Рішення

від 18.11.2013 по справі 922/4478/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" листопада 2013 р.Справа № 922/4478/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Сальнікової Г.І.

при секретарі судового засідання Близнюковой А.І.

розглянувши справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутрадіотехніка" (м. Харків) до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (м. Харків) про стягнення 63655,22 грн. за участю представників сторін:

позивача - Старокожко А.Г. (довіреність №1/11 від 08.11.2013 р.);

відповідача - ОСОБА_1 (особисто)

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю "Побутрадіотехніка", звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до відповідача, Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, про стягнення з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди від 04.12.2012 р. у розмірі 63655,22 грн. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не виконав взяті на себе зобов'язання, передбачені договором оренди від 04.12.2012 р. щодо своєчасної сплати орендної плати. Крім того зазначає, що відповідач зобов"язався відшкодовувати експлуатаційні витрати окремо, на підставі виставлених позивачем рахунків, чого не було зроблено відповідачем. Також судові витрати просить суд покласти на відповідача.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 28 жовтня 2013 р. було прийнято позовну заяву до розгляду, порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у судовому засіданні на 11 листопада 2013 р. о 12:00 год.

08 листопада 2013 р. за вх. №41354 до канцелярії суду від представника відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог, зокрема, посилаючись на те, що заборгованість мається лише за березень-липень 2013р. Але квітанції, які свідчать про оплату за січень і лютий 2013р. були викрадені разом з сумкою і іншими документами. До того ж, з серпня 2013р. спірний договір оренди між сторонами було розірвано.

В судовому засіданні 11 листопада 2013 р. було оголошено перерву до 18 листопада 2013 р.

18 листопада 2013 р. за вх. №42639 до канцелярії суду від представника позивача надійшли додаткові пояснення до позовної заяви.

Представник позивача у судовому засіданні 18 листопада 2013 р. підтримує заявлені позовні вимоги.

Відповідач у судовому засіданні 18 листопада 2013 р. проти позову заперечивз підстав викладених у відзиві на позов.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, заслухавши представників сторін, всебічно і повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

04 грудня 2012 р. між ТОВ "Побутрадіотехніка" (орендодавець) та Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 (орендар) був укладений договір оренди нежитлового приміщення.

Відповідно до п.1.1 договору, орендодавець передає, а орендар приймає у тимчасове платне користування нежитлове приміщення площею загальною площею 164 кв.м., (далі по тексту "об'єкт оренди"), розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідно до п.2.1 договору, орендодавець передає орендарю об'єкт оренди, вказаний в п.1.1 договору по акту здачі-приймання.

Згідно з п.2.2 договору, право користування об'єктом оренди переходить до орендаря одночасно з підписанням сторонами акту здачі-приймання.

З матеріалів справи вбачається, що об"єкт оренди, розташований за адресою: АДРЕСА_1, відповідно акту приймання-передачі до договору оренди нежитлового приміщення від 04 грудня 2012 р. було передано від позивача відповідачеві.

Пунктом 4.1 договору оренди передбачено, що за користування об'єктом оренди орендар щомісяця сплачує орендодавцю орендну плату в розмірі 4920,00 грн. без урахування експлуатаційних витрат. Експлуатаційні витрати (електроенергії, опалення, водопостачання і водовідведення, послуги зв'язку) відшкодовуються орендарем окремо на підставі виставленого рахунку.

За умовами п. 4.2 договору оренди, орендна плата вноситься орендарем щомісячно не пізніше 10 числа поточного місяця, шляхом переказу відповідних сум на поточний рахунок орендодавця, зазначений у статті 8 цього договору, або, за згодою сторін, в інший, що не суперечить нормам чинного законодавства формі.

Як зазначає позивач у позовній заяві, відповідач порушив свої зобов'язання з оплати платежів за договором оренди від 04 грудня 2012 р., внаслідок чого, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати за 9 місяців з 04 грудня 2012 р. по 22 серпня 2013 р. в розмірі 44280,00 грн., заборгованість по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 19375,00 грн., з яких 15375,02 грн. за тепло, 4000,20 грн. за електроенергію, що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

З матеріалів справи вбачається, що 04.12.2012 р. відповідачем було сплачено 4920,00 грн. за послуги оренди, що підтверджується квитанцією №174302 від 04.12.2012 р.

За умов п. 6.3 договору оренди, дія цього договору припиняється: Господарським судом, за взаємною згодою сторін та в інших випадках, передбачених чинним законодавством України.

Відповідно до п. 6.5 договору, орендодавець має право відмовитися від нього та вимагати повернення об"єкту оренди, якщо відповідач протягом 3-х місяців поспіль з моменту спливу строку платежу не сплачує орендну плату та експлуатаційні витрати. В цьому випадку договір вважається розірваним з моменту отримання відповідачем повідомлення позивача про відмову від нього.

Як свідчать матеріали справи, позивач направив на адресу відповідача повідомлення про відмову від договору, яке відповідач отримав 22 серпня 2013 р.

Також відповідачем на адресу позивача було направлено лист-повідомлення від 01.08.2013 р. про розірвання договору найму, в зв"язку з тим, що орендар не проводив капітальний ремонт приміщення та не надав письмової згоди відповідно до п. 3.2.1 договору оренди.

З урахуванням цього, згідно ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України (у разі односторонньої відмови від договору в повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено, договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим), суд вважає, що з 22 серпня 2013 р. договір оренди нежитлового приміщення від 04 грудня 2012 р. є розірваний.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Стаття 129 Конституції України встановлює, що судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише закону. Змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості - є однією із основних засад судочинства.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконати її обов'язку.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно статті 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно статті 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно частини 1 статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Частиною 6 вказаної норми передбачено, що до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статті 284 Господарського кодексу України орендна плата є істотною умовою договору оренди.

Пунктом 1 статті 286 Господарського кодексу України встановлено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Відповідно до пункту 1 статті 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Обов'язок своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлені частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ч. 1 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Матеріали справи містять рахунки позивача №1-А від 04.12.2012 р., №2-А від 01.01.2013 р., 3-А від 01.02.2013 р., 4-А від 01.03.2013 р., 5-А від 01.04.2013 р., 6-А від 01.05.2013 р., 7-А від 03.06.2013 р., 8-А від 01.07.2013 р., 9-А від 01.08.2013 р., 1-ЭР від 08.01.2013 р., 2-ЭР від 07.02.2013 р., 3-ЭР від 07.03.2013 р., 4-ЭР від 08.04.2013 р., 5-ЭР від 07.05.2013 р., 6-ЭР від 03.06.2013 р., 7-ЭР від 01.07.2013 р., 8-ЭР від 01.08.2013 р., 9-ЭР від 02.09.2013 р., які не містять помітки про їх вручення відповідачу.

Натомість, з аналізу договору оренди, вбачається саме обов'язок орендаря (відповідача у справі) сплатити орендодавцю (позивачу) орендну плату в розмірі 4920,00 грн. без урахування експлуатаційних витрат, незалежно від факту отримання або надіслання рахунків.

Матеріалами справи встановлено, що приміщення було у користуванні відповідача з грудня 2012 р. по 22.08.2012 р.

Суд зазначає, що позивач виконав свої обов'язки у повному обсязі, передав об"єкт оренди (приміщення) за договором оренди від 04.12.2012 р. відповідачу, проте відповідач в порушення норм чинного цивільного та господарського законодавства України та умов договору, не оплатив своєчасно за оренду приміщення за спірний період у повному обсязі.

Оскільки відповідачем до прийняття судового рішення не надано доказів погашення заборгованості за договором оренди від 04.12.2012 р., суд робить висновок, що сплату суми заборгованості, за період з січня по 22 серпня 2013 р., не здійснено до теперішнього часу.

Враховуючи вказані обставини та приймаючи до уваги вимоги ст. 526 Цивільного Кодексу України, а саме те, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, враховуючи те, що відповідач не надав суду жодного документу, який би спростовував наявність заборгованості по орендній платі перед позивачем за період з січня по 22 серпня 2013 р., суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати за 9 місяців з 04 грудня 2012 р. по серпень 2013 р. в розмірі 44280,00 грн. підлягають задоволенню частково, а саме в частині стягнення заборгованості за період з січня по 22 серпня 2013 р. в розмірі 37931,61 грн.( враховуючи квітанцію № 174302 від 04.12.12р. - а.с. 77, яка свідчить про сплату відповідачем орендної плати за грудень 2012р.) В іншій частині стягнення слід відмовити.

Щодо заявленої вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 19375,00 грн., з яких 15375,02 грн. за тепло, 4000,20 грн. за електроенергію, суд зазначає наступне.

Пунктом 4.1 договору оренди передбачено, що експлуатаційні витрати (електроенергії, опалення, водопостачання і водовідведення, послуги зв'язку) відшкодовуються орендарем окремо на підставі виставленого рахунку.

Проте, матеріали справи не містять доказів направлення рахунків та їх вручення відповідачу ( та отримання останнім).

Також в матеріалах справи відсутні квитанції (первинні документи) комунального підприємства щодо нарахування електроенергії та інших послуг.

Таким чином, позивачем не підтверджено належними та допустимими доказами факту розміру експлуатаційних витрат (електроенергії, опалення, водопостачання і водовідведення, послуги зв'язку), а також не доведено, що позивачем були сплачені ці суми, які він просить відшкодувати, а також вимоги про наявність у відповідача заборгованості по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 19375,00 грн. є безпідставними, оскільки позбавлені документального обґрунтування.

Таким чином, враховуючи наведені вище положення законодавства, суд вважає позовні вимоги в частині стягнення грошових коштів по відшкодуванню експлуатаційних витрат в розмірі 19375,00 грн. необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав державне мито покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті судового збору в сумі 1720,50 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.

Керуючись статтями 6, 8, 19, 55, 124, 129 Конституції України, статтями 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, статтями 11,15,16 509, 525, 526, 530, 546, 548, 551, 629, 610, 611, 612, 651, 762, 764, 782 Цивільного кодексу України, статтями 179, 188, 193, 198, 232, 283, 284, 285, 286, 291, 343, Господарського кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_2; ідентифікаційний номер фізичної особи-платника податків НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Побутрадіотехніка" (61118, м. Харків, пр. 50 років ВЛКСМ, 74; код ЄДРПОУ 21231465; р/р №26002168990800 в ПАТ "Укрсиббанк" м. Харків, МФО 351005) заборгованість з орендної плати в розмірі 37931,61 грн. та судовий збір в сумі 1720,50 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Сальнікова Г.І.