Постанова

від 12.11.2013 по справі 801/9913/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

ПОСТАНОВА

Іменем України

12 листопада 2013 р. Справа №801/9913/13-а

Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим у складі головуючого судді Кононової Ю.С., за участю секретаря судового засідання Магері М.В., представника позивача Мельнікова І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "АТП-1263"

до Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Сіверіної Ксенії Михайлівни, Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим

про визнання протиправним та скасування рішення, спонукання до виконання певних дій,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "АТП-1263" звернулось до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Сіверіної К.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6868016 від 16.10.2013 року та зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим внести в державний реєстр речових прав на нерухоме майно відомості про реєстрацію за ТОВ "АТП-1263" права власності на 1252/1800 часток земельної ділянки від загальної площі 0,18 га, кадастровий номер земельної ділянки - 0111645700:01:001:1153.

Позовні вимоги мотивовані тим, що 16.10.2013 року Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Сіверіною Ксенією Михайлівною було винесено рішення про відмову позивачу у державній реєстрації права власності на частку земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер земельної ділянки - 0111645700:01:001:1153 з тих підстав, що із заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку звернулась неналежна особа. До такого висновку відповідач дійшов через те, що у договорі купівлі-продажу 1252/1800 часток земельної ділянки та 2/3 часток домоволодіння від 10.11.2006 року, покупцем зазначене Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263», а із заявою про реєстрацію звернулось ТОВ «АТП-1263». Позивач вважає відмову Державного реєстратора протиправною, оскільки ТОВ «АТП-1263» є правонаступником всіх прав та обов'язків ВАТ «АТП-1263», відповідне підтвердження чого було надано реєстратору разом із заявою, але надані документи про правонаступництво не були прийняті відповідачем до уваги.

Представники відповідачів у судове засідання не з'явились, надали клопотання про розгляд справи у їхню відсутність та заперечення на позов, в якому зазначили, що у поданому позивачем на реєстрацію договорі купівлі-продажу 1252/1800 часток земельної ділянки та 2/3 часток домоволодіння (реєстр.№3850 від 10.11.2006 року), посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3, а саме у п.5.1 ч.V «Інші умови» визначено, що право власності у покупця на вищезгадане майно виникає: на 0,1252/0,18 часток земельної ділянки - з моменту одержання державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації. Отже, оскільки ВАТ «АТП-1263» не оформило право власності на земельну ділянку згідно із діючим на момент укладення договору купівлі - продажу законодавством, таке право в нього не виникло, а тому ТОВ «АТП-1263» не може бути правонаступником цього права.

Відповідно до ч.4 ст.128 КАС України, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідачів, на підставі наявних у ній доказів.

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши заперечення відповідача та матеріали справи, вважає, що позовні вимоги мають бути задоволені виходячи з наступного.

Судом встановлено, що Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» було зареєстроване 11.04.1997 року виконкомом Сімферопольської міської Ради АР Крим в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, код ЄДРПОУ - 05423225.

10.11.2006 року між ВАТ «АТП-1263» та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу 1252/1800 часток земельної ділянки та 2/3 часток домоволодіння, згідно з яким Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» придбало 0,1252/0,18 часток земельної ділянки від загальної площі 0,18 га., кадастровий номер - 0111645700:01:001:1153, цільове призначення якої - для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, з розташованими на ній 2/3 частками домоволодіння, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.14-15). Даний правочин був посвідчений нотаріально та зареєстрований у Державному реєстрі правочинів 10.11.2006 року, про що свідчить Витяг з Державного реєстру правочинів (а.с. 16).

Згідно з Розділом V Договору «Інші умови» передбачено, що право власності у «Покупця» на вищезгадане майно виникає: на 2/3 частки домоволодіння - з моменту державної реєстрації цього договору, на 0,1252/0,18 часток земельної ділянки - з моменту одержання державного акту на право власності на земельну ділянку та його державної реєстрації.

Судом встановлено, що відповідно до Витягу, Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» 22.11.2006 року зареєструвало право власності на нерухоме майно, а саме: на 2/3 частки домоволодіння, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.17).

Згідно з листом приватного нотаріусу, якій посвідчував договір купівлі - продажу, оригінал Державного акту на право власності на земельну ділянку, загальною площею 0,18 га, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, 0,1252/0,18 часток якої надійшли у приватну власність Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263» за договором купівлі - продажу від 10.11.2006 року знаходиться у справах нотаріуса, а саме: долучено до вищевказаного договору купівлі - продажу (а.с. 18,19).

Згідно з ч. 1 ст. 125 Земельного Кодексу України (в редакції на час укладення договору купівлі - продажу), право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Як не заперечує представник позивача, після укладення 10.11.2006 року договору купівлі - продажу частки земельної ділянки, ВАТ «АТП-1263» не було одержано документу, що посвідчує право власності (державного акту) на земельну ділянку та відповідно його не було зареєстровано, а отже у ВАТ «АТП-1263» не виникло право власності на частку земельної ділянки відповідно до законодавства, яке діяло на час укладення правочину.

Судом встановлено, що загальними зборами акціонерів ВАТ «АТП-1263» від 11.04.2011 року було прийнято рішення про припинення Товариства шляхом перетворення Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263» у Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-1263», про що складено протокол № 1 (а.с. 54-63).

Протоколом № 1 Установчих зборів Учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» від 12.08.2011 року було вирішено створити Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-1263», в результаті реорганізації ВАТ «АТП-1263», шляхом перетворення. При цьому Товариство стає правонаступником усього майна, майнових прав та обов'язків ВАТ «АТП-1263» стосовно всіх кредиторів та боржників, включаючи зобов'язання, які оспорюються сторонами (а.с. 66-70).

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» 26.09.2011 року було реорганізоване у Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-1263», та реєстрацію ВАТ «АТП-1263» припинено за рішенням засновників (а.с.10-13).

26.09.2011 року між ВАТ «АТП-1263» та ТОВ «АТП-1263» було підписано Акт приймання - передачі об'єктів нерухомості, а саме, - 2\3 часток домоволодіння з відповідними частками господарсько - побутових будівель та споруд та 0,1252/0,18 частки земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, кадастровий номер 0111645700:01:001:1153 (а.с. 64,65).

Відповідно до Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» зі змінами, зареєстрованими 16.07.2013 року, воно є юридичною особою, що створене шляхом перетворення та об'єднання майнових внесків його учасників з метою одержання прибутку.

Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263», заснованого згідно наказу Фонду майна АР Крим від 31.03.1997 року №519 шляхом перетворення Автотранспортного підприємства «АТП-1263» у Відкрите акціонерне товариство «АТП-1263» згідно з ЗУ «Про особливості приватизації майна в агропромисловому комплексі» від 10.07.1996 року №290/96-ВР, Постанови Кабінету Міністрів України «Про прискорення приватизації майна в агропромисловому комплексі та спрощення процедури її проведення» від 19.07.1996 року №755 (а.с.35-50).

Судом встановлено, що 26.09.2013 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» звернулось до Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції з заявою про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку, що розташована за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 0111645700:01:001:1153 (а.с.28-29), яка була зареєстрована у базі даних про реєстрацію заяв і запитів Державного реєстру речових прав на нерухоме майно 26.09.2013 року за реєстраційним номером 3143628, про що свідчить картка прийому заяви №6247353 (а.с.81).

16.10.2013 року, Державним реєстратором прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Сіверіною Ксенією Михайлівною було винесено рішення №6868016 про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень на земельну ділянку, розташовану за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 0111645700:01:001:1153 з тих підстав, що із заявою звернулась неналежна особа, а саме: відповідно до п.7 ст.16 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" №1952 від 01.07.2004 року, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом. На підставі поданих документів, а саме, договору купівлі-продажу 1252/1800 часток земельної ділянки та 2/3 часток домоволодіння (реєстр. №3850 від 10 листопада 2006 року) посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_3 вбачається, що право власності на земельну ділянку набувалось Відкритим акціонерним товариством "АТП-1263", та не було зареєстровано відповідно до норм діючого законодавства, а заяву про державну реєстрацію права власності до реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції подано Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-1263" (а.с.7).

Згідно з частиною 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Оцінюючи правомірність рішень та дій відповідача, суд керувався критеріями, закріпленими у частині 3 статті 2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, які повинні дотримуватися при реалізації дискреційних повноважень владного суб'єкта.

Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Перевіряючи правомірність прийняття відповідачем оскаржуваного рішення, судом встановлено наступне.

Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 № 1878-VI, зокрема, викладено в новій редакції Закон України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV.

Згідно з пунктами 2, 3 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" та інших законодавчих актів України" від 11.02.2010 № 1878-VI новий порядок державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень запроваджується з 01.01.2013 року.

Згідно із зазначеними законодавчими змінами систему органів державної реєстрації прав на нерухоме майно становлять центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері державної реєстрації прав, та структурні підрозділи територіальних органів Міністерства юстиції України, які забезпечують реалізацію його повноважень та є органами державної реєстрації прав (стаття 6 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 01.07.2004 № 1952-IV, далі Закон № 1952).

У ст.2 Закону №1952 зазначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з ч.1 ст.4 Закону №1952, обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме:

1) право власності на нерухоме майно;

2) право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном;

3) інші речові права відповідно до закону;

4) податкова застава, предметом якої є нерухоме майно, та інші обтяження.

Орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації (ч.1 ст. 8 Закону № 1952).

Порядок проведення державної реєстрації прав та їх обтяжень визначений у ст.15 Закону №1952, згідно з ч.1 та ч.2 якої встановлено, що державна реєстрація прав та їх обтяжень проводиться в такому порядку:

1) прийняття і перевірка документів, що подаються для державної реєстрації прав та їх обтяжень, реєстрація заяви;

2) встановлення факту відсутності підстав для відмови в державній реєстрації прав та їх обтяжень, зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав та/або їх обтяжень;

3) прийняття рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, відмову в ній або зупинення державної реєстрації;

4) внесення записів до Державного реєстру прав;

5) видача свідоцтва про право власності на нерухоме майно у випадках, встановлених статтею 18 цього Закону;

6) надання витягів з Державного реєстру прав про зареєстровані права та/або їх обтяження.

Орган державної реєстрації прав, державні реєстратори зобов'язані надати до відома заявників інформацію про необхідний перелік документів для здійснення державної реєстрації прав.

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається Кабінетом Міністрів України у Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Відповідно ч.7 ст.15 Закону №1952, розгляд заяви про державну реєстрацію обтяжень і прийняття рішення про таку реєстрацію, відмову у державній реєстрації обтяжень або її зупинення проводиться в день надходження заяви та документів, необхідних для державної реєстрації обтяжень.

Стаття 19 Закону № 1952 містить підстави, з яких проводиться державна реєстрація права власності, якими, зокрема є наявність договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно з ч.1 ст.24 Закону №1952 у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо:

1) заявлене право, обтяження не підлягає державній реєстрації відповідно до цього Закону;

2) об'єкт нерухомого майна розміщений на території іншого органу державної реєстрації прав;

3) із заявою про державну реєстрацію прав та їх обтяжень звернулася неналежна особа;

4) подані документи не відповідають вимогам, встановленим цим Законом, або не дають змоги встановити відповідність заявлених прав документам, що їх посвідчують;

5) заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-1) заяву про державну реєстрацію обтяжень речових прав на нерухоме майно щодо попереднього правонабувача подано після державної реєстрації права власності на таке майно за новим правонабувачем;

5-2) заяву про державну реєстрацію речових прав, похідних від права власності, подано за відсутності державної реєстрації права власності, крім випадків, установлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону;

5-3) під час подання заяви про державну реєстрацію права власності на підприємство як єдиний майновий комплекс, житловий будинок, будівлю, споруду (їх окремі частини), що виникло на підставі документа, за яким правонабувач набуває також право власності на земельну ділянку, не подано заяву про державну реєстрацію права власності на земельну ділянку;

5-4) після завершення п'ятиденного строку з дня отримання заявником письмового повідомлення про зупинення розгляду заяви про державну реєстрацію прав не усунено обставин, що були підставою для прийняття такого рішення;

5-5) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень під час вчинення нотаріальної дії з нерухомим майном, об'єктом незавершеного будівництва подано не до нотаріуса, який вчинив таку дію;

5-6) заяву про державну реєстрацію прав та їх обтяжень в електронній формі подано особою, яка не є державним кадастровим реєстратором або державним виконавцем;

6) заявником подано ті самі документи, на підставі яких заявлене право та обтяження такого права вже зареєстровано у Державному реєстрі прав.

За наявності підстав для відмови в державній реєстрації державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень (ч. 2 ст. 24 Закону № 1952).

Процедура проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав), перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття на облік безхазяйного нерухомого майна визначена Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 22.06.2011р. № 703 (далі Порядок № 703).

Згідно з п.10 Порядку №703, заявник разом із заявою про державну реєстрацію подає органові державної реєстрації прав, нотаріусові необхідні для такої реєстрації документи, визначені цим Порядком, їх копії, документ, що підтверджує внесення плати за надання витягу з Державного реєстру прав, та документ про сплату державного мита.

У п.12 Порядку №703 наведено, що під час розгляду заяви про державну реєстрацію і документів, що додаються до неї, державний реєстратор встановлює відповідність заявлених прав і поданих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно, їх обтяженнями, зокрема щодо:

1) обов'язкового дотримання письмової форми правочину та його нотаріального посвідчення (у встановлених законом випадках);

2) повноважень заявника;

3) відомостей про нерухоме майно, речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, наявних у Державному реєстрі прав та поданих документах;

4) наявності обтяжень прав на нерухоме майно, зареєстрованих відповідно до закону;

5) наявності факту виконання умов правочину, з якими закон та/або договір (угода) пов'язує можливість проведення державної реєстрації виникнення, переходу, припинення прав на нерухоме майно або обтяження таких прав.

Відповідно до п.16 Порядку №703, за результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації.

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (п.23 Порядку №703).

Стаття 24 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» містить виключний перелік підстав, згідно яких може бути відмовлено в державній реєстрації прав.

Відповідно до ч.2 цієї статті, за наявності підстав для відмови в державній реєстрації, державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації праві та їх обтяжень.

Відповідно до ч.4 цієї статті, відмова в державній реєстрації прав та їх обтяжень з підстав, не передбачених цим Законом заборонена.

Як встановлено судом, ТОВ «АТП-1263» було подано державному реєстратору нотаріально посвідчений договір купівлі - продажу частки земельної ділянки, відповідно до якого ВАТ «АТП-1263» придбало у власність 0,1252/0,18 часток земельної ділянки; документи, що підтверджують перетворення ВАТ «АТП-1263» у ТОВ «АТП-1263» з набуттям всіх його прав та обов'язків.

Відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 1952, права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов:

- якщо реєстрація прав та їх обтяжень була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав та їх обтяжень діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав та їх обтяжень.

Відповідач, посилаючись на зазначену норму права, вважає, що оскільки ВАТ «АТП-1263» не було зареєстровано до 01.01.2013 року право власності на частку земельної ділянки відповідно до діючого на той час законодавства, ТОВ «АТП-1263» не є правонаступником цього права, а отже не є належною особою, яка має право на звернення із заявою про проведення державної реєстрації цього права.

Проте, суд вважає, що такі висновки реєстратора ґрунтуються на помилковому тлумаченні норм законодавства, виходячи з наступного.

Відповідно до ст.. 108 Цивільного Кодексу України, перетворенням юридичної особи є зміна її організаційно-правової форми.

У разі перетворення до нової юридичної особи переходять усе майно, усі права та обов'язки попередньої юридичної особи.

Згідно з Розділом 11 Прикінцевих та Перехідних Положень Закону України від 11.02.2010 № 1878-VI "Про внесення змін до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" та інших законодавчих актів України" передбачено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно в порядку, визначеному цим Законом, здійснюється з 1 січня 2013 року.

Також встановлено, що до 1 січня 2013 року державна реєстрація: права власності, права користування (сервітут) земельними ділянками, права постійного користування земельними ділянками, договорів оренди земельних ділянок; права користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); права забудови земельної ділянки (суперфіцій) проводиться територіальними органами земельних ресурсів.

Тобто, виходячи з наведених норм права, слідує, що якщо б ВАТ «АТП-1263» до 01.01.2013 року зареєструвало відповідно до законодавства, яке діяло на момент укладення правочину право власності на частку земельної ділянки, право на це нерухоме майно відповідно до п. 4 ст. 3 Закону № 1952 було б визнано дійсним з моменту такої реєстрації.

Однак, у зв'язку з тим, що ВАТ «АТП-1263» до 01.01.2013 року право власності на частку земельної ділянки не було зареєстроване, його правонаступник, - ТОВ «АТП-1263» звернулось до Реєстраційної служби із заявою про державну реєстрацію права власності в загальному порядку, оскільки з 01.01.2013 року повноваження стосовно вчинення реєстраційних дій стосовно спірного об'єкту нерухомості перейшли до Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим.

Відповідно до п. 7 ст. 16 Закону № 1952, державна реєстрація прав проводиться на підставі заяви власника, іншого правонабувача, сторони правочину, за яким виникло право, уповноваженої ними особи або державного кадастрового реєстратора у випадках, передбачених цим Законом.

Тобто, позивач - ТОВ «АТП-1263» звернувся до Реєстраційної служби не як особа, в якої виникло право власності на земельну ділянку в порядку правонаступництва, а як особа, до якої, у зв'язку з перетворенням ВАТ «АТП-1263» перейшло право, як правонаступнику, на вчинення дій щодо реєстрації права власності на майно, яке було раніше придбано ВАТ «АТП-1263», відповідно до законодавства, діючого на цей час.

Таким чином, судом встановлено, що так як позивач є правонаступником всіх прав та обов'язків Відкритого акціонерного товариства «АТП-1263», саме він є належною особою, яка має право на звернення до Реєстраційної служби із заявою про реєстрацію права власності на 1252/1800 часток земельної ділянки, розташованої за адресою: АДРЕСА_1, кадастровий номер - 0111645700:01:001:1153 на підставі нотаріально посвідченого договору купівлі - продажу від 10.11.2006 року, а тому рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції Сіверіної Ксенії Михайлівни про відмову у державній реєстрації є протиправним та має бути скасоване судом із зобов'язанням відповідача вчинити необхідні дії щодо реєстрації за позивачем права власності на 1252/1800 часток земельної ділянки із прийняттям відповідного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Оскільки позовні вимоги є обґрунтованими, суд вважає необхідним стягнути на користь позивача понесені ним витрати на сплату судового збору в сумі 34,41 гривня з Державного бюджету України.

Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 163, п. 4 ч. 1 ст. 207 КАС України, у резолютивній частині постанови суду першої чи апеляційної інстанцій зазначається встановлений судом строк для подання суб'єктом владних повноважень - відповідачем до суду першої інстанції звіту про виконання постанови, якщо вона вимагає вчинення певних дій.

Отже, встановити судовий контроль за виконанням рішення суб'єктом владних повноважень - відповідачем у справі суд першої чи апеляційної інстанції може під час прийняття постанови у справі.

Такий контроль здійснюється судом першої інстанції шляхом зобов'язання надати звіт про виконання судового рішення, розгляду поданого звіту на виконання постанови суду першої, апеляційної чи касаційної інстанцій, а в разі неподання такого звіту - встановленням нового строку для подання звіту та накладенням штрафу.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає можливим задовольнити вимоги позивача в частині встановлення судового контролю за виконанням судового рішення відповідачем та зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим надати звіт про виконання судового рішення протягом місяця з моменту набрання чинності рішенням у справі № 801/99131/13-а.

Під час судового засідання, яке відбулось 12.11.2013 року, були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Відповідно до ст.160 КАС України, постанову складено у повному обсязі 18.11.2013 року.

Керуючись ст.ст. 11, 94, 160-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Феодосійського міського управління юстиції АР Крим Сіверіної К.М. про відмову у державній реєстрації прав та їх обтяжень № 6868016 від 16.10.2013 року.

Зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим вчинити дії щодо реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю "АТП-1263" права власності на 1252/1800 часток земельної ділянки від загальної площі 0,18 га, кадастровий номер земельної ділянки - 0111645700:01:001:1153 та прийняти відповідне рішення.

Зобов'язати Реєстраційну службу Феодосійського міського управління юстиції АР Крим протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням надати звіт про його виконання.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «АТП-1263» (ЄДРПОУ 05423225, п/р 26000717211802 у КРД АТ «Райффайзен Банк Аваль», МФО 380805, м. Сімферополь) судовий збір у розмірі 34,41 грн. (тридцять чотири гривні сорок одна копійка) з Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення. Якщо проголошено вступну та резолютивну частину постанови або справу розглянуто у порядку письмового провадження, постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її отримання у разі неподання апеляційної скарги.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Апеляційна скарга подається до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд Автономної Республіки Крим протягом 10 днів з дня проголошення.

У разі проголошення вступної та резолютивної частини постанови або розгляду справи у порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом 10 днів з дня отримання.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Севастопольського апеляційного адміністративного суду.

Суддя підпис Ю.С. Кононова