Рішення

від 14.11.2013 по справі 910/14609/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/14609/13 14.11.13

За позовом Інституту надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України

До Державного госпрозрахункового підприємства "Алмазінструмент" Національної академії наук України

Про стягнення заборгованості

Суддя Полякова К.В.

Представники сторін:

від позивача: Балабанова О.В. (дов.№18/01 від 20.09.2013)

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

Інститут надтвердих матеріалів ім. В.М. Бакуля Національної академії наук України звернувся до Господарського суду міста Києва із позовом до Державного госпрозрахункового підприємства "Алмазінструмент" Національної академії наук України про стягнення заборгованості 94778,18 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків за Договором № 47 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію та Договору № 155 щодо оплати електричної енергії за період з січень-квітень 2012 року.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.08.13 порушено провадження у справі № 910/14609/13 та призначено розгляд справи на 19.08.13 року.

За розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва від 19.08.13 з метою дотримання процесуальних строків, керуючись п. 2.6. рішення зборів суддів Господарського суду міста Києва від 03.02.11 (протокол №1 від 03.02.11) та ст. 4-6 Господарського процесуального кодексу України, справу № 910/14609/13 передано для розгляду судді Літвіновій М.Є. у зв'язку із перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному.

Відповідною ухвалою від 19.08.2013 справу прийнято до провадження суддею Літвіновою М.Є. та призначено судовий розгляд справи на 25.09.2013 року.

У зв'язку із виходом судді Шаптали Є.Ю. з лікарняного, розпорядженням Заступника Голови Господарського суду міста Києва справу № 910/14609/13 передано для подальшого розгляду судді Шапталі Є.Ю.

Враховуючи, що суддя Шаптала Є.Ю. призначений на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, відповідно до п. 3.1.11 Положення про автоматизовану систему документообігу суду, розпорядженням керівника апарату Господарського суду міста Києва № 04-1/784 від 24.09.13 призначено повторний автоматичний розподіл справи № 910/14609/13, за результатами якого зазначена справа передана для розгляду судді Поляковій К.В.

Ухвалою Господарського суду від 25.09.2013 розгляд справи № 910/14609/13 прийнято до провадження суддею Поляковою К.В. та призначено її до розгляду на 29.10.2013 року.

29.10.13 відповідною ухвалою суду розгляд справи відкладений на 14.11.13 у зв'язку із неявкою відповідача та необхідністю додаткового часу для надання додаткових доказів з боку позивача.

Під час судового засідання 14.11.13 представник позивача надав до суду додаткові докази, просив задовольнити позовні вимоги посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві та додаткових письмових поясненнях.

Відповідач не забезпечив явку свого представника для участі у судовому засіданні, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.

У п. 3.9.2. Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» зазначено, що господарський суд з урахуванням обставин конкретної справи може відхилити доводи учасника судового процесу - підприємства, установи, організації, іншої юридичної особи, державного чи іншого органу щодо відкладення розгляду справи у зв'язку з відсутністю його представника (з причин, пов'язаних з відпусткою, хворобою, службовим відрядженням, участю в іншому судовому засіданні і т. п.).

При цьому господарський суд виходить з того, що у відповідних випадках такий учасник судового процесу не позбавлений права і можливості забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з частинами першою - п'ятою статті 28 ГПК, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами. Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні.

Згідно ст. 77 ГПК України господарський суд відкладає у межах строків, встановлених статтею 69 цього кодексу, розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

За таких обставин, незважаючи на те, що відповідач не з'явився на виклик суду, за висновками суду, наявні у матеріалах справи документи достатні для прийняття повного та обґрунтованого судового рішення у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, а неявка вказаного учасника судового спору не перешкоджає вирішенню справи по суті.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, дослідивши оригінали документів, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.04 між Інститутом надтвердих металів імені В.М. Бакуля Національної академії наук України (Інститут) та Державним госпрозрахунковим підприємством «Алмазінструмент» Національної академії наук України (Субабонент) укладено Договір № 155.

На підставі вищевказаного договору відповідач зобов'язаний здійснити повну оплату вартості обсягу використаної електроенергії за розрахунковий період за фактичними показаннями засобів обліку електроенергії, згідно п.2.1, п. 2.3, п. 2.4 Договору № 155.

Пунктом 4.1. та 4.2. Договору визначено, що Договір № 155 набуває чинності з 01.01.04 та діє до 31.12.05 та вважається продовженим на календарний рік без оформлення додаткових документів, якщо сторони не вжили дій до його розірвання.

У подальшому, 01.02.12 між Інститутом надтвердих металів імені В.Н. Бакуля Національної академії наук України (Сторона-1) та Державним госпрозрахунковим підприємством «Алмазінструмент» Національної академії наук України (Сторона-2) укладено Договір № 47 на компенсацію витрат за спожиту електроенергію.

Згідно п.1.2. Договору № 47, предметом цього договору не є постачання чи продаж електроенергії, або надання послуг будь-якою з Сторін Договору іншій Стороні. Компенсації за цим Договором підлягають фактичні витрати за спожиту електроенергію, згідно показників лічильника, з урахуванням втрат на силових трансформаторах та кабельних лініях, по діючим тарифам АЕК «Київенерго».

Пунктом 2.2. Договору № 47 визначено, що компенсації підлягають витрати Сторони-1 на оплату спожитої електроенергії, що фактично було використано, з урахуванням втрат е6лектроенергії на трансформаторах електроживлення і кабельних мережах, також частки витрат електроенергії на холосту роботу трансформаторів, що живлять його мережі, а також враховуються питомі витрати електроенергії на освітлення території, охорону і охоронну сигналізацію, згідно діючих тарифів АЕК «Київенерго».

Кожного місяця Сторона-1 виставляє Стороні-2 рахунок, в якому зазначена сума компенсації Стороні-1 на оплату електроенергії (п. 2.3. Договору № 47).

Відповідно п. 3.1. Договору № 47 Сторона-2 відшкодовує Стороні-1 витрати за фактично використану електроенергію, що зазначено у рахунку, не пізніше 15 (п'ятнадцятого) числа місяця, наступного за звітним місяцем.

Позивач належно виконував свої зобов'язання за Договором, щодо виставлення рахунків на компенсацію витрат за спожиту електричну енергію, що підтверджується наявними у матеріалах справи рахунками, а саме: рахунок-наказ № 8-12 від 31.01.12 (а. с. 8); рахунок-фактура № 352-12 від 29.02.12 (а. с.9); рахунок-фактура № 489-12 від 27.03.12 (а. с. 10); рахунок-фактура № 603-12 від 26.04.12 (а. с. 11).

Відповідач порушує умови наведеного Договору, не виконуючи взяті на себе зобов'язання щодо здійснення оплати компенсації у визначених розмірах та в установлені строки.

Наявність заборгованості у відповідача підтверджується підписаними та скріпленими печатками сторін, актів здачі-прийомки за січень 2012 (а. с. 12), за лютий 2012 (а. с. 13), за березень 2012 (а. с. 14), за квітень 2012 (а. с. 15).

Разом з тим, у матеріалах справи міститься Акт звіряння взаємних розрахунків на 22.05.13 та Акт звіряння взаємних розрахунків на 24.10.13, підписані та скріплені печатками сторін (а. с. 16).

Оскільки, відповідачем сума заборгованості не сплачена, Інститут надтвердих металів ім.. В.М. Бакуля Національної академії наук України звернувся із даних позовом до суду.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами, дійшов висновку про те, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Нормами частини 1 статті 11 ЦК України передбачено, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства. Пунктом 1 частини 2 зазначеної статті визначені підстави виникнення цивільних прав та обов'язків, якими зокрема є договори та інші правочини.

Відповідно до абзацу 2 пункту 1 статті 193 ГК України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 173 ГК України один суб'єкт господарського зобов'язання повинен вчинити певну дію на користь іншого суб'єкта, а інший суб'єкт має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Положеннями статті 275 ГК України встановлено, що за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

Відповідно до положень частини 3 статті 277 Господарського кодексу України, Абонент має право відпускати енергію приєднаним до його мереж вторинним споживачам (субабонентам). У цьому випадку субабоненти укладають договір енергопостачання з абонентом і мають права та несуть обов'язки абонента, а абонент має права та несе обов'язки енергопостачальника.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Оскільки між сторонами у справі склалися господарські правовідносини, то до них слід застосовувати положення Господарського кодексу України (далі ГК України) як спеціального акту законодавства, що регулює правовідносини у господарській сфері.

За приписами ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Позивач надав суду належним чином засвідчені копії актів здачі-прийомки виконаних робіт та акти звіряння взаєморозрахунків, які підписані сторонами та скріплені їх печатками. Дані акти підтверджують наявність заборгованості у відповідача розміром 94778,18 грн. за спірний період.

Таким чином, факт наявності у відповідача заборгованості за договором № 155 та договором № 47 у розмірі 94778,18 грн., документально підтверджений та відповідачем не спростований.

При прийнятті рішення суд виходив з того, що відповідно до ст.526 ЦК України та ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином згідно умов договору та актів цивільного законодавства, а при відсутності таких вказівок - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Частиною 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Із системного аналізу вищенаведених норм суд дійшов висновку, щодо обгрунтованості позовних вимог, які підлягають задоволенню у повному обсязі.

Нормами статті 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Оскільки спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, то судові витрати - судовий збір - відповідно до приписів статті 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

Позов Інституту надтвердих матеріалів ім.. В.М. Бакуля Національної академії наук України до Державного госпрозрахункового підприємства «Алмазінструмент» Національної академії наук України про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного госпрозрахункового підприємства «Алмазінструмент» Національної академії наук України (04074, місто Київ, вулиця Автозаводська, 2; ідентифікаційний код 30153980) на користь Інституту надтвердих матеріалів ім.. В.М. Бакуля Національної академії наук України (04074, місто київ, вулиця Автозаводська, 2; ідентифікаційний код 05417377) 94778 (дев'яносто чотири тисячі сімсот сімдесят вісім) гривень 18 копійок - суму заборгованості та 1895 (одну тисячу вісімсот дев'яносто п'ять) гривень 56 копійок судового збору.

Рішення постановлено у нарадчій кімнаті та проголошено його вступну та резолютивну частину у судовому засіданні у присутності представника позивача 14.11.13 року.

Повне рішення буде складено протягом п'яти днів з дня проголошення вступної та резолютивної частини рішення.

Наказ видати відповідно до статті 116 Господарського процесуального кодексу України, після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

та підписано 19.11.13 року

Суддя К.В. Полякова