Постанова

від 28.08.2013 по справі 814/2591/13-а

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2013 року Справа № 814/2591/13-а

м. Миколаїв.

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Середа О.Ф., розглянув в порядку письмового провадження справу

за позовом: Приватного акціонерного товариства «Казанківське хлібоприймальне підприємство», с. Казанка, Казанківський район, Миколаївська область

до відповідача: Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби, м. Баштанка, Миколаївська область

про: скасування податкового повідомлення - рішення,

в с т а н о в и в:

Приватне акціонерне товариство «Казанківське хлібоприймальне підприємство» (надалі - позивач) звернулось до суду з позовом до Баштанської міжрайонної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (надалі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 18.01.2013 року № 0000022201.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 18.01.2013 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000022201, яким позивачу нараховано ПДВ на загальну суму 572 260,00 грн., з яких 457 808,00 грн. та застосовані штрафні санкції в сумі 114 452,00 грн. на підставі акту позапланової документальної перевірки від 28.12.2012 року № 337/22-32100883. Позивач вважає, що прийняте відповідачем рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Відповідач позовні вимоги не визнає повністю з підстав, викладених у запереченні, зокрема, зазначає, що за результатами перевірки позивача встановлено здійснення фактично безтоварних операцій ПрАТ «Казанківське ХПП» з контрагентом (ТОВ «Євро Грейн»), у якого не має основних засобів (складських приміщень, автотранспорту, земельних ділянок, обладнання, інше) для здійснення господарських операцій (оптова торгівля), не має найманих працівників для здійснення відповідної діяльності, а також використовує у своїй діяльності підприємства, що є «податковими ямами» та не виконують податкових зобов'язань перед бюджетом. Тому вважає, що податкове повідомлення - рішення прийнято правомірно та просить суд відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представники позивача надав суду клопотання про розгляд справи без його участі, в порядку письмового провадження.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

Відповідно до частини 6 статті 128 КАС України, справа розглядається в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про обґрунтованість позовних вимог, виходячи з наступного.

В період з 19.12.2012 року по 21.12.2012 року відповідачем проведена документальна позапланова невиїзна перевірка ПрАТ «Казанківське ХПП» (код ЄДРПОУ 32100883) щодо підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Євро Грейн» (код ЄДРПОУ 36487256) за грудень 2010 року. За результатами якої складено акт від 28.12.2012 року № 337/22-32100883 (надалі - Акт перевірки).

Перевіркою відповідачем встановлені порушення ПрАТ «Казанківське ХПП»:

- п.п. 7..4.1 п. 7.4 ст. 7, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року № 168/67-ВР із змінами і доповненнями, товариством штучно сформовано податковий кредит у грудні 2010 року на суму ПДВ 457 807,81 грн. по податковим деклараціям із податку на додану вартість від 03.02.2011 року;

- встановлено відсутність платнику податків ПрАТ «Казанківське ХПП» поставок товарів від ТОВ «Євро Грейн» за грудень 2010 року, що свідчить про укладення угоди без мети настання реальних наслідків. Відповідно до п. 1, п. 2 ст. 215, п. 1, п. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України зазначений правочин є безтоварним і в силу ст.. 2016 Цивільного кодексу України не створює юридичних наслідків, крім того, що пов'язаний з його недійсністю.

За результатами перевірки складено податкове повідомлення-рішення №0000022201 від 18.01.2013 року, яким визначено позивачу до сплати податкового зобов'язання з податку на додану вартість, на загальну суму 572260,00 грн., з яких 457808,00 грн. - зобов'язання за основним платежем, та 114452,00 грн. - зобов'язання за штрафними санкціями.

Не погоджуючись із виданим Баштанською МДПІ оскаржуваним рішенням, 31.01.2013 року позивач звернувся до ДПС у Миколаївській області з первинною скаргою про його скасування.

19.03.2013 року позивач отримав Рішення про результати розгляду первинної скарги за вих. №607/10/10-209 від 13.03.2013 року, яким оскаржуване рішення Баштанської МДПІ було залишено без змін, а скаргу платника - без задоволення.

На погоджуючись із прийнятим ДПС у Миколаївській області Рішенням про результати розгляду первинної скарги, 20.03.2013 року позивач звернувся до Міністерства доходів і зборів з повторною скаргою про скасування оскаржуваного рішення МДПІ.

Рішенням Міністерства доходів і зборів про результати розгляду повторної скарги, за вих. №3197/6/8888-10.01-15 від 22.05.2013 року позивачу відмовлено у задоволенні повторної скарги.

Як вбачається з матеріалів справи, висновки відповідача ґрунтуються виключно на дослідженні перевіряючими господарських відносин позивача з ТОВ «Євро Грейн» (код ЄДРПОУ 36487256).

Висновки посадових осіб відповідача в Акті перевірки про те, що вбачається проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій надання податкової вигоди переважно з контрагентами, які не виконують свої податкові зобов'язання, зокрема, у випадках, коли операції здійснюються через посередників з метою штучного формування валових витрат та податкового кредиту, не мають товарного характеру, діяльність ПрАТ «Казанківське ХПП» була спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з отриманням податкової вигоди переважно з контрагентом, який не виконував своїх податкових зобов'язань.

В Акті перевірки відповідач посилається на акт перевірки від 10.05.2011 року № 608/23-420/36487256 ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва про неможливість проведення зустрічної звірки суб'єкта господарювання ТОВ «Євро-Грейн» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні взаємовідносин з платником податків ПП «Альтекс-Юг» за листопад, грудень 2010 року.

У відповідності до положень ч. 2 ст. 61 Конституції України, юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Як передбачено у п. 36.5 ст. 36 ПК України, відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків, крім випадків, визначених цим Кодексом або законами з питань митної справи.

Загальне визначення платника податку, що міститься у п. 15.1 ст. 15 ПК України, передбачає, що платниками податків визнаються фізичні особи (резиденти і нерезиденти України), юридичні особи (резиденти і нерезиденти України) та їх відокремлені підрозділи, які мають, одержують (передають) об'єкти оподаткування або провадять діяльність (операції), що є об'єктом оподаткування згідно з цим Кодексом або податковими законами, і на яких покладено обов'язок із сплати податків та зборів згідно з цим Кодексом.

Спеціальне визначення платника податку на додану вартість наведено у п. 180.1 ст. 180 ПК України, зокрема, для цілей оподаткування ПДВ, платником податку є:

1) будь-яка особа, що провадить господарську діяльність і реєструється за своїм добровільним рішенням як платник податку у порядку, визначеному статтею 183 цього розділу;

2) будь-яка особа, що зареєстрована або підлягає реєстрації як платник податку.

Як передбачено п. 37.2 ст. 37 ПК України, податковий обов'язок виникає у платника податку з моменту настання обставин, з якими цей Кодекс та закони з питань митної справи пов'язує сплату ним податку.

Наведені норми законів свідчать про те, що якщо контрагент ПрАТ «Казанківське ХПП» - ТОВ «Євро Грейн», не виконав свого зобов'язання подати податкову звітність, або зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи.

Суд вважає, якщо контрагент ПрАТ «Казанківське ХПП» - ТОВ «Євро Грейн» не подав звітність та не виконав свого зобов'язання по сплаті ПДВ до бюджету, то це не є підставою для позбавлення позивача права на формування власного податкового кредиту, згідно отриманих, належним чином оформлених податкових накладних, сума ПДВ згідно яких входить до складу договірної суми, фактично сплаченої контрагенту.

Згідно п.198.1, п.198.3, п.198.6 ст.198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів та послуг. Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами.

Дані правові норми визначають, що до складу витрат, на підставі яких може бути сформованих податкових кредит, можуть бути віднесені витрати, що безпосередньо пов'язані з підготовкою, організацією, веденням виробництва та реалізацією продукції, робіт, послуг, які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності та підтверджені належними та достатніми первинними документами. Визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, якій містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Системний аналіз правових норм, які регулюються правовідносини, вказує на те, що у разі невиконання іншими особами - учасниками господарських операцій в ланцюгу постачання товарів (послуг) податкових зобов'язань, негативні наслідки (відповідальність) настають лише для них. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення добросовісного платника податків права на формування податкового кредиту у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови та має документальне підтвердження розміру податкового кредиту та фактичного здійснення господарських операцій.

Таким чином, суд вважає. що відповідач помилково застосував норми чинного податкового законодавства України в частині кваліфікації вчиненого позивачем правочину.

Такий висновок суду підтверджується практикою вирішення спорів Європейським судом з прав людини.

Так, відповідно з пунтком 57 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Булвес" проти Болгарії від 22.01.09 р. судом було зазначено, що оскільки компанія-заявник у повному обсязі та вчасно виконала обов'язки з дотримання встановлених Державою-членом Конвенції норм стосовно ПДВ та не мала засобів для забезпечення виконання податкових зобов'язань постачальником і не знала про невиконання останнім своїх обов'язків, вона могла правомірно очікувати отримання вигоди від застосування одного із основних правил системи оподаткування ПДВ, а саме від визнання права на податковий кредит щодо суми ПДВ, яка була сплачена постачальнику. Більше того, лише після подачі декларації із віднесенням відповідних сум до складу податкового кредиту та проведення податковими органами зустрічної перевірки постачальника могло бути встановлено, чи виконав постачальник свій обов'язок подання звітності з ПДВ у повному обсязі. Контролюючим органом не доведено обізнаності позивача щодо недобросовісного декларування своїх зобов'язань його контрагентами. Отже, позивач не може нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку. Такі вимоги, на думку Європейського суду з прав людини, є надмірним тягарем для платника податку, що порушує справедливий баланс, який повинен підтримуватись між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту прав власності.

Щодо господарських операції ПрАТ «Казанківське ХПП» з ТОВ «Євро Грейн» вчинених без мети настання реальних наслідків, суд встановив наступне.

Відповідач в ході проведеної перевірки взагалі не досліджував первині документи бухгалтерського обліку позивача, судом встановлено, що за результатом придбання ПрАТ «Казанківське хлібоприймальне підприємство» сільськогосподарської продукції (соняшника), у відносинах із ТОВ «Євро-Грейн», весь обсяг придбаного зерна товариством на підставі ст.ст. 1011, 1014, 1018 Цивільного кодексу (ЦК) України, було в подальшому передано комітенту - ПзІІ «Сєрна», на виконання умов укладеного договору комісії №DK006-10 від « 22» червня 2010 року.

В ході виконання комісіонером - позивачем умов укладеного договору перед комітентом - ПзІІ «Серна», позивач, керуючись положеннями п. 189.4 ст. 189 ПК Україн а також п. 4.7 ст. 4; п. 7.3.1 ст. 7 з-ну України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 р. №168/97-ВР сформувало собі відповідне податкове зобов'язання, що підтверджується копією декларації з ПДВ за грудень 2010 року, додатку 5 до декларації, та реєстру виданих та отриманих податкових накладних на суму 457 807,81 грн., що відповідає розміру податкового кредиту.

У судовому засіданні позивач надав суду відповідні первинні документи бухгалтерського обліку, та інші документи, а саме:

- Договір комісії № DK006-10 від 22 червня 2010 року;

- Заявка № 66 від 15 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно № 6784 від 15 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату №487 від 15 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна №484 від 15 грудня 2010 року;

- Податкова накладна №503 від 15 грудня 2010 року;

- Довіреність № 06/12-10 на ОСОБА_1від 06 грудня 2010року;

- Заявка №67 від 20 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно № 6813 від 20 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату №489 від 20 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна №487 від 20 грудня 2010 року;

- Податкова накладна №505 від 20 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно №6816 від 20 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату № 490 від 20 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна № 488 від 20 грудня 2010 року;

- Податкова накладна № 506 від 20 грудня 2010 року;

- Довіреність №20/12-05 на ОСОБА_1від 20 грудня 2010року;

- Заявка № 68 від 21 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно №6831 від 21 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату №492 від 21 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна №490 від 21 грудня 2010 року;

- Податкова накладна №508 від 21 грудня 2010 року;

- Заявка №70 від 23 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно №6892 від 23 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату №499 від 23 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна №497 від 23 грудня 2010 року;

- Податкова накладна №515 від 23 грудня 2010 року;

- Заявка №71 від 24 грудня 2010 року;

- Складська квитанція на зерно №6910 від 24 грудня 2010 року;

- Рахунок на оплату №506 від 24 грудня 2010 року;

- Видаткова накладна №511 від 24 грудня 2010 року;

- Податкова накладна №530 від 24 грудня 2010 року;

- Акт №9 по Договору комісії DK006-10 від 22.06.2010 року;

- Рахунок на оплату №512 від 31 грудня 2010року;

- Звіт щодо виконання роботи за Договором комісії №DК006-10 від 22 червня 2010р за період з 01.12.2010 року до 31.12.2010 року.

Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження. Відповідно до ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності. Отже КАС України надає можливість звернутись до адміністративного суду для оскарження будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень. Відповідач є органом державної влади, тобто суб'єктом владних повноважень, прийняття даним органом рішень, які зачіпляють майнові інтереси суб'єктів господарювання пов'язані із здійсненням його владних управлінських функцій, а тому визнання протиправними даних рішень підлягає захисту в судовому порядку.

За таких обставин, оскаржене податкове повідомлення-рішення прийняте в порушення норм податкового законодавства, а тому позов підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 128, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов Приватного акціонерного товариства «Казанківське хлібоприймальне підприємство» задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 18.01.2013 року № 0000022201, прийняте Баштанською міжрайонною державною податковою інспекцією Миколаївської області Державної податкової служби.

Постанова набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня проголошення/отримання постанови, якщо протягом цього часу не буде подано апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили постанови за наслідками апеляційного провадження.

Порядок та строки апеляційного оскарження визначені ст. 186 КАС України.

Апеляційна скарга подається до Одеського апеляційного адміністративного суду через Миколаївський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга, подана після закінчення встановлених строків залишається без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Головуючий суддя О. Ф. Середа