Рішення

від 21.11.2013 по справі 910/17230/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17230/13 21.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп»

до 1. Фонду комунального майна Севастопольської міської ради

2. Севастопольської міської ради

про зобов'язання вчинити дії

Суддя Котков О.В.

Представники сторін:

від позивача: Третяк О.М. (представник за довіреністю);

від відповідача-1: не з'явились;

від відповідача-2: Чиркова О.М. (представник за довіреністю).

В судовому засіданні 21.11.2013 року судом у відповідності до статті 85 Господарського процесуального кодексу України проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

СУТЬ СПОРУ:

06 вересня 2013 року до канцелярії Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп" (позивач) на розгляд суду надійшла позовна заява б/н б/д до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради та Севастопольської міської ради про зміну в судовому порядку пункту 2.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп", виклавши його у такій редакції: « 2.1. Заказчик перечисляет сумму Паевого участия в раз мере 4000014,40 грн., что составляет 10% от стоимости строительства Объекта, на расчетный счет Целевого фонда, из которых 3125000,00 грн. оплачены в рамках реконструкции Академического театра им. А.В. Луначарского» та скасувати рішення Севастопольської міської ради № 2310 від 10.07.2007 року в частині фрази «с перечислением их в местный бюджет г. Севастополя» п.п. 3 пункту 3.2.1.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2013 року по справі № 910/17230/13 (суддя Станік С.Р.) прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження по справі, розгляд справи призначено на 15.10.2013 року.

Розпорядженням від 03.10.2013р., у зв'язку з обранням судді Станіка С.Р. на посаду судді Київського апеляційного господарського суду, передано справу № 910/17230/13 для здійснення повторного автоматичного розподілу справи № 910/17230/13, за результатами проведення якого справу розподілено для розгляд судді Коткову О.В.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.10.2013 справу № 910/17230/13 прийнято до провадження суддею Котковим О.В., розгляд справи призначено на 12.11.2013.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.11.2013 розгляд справи відкладено до 21.11.2013.

В судовому засіданні 21.11.2013 року представник позивача заявлені вимоги підтримав у повному обсязі, просив суд позов задовольнити.

Севастопольська міська рада у письмових запереченнях на позов проти заявлених вимог заперечувала, просила суд у їх задоволенні відмовити.

Відповідач-1 в судове засідання 21.11.2013 року представників не направив, причин неявки суд не повідомив.

В судовому засіданні 21.11.2013р. представник відповідача-2 заявив усне клопотання про залучення до участі у справі третіх осіб в задоволенні якого судом, з підстав його необґрунтованості, було відмовлено.

Клопотання щодо фіксації судового процесу учасниками процесу не заявлялось, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81 1 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до підпункту 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» (з подальшими змінами) у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача-2, суд, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Севастопольської міської ради від 11.10.2006 року № 821 «Про проведення конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок», вирішено направити пропозицію Севастопольської міської ради по проведенню конкурсу по визначенню орендарів земельних ділянок згідно додатку (зокрема і щодо ТОВ «Логос Девелопмент Груп»), а також відповідні надані міською державною адміністрацією документи обґрунтування розміру, призначення та місця розміщення земельних ділянок до Севастопольської міської державної адміністрації.

Відповідно до виписки з протоколу проведення конкурсу по визначенню орендарів від 11.12.2006, затвердженого конкурсною комісією по визначенню орендарів земельних ділянок, позивача визнано переможцем конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки в районі вул. Совєтська для будівництва та обслуговування 4-5 зіркового готелю з конференц-залою. Одним з критеріїв щодо визначення позивача як переможця, стало дотриманянним по основним умовам конкурсу зобовґязання по участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 20% від проектної вартості будівництва, із яких 3 125 000 грн. на реконструкцію Академічного театру ім.. А.В.Луначарського.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 10.07.2007 року № 2310 «Про передачу в оренду ТОВ «Логос Девелопмент груп» земельної ділянки по вул. Совєтська (в районі штабу ЧФ РФ)» для будівництва та обслуговування 4-5 зіркового готелю з конференц-залою», товариству з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» передано в оренду строком на 25 років земельну ділянку площею 0,5573 га по вул. Совєтська в м. Севастополі (в районі штабу ЧФ РФ) для будівництва і обслуговування 4-5-зіркового готелю з конференц-залою, з віднесенням цих земель жилої та суспільної забудови.

Пунктом 3.2.1 рішення Севастопольської міської Ради від 10.07.2007 року № 2310 визначено, що протягом 6 місяців з дня прийняття вказаного рішення необхідно укласти з товариством з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» договір оренди земельної ділянки, в який необхідно включити умову щодо обов'язку по участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 20% від проектної вартості будівництва, із яких 3 125 000 грн. на реконструкцію Академічного театру ім.. А.В.Луначарського, з перерахуванням їх в місцевий бюджет м. Севастополя.

Пунктом 3.7 рішення Севастопольської міської Ради від 10.07.2007 року № 2310 Севастопольська міська рада зобов'язала товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» укласти договір на пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя.

На виконання зазначеного рішення між Севастопольською міською Радою і товариством з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» укладено договір оренди земельної ділянки від 20.12.2007 року, який зареєстровано у Севастопольській міській філії ДП «Центр Державного земельного кадастру при Державному комітеті України по земельних ресурсах», про що вчинено запис від 26.12.2007 року № 040766000095.

Відповідно до пунктів 1.1, 2.1 договору оренди Севастопольська міська Рада (орендодавець) надала, а товариство з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп" (орендар) прийняло у строкове оплатне користування земельну ділянку загальною площею 0,05573 га для будівництва та обслуговування 4-5 зіркової готелю з конференц-залою, з віднесенням земельної ділянки до категорії земель житлової та суспільної забудови, яка знаходиться за адресою: вул. Совєтська, м. Севастополь (в районі штабу ЧФ РФ), з уточненням адреси: вул. Луначарського, 1 м. Севастополь, на підставі довідки Управління будівництва та архітектури Севастопольської міської державної адміністрації від 19.12.2007 року № 3709/5-2.

Пунктом 3.1 договору передбачений строк дії договору 25 років.

Відповідно до пункту 10.1 договору товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» взяло на себе зобов'язання щодо участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у відповідності з діючим законодавством і рішенням Севастопольської міської Ради від 22.10.2003 № 1429 «Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя».

На момент ухвалення рішення Севастопольської міської Ради від 10.07.2007 року № 2310 і укладення договору оренди земельної ділянки від 20.12.2007 правовідносини щодо пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту регулювалися Законом України «Про планування і забудову територій» , Постановою Кабінету Міністрів України «Про встановлення граничного розміру коштів замовників, що залучаються для розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населених пунктів» від 24.01.2007 № 40 , рішенням Севастопольської міської Ради від 22.10.2003 № 1429 «Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя», якими граничний розмір пайової участі встановлено у розмірі 20 % вартості будівництва.

Рішенням Севастопольської міської Ради від 14.07.2009 року № 7297 «Про затвердження Порядку пайової участі (внесків) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя» рішення від 22.10.2003 року № 1429 визнано таким, що втратило силу, затверджено примірний договір про пайову участь (внесках) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя, доручено Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради укладення із замовниками таких договорів.

Рішенням Севастопольської міської ради від 30.06.2011 року № 956 «Про затвердження Порядку пайової участі замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури міста Севастополя» визнано таким, що втратило силу рішення Севастопольської міської ради від 14.07.2009 року № 7297 і затверджено новий примірний договір про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя.

Відповідно до Положення про Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 12.11.2002 року № 339, Фонд є юридичною особою і виконавчим органом Севастопольської міської Ради, діє в межах повноважень, визначених Севастопольською міською Радою, є підлеглим, підзвітним і підконтрольним Севастопольській міській Раді.

Відповідно до пункту 2.5 Порядку розрахунку розмірів пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя, затвердженого рішенням Севастопольської міської ради від 22.10.2003 року № 1429, у редакції, чинній на момент прийняття рішення Севастопольської міської ради від 10.07.2007 року № 2310 та укладення договору оренди земельної ділянки, забудовник перераховує суму пайової участі протягом 1 року з моменту укладення договору пайової участі, але не пізніше закінчення будівництва об'єкта та введення його в експлуатацію.

Згідно стаття 40 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» у редакції, чинній на даний момент, забудовник перераховує суму пайової участі до моменту прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію.

Відповідно до статті 531 Цивільного кодексу України, боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Пунктом 3 рішення Севастопольської міської ради від 22.10.2003 року № 1429 «Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя» укладення договорів пайової участі покладено на Севастопольську міську державну адміністрацію.

Як зазначав позивач у позові, між Севастопольською міською державною адміністрацією як органом, уповноваженим на укладення договорів пайової участі, та ТОВ «Логос Девелопмент Груп» як забудовником в кінці 2006 року було досягнуто домовленості щодо фінансування останнім реконструкції академічного театру ім. А.В. Луначарського.

За результатами такої домовленості 07.09.2006 року комісією, що включала представників Позивача та Севастопольської міської державної адміністрації, проведено дослідження технічного стану будівлі театру з метою встановлення видів та обсягів ремонтно-будівельних робіт і складено дефектний акт.

15.10.2006 року на замовлення ТОВ «Логос Девелопмент Груп» та за безпосередньої участі Севастопольської міської державної адміністрації проведено конкурс (тендер) з визначення підрядника для виконання робіт з реконструкції театру.

14.11.2006 року між академічним театром ім. А.В. Луначарського як замовником, ТОВ «Логос Девелопмент Груп» як інвестором, ТОВ «РСУ1-Дельта» як підрядником і переможцем зазначеного конкурсу та за погодженням з Севастопольською міською державною адміністрацією укладено договір підряду з проведення ремонтних робіт (реконструкції) театру.

На виконання зазначеного договору підряду, умов конкурсу з визначення орендаторів земельної ділянки, рішення Севастопольської міської ради від 10.07.2007 року № 2310 і договору оренди земельної ділянки Позивач у період з 24.11.2006 року по 29.04.2008 року оплатив роботи з реконструкції академічного театру ім. А.В. Луначарського на загальну суму 3 125 000,00 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних доручень.

Як зазначав позивач у позові, виконані роботи прийняті театром, а сплачені грошові кошти - підрядником без зауважень. Зауваження з цього приводу не надходили також й від з Севастопольської міської державної адміністрації, яка на той момент виконувала функції з укладення договорів пайової участі та контролювала виконання договору підряду.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання позивача щодо участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя в частині перерахування 3 125 000,00 грн., спрямованих на реконструкцію академічного театру ім. А.В. Луначарського, виконані позивачем та прийняті Севастопольською міською державною адміністрацією у повному обсязі без зауважень.

Рішенням Севастопольської міської ради від 14.07.2009 року № 7297 «Про затвердження Порядку пайової участі (внесків) замовників у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя» рішення Севастопольської міської ради від 22.10.2003 року № 1429 «Про норми пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя» скасовано, а повноваження щодо укладення договорів на пайову участь у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя передано від Севастопольської міської державної адміністрації до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради.

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2011 року в справі № 5020-1350/2011 було задоволено позов товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради, третя особа - Севастопольська міська рада, про визнання укладеним договору між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради і товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп" про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя укладеним у редакції проекту договору, доданого позивачем.

Рішення суду мотивовано тим, що з метою укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя на виконання вимог пункту 10.1 договору товариство з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» двічі листами від 11.05.2011 року № 11/05 і № 21.09.2011 року № 2011/09/21 зверталось до Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради з пропозицією укласти такий договір, надавши проект договору, складеного відповідно до примірного договору, передбаченого рішенням Севастопольської міської Ради від 14.07.2009 року № 7297, який містить всі істотні умови, передбачені Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності», і передбачає максимальну суму пайового внеску позивача у розвиток інфраструктури міста Севастополя 10 % від вартості будівництва, та документ, що підтверджує вартість будівництва (зведений кошторисний розрахунок вартості будівництва на суму 40000144,00 грн.). Зазначені листи були отримані Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради 12.05.2011, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції за № 01-13, однак відповіді на пропозицію не отримано, а отже Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради необґрунтовано ухилявся від укладення договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя у редакції проекту, наданого позивачем.

Постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року рішення господарського суду міста Севастополя від 25.10.2011 року в справі № 5020-1350/2011 - залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 13.03.2012 року постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 20.12.2011 року та рішення господарського суду міста Севастополя від 25.10.2011 року в справі № 5020-1350/2011 - залишені без змін.

Керуючись пунктом 3.14 Положення про проведення конкурсу, умовами конкурсу з визначення орендаторів земельної ділянки, пунктом 3.2.1 рішення Севастопольської міської ради від 10.07.2007 року № 2310, пунктом 10.1 договору оренди земельної ділянки та вважаючи свої зобов'язання щодо пайової участі у розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя в частині 3 125 000,00 грн., спрямованих ТОВ «Логос Девелопмент Груп» на реконструкцію академічного театру ім. А.В. Луначарського згідно договору підряду від 14.11.2006 року, погодженого з Севастопольською міською державною адміністрацією, яка на момент його підписання виконувала функції з укладення договорів пайової участі, позивач 11.06.2012 листом від 08.06.2012 року № 08/06-1 звернувся до Фонду комунального майна Севастопольської міської ради як сторони укладеного договору пайової участі з пропозицією внести відповідні зміни до такого договору, врахувавши витрати ТОВ «Логос Девелопмент Груп» на реконструкцію театру в загальному розмірі пайової участі позивача, направивши проект відповідної додаткової угоди.

Проте, Фонд комунального майна Севастопольської міської ради листом від 25.06.2012 року № 01-15/2490 відмовив позивачеві у внесенні таких змін, посилаючись зокрема на ст. 40 Закону України «Про регулюванні містобудівної діяльності», що і стало підставою для звернення позивача з відповідним позовом до суду.

Згідно статті 35 Господарського процесуального кодексу України, факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

П. 2.6 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2012 № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України» визначає, що не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій). Хоча фактам, встановленим іншими судовими рішеннями, крім зазначених у статті 35 ГПК, й не надано преюдиціального значення для господарських судів, але вони мають враховуватися судами у розгляді справ з урахуванням загальних правил статті 43 названого Кодексу щодо оцінки доказів. Преюдиціальне значення процесуальним законом надається саме фактам, встановленим судовими рішеннями (в тому числі в їх мотивувальних частинах), але не правовій оцінці таких фактів, здійсненій іншим судом чи іншим органом, який вирішує господарський спір.

У рішенні від 25.07.2002 року по справі "Совтрансавто-Холдинг" проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що у будь-якому спорі рішення суду, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів.

Оскільки обов'язковою умовою преюдиціальності фактів, що містяться в рішенні суду, є суб'єктний склад спору, а в справі господарського суду міста Севастополя № 5020-1350/2011 приймали участь ті самі сторони, що й у даній справі, суд приходить до висновку, що факти, встановлені рішенням господарського суду міста Севастополя від 25.10.2011 року в справі № 5020-1350/2011, яке залишено без змін постановами апеляційної та касаційної інстанцій, не підлягають доказуванню, зокрема щодо обов'язку позивача внести суму пайової участі загалом в розмірі 4 000 014,40 грн. до цільового фонду створення та розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя Севастопольської міської ради.

Також, суд враховує і те, що наведені рішення судів визначають обов'язок позивача перерахувати кошти в сумі 4 000 014,40 грн. саме на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Севастополя Севастопольської міської ради у зв'язку з тим, що позивача визнано переможцем конкурсу по визначенню орендаря земельної ділянки в районі вул. Совєтська для будівництва та обслуговування 4-5 зіркового готелю з конференц-залою. Одним з критеріїв щодо визначення позивача як переможця, стало дотримання ним по основним умовам конкурсу зобов'язання по участі у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя у розмірі 20% від проектної вартості будівництва, із яких 3 125 000 грн. підлягали перерахуванню на реконструкцію Академічного театру ім. А.В.Луначарського, що і було здійснено позивачем і докази чого наявні в матеріалах справи, і відповідно, зобов'язання позивача в цій частині змінилось внаслідок його зменшення.

Згідно зі статтею 651 Цивільного кодексу України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 5 статті 188 Господарського кодексу України, встановлено, якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.

Відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.

Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимога позивача про зміну в судовому порядку пункту 2.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп", виклавши його у такій редакції: « 2.1. Заказчик перечисляет сумму Паевого участия в раз мере 4000014,40 грн., что составляет 10% от стоимости строительства Объекта, на расчетный счет Целевого фонда, из которых 3125000,00 грн. оплачены в рамках реконструкции Академического театра им. А.В. Луначарского» - є законною, обґрунтованою, та такою, що підлягає задоволенню.

Також, розглянувши вимогу позивача щодо скасування рішення Севастопольської міської ради № 2310 від 10.07.2007 в частині фрази «з перерахуванням їх до місцевого бюджету м. Севастополя» підпункту третього пункту 3.2.1 - суд дійшов висновку, що вона задоволенню не підлягає з огляду на нижченаведене.

Відповідно до ст. 60 Закону України „Про місцеве самоврядування в Україні" територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, доходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підприємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товариства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охорони здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і майнові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження.

Частиною 5 статті 16 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що від імені та в інтересах територіальних громад права субєкта комунальної власності здійснюють відповідні ради.

Статтею 144 Конституції України встановлено, що органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території.

Відповідно до положень статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні прав або інтереси

В той же час позивачем не подано суду доказів, що оспорювань в частині рішення органу місцевого самоврядування суперечить вимогам закону або прийнято всупереч визначеної законом компетенції відповідного органу.

Відповідно до пункту 1.7 Порядку розрахунків пайової участі (внесків) забудовників у створенні соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Севастополя, за рішенням Севастопольської міської ради № 910 від 11.10.2006 всі кошти, які надходять від забудовників в рамках Пайової участі, підлягають зарахуванню в цільовий фонд розвитку соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури (крім забудовників, які будують об'єкти житлового фонду) або цільовий фонд будівництва соціального житла від забудовників, які будують об'єкти житлового фонду) і витрачаються відповідно до Положення про Фонд, затвердженого рішенням ради.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначення в підпункті третьому пункту 3.2.1 в рішенні Севастопольської міської ради № 2310 від 10.07.2007 року фрази «з перерахуванням їх до місцевого бюджету м. Севастополя» жодним чином не суперечить вимогам закону.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що вимоги позивача підлягають частковому задоволенню, а саме в частині зміни в судовому порядку пункту 2.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської Ради і Товариством з обмеженою відповідальністю "Логос Девелопмент Груп", виклавши його у такій редакції: « 2.1. Заказчик перечисляет сумму Паевого участия в раз мере 4000014,40 грн., что составляет 10% от стоимости строительства Объекта, на расчетный счет Целевого фонда, из которых 3125000,00 грн. оплачены в рамках реконструкции Академического театра им. А.В. Луначарского».

Судовий збір, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82, 83, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Змінити пункт 2.1 договору про пайову участь у розвитку інфраструктури м. Севастополя, укладеного між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради і Товариством з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп», виклавши його у такій редакції« 2.1. Заказчик перечисляет сумму Паевого участия в раз мере 4000014,40 грн., что составляет 10% от стоимости строительства Объекта, на расчетный счет Целевого фонда, из которых 3125000,00 грн. оплачены в рамках реконструкции Академического театра им. А.В. Луначарского».

3. Стягнути з Фонду комунального майна Севастопольської міської ради (ЄДРПОУ 25750044, індекс 99011, м. Севастополь, вул. Луначарського, 5) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» (ЄДРПОУ 34366929, індекс 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249) витрати по сплаті судового збору - 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

4. Стягнути з Севастопольської міської ради (ЄДРПОУ 24872845, індекс 99011, м. Севастополь, вул. Леніна, 3) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Логос Девелопмент Груп» (ЄДРПОУ 34366929, індекс 49000, м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 249) витрати по сплаті судового збору - 573 (п'ятсот сімдесят три) грн. 50 коп.

5. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

6. Видати наказ відповідно до ст. 116 ГПК України.

7. Копію даного рішення направити відповідачу-1 у справі № 910/17230/13.

8. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 22.11.2013р.

Суддя О.В.Котков