Рішення

від 07.11.2013 по справі 910/17348/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17348/13 07.11.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/17348/13

за позовом спільного підприємства «Спарта» у формі товариства з обмеженою

відповідальністю;

до публічного акціонерного товариства «НВП «Більшовик»;

про стягнення 99819,51 грн.

Представники сторін:

від позивача: Лічман О.М., довіреність № 3 від 02.10.2013р.;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулось спільне підприємство «Спарта» у формі товариство з обмеженою відповідальністю (надалі - позивач) з позовом до публічного акціонерного товариства «НВП «Більшовик» (надалі - відповідач) про стягнення 99819,51 грн.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору № 11-07СП купівлі-продажу від 05.07.2011р. у визначений строк повністю не розрахувався за одержаний товар, внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 82691,62 грн., за прострочення оплати якої нараховані пеня в сумі 12229,06 грн. та 3% річних у сумі 4898,83 грн. Крім того, позивач просить стягнути з відповідача витрати на юридичне забезпечення в сумі 14972,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 11.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17348/13 та призначено її розгляд на 03.10.2013р.

Присутній у судовому засіданні від 03.10.2013р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги та заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю надати суду всі витребувані документи.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи, в тому числі письмовий відзив на позов, не надіслав.

Ухвалою від 03.10.2013р. суд відклав розгляд справи на 07.11.2013р., у зв'язку з неявкою в судове засідання повноважного представника відповідача та неподанням витребуваних судом доказів.

Присутнім у судовому засіданні 07.11.2013р. представником позивача подано заяву за вих. № 38 від 07.11.2013р. про відмову від частини позовних вимог (щодо стягнення витрат на юридичне забезпечення) та заяву за вих. № 39 від 07.11.2013р. про відмову від частини позовних вимог (щодо стягнення пені).

Суд, розглянувши заяви позивача, відзначає, що оскільки звернення до суду з позовом, як і відмова від нього чи його частини, є формою реалізації прав позивача, при цьому відмова спільного підприємства «Спарта» у формі товариство з обмеженою відповідальністю від частини позовних вимог щодо стягнення пені та витрат на юридичне забезпечення позову не суперечить діючому законодавству України, не порушує чиї-небудь права, свободи чи інтереси, відтак приймається судом, що у відповідності до п. 4 ч. 1 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України, є підставою для припинення провадження у справі в цій частині позовних вимог.

В частині стягнення основного боргу в сумі 82691,62 грн. та 3% річних - 4898,83 грн. позовні вимоги представником позивача підтримано повністю, вважаючи їх обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача у судове засідання вдруге не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 11.09.2013р. та ухвали про відкладення розгляду справи від 03.10.2013р. не виконав та витребувані докази не подав.

Відповідач належним чином повідомлений про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвала Господарського суду міста Києва про порушення провадження у справі від 11.09.2013р. та ухвала про відкладення розгляду справи від 03.10.2013р. були надіслані відповідачу рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу, що зазначена в позовній заяві, та отримані останнім відповідно 20.09.2013рю та 14.10.2013р.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника відповідача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представника відповідача, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих позивачем, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані позивачем документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.07.2011р. між позивачем (за договором - продавець) та відповідачем (за договором - покупець) було укладено Договір № № 11-07СП купівлі-продажу, у відповідності до п. 1.1. якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар, кількість, найменування, ціна якого, узгоджується сторонами в специфікаціях або в видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти товар від продавця та оплатити його вартість на умовах даного договору.

Згідно з умовами пунктів 3.1., 3.2. договору, товар постачається покупцю товарними партіями, відповідно до специфікацій та видаткових накладних. Право власності на товар переходить від продавця до покупця на складі продавця за адресою: м. Київ, пр. Перемоги, 49/2, з моменту підписання сторонами видаткової накладної на приймання-передачу товару.

Пунктом 5.2. договору встановлено, що оплата товару проводиться покупцем з відстрочкою платежу 30 календарних днів.

У відповідності з умовами договору сторонами був підписаний Додаток № 1 до Договору № 11-07СП купівлі-продажу від 05.07.2011р. - Специфікація, в якій визначено асортимент, кількість та ціну товару, що підлягає передачі продавцем покупцю.

Згідно специфікації, загальна вартість товару становить 97691,62 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач за видатковою накладною № РН-0000003 від 30.09.2011р., копія якої залучена до матеріалів справи, передав у власність відповідача товар на суму 97691,62 грн.

Проте, відповідач в порушення взятих на себе зобов'язань за отриманий товар у визначений договором строк не розрахувався.

30.07.2012р. відповідач частково оплатив товар у сумі 15000,00 грн., що підтверджується доданою до справи банківською випискою з особового рахунку позивача.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позиваем на день розгляду справи становить 82691,62 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

В силу ст. 655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На час розгляду спору у господарському суді відповідачем не заперечено факт отримання товару за представленою видатковою накладною та не надано доказів повної оплати переданого товару, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача суми основного боргу в розмірі 82691,62 грн. є обґрунтованою, документально підтвердженою, а тому підлягає задоволенню.

Також, у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов'язань, позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у сумі 4898,83 грн., які нараховані за весь час прострочення платежу, тобто з 30.10.2011р. по 31.08.2013р.

Відповідно до положень ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Приписами ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, передбачене законом право кредитора вимагати сплати річних є способом захисту його майнового права та інтересу, суть якого полягає в отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.

Тобто, у разі неналежного виконання боржником грошового зобов'язання виникають нові додаткові зобов'язання, які тягнуть за собою втрату матеріального характеру.

Таким чином, оскільки вимоги позивача щодо стягнення з відповідача 3% річних ґрунтується на законі, а відповідач є таким що прострочив виконання грошового зобов'язання, тому позовні вимоги позивача в частині стягнення 3% річних, підлягають задоволенню в сумі 4898,83 грн., згідно розрахунку позивача, який є арифметично вірним.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, підтверджуються належними та допустимими доказами, а тому підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 4), 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з публічного акціонерного товариства «НВП «Більшовик» (03680, м. Київ, пр. Перемоги, 49/2; код ЄДРПОУ 14308569 ) на користь спільного підприємства «Спарта» у формі товариство з обмеженою відповідальністю (04070, м. Київ, вул. Іллінська, 12; код ЄДРПОУ 213502170) 82691 грн. 62 коп. - боргу, 4898 грн. 83 коп. - 3 % річних, 1751 грн. 81 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В частині стягнення пені в сумі 12229,06 грн. та витрати на юридичне забезпечення в сумі 14972,00 грн. провадження у справі припинити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 12.11.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов