Ухвала

від 21.11.2013 по справі 2а-424/12/0970

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 листопада 2013 р. Справа № 9104/80898/12

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого-судді: Сапіги В.П.,

суддів: Хобор Р.Б., Яворського І.О.

за участі секретаря судових засідань Сердюк О.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам -Постач», Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську на постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення -рішення,-

В С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» звернулося в суд з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську про скасування податкового повідомлення -рішення № 0002782302 від 15.11.2011 року..

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що товариство відобразило операцію по договору купівлі-продажу цінних паперів від 20.03.2010 року за №Д10-38 в додатку К3 до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства на І-ше півріччя 2010 року, як витрати від придбання акцій (корпоративних прав як внеску в статутний фонд) в сумі 100000 грн. Позивач вважає неправомірним донарахування відповідачем суми умовних відсотків у розмірі 347987 грн. та включення її до валового доходу, оскільки сума коштів в розмірі 7000000 грн. не являється поворотною фінансовою допомогою, а є заборгованістю продавця перед покупцем за договором купівлі-продажу. Крім того позивач цілком правомірно відобразив від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі, сформоване за результатами господарської діяльності в 2010 році у рядку 06.6 декларації за ІІ квартал 2011 року.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року частково задоволено позовні вимоги, а саме в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 287217 грн. та відмовлено в решті позовних вимог, оскільки позивачем занижено валовий дохід, який слід було задекларувати в рядку 01.6 "Інші доходи" Декларацій з податку на прибуток підприємств на загальну суму 347987 грн.

Не погодившись з постановою суду її оскаржили сторони, які відповідно ДПІ в м. Івано-Франківську просить скасувати постанову суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нову про відмову в задоволенні позовних вимог, а позивач вважає, що необхідно скасувати постанову суду в часті відмови в задоволенні позовних вимог та прийняти нову про задовленні позовних вимог в повному обсязі.

При цьому апелянт-ТОВ «Пріам-Постач» обґрунтовує та мотивує свої вимоги аналогічно обґрунтуванням позовних вимог, зокрема зазначає, що грошові кошти отримані від ПП «Ресурс-2» на підставі договору використовувались TOB «Пріам-Постач» на виконання умов договору і товариством були вжиті всі належні дії до виконання договору від 08.06.2010 року.

Апелянт - ДПІ в м. Івано-Франківську вважає, що операція з внесення акцій до статутного фонду платника податку є прямою фінансовою інвестицією, а не придбанням таких акцій, а тому платник податку не має права враховувати їх вартість у витратах на придбання акцій при визначенні результату від операцій з цінними паперами відповідно до пп. 7.6.3 ст. 7 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 року №334/94-ВР.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши повноту встановлення обставин справи, правильність їх юридичної оцінки, обговоривши доводи апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що в задоволенні апеляційних скарг необхідно відмовити з наступних мотивів. Даючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів врахувала наступні обставини справи та норми чинного законодавства.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі і в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Пріам-Постач» 13.01.2010 року зареєстровано виконавчим комітетом Івано-Франківської міської ради та взято на податковий облік і на момент проведення перевірки знаходиться на обліку в ДПІ в м. Івано-Франківську та було платником податку на додану вартість.

Працівниками ДПІ в м. Івано-Франківську в період з 14.09.2011 року по 25.10.2011 року проведено планову виїзну перевірку ТОВ «Пріам-Постач» з питань дотримання вимог податкового та валютного законодавства за період з 12.10.2011 року по 25.10.2011 року.

08.11.2011 року за результатами перевірки складено акт перевірки №9543/23-2/36733468, яким встановлено порушення підприємством вимог пп.4.1.6 п.4..1 ст.4 пп. 5.2.1 п. 5.1. 5.2 пп. 5.3.9 п.5.3. ст..5 пп. 7.6.3 п.7.6 ст.7 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ Перехідних положень Податкового кодексу України від 02.12.2010 року № 2755-VI , що призвело до заниження податку на прибуток в сумі 621546 грн. та завищення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток за 1 кв. 2011 року в сумі 132573 грн., а також призвело до зменшення за півріччя 2010 року збитку від операцій з цінними паперами (з акціями та іншими корпоративними правами) в сумі 75000 грн. та збільшення доходів від продажу цінних паперів в сумі 25000 грн.; пп..4.5.1 п.4.5 ст.4, пп..7.2.3 пп. 7.2.6 п.7.2 пп.7.4.1 пп. 7.4.5 п.7.4 пп.7.5.1 п.7.5 ст.7 Закону України від 03.04.1997 року №168 97-ВР «Про податок на додану вартість»(зі змінами та доповненнями) та п.198.1 п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VI, в результаті чого занижено податок на додану вартість що підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 471167 грн.

На підставі акта перевірки податковим органом 15.11.2011 року прийнято щодо підприємства податкове повідомлення-рішення № 0002782302, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання по податку на прибуток в сумі 635204 грн., в тому числі за основним платежем в сумі 621546 грн. та штрафними (фінансовими) санкціями 13 658 грн.

Суд першої інстанції встановив і це знайшло своє підтвердження в матеріалах справи, що статутний капітал ТзОВ «Пріам-Постач» затверджено у розмірі 100000 грн. згідно протоколу №1 «Установчих зборів учасників ТзОВ «Пріам-Постач»від 25.12.2009 року. Внесок до статутного капіталу здійснено у вигляді цінних паперів, а саме 400000 штук простих іменних акцій ВАТ «Оргхім» номінальною вартістю 0,25 грн., що склало загалом 100000 грн.

30.03.2010 року згідно договору купівлі-продажу № 4/10БО/01/10Б ТОВ «Пріам-Постач» продано ТОВ «Укрсервіс» 100000 шт. простих іменних акцій ВАТ «Оргхім» номінальною вартістю 0,25 грн. кожна на загальну суму 25000 грн., що підтверджується актом прийому-передачі.

ТОВ „Пріам-Постач" відобразило вказану операцію в додатку КЗ до рядка 01.4 декларації з податку на прибуток підприємства на І-ше півріччя 2010 року, як витрати від придбання акцій (корпоративних прав як внеску в статутний фонд) в сумі 100000 грн. та доходи від продажу цінних паперів в сумі 25000 грн. Відповідно збиток від операцій з цінними паперами був відображений у розмірі 75000 грн.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції підставно виходив з наступного.

Підпунктом 7.6.1 пункту 7.6 статті 7 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР встановлено, що підприємство веде окремий податковий облік фінансових результатів операцій з цінними паперами (у тому числі іпотечними сертифікатами участі, іпотечними сертифікатами з фіксованою дохідністю та сертифікатами фондів операцій з нерухомістю) і деривативами у розрізі окремих видів цінних паперів, а також фондових та товарних деривативів. При цьому облік операцій з акціями ведеться разом з іншими, ніж цінні папери, корпоративними правами.

Якщо протягом звітного періоду витрати на придбання кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, понесені (нараховані) платником податку, перевищують доходи, отримані (нараховані) від продажу (відчуження) цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду, від'ємний фінансовий результат переноситься на зменшення фінансових результатів від операцій з цінними паперами або деривативами такого ж виду майбутніх звітних періодів у порядку.

Якщо протягом звітного періоду доходи від продажу кожного з окремих видів цінних паперів, а також деривативів, отримані (нараховані) платником податку, перевищують витрати, понесені (нараховані) платником податку внаслідок придбання цінних паперів або деривативів такого ж виду протягом такого звітного періоду (з урахуванням від'ємного фінансового результату від операцій з цінними паперами чи деривативами такого ж виду минулих періодів), прибуток включається до складу валових доходів такого платника податку за результатами такого звітного періоду.

Усі інші витрати та доходи такого платника податку, крім витрат та доходів за операціями з цінними паперами (корпоративними правами) та деривативами, визначеними цим підпунктом, беруть участь у визначенні об'єкта оподаткування такого платника податку на загальних умовах, встановлених цим Законом.

Відповідач у акті № 9543/23-2/36733468 від 01.11.2011р. вказує на те, що операція з внесення акцій до статутного фонду платника податку є прямою фінансовою інвестицією, а не придбанням таких акцій, а тому платник податку не має права враховувати їх вартість у витратах на придбання акцій при визначенні результату від операцій з цінними паперами відповідно до пп. 7.6.3 ст. 7 Закону.

Проте, вичерпний перелік операцій, на які не поширюється дія норм пп. 7.6.3 ст.7 Закону передбачений абзацом 5 згаданого підпункту, відповідно до якого норми пп. 7.6.3 ст. 7 Закону не поширюються на операції з емісії корпоративних прав або інших цінних паперів, що здійснюються платником податку, а також з їх зворотного викупу або погашення таким платником податку. Жодних інших обмежень дії зазначеної норми, в тому числі відносно врахування вартості акцій у витратах на їх придбання при визначенні результату від операцій з цінними паперами Закон України «Про оподаткування прибутку підприємств»не передбачає. Так само не передбачений чинним законодавством і будь-який інший порядок податкового обліку цінних паперів, отриманих як внесок до статутного фонду платника податків, крім того, який визначений п. 7.6. ст. 7 Закону.

Так як передача акцій, отриманих як внесок до статутного фонду, не є емісією таких цінних паперів, встановлене пп. 7.6.1 ст. 7 Закону обмеження до таких цінних паперів не відноситься. У сторони, що передає акції як внесок статутного фонду, визначається фінансовий результат від такої передачі: доходи в сумі вартості отриманих корпоративних прав зменшуються на витрати, понесені при придбанні. В свою чергу для емітента операція з передачі акцій як внеску до статутного фонду тягне за собою перехід права власності від засновника до емітента, тобто дана операція розцінюється як придбання цінних паперів (п.1.6 ст. 1 Закону). Отже, дана операція вимагає визнання витрат на придбання цінних паперів в емітента відповідно до пп. 7.6.3 ст. 7 Закону.

Також, відповідно до пп. 1.8 ст. 1 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР корпоративним правом є право власності на статутний фонд (капітал) юридичної особи або його частку (пай), включаючи права на управління, отримання частини прибутку такої юридичної особи, а також активів у разі його ліквідації, незалежно від того, чи створена така юридична особа у формі господарського товариства, товариства, заснованого на власності однієї юридичної або фізичної особи, або в інших організаційно-правових формах. Тобто корпоративні права відповідають поняттю майнових прав та визначенню майна, наведеному в ст. 190 Цивільного кодексу України та ст. 139 Господарського кодексу України. В зв'язку з цим передача корпоративних прав (акцій) в обмін на цінні папери (акції іншого емітента) за своєю суттю повністю відповідає усім критеріями визнання витрат на придбання цінних паперів, передбачених пп. 7.6.3 ст. 7 Закону.

Зважаючи на наведені приписи Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР суд першої інстанції вірно встановив, що висновок податкового органу щодо необхідності зменшення задекларованих ТОВ «Пріам-Постач» витрат на придбання акцій за І-ше півріччя 2010 року в сумі 100000 грн. на розмір збитку від операцій з цінними паперами за І-ше півріччя 2010 в сумі 75000 грн. та відповідно, збільшення розміру доходів ТОВ «Пріам-Постач» від продажу цінних паперів на суму 25000 грн. є неправомірним.

Стосовно неправомірного включення у рядок 06.6 податкової декларації з податку на прибуток підприємства за II квартал 2011 року від'ємне значення об'єкта оподаткування, що був отриманий за підсумками 2010 року, то слід зазначити наступне.

Абзац другий пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України передбачає право платника податку на прибуток відобразити у складі витрат другого кварталу 2011 року суму від'ємного значення, що є результатом розрахунку об'єкта оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року.

Водночас розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року здійснювався на підставі чинних до 1 квітня 2011 року норм Закону України від 28.12.1994 № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (надалі - Закон).

Пунктом 6.1 статті 6 Закону було визначено, що якщо об'єкт оподаткування платника податку з числа резидентів за результатами податкового року має від'ємне значення об'єкта оподаткування (з урахуванням суми амортизаційних відрахувань), сума такого від'ємного значення підлягає включенню до складу валових витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням від'ємного значення об'єкта оподаткування попереднього року у складі валових витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

У 2010 році зазначена норма застосовувалася з урахуванням пункту 22.4 статті 22 Закону.

Особливості, встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону, полягали в обмеженні врахування у складі валових витрат у порядку статті 6 Закону сум від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток, яке утворилося станом на 1 січня 2010 року. До складу валових витрат платника податку на прибуток за перший квартал 2010 року підлягало включенню лише 20 відсотків від'ємного значення, що утворилося станом на 1 січня 2010 року.

Водночас, як передбачено абзацом другим пункту 22.4 статті 22 Закону, у 2011 році сума від'ємного значення, яка відповідно до абзацу першого цього пункту не була врахована у складі валових витрат, та від'ємне значення об'єкта оподаткування, яке виникло у 2010 році, підлягають включенню до складу валових витрат у порядку, встановленому статтею 6 цього Закону, без обмежень, встановлених цим пунктом. Отже, у 2011 році встановлені пунктом 22.4 статті 22 Закону обмеження щодо можливості врахування всієї суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток у складі валових витрат не застосовувалися. При цьому прямо передбачалося право врахувати у складі валових витрат першого кварталу 2011 року всю суму від'ємного значення об'єкта оподаткування, що виникло у 2010 році.

Таким чином, відповідно до зазначених законодавчих норм до складу валових витрат першого кварталу 2011 року підлягали включенню всі суми від'ємного значення об'єкта оподаткування з податку на прибуток - як ті, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, так і ті суми від'ємного значення, що виникли протягом 2010 року.

Отже, розрахунок об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року повинен був здійснюватися з урахуванням у складі валових витрат цього податкового періоду всіх сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також протягом 2010 року.

На підставі пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Включення від'ємного значення об'єкту оподаткування за підсумками першого кварталу 2011 року до витрат другого, а не першого кварталу звітного податкового року, становить особливість застосування у 2011 році норми пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України.

За загальним правилом, установленим нормою пункту 150.1 статті 150 Податкового кодексу України, у разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками податкового року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат першого календарного кварталу наступного податкового року. Розрахунок об'єкта оподаткування за наслідками півріччя, трьох кварталів та року здійснюється з урахуванням зазначеного від'ємного значення попереднього року у складі витрат таких податкових періодів наростаючим підсумком до повного погашення такого від'ємного значення.

Відповідно до пункту 3 підрозділу 4 розділу ХХ "Перехідні положення" Податкового кодексу України в разі, якщо результатом розрахунку об'єкта оподаткування платника податку з числа резидентів за підсумками першого кварталу 2011 року є від'ємне значення, то сума такого від'ємного значення підлягає включенню до витрат другого календарного кварталу 2011 року.

Ці особливості зумовлені тим, що розділ ІІІ Податкового кодексу України набув чинності з 1 квітня 2011 року, тобто починаючи з другого кварталу 2011 року. Включення від'ємного значення попередніх податкових періодів до складу витрат не першого, а другого кварталу звітного року, має місце лише у 2011 році, у зв'язку з чим законодавцем було передбачено відповідні особливості нормативного регулювання цієї ситуації.

Таким чином, до складу валових витрат другого календарного кварталу 2011 року підлягає включенню сума від'ємного значення об'єкта оподаткування за перший квартал 2011 року, яка, у свою чергу, розраховується з урахуванням у складі валових витрат першого календарного кварталу 2011 року сум від'ємного значення, що утворилися станом на 1 січня 2010 року, а також тих, що виникли протягом 2010 року.

Зважаючи на наведене, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що позивачем правомірно відображено від'ємне значення об'єкта оподаткування в розмірі, сформоване за результатами господарської діяльності в 2010 році у рядку 06.6 декларації за II квартал 2011 року.

Відносно встановленого податковим органом заниження позивачем валового доходу, який слід було задекларувати в рядку 01.6 "Інші доходи" Декларацій з податку на прибуток підприємств на загальну суму 347987 грн., то суд першої інстанції підставно погодився з висновком податкового органу, зважаючи на таке.

ТОВ "Пріам-Постач" 03.06.2010 року укладено з TOB «Перун Плюс» договір на купівлю цінних паперів №9/07БО/14/10Б товариства, емітентом яких є ЗАТ "Торг-Сервіс-Україна" в кількості 30583 шт. номінальною вартістю 185 грн., загальна сума договору становить 23600000 грн. Грошові кошти TOB "Пріам-Постач" по даному договору не перераховувало та цінних паперів від ТОВ «Перун Плюс» не отримувало.

В червні 2010 року TOB «Пріам-Постач» укладено із ПП «Ресурс-2» договір на продаж цінних паперів, емітентом яких є ЗАТ "Торг-Сервіс-Україна" в кількості 30583 шт. номінальною вартістю 185 грн., загальна сума договору становить 35000000 грн.

ПП «Ресурс-2» відповідно до платіжних доручень від 17.06.2010р. №31 на суму 20000000 грн., від 17.06.2010р. №32 на суму 10000000 грн., здійснює попередню оплату за цінні папери згідно договору від 08.06.2010р.

Отримані грошові кошти перераховано 17.06.2010 року TOB «Квартет» в сумі 15970000 грн. із призначення платежу «перераховано за прості іменні цінні папери» та ПП «Уні-Трейд»в сумі 14030000 грн. із призначення платежу «перераховано за прості іменні цінні папери».

Додатковою угодою від 03.08.2010 року б/н про розірвання Договору купівлі-продажу цінних паперів від 08.06.2010 року №4/10БО/01/10Б в зв'язку із невиконанням п.2.2. Договору за взаємною згодою сторін припинено дію вказаного договору.

Згідно п.2 додаткової угоди кошти, отримані ТОВ «Пріам-Постач» від продажу акцій ЗАТ «Торг-Сервіс-Україна», повинні бути повернені на поточний рахунок ПП «Ресурс-2» наступним чином: не менше 20000000 грн. - протягом 3-ох календарних місяців з дня підписання Угоди, решту сума повинна бути повернута не пізніше 12-ти календарних місяців з моменту підписання Угоди про розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів.

Додатковою угодою від 10.08.2010р. «про розірвання Договору купівлі-продажу цінних паперів від 03.06.2010р. № 9/07БО/14/10Б» TOB "Пріам-Постач" укладено із TOB «Перун Плюс» за взаємною згодою припинили дію договору купівлі-продажу цінних паперів від 03.06.2010р. №9/07БО/14/10Б.

На виконання угоди від 03.08.2010р. «про розірвання Договору купівлі-продажу цінних паперів від 08.06.2010р. №4/10БО/01/10Б»TOB «Пріам-Постач» повертає ПП «Ресурс-2» попередню оплату за цінні папери на загальну суму 23000000 грн. протягом вересня 2010 року згідно платіжних доручень від 10.09.2010 року №2423059 на суму 5300000 грн., від 13.09.2010 року №2423061 на суму 5400000 грн., від 13.09.2010 року №2423062 на суму 5450000 грн., від 14.09.2010 р. №2423064 на суму 5430000 грн., від 10.09.2010 року №2423077 на суму 1420000 грн.

Відповідно до платіжних доручень від 14.06.11р. №1000001773 на суму 1720751,03 грн., від 15.06.11р. №1000001779 на суму 4000000 грн., від 16.06.11р. №1000001781 на суму 1279248,97 грн. TOB «Пріам-Постач» повертає ПП «Ресурс-2» попередню оплату за прості іменні цінні папери згідно Договору від 08.06.10 р. №4/10БО/01/10Б. Станом на 30.06.2011р. відсутня заборгованість TOB «Пріам-Постач» по отриманих грошових коштах від ПП «Ресурс-2» за Договором №4/10БО/01/10Б від 08.06.2010 року.

Зважаючи на це суд прийшов до висновку, що грошові кошти отримані від ПП «Ресурс-2»на підставі вищевказаного договору використовувались TOB «Пріам-Постач» не на виконання такого договору, а на власні господарські потреби, після розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів ТОВ «Пріам-Постач» повернуло ПП «Ресурс-2» частину коштів в сумі 23000000 грн., а грошові кошти в сумі 7000000 грн. були повернуті лише в червні 2011 року.

Відповідно до ст.203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має зчинятися у формі, встановленій законом, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Статтею 235 ЦК України встановлено, що удаваним є правочин, який вчинено сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили. Якщо буде встановлено, що правочин був вчинений сторонами для приховання іншого правочину, який вони насправді вчинили, відносини сторін регулюються правилами щодо правочину, який сторони насправді вчинили.

Отже, господарські операції ТОВ «Пріам-Постач» по використанню грошових коштів від ПП «Ресурс -2» після розірвання договору купівлі-продажу цінних паперів за своїм змістом не є операціями по виконанню такого договору.

Враховуючи дані обставини суд першої інстанції обґрунтовано прийшов до висновку, що операції із залучення TOB «Пріам-Постач» грошових коштів по договору купівлі-продажу цінних паперів укладеного з ПП «Ресурс-2» не підлягають оподаткуванню за правилами, визначеними п. 7.9 ст.7 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР, та за своєю сутністю підлягають оподаткуванню відповідно до пп. 4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону.

Відповідно до пп.4.1.6 п.4.1 ст.4 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР валовий доход включає доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді «… сум поворотної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, що залишається неповерненою на кінець такого звітного періоду від осіб, що не є платниками цього податку (у тому числі нерезидентів), або осіб, які згідно із законодавством мають пільги з цього податку, включаючи право застосовувати ставку податку нижчу, ніж установлена пунктом 7.2 статті 7 або статтею 10 цього Закону. У разі коли у майбутніх податкових періодах платник податку повертає таку поворотну фінансову допомогу (її частину) особі, яка її надала, такий платник податку збільшує суму валових витрат на суму такої поворотної фінансової допомоги (її частини) за наслідками податкового періоду, в якому відбулося таке повернення. При цьому валові доходи такого платника податку не збільшуються на суму умовно нарахованих процентів, а податкові зобов'язання особи, що надала поворотну фінансову допомогу, не змінюються як при її видачі, так і при її зворотному отриманні. Як виняток з правила, визначеного цим абзацом, операції з отримання (надання) фінансової допомоги між платником податку та його філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, розташованими на території України, не призводять до зміни їх валових витрат або валових доходів…».

При цьому пп.1.22.2 Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР визначено, що поворотна фінансова допомога - це сума коштів, передана платнику податку у користування на визначений строк відповідно до договорів, які не передбачають нарахування процентів або надання інших видів компенсації як плати за користування такими коштами.

Аналізуючи наведені приписи Закону України від 22.05.97р. № 283/97-ВР та встановлені обставини, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку, що сума валового доходу TOB «Пріам-Постач» по операціях з отримання грошових коштів відповідно до укладених договорів комісії (на комісійну купівлю товару), підлягають збільшенню на суму умовно нарахованих відсотків на суму неповернених коштів на кінець звітних періодів.

Відповідно до ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Згідно ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст.159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Аналізуючи чинне законодавство та обставини справи колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції обґрунтовано частково задовольнив позовні вимоги в спосіб, визначений ст.162 КАС України, оскільки відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатні та беззаперечні докази в обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, та не довів правомірність прийнятого рішення в частині донарахування податкового зобов'язання по податку на прибуток приватних підприємств в сумі 287217 грн.

В зв'язку з цим, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даної справи всебічно, повно та об'єктивно встановив обставини справи, дослідив та оцінив всі докази, які містяться в матеріалах справи.

З огляду на таке, наведені в апеляційних скаргах доводи не викликають сумнівів щодо правильності висновків суду першої інстанції та застосування норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на те, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційні скарги належить залишити без задоволення, а постанову без змін.

Керуючись ч.3 ст. 160, ст.196, п.1 ч.1 ст. 198, ст.200, ст.205, ст.206, ст. 254 КАС України, суд апеляційної інстанції

УХВАЛИВ:

Апеляційні скарги товариства з обмеженою відповідальністю «Пріам -Постач», Державної податкової інспекції в м. Івано-Франківську - залишити без задоволення.

Постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 06.03.2012 року у справі №2а-424/12 - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя : В.П.Сапіга

Судді: Р.Б.Хобор

І.О.Яворський

Повний текст виготовлено 22.11.2013р.