Постанова

від 26.11.2013 по справі 825/4224/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 825/4224/13-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2013 року м. Чернігів

Чернігівський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого-судді - Д'якова В.І.,

за участю секретаря - Дурицької К.М.,

представника позивача - Бульби С.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом Ічнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття,-

В С Т А Н О В И В:

Ічнянський районний центр зайнятості (далі - Ічнянський РЦЗ, позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до ОСОБА_2 (далі - ОСОБА_2, відповідач) про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття в розмірі 10 867 грн. 50 коп. Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 з 31.01.2012 по 30.05.2013 був зареєстрований на обліку як безробітний в Ічнянському РЦЗ. В порядку обміну інформацією, районний центр зайнятості отримав від Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України інформацію про те, що в період перебування на обліку в Ічнянському РЦЗ, відповідач одночасно перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 з 01.10.2005 по 30.06.2013, про що не повідомив центр зайнятості. За період перебування на обліку в центрі зайнятості, відповідачу було виплачено 10 867 грн. 50 коп. матеріального забезпечення на випадок безробіття. На підставі ст. 36 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», вказана сума підлягає стягненню з відповідача.

Представник позивача в судовому засіданні подала заяву про зменшення позовних вимог, у зв'язку з частковою сплатою заборгованості відповідачем в сумі 6000 грн. та просила суд стягнути з ОСОБА_2 4867 грн. 50 коп. незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, надав заяву, в які позовні вимоги визнав в повному обсязі, зазначив про часткову сплату заборгованості та просив розглянути справу без його участі.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 з 31.01.2012 по 30.05.2013 перебував на обліку в Ічнянському РЦЗ як безробітний та отримував соціальні послуги та забезпечення відповідно до ст. 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття».

Як вбачається з матеріалів справи, в порядку обміну інформацією Ічнянський РЦЗ отримав від Пенсійного фонду України та Державної податкової служби України інформацію про те, що в період перебування на обліку в центрі зайнятості, з 31.01.2012 по 30.05.2013, ОСОБА_2 одночасно перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, місцезнаходження та провадження діяльності якого зареєстровано за адресою: АДРЕСА_1.

По даному факту для з'ясування всіх обставин було проведено розслідування Голосіївським районним центром зайнятості, за результатами якого складено акт № 332 від 22.08.2013 (а.с.17), та здійснено перевірку достовірності даних щодо факту перебування в трудових відносинах в період перебування на обліку в Ічнянському РЦЗ безробітного ОСОБА_2. Перевіркою підтверджено, що відповідач, перебуваючи на обліку Ічнянському РЦЗ одночасно перебував в трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3 з 01.10.2005 ( наказ про прийняття №23К від 01.10.2005) на посаді терміста по переробці м'ясопродукції по 30.06.2013 (наказ про звільнення №28 від 01.07.2013) та звільнений за власним бажанням за ст.38КЗпП України.

27.09.2013 директором Ічнянського РЦЗ прийнято наказ №66 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_2» (а.с.9) та листом від 30.09.2013 №05/670 запропоновано відповідачу добровільно повернути незаконно отримані кошти в сумі 10 867 грн. 50 коп. (а.с.7).

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на наступне.

Відповідно до статті 4 Закону України від 05.07.2012 року №5067-VI «Про зайнятість населення» до зайнятого населення належать, зокрема, особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно.

На виконання Закону України від 02.03.2000 №1533-III «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» (далі - Закон №1533-III) був розроблений Порядок надання допомоги по безробіттю, у тому числі одноразової її виплати для організації безробітними підприємницької діяльності, затверджений наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 20 листопада 2000 року №307 та зареєстрований в Міністерстві юстиції України 14 грудня 2000 року за № 915/5136 (далі - Порядок №307), який визначає механізм призначення, виплати допомоги по безробіттю, у т. ч. одноразової для організації безробітними підприємницької діяльності, та обчислення страхового стажу.

Згідно пункту 1.2. розділу 1 Порядку №307 допомога по безробіттю, у тому числі одноразова її виплата для організації безробітними підприємницької діяльності надається застрахованим та незастрахованим особам, визнаним у встановленому порядку безробітними.

Відповідно до статті 43 Закону України «Про зайнятість населення» статус безробітного може набути: особа працездатного віку до призначення пенсії (зокрема на пільгових умовах або за вислугу років), яка через відсутність роботи не має заробітку або інших передбачених законодавством доходів, готова та здатна приступити до роботи; інвалід, який не досяг встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» пенсійного віку та отримує пенсію по інвалідності або соціальну допомогу відповідно до законів України «Про державну соціальну допомогу інвалідам з дитинства та дітям-інвалідам» та «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та інвалідам»; особа, молодша 16-річного віку, яка працювала і була звільнена у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці, зокрема припиненням або перепрофілюванням підприємств, установ та організацій, скороченням чисельності (штату) працівників. Статус безробітного надається зазначеним у частині першій цієї статті особам за їх особистою заявою у разі відсутності підходящої роботи з першого дня реєстрації у територіальних органах центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, незалежно від зареєстрованого місця проживання чи місця перебування.

Пунктом 8 частини 1 статті 45 Закону України «Про зайнятість населення» встановлено, що реєстрація безробітного в територіальному органі центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, припиняється у разі, зокрема, встановлення факту подання особою недостовірних даних та документів, на підставі яких було прийнято рішення про надання їй статусу безробітного, призначення (виплати) матеріального забезпечення на випадок безробіття та надання соціальних послуг.

Крім того, підпунктом 1 пункту 5.5. розділу 5 Порядку №307 встановлено, що виплата допомоги по безробіттю припиняється, зокрема, у разі працевлаштування безробітного, зайняття підприємницькою або іншою діяльністю, пов'язаною з одержанням доходу безпосередньо від цієї діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами (з дня працевлаштування, державної реєстрації як суб'єкта підприємницької або іншої діяльності, виконання робіт (послуг) за цивільно-правовими угодами).

Відповідно статті 36 Закону №1533-III застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач незаконно отримував допомогу по безробіттю відповідно до статті 7 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», оскільки в період перебування на обліку в Ічнянському РЦЗ, з 31.01.2012 по 30.05.2013, одночасно перебував у трудових відносинах з ФОП ОСОБА_3, про що не повідомив центр зайнятості, всупереч вимогам статті 36 Закону №1533-III.

Згідно довідки Ічнянського РЦЗ від 06.11.2013 №835 (а.с.6) та наказу від 27.09.2013 №66 «Про повернення коштів гр. ОСОБА_2» (а.с.9) сума незаконно отриманої допомоги по безробіттю ОСОБА_2 становить 10 867 грн. 50 коп. З урахуванням часткової сплати заборгованості відповідачем в розмірі 6000 грн., сума незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття, станом на день розгляду справи, складає 4867,50 грн.

Відповідно до статті 39 Закону №1533-III спори, що виникають із правовідносин за цим Законом, вирішуються в судовому порядку.

Відповідачем не надано жодних належних доказів, що спростовують викладені в позовній заяві обставини.

За таких обставин, суд вважає, що позовні вимоги Ічнянського районного центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення незаконно виплаченого матеріального забезпечення на випадок безробіття є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст. 122, 158 - 163, 167, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позовні вимоги Ічнянського районного центру зайнятості - задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, проживаючий за адресою: АДРЕСА_2) на користь Ічнянського районного центру зайнятості (16703, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Леніна, 17, код ЄДРПОУ 14248850, р/р 37170300901133 в ГУДК у Чернігівській області, МФО 853592) незаконно виплачене матеріальне забезпечення на випадок безробіття в сумі 4867 (чотири тисячі вісімсот шістдесят сім) грн. 50 коп.

Постанова набирає законної сили та може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку та строки, передбачені статтями 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Д'яков

З оригіналом згідно.

Суддя В.І. Д'яков