Рішення

від 20.11.2013 по справі 910/19208/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19208/13 20.11.13 За позовом Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський райагрохім»

до 1) Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»;

2) Представництво «АС Гріндекс» в Україні

про стягнення 45613,35 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Міронюк В.С. (представник за довіреністю);

від відповідачів - не з'явилися.

СУТЬ СПОРУ:

Публічне акціонерне товариство «Сімферопольський райагрохім» (далі - Позивач) звернулося до господарського суду міста Києва з позовом про солідарне стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (далі - Відповідач-1) та Представництва «АС Гріндекс» в Україні (далі - Відповідач-2) 40834 грн. заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, та 4779,35 грн. пені.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Відповідач-1, як страховик винної в ДТП особи, всупереч вимогам Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не повністю відшкодував Позивачу матеріальну шкоди, завдану страхувальником Відповідача-1 внаслідок ДТП.

Також, на думку Позивача, вказану суму матеріальної шкоди протиправно не було відшкодовано і Відповідачем-2, хоча саме йому належить автомобіль, яким керувала під час скоєння ДТП винна особа.

Відтак, Позивач просить суд про солідарне стягнення з відповідачів суми матеріальної шкоди та нарахованої на неї пені.

Відповідач-1 заявлені позовні вимоги визнає частково, а саме в обрахованій ним сумі 28587,08 грн., яку він під час розгляду справи судом сплатив Позивачу відповідно до платіжного доручення № 66915 від 17.10.2013, а тому на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України просить суд припинити провадження у справі в цій частині, а в іншій частині щодо стягнення 12246,92 грн. позовні вимоги не визнає повністю. Також Відповідач-1 вважає, що відсутні підстави стягувати з нього пеню, так як ніяких грошових зобов'язань щодо Позивача він не порушував, та оскільки між ним та Позивачем відсутній цивільно-правовий договір про нарахування пені, і також Відповідач-1 зауважує, що він не несе з Відповідачем-2 солідарної відповідності перед Позивачем.

Відповідач-2 також заперечує проти задоволення позову повністю, з огляду, що не було перевищено ліміт, на який його відповідальність застрахована Відповідачем-1, а також оскільки у справі відсутні докази фактичного понесення Позивачем витрат на ремонт пошкодженого автомобіля. Також Відповідач-2 підтримує заперечення Відповідача-1 проти нарахування пені та відсутності солідарної відповідальності відповідачів перед Позивачем, та наголошує на неправильності здійсненого Позивачем розрахунку пені.

В судовому засіданні 18.11.2013 судом було оголошено перерву на 20.11.2013.

Представники Відповідача-2 в судове засідання 20.11.2013 не з'явилися, про поважні причини їх неявки суд не повідомлений, клопотань про відкладення розгляду справи не надходило.

Від Відповідача-1 20.11.2013 через відділ діловодства суду надійшла телеграма про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю направити повноважного представника в дане судове засідання, та оскільки інші повноважні представники також не можуть з'явитися до суду в зв'язку з зайнятістю в інших судових засіданнях.

Разом з цим, Відповідач-1, як учасник судового процесу не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) забезпечити за необхідності участь у судовому засіданні іншого представника згідно з ч.ч. 1 - 5 ст. 28 ГПК України, з числа як своїх працівників, так і осіб, не пов'язаних з ним трудовими відносинами.

Неможливість такої заміни представника і неможливість розгляду справи без участі представника підлягає доведенню учасником судового процесу на загальних підставах (статті 32 - 34 ГПК України), причому відсутність коштів для оплати послуг представника не може свідчити про поважність причини його відсутності в судовому засіданні (п. 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Суд також приймає до уваги, що явка представників сторін у судове засідання 20.11.2013 обов'язковою не визнавалась, та Відповідачем-1 не обґрунтовано підстав необхідності прийняття його представником особистої участі в судовому засіданні.

Судом враховано, що відповідно до пункту 3.9.2 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Обставин, які б перешкоджали чи не дозволяли розглянути спір у даному судовому засіданні судом не було встановлено.

Крім того, суд приймає до уваги, що Відповідач-1 не був позбавлений права та можливості (в матеріалах справи відсутні докази протилежного) надати будь-які додаткові пояснення по суті спору або докази, якщо він вважав за необхідне їх подати, заздалегідь в письмовому вигляді через канцелярію суду.

Відтак, суд дійшов висновку про відсутність встановлених ст. 77 ГПК України підстав для відкладення розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

15.08.2012 в м. Сімферополь на перехресті вул. Желябова - Горького була скоєна ДТП, а саме відбулося зіткнення автомобіля «Хюндай», д.р.н. АК3491ВХ, яким керував Шалагін С.Л. та автомобіля «Шевроле», д.р.н. АА4364ІС, яким керував Грищенко І.О. Дана обставина підтверджується довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду від 15.08.2013, копія якої міститься у матеріалах справи.

Внаслідок вказаної ДТП було пошкоджено автомобіль «Хюндай», д.р.н. АК3491ВХ (далі - автомобіль «Хюндай»), який відповідно до залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону належить Позивачу на праві власності.

Як вбачається з залучених до справи копій Наказу № 8/1 від 02.07.2012 та подорожнього листа від 15.08.2012, на час скоєння ДТП, належний Позивачу автомобіль «Хюндай» використовувався його водієм Шалагін С.Л. у службових цілях.

Відповідно до Акта виконаних робіт № 3нС-00603 від 24.10.2012 ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект» СТО у м. Сімферополь на замовлення Позивача було відновлено пошкоджений у ДТП автомобіль «Хюндай». Загальна вартість ремонтних робіт і матеріалів склала 40834 грн., та сторони у вказаному акті підтвердили оплату робіт в повному обсязі, відсутність претензій одна до одної щодо комплектності та якості виконаних робіт по ремонту автомобіля.

Залученими до матеріалів справи копіями платіжних доручень № 191 від 29.03.2013, № 670 від 12.12.2012 та № 436 від 11.09.2012 підтверджується перерахування Позивачем ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект» 40834 грн. за ремонт автомобіля «Хюндай».

Ремонтні роботи та використані запчастини і матеріали, наведені в акті виконаних робіт від 24.10.2012, відповідають завданим автомобілю «Хюндай» пошкодженням, які зафіксовано довідкою ДАІ про дорожньо-транспортну пригоду від 15.08.2012.

Як вбачається з матеріалів справи, шкоду було заподіяно водієм автомобіля «Шевроле», д.р.н. АА4364ІС, Грищенко І.О. під час експлуатації вказаного автомобіля, і його вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено постановою від 29.08.2012 Залізничного районного суду м. Сімферополя по справі № 3-0107/2018/2012.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

На час скоєння вищевказаної ДТП цивільно-правова відповідальність Грищенко І.О. як особи, яка експлуатує автомобіль «Шевроле», д.р.н. АА4364ІС на законних підставах, була застрахована Відповідачем-1 на підставі договору (полісу) № АВ/5716161 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, укладеного з Відповідачем-2.

Вказаним договором (полісом) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну третіх осіб становить 50000 грн., франшиза - 0 грн.

Отже, Відповідач-1 є особою, на яку полісом № АВ/5716161, в межах встановленого цим полісом ліміту в розмірі 50000 грн., покладено обов'язок з відшкодування шкоди завданої під час експлуатації автомобіля «Шевроле», д.р.н. АА4364ІС на час спірної ДТП.

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (тут і надалі - Закон) при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Дослідженням №АК3491ВХ_06.09-4дод від 06.09.2012, яке складено аварійним комісаром на замовлення Відповідача-1, встановлено, що розмір матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Хюндай» в зв'язку з його пошкодженням у ДТП складає 28587,08 грн., при цьому коефіцієнт фізичного зносу та величина втрати товарної вартості автомобіля «Хюндай», розраховані в дослідженні як такі, що дорівнюють нулю.

Водночас, Закон України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» необхідність відшкодування шкоди не ставить у залежність від розміру шкоди, визначеної суб'єктом оціночної діяльності при проведенні професійної оцінки транспортного засобу.

Звіт дослідження про оцінку транспортного засобу є лише попереднім оціночним документом, у якому зазначається про можливу, але не кінцеву суму, яку необхідно витратити на відновлення транспортного засобу.

При дослідженні наданих Позивачем доказів на підтвердження вартості витрат, пов'язаних із відновлювальним ремонтом автомобіля «Хюндай» з урахуванням зносу, судом було враховано, що згідно з абзацом другим частини 1 статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Відтак, твердження Відповідача-1 про те, що за умовами полісу № АВ/5716161 у нього відсутні підстави для відшкодування шкоди на користь Позивача у розмірі, більшому ніж визначено у дослідженні №АК3491ВХ_06.09-4дод від 06.09.2012, є помилковим з вищевказаних підстав.

Такого ж висновку дійшов Вищий господарський суд України у постанові від 11.11.2013 у справі № 910/11505/13.

Отже, документами, які підтверджують дійсний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом пошкодженого у ДТП автомобіль «Хюндай» є Акт виконаних робіт № 3нС-00603 від 24.10.2012 ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект» СТО у м. Сімферополь на суму 40834 грн. та платіжні доручення № 191 від 29.03.2013, № 670 від 12.12.2012 та № 436 від 11.09.2012, якими підтверджується перерахування Позивачем на рахунок ТОВ «ПМТЗ «Авто-Комплект» 40834 грн. за ремонт автомобіля «Хюндай».

Відтак, реальний розмір витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом автомобіля «Хюндай» склав 40834 грн., враховуючи і коефіцієнт фізичного зносу.

Статтею 35 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» врегульовано порядок пред'явлення до страховика, тобто до Відповідача-1, заяви про виплату страхового відшкодування.

Так, для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) заяву про страхове відшкодування, передбаченого ст. 35 Закону змісту та комплектності додатків.

Стаття 36.1 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів» визначає, що страховик, керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати).

Страховик протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов'язаний, у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його, а у разі невизнання майнових вимог заявника або з підстав, визначених статтями 32 та/або 37 цього Закону, - прийняти вмотивоване рішення про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати) (ст. 36.2 Закону).

Судом встановлено, що Позивач 06.09.2012 звернувся до Відповідача-1 з заявою про виплату страхового відшкодування в розмірі матеріальної шкоди, заподіяної йому внаслідок пошкодження автомобіля «Хюндай» у ДТП, яке мало місце 15.08.2012, і дана заява за змістом та комплектністю додатків відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів».

Однак сторонами не було узгоджено у встановленому ст. 36.1 Закону порядку розмір страхового відшкодування (матеріальної шкоди), оскільки Відповідач-1 визнав заявлені вимоги в меншому розмірі, а саме на суму 28287,08 грн. та відповідно до листа № 09-02-09/3271 від 14.02.2013 зобов'язався їх виплатити Позивачу. Розрахував вказану суму Відповідач-1 на підставі Дослідження №АК3491ВХ_06.09-4дод від 06.09.2012, про що зазначено вище судом.

При цьому Відповідачем-1 не спростовано належними засобами доказування дійсного розміру витрат в розмірі 40834 грн., понесених Позивачем на відновлення пошкодженого у ДТП автомобіль «Хюндай».

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту. Франшиза - частина збитків, що не відшкодовується страховиком згідно з договором страхування (стаття 9 Закону України «Про страхування»).

Враховуючи вищезазначені обставини, умови полісу № АВ/5716161, та положення статей 12, 22, 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», статті 9 Закону України «Про страхування», статей ст. 1166, 1187, 1188 та 1192 ЦК України, Відповідач-1 повинен відшкодувати Позивачу шкоду в межах ліміту його відповідальності за спірним страховим випадком, виходячи із розміру реально завданих збитків, та за мінусом встановленої франшизи, тобто у сумі 40834 грн.

Після порушення судом провадження у даній справі Відповідачем-1 було перераховано Позивачу 28587,08 грн. страхового відшкодування, що підтверджується платіжним дорученням № 66915 від 17.10.2013, а відтак в цій частині судом припиняється провадження у справі на підставі п. 1-1 ч. 1 ст. 80 ГПК України; в іншій частині щодо стягнення з Відповідача-1 12246,92 грн. матеріальної шкоди суд визнає позовні вимоги обґрунтованими та задовольняє їх.

Крім того, виходячи з положень статті 610, частини 1 статті 612, статті 611 ЦК України, частини 2 статті 193 ГК України, Відповідач-1 є порушником грошового зобов'язання, що є підставою для застосування до нього правових наслідків, встановлених договором або законом.

Відповідно до ст. 36.5 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування (регламентної виплати) з вини страховика (МТСБУ) особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє протягом періоду, за який нараховується пеня.

Відповідно до вимог Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів», саме Позивач є особою, яка має право на отримання відшкодування завданих їй збитків від Відповідача-1 в зв'язку з пошкодженням у ДТП належного Позивачу автомобіля «Хюндай».

Частиною 6 статті 232 ГК України передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що Позивач 06.09.2012 звернувся до Відповідача-1 з заявою про виплату страхового відшкодування (матеріальної шкоди), заподіяної йому внаслідок пошкодження автомобіля «Хюндай» у ДТП, яке мало місце 15.08.2012, і дана заява за змістом та комплектністю додатків відповідає вимогам ст. 35 Закону України «Про обов'язкове страхування власників наземних транспортних засобів».

Оскільки Відповідач-1 у встановлені ст. 36.2 Закону строки не узгодив розміру виплати з Позивачем (останній не погодився на запропонований Відповідачем-1 розмір виплати), та не прийняв рішення про виплату або про відмову у виплаті протягом встановленого даною статтею 90ти денного строку, то за умови визнання судом обґрунтованості заявленої до стягнення суми відшкодування матеріальної шкоди в розмірі 40834 грн., на цю суму підлягає нарахуванню пеня в розмірі, встановленому 36.5 Закону, починаючи з 91дня від часу звернення Позивача до Відповідача-1 з заявою про страхове відшкодування (відшкодування матеріальної шкоди), в межах заявленого Позивачем в позовні заяві періоду нарахування пені, та з врахуванням ч. 6 ст. 236 ГК України, наступним чином:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ в деньСума пені за період прострочення 40834 06.12.2012 - 05.06.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 3045.81

Отже, обґрунтованою є сума пені в розмірі 3045,81 грн., тому вимоги Позивача про стягнення з Відповідача-1 пені визнаються судом частково обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в обрахованій судом сумі 3045,81 грн.

Додатково суд зазначає, що у Позивача в межах вищеописаного в рішенні ДТП відсутні правові підстави для звернення з вимогами про відшкодування матеріальної шкоди до Відповідача-2, оскільки відповідно до ст. 1194 ЦК України обов'язок здійснити таке відшкодування виникнув би у Відповідача-2 тільки у випадку недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої Відповідачем-2 шкоди, в розмірі різниці між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

При розгляді заявлених позовних вимог до Відповідача-2 судом встановлено, що відповідно до довідки Головного управління статистики у м. Києві від 30.10.2013 №12-2352 Представництво «АС Гріндекс» в Україні не є юридичною особою, тому суд по відношенню до нього припиняє провадження у справі на підставі п. 1 ч. 1 ст. 80 ГПК України.

Крім того, судом відхиляються обґрунтування Позивачем заявлених вимог щодо наявності між відповідачами обов'язку солідарно відшкодувати Позивачу спричинену внаслідок ДТП шкоду, оскільки така солідарна відповідальність між відповідачами відсутня в силу положень закону або договору, і протилежного Позивачем суду доведено не було.

Судовий збір відповідно до положень статті 49 ГПК України покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з викладеного та керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, п. 1 та 1-1 ч. 1 ст. 80, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Припинити провадження у справі в частині стягнення з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» 28587,08 грн. відшкодування матеріальної шкоди.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д; ідентифікаційний код 00034186) на користь Публічного акціонерного товариства «Сімферопольський райагрохім» (м. Сімферополь, вул. Автомобілістів, 4, ідентифікаційний код 05489750) 12246 (дванадцять тисяч двісті сорок шість) грн. 92 коп. відшкодування матеріальної шкоди, 3045 (три тисячі сорок п'ять) грн. 81 коп. пені та 1655 (одну тисячу шістсот п'ятдесят п'ять) грн. 11 коп. судового збору.

Видати наказ.

У іншій частині заявлених позовних вимог до Відкритого акціонерного товариства Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» відмовити.

Припинити провадження у справі в частині заявлених позовних вимог до Представництва «АС Гріндекс» в Україні.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013

Суддя Сташків Р.Б.