Постанова

від 18.11.2013 по справі 802/4129/13-а

ВІННИЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

cpg1251

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Вінниця

18 листопада 2013 р. Справа № 802/4129/13-а

Вінницький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Яремчука Костянтина Олександровича,

за участі секретаря судового засідання Яковенка Дмитра Олександровича,

представника позивача Данилюка В.М.,

представника відповідача Нечая О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до малого колективного підприємства "Будівельник" про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом звернулось Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів до малого колективного підприємства "Будівельник" (надалі - Підприємство, МКП "Будівельник") про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що в порушення статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів" відповідач не забезпечив встановленого нормативу робочих місць, призначених для працевлаштування інвалідів в кількості однієї особи, в зв'язку з чим зобов'язаний сплатити адміністративно-господарські санкції та пеню в загальному розмірі 5876 грн. 19 коп.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, посилаючись при цьому на обставини, що наведені у адміністративному позові.

Представник відповідача проти позову заперечував, аргументуючи свої заперечення тим, що в звіті про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, що поданий до Фонду, посадовими особами Підприємства помилково визначено середньооблікову кількість штатних працівників в кількості 8 осіб, натомість, середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 7 осіб. Саме тому, на думку представника відповідача, у МКП "Будівльник" відсутній обов'язок створення робочого місця для працевлаштування інваліда в кількості однієї особи.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши адміністративну справу, суд встановив наступне.

МКП "Будівельник" використовує найману працю та зобов'язане виконувати соціальні програми по охороні прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема, шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно з чинним законодавством України.

Відповідачем до Фонду подано звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік, згідно з яким самостійно визначив середньооблікову кількість штатних працівників в кількості 8 осіб, з них: середньооблікова кількість штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність - 0 осіб, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог статті 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", також самостійно розрахована відповідачем і становить - 1 особа (а.с. 10).

Оскільки відповідачем не виконано норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів в кількості 1 особи, до останнього застосовано адміністративно-господарську санкцію у розмірі середньомісячної заробітної плати штатного працівника на підприємстві за робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, та пеня, які відповідачем не сплачені, що стало підставою для звернення до суду з цим позовом.

Визначаючись щодо позовних вимог, суд виходить з наступного.

Статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Закон) передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій, громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів. При розрахунках кількості робочих місць округлюється до цілого значення.

Статтею 18 Закону визначено, що забезпечення прав інвалідів на працевлаштування та оплачувану роботу, в тому числі з умовою про виконання роботи вдома, здійснюється шляхом їх безпосереднього звернення до підприємств, установ, організацій чи до державної служби зайнятості.

Підприємства зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленою Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до частини 3 статті 18 Закону Державна служба зайнятості здійснює пошук підходящої роботи відповідно до рекомендацій МСЕК, наявних у інваліда кваліфікації та знань, з урахуванням його побажань.

Статтею 20 Закону, зокрема, передбачено, що підприємства, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.

Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині 1 цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.

Порушення термінів сплати вказаних санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк (частина 2 статті 20 Закону).

Статтею 18 Закону також передбачено, що підприємства, поміж іншого, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Аналогічні положення викладені в Інструкції щодо заповнення форми звітності N 3-ПН "Звіт про наявність вакансій", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 19.12.2005 р. №420, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 21 грудня 2005 р. за № 1534/11814, відповідно до якої підприємства, установи й організації, їх структурні підрозділи та філії незалежно від форми власності та господарювання повинні за наявності вакансій у повному обсязі подавати інформацію про наявність вільних робочих місць (вакансій) центрам зайнятості за місцем їх реєстрації як платника страхових внесків.

Звіт за формою 3-ПН є актом інформування органів працевлаштування про створені на підприємстві робочі місця для працевлаштування інвалідів і, водночас, запитом про направлення на підприємство інвалідів із встановленим рівнем для працевлаштування.

Згідно з пунктом 2.1 Інструкції щодо заповнення форми №10-ПІ (річна) "Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів", затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України №42 від 10.02.2007 р., зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13.02.2007 р. за № 117/13384, роботодавцями щороку складається звіт форми № 10-ПІ, в якому, зокрема, відображаються дані щодо середньооблікової кількості штатних працівників облікового складу, середньооблікової кількості штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність та кількості інвалідів, які повинні працювати на робочих місцях, і до 1 березня, наступного після звітного періоду, подається або надсилається рекомендованим листом за місцем їх державної реєстрації відділенню Фонду соціального захисту інвалідів.

При цьому, відповідно до пунктів 3.3, 3.4 вказаної Інструкції у рядку 03 відображається кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених роботодавцем, відповідно до нормативу робочих місць для забезпечення працевлаштування інвалідів, установленого статтею 19 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Порядок подання підприємствами, установами, організаціями та фізичними особами, що використовують найману працю, звітів про зайнятість і працевлаштування інвалідів та інформації, необхідної для організації їх працевлаштування затверджений постановою Кабінету Міністрів України № 70 від 31.01.2007 року Про реалізацію статей 19 та 20 Закону України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" (далі - Порядок).

Згідно із пунктом 2 Порядку звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів роботодавці подають (надсилають рекомендованим листом) щороку до 1 березня відділенням Фонду, в яких вони зареєстровані, за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом, а інформацію про наявність вільних робочих місць (вакантних посад) для працевлаштування інвалідів подають центру зайнятості за місцем їх реєстрації як платників страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття за формою, затвердженою Мінпраці за погодженням з Держкомстатом.

З аналізу наведених вище положень випливає, що на суб'єктів господарювання покладено обов'язок виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, звітувати перед Фондом соціального захисту інвалідів, а у разі недотримання вимог чинного законодавства сплачувати адміністративно-господарські санкції.

Водночас, як свідчать матеріали справи, відповідачем не вживались заходи для організації працевлаштування інвалідів шляхом надання інформації в місцевий центр зайнятості щодо потреби в працівниках з обмеженими фізичними можливостями, оскільки відповідач вважав, що на нього не покладений такий обов'язок, стверджуючи, що середньооблікова кількість штатних працівників у 2012 році становила 7 осіб.

Однак, суд критично оцінює посилання представника відповідача на відсутність у Підприємства обов'язку створювати робоче місце для інваліда у 2012 році, оскільки такі посилання не підтверджені належними доказами.

Натомість, у матеріалах справи містяться докази, які підтверджують те, що середньооблікова кількість штатних працівників Підприємства у 2012 році становила 8 осіб. Так, зокрема, про таку обставину свідчать довідка Підприємства про виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.34), а також звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2012 рік (а.с.10), на яких містяться підписи керівника Підприємства та головного бухгалтера, акт територіальної державної інспекції з питань праці у Вінницькій області №02-24-49/536 (а.с.5-9).

Також, з метою встановлення середньооблікової кількості штатних працівників Підприємства у 2012 році суд досліджував звітність Підприємства до органу Пенсійного фонду України, що подавалась щомісячно. Із поданих звітів випливає, що середньооблікова кількість штатних працівників МКП "Будівельник" у різні місяці 2012 року становила від 7 до 10 осіб. Обчисливши середньооблікову кількість працівників з урахуванням п.1.3 Інструкції зі статистики кількості працівників, затвердженої наказом Держкомстатистики України від 28.09.2005 р. №286, така кількість становить 8 осіб.

Відтак, посилання представника відповідача на те, що середньооблікова кількість штатних працівників Підприємства у 2012 році становила 7 осіб спростовуються наявними у справі доказами. Посилання представника відповідача на табель робочого часу Підприємства та накази по Підприємству не спростовують обставин, що встановлені на підставі офіційних документів, в тому числі й звітності до органу Пенсійного фонду України.

Отже, у Підприємства у 2012 році існував обов'язок створити або виділити одне робоче місце для працевлаштування інваліда, проте ним такий обов'язок не виконано.

Так само Підприємством не виконано обов'язок надсилання на адресу Теплицького районного центру зайнятості щомісячних звітів за формою №3-ПН протягом 2012 року, про що свідчить лист районного центру зайнятості вих. №01-18/2029 від 10 вересня 2013 року. Про необхідність звітування до районного центру зайнятості свідчить та обставина, що середньооблікова кількість штатних працівників Підприємства у 2012 році становила 8 осіб, а не 7 осіб, як на це вказує представник відповідача.

З огляду на викладене, відповідач не виконав норматив створення або виділення робочого місця для працевлаштування інваліда, щомісяця не звітував перед центром зайнятості про наявність вільних робочих місць (вакансій), що свідчить про невиконання обов'язків, що передбачені Законом України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".

Оскільки адміністративно-господарські санкції в розмірі 5681 грн. 25 коп. відповідачем вчасно не сплачені, Вінницьким обласним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів МКП "Будівельник" нараховано пеню в розмірі 194 грн. 94 коп.

Відтак, зважаючи на обгрунтованість адміністративного позову, суд дійшов висновку, що вимоги позивача відповідають дійсним обставинам справи, а позов підлягає задоволенню.

Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають (ст. 94 КАС України).

Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з малого колективного підприємства "Будівельник" (вул. І. Франка, 33, смт. Теплик, Вінницька область, код ЄДРПОУ 32258359, банківські реквізити: р/р 26000158336 в ПАТ "Райффайзен банк Аваль", МФО 380805) на користь Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (одержувач: Держбюджет Теплицького району, р/р 31216230700497, код 37337576, банк одержувача: ГУДКСУ у Вінницькій області м. Вінниця, МФО 802015, символ звітності 230, код бюджетної класифікації 50070000, призначення платежу: "платежі до Фонду соціального захисту інвалідів за 2012 рік") адміністративно-господарські санкції в розмірі 5681 (п'ять тисяч шістсот вісімдесят одна) гривень 25 копійок та пеню в розмірі 194 (сто дев'яносто чотири) гривні 94 копійки.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України.

Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Яремчук Костянтин Олександрович