Постанова

від 18.11.2013 по справі 812/9081/13-а

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

10.1

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 листопада 2013 року Справа № 812/9081/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіко» про стягнення заборгованості в розмірі 5059,72 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіко» про стягнення заборгованості в розмірі 5059,72 грн., в обґрунтування якого позивач наступне.

В порушення п. 1 ст.19, п. 2, 6 ст. 20 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», п. п. «б» п. п. 4.2.2 п. 4.2 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами « МП у вигляді ТОВ «Олівко» не в повному обсязі сплатив страхові внески нараховані за період з 22 грудня 2008 року по 20 січня 2011 року, що підтверджується карткою особового рахунку платника, наданими звітами страхувальника з листопада по грудень 2008 року, з січня по березень 2009 року, з серпня по грудень 2010 року.

МП у вигляді ТОВ «Олівко» надано звіти до УПФУ в м. Алчевську з нарахуванням встановленого фіксованого розміру страхових внесків з листопада по грудень 2008 року, з січня по березень 2009 року, з серпня по грудень 2010 року на загальну суму 4631, 45 грн. (13949,74 грн. х 33,2%) + 306.,41 (13949, 74 х 2%) = 4937,93 грн., що нарахований виходячи із фонду оплати праці на загальну суму 13 949,74 грн.

На підставі п. 2 ч. 9 ст. 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) сум страхових внесків на обов'язкове державне пенсійне страхування у строки, визначені законодавством, до МП у вигляді ТОВ «Олівко» застосовано штрафні санкції у сумі 103,49 грн. та нараховано пеню в сумі 18,51 грн. згідно рішення № 636 від 20 литсопада 2009 року.

Станом на 22 грудня 2008 року відповідач має переплату у сумі 0,21 грн.

Таким чином, станом на 15 жовтня 2013 року за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22 грудня 2008 року по 20 січня 2011 року у сумі 5059 грн. 72 коп.

Тому позивач просить стягнути з відповідача заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування у розмірі 5059 грн. 72 коп.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про дату. Час та місце розгляду справи належним чином, причини неявки суду не повідомив.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, відповідно до частини одинадцятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України вважається повідомленим належним чином про дату, час і місце судового розгляду справи, про причини неприбуття не повідомив, заперечень проти позову не надав.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

З 01 січня 2011 року набрав чинності Закон України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», яким запроваджено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування як консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб та членів їхніх сімей на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, та визначені правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.

Згідно з пунктом 7 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08 липня 2010 року № 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» суми внесків, нарахованих на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, та суми нарахованого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування до 1 січня 2004 року, строк сплати яких не настав на 1 січня 2011 року, не сплачені станом на 1 січня 2011 року, підлягають сплаті в порядку, що діяв до 1 січня 2011 року. Стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі страхових внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, здійснюється фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування відповідно до законодавства, що діяло на момент виникнення такої заборгованості або застосування штрафних санкцій. Погашення заборгованості з використанням коштів, що надходять у рахунок сплати єдиного внеску, забороняється.

До набрання чинності Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» діяв порядок, передбачений Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 14 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальниками є роботодавці підприємства, установи і організації, створені відповідно до законодавства України, незалежно від форми власності, виду діяльності та господарювання, об'єднання громадян, профспілки, політичні партії (у тому числі філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи зазначених підприємств, установ, організацій, об'єднань громадян, профспілок, політичних партій, які мають окремий баланс і самостійно ведуть розрахунки із застрахованими особами), фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності та інші особи (включаючи юридичних та фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, або за договорами цивільно-правового характеру, - для осіб, зазначених у пунктах 1, 10, 15 статті 11 цього Закону.

Згідно з п. 6 ч. 2 ст. 17 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 № 1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальник зобов'язаний нараховувати, обчислювати і сплачувати в установлені строки та в повному обсязі страхові внески.

Згідно з ч. 6 ст. 20 Закону «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 р. №1058 (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Для вищезазначених страхувальників - календарний місяць.

Відповідно до статті 106 Закону України від 09.07.2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин):

суми страхових внесків своєчасно не нараховані та/або не сплачені страхувальниками у строки, визначені статтею 20 цього Закону, в тому числі обчислені територіальними органами Пенсійного фонду у випадках, передбачених частиною третьою статті 20 цього Закону, вважаються простроченою заборгованістю із сплати страхових внесків (далі - недоїмка) і стягуються з нарахуванням пені та застосуванням фінансових санкцій;

територіальні органи Пенсійного фонду за формою і у строки, визначені правлінням Пенсійного фонду, надсилають страхувальникам, які мають недоїмку, вимогу про її сплату;

протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки страхувальник зобов'язаний сплатити суми недоїмки та суми фінансових санкцій;

страхувальник у разі незгоди з розрахунком суми недоїмки, зазначеної у вимозі про сплату недоїмки, узгоджує її з органами Пенсійного фонду в порядку, встановленому правлінням Пенсійного фонду, а в разі неузгодження вимоги із органами Пенсійного фонду має право на оскарження вимоги в судовому порядку;

у разі якщо страхувальник, який одержав вимогу територіального органу Пенсійного фонду про сплату недоїмки і протягом десяти робочих днів після її отримання не сплатив зазначену у вимозі суму недоїмки разом з застосованою до нього фінансовою санкцією, включеної до вимоги, або не узгодив вимогу з відповідним органом Пенсійного фонду, або не оскаржив вимогу в судовому порядку, а також у разі якщо страхувальник узгодив вимогу, але не сплатив узгоджену суму недоїмки протягом десяти робочих днів після отримання узгодженої вимоги, відповідний орган Пенсійного фонду звертається в установленому законом порядку і подає вимогу про сплату недоїмки до відповідного підрозділу державної виконавчої служби. У зазначених випадках орган Пенсійного фонду також має право звернутися до суду чи господарського суду з позовом про стягнення недоїмки;

строк давності щодо стягнення недоїмки, пені та штрафів не застосовується.

Судом встановлено, що відповідач - Мале підприємство у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіко», зареєстроване в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Алчевську відповідач зареєстрований як платник внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування (арк. справи 7).

Відповідачем до Управління ПФУ в м. Алчевську були подані звіти щодо нарахування внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за листопад - грудень 2008 року, з січня по березень 2009 року, з серпня 2010 року по грудень 2010 року на загальну суму 4631,45 грн.

Рішенням від 20 листопада 2009 року № 636 до відповідача було застосовано штрафні санкції в розмірі 103,49 грн. та нараховано пеню у сумі 18,51 грн.

Станом на 22 грудня 2008 року відповідач має переплату у сумі 0,21 грн.

Таким чином, станом на 15 жовтня 2013 року за відповідачем рахується заборгованість по страховим внескам на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування за період з 22 грудня 2008 року по 20 січня 2011 року у сумі 5059 грн. 72 коп.

У зв'язку з тим, що сума страхових внесків відповідачем сплачена не була, УПФУ в м. Алчевську на адресу відповідача було направлено вимогу про сплату боргу від 04 лютого 2011 року № Ф-121 на суму 5059,72 грн., яку було отримано уповноваженим представником позивача 18.02.2011 року (арк. справи 35).

Протягом десяти робочих днів із дня одержання вимоги про сплату недоїмки відповідач суму недоїмки не сплатив, вимогу про сплату недоїмки з Управлінням Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області не узгодив та у судовому порядку її не оскаржив.

Відповідно до частини 12 статті 20 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) страхові внески підлягають сплаті незалежно від фінансового стану платника страхових внесків. У разі наявності в платника страхових внесків одночасно із зобов'язаннями із сплати страхових внесків зобов'язань із сплати податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законом, або зобов'язань перед іншими кредиторами зобов'язання із сплати страхових внесків виконуються в першу чергу і мають пріоритет перед усіма іншими зобов'язаннями, крім зобов'язань щодо виплати заробітної плати (доходу).

За таких обставин суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись статтями 17, 18, 94, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області до Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіко» про стягнення заборгованості в розмірі 5059,72 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Малого підприємства у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю «Олвіко» (код 24192547) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Алчевську Луганської області заборгованість зі сплати страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 5059,72 грн. (п'ять тисяч п'ятдесят дев'ять грн. 72 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено та підписано в повному обсязі 25 листопада 2013 року.

Суддя Л.С. Качуріна