при введенні податкової звітності до електронної бази податкової звітності з паперового носія така інформація передається до підрозділу ведення та захисту податкової звітності, шляхом направлення службової записки, з метою усунення помилки.

Відповідно до п.2.21 Методичних рекомендацій, підсумки перевірок за результатами автоматизованого співставлення податкової звітності з ПДВ на центральному рівні відображаються в додатку до акта перевірки (камеральної, документальної невиїзної, планової, позапланової перевірки) або довідки у розрізі періодів та операцій з одним контрагентом та фіксуються в АС "Аудит". По мірі підписання актів перевірки та узгодження податкових зобов'язань, визначених податковим повідомленням-рішенням, прийнятим за результатами таких перевірок, уточнюються результати автоматизованого співставлення на центральному рівні податкової звітності з ПДВ за поданням підрозділу, яким завершено процедуру такого узгодження та яким прийнято таке повідомлення-рішення.

У відповідності до п.2.22 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у адміністративному порядку, мотивувальна частина рішення про результати розгляду скарг платників, яка змінює суми ПДВ, визначені за результатами перевірки, складається у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом та сум ПДВ. Підрозділ апеляції передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника ПДВ, копію рішення, прийнятого за розглядом скарги платника податків, для підготовки податкових повідомлень-рішень та реєстрації (фіксуються) в АС "Аудит".

Згідно п.2.23 Методичних рекомендацій у разі якщо результати такої перевірки оскаржуються платником у судовому порядку, юридичний підрозділ передає структурному підрозділу, що здійснював перевірку платника, копії рішень судових органів, якими змінено суми ПДВ, визначені за результатами перевірки. Структурний підрозділ, що здійснював перевірку платника ПДВ, на наступний день після отримання вказаних рішень складає Довідку про зміну результатів перевірки платника ПДВ за наслідками оскарження у судовому порядку у розрізі періодів, операцій з одним контрагентом і сум ПДВ та реєструє в АС "Аудит".

Таким чином, відповідно до змісту Методичних рекомендацій вбачається, що підставами для здійснення корегування посадовими особами податкового органу є встановлення факту допущення працівником податкового органу помилок при введенні до електронної бази податкової звітності інформації із податкової звітності на паперових носіях; узгоджене податкове повідомлення-рішення та рішення суду, яким змінені суми ПДВ.

При цьому акт перевірки не є підставою для коригування в електронній базі податкової звітності задекларованих платником податків показників, натомість, як випливає із змісту п.п.5.7, 5.8, 5.10, 7.1 та 7.2 Методичних рекомендацій він може бути підставою для винесення податковим органом податкових повідомлень-рішень чи для звернення до суду про стягнення у дохід держави всього, що набуто сторонами за правочином, який суперечить інтересам держави та суспільства.

На підставі викладеного суд приходить до висновку, що ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС України безпідставно в автоматизованій системі "Детальна інформація по платнику ПДВ щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України" згідно акту № 2500/22-8/31095684 від 18.06.2012 року проведено корегування показників задекларованих позивачем у податкових деклараціях, а тому дані позовні вимоги підлягають задоволенню.

Враховуючи висновок суду щодо безпідставного корегування до АІС даних декларації з ПДВ за січень 2009 року по лютий 2012року за фінансово-господарськими правовідносинами з ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс» у загальній сумі 1 745 875,98 грн. за період з січня 2009 року по лютий 2012 року за рахунок неправомірного включення до складу податкового кредиту сум ПДВ по операціям придбання товарів (робіт, послуг) у контрагентів-постачальника ТОВ «ВТК «Окнополь», ПП «СітіБуд» та КП «Альянс», суд заходить доведеним вимогу позивача про зобов'язання ДПІ у м. Сімферополі АР Крим ДПС як правонаступника ДПІ у м. Сімферополі ГУ Міндоходів АР Крим відобразити дані декларацій з ПДВ, поданих з січня 2009р. по лютий 2012р.

Частина 2 ст. 71 КАС України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням належного обґрунтування позивачем під час розгляду справи дійсності та реальності виниклих обставин, дії відповідача стосовно зменшення податкового кредиту за січень 2009 р. - лютий 2012р. та не відображення в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів на рівні ДПА України даних декларацій з ПДВ, наданих ВПП "Техспецкомплект" за січень 2009-лютий 2012р.р. є безпідставними, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Крім того, з матеріалів справи вбачається, що згідно платіжних доручень № 176 від 04.07.2013 року за проведення судово-економічної експертизи по ухвалі Окружного адміністративного суду АР Крим від 10.09.12 по справі № 2а-9128/12/6/0170 позивачем сплачено 24729,00 грн.

Зазначений розмір судових витрат не перевищує граничних розмірів, встановлених ст. ст. 87, 92 КАС України, з урахуванням вимог постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2006 року №590 і Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення, та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів, яку затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 1 липня 1996 року №710.

Тому суд вважає можливим стягнути на користь позивача суму витрат на проведення судової експертизи у розмірі 24729,00 грн., що підтверджено документально.

Отже, судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду у розмірі 32,19 грн. та 24729,00 грн. з проведення судової експертизи підлягають поверненню на його користь з Державного бюджету України

Під час судового засідання, яке відбулось 04.11.2013 р. були оголошені вступна та резолютивна частини постанови. Відповідно до ст. 163 КАС України постанову складено 11.11.2013 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 94, 160-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції в м. Сімферополі АР Крим ДПС щодо зменшення податкового кредиту Виробничо-постачальницькому підприємству "Техспецкомплект" за січень 2009 р. - лютий 2012р. при фінансово-господарських відносинах з ТОВ "ВТК "Окнополь", ПП "Сіті Буд" та КП "Альянс", з послідуючим відображенням цих висновків в системі автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ у розрізі контрагентів Виробничо-постачальницького підприємства "Техспецкомплект".

3. Зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Сімферополі Головного управління Міндоходів в АРК відобразити в автоматизованої системи за формою "Деталізована інформації по платнику податку на додану вартість щодо результатів автоматизованого співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів на рівні ДПА України за період" дані декларацій з ПДВ , наданих Виробничо-постачальницьким підприємством "Техспецкомплект" з січня 2009року по лютий 2012року.

4. Стягнути з Державного бюджету України на користь Виробничо-постачальницького підприємства "Техспецкомплект" (ЄДРПОУ 31095684) 24762,1 грн. судових витрат, з яких сплата за судовій збір у розмірі 32,19 грн. та за проведення судової експертизи у розмірі 24729,00 грн.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення. У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя Латинін Ю.А.