Рішення

від 26.11.2013 по справі 906/1653/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "26" листопада 2013 р. Справа № 906/1653/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Гансецького В.П.

за участю представників сторін:

від позивача: Журавський О.К.- директор, протокол № 2 від 20.03.07р.

від відповідача: не з'явився

розглянув у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі справу

за позовом Приватного підприємства "Тріада" (смт.Макарів Київської області)

до Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-литовського підприємства з іноземними інвестиціями "Тімбер Сервіс" (м.Олевськ Житомирської області)

про стягнення 18901,48 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення на свою користь з відповідача 18901,48 грн., з яких 16000,00 грн. боргу за транспортні послуги згідно договору на транспортне обслуговування від 02.07.12р., 2334,69 грн. пені та 566,79 грн. 3% річних.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідач відзиву на позов не подав, свого представника в судове засідання не направив, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений своєчасно та належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с.26).

Відповідно до ст.75 ГПК України, справа розглядалась за наявними в ній матеріалами.

Заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.12р. між Приватним підприємством "Тріада" (позивач/перевізник) та Товариством з обмеженою відповідальністю українсько-литовським підприємством з іноземними інвестиціями "Тімбер Сервіс" (відповідач/замовник) укладено договір на транспортне обслуговування (а.с.9,10).

Відповідно до п.1 договору, перевізник доручає, а замовник зобов'язується здійснювати завантаження автомобілів перевізника. Конкретні умови завантажень обумовлюються у разових договорах-заявках на перевезення, які передаються по факсимільному зв'язку. Кількість та тип вантажу, маршрути, вантажовідправники та вантажоодержувачі, графік подачі транспорту, строки виконання, суми оплат фрахтів відмічаються у разових договорах-заявках на перевезення, які є невід'ємною частиною даного договору та надаються замовником перевізнику перед кожним конкретним перевезенням або групою перевезень. Договір-заявка на перевезення повинен бути оформлений у письмові формі та завірений печатками перевізника та замовника. Сторони визнають юридичну силу договору-заявки на перевезення, переданого за допомогою факсимільного зв'язку. Перевезення здійснюється згідно з умовами Конвенції про договір міжнародного дорожнього перевезення вантажів (КДПВ)(1956р.), Європейської угоди про режим роботи водіїв (ESTR). Сторони також будуть дотримуватися положень Конвенції про перевезення небезпечних вантажів автомобільним транспортом (ADR) та Європейської угоди про перевезення швидкопсувних вантажів. Виконання зобов'язань перевізником гарантується виконанням ним вимог Митної конвенції (1975р.) або Конвенції про загальну транзитну процедуру (1987р.).

Згідно з пп.2.1.10 договору, замовник зобов'язався оплатити перевізнику вартість транспортних послуг, яка вказана у разовому договорі-заявці на перевезення вантажів у повному обсязі.

Відповідно до пп.2.2.6 договору, вважається, що перевізник виконав свої зобов'язання по перевезенню з моменту передачі вантажу вантажоотримувачу та отриманні свого примірника СМR або товаротранспортної накладної з відміткою про отримання вантажу.

Згідно з пп.3.2 договору, ціни, які відповідають конкретному перевезенню (групі однотипних перевезень), зазначаються у разових договорах-заявках, які є невід'ємною частиною даного договору.

Відповідно до пп.4.1 договору, платежі (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата завантажувально-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, пустого пробігу, штрафів, зборів, оплата за конвоювання, оплата за паромну переправу та ін.) здійснюється у національній валюті України шляхом банківського переводу на рахунок перевізника, якщо інше не обумовлено у договорі-заявці.

Згідно з пп.4.3 договору, строк оплати - три банківських дні після отримання факсокопій документів, якщо інше не обумовлено у договорі-заявці. Банківські витрати по переводу - за рахунок замовника.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.06.12р. позивачем отримано від відповідача заявку № 1 до вищевказаного договору на перевезення вантажу - дубової дошки у міжнародному сполученні за маршрутом м.Олевськ (Україна) - м.Рига (Латвія). Місце митного оформлення і контролю - м.Олевськ (Україна)(а.с.11).

Згідно даної заявки визначено ціну перевезення - 22000,00 грн. за перевезення двома автомобілями по безготівковому розрахунку протягом одного тижня.

Позивач свої договірні зобов'язання - послуги по перевезенню вантажів автомобільним транспортом на підставі договору-заявки на перевезення вантажу № 1 від 22.06.12р. виконав на загальну суму 22000,00 грн., що підтверджується Актом здачі - прийняття робіт (надання послуг) № ОУ-0000132 від 05.07.12р. (а.с.15) та міжнародними товарно-транспортними накладними (а.с.12,13).

За виконані послуги по перевезенню вантажу автомобільним транспортом позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактуру № СФ-0000164 від 05.07.12р. (а.с.14).

Згідно даних позивача, відповідач частково оплатив вартість наданих позивачем транспортних послуг згідно вказаного рахунку-фактури, а саме - 6000,00 грн. (а.с.22).

Таким чином, внаслідок неналежного виконання відповідачем своїх договірних зобов'язань, утворилась заборгованість перед позивачем, яка станом на день прийняття рішення у справі становить 16000,00 грн., що підтверджується довідкою позивача № 25-11 від 25.11.13р. (а.с.28), карткою рахунку позивача (а.с.29), підписаним позивачем актом звіряння взаємних розрахунків станом на 14.11.13р. (а.с.32) та іншими матеріалами справи.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір на транспортне обслуговування від 02.07.12р. є договором перевезення.

Відповідно до ст.306 Господарського кодексу України (далі - ГК України), перевезенням вантажів у цьому Кодексі визнається господарська діяльність, пов'язана з переміщенням продукції виробничо-технічного призначення та виробів народного споживання залізницями, автомобільними дорогами, водними та повітряними шляхами, а також транспортування продукції трубопроводами.

Суб'єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі. Перевезення вантажів здійснюють вантажний залізничний транспорт, автомобільний вантажний транспорт, морський вантажний транспорт та вантажний внутрішній флот, авіаційний вантажний транспорт, трубопровідний транспорт, космічний транспорт, інші види транспорту.

Допоміжним видом діяльності, пов'язаним з перевезенням вантажу, є транспортна експедиція.

Загальні умови перевезення вантажів, а також особливі умови перевезення окремих видів вантажів (вибухових речовин, зброї, отруйних, легкозаймистих, радіоактивних та інших небезпечних речовин тощо) визначаються цим Кодексом і виданими відповідно до нього транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Відносини, пов'язані з перевезенням пасажирів та багажу, регулюються Цивільним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами.

Згідно зі ст.908 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Відповідно до ч.1 ст.909 ЦК України та згідно з ч.1 ст.307 ГК України, за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

Згідно з ч.5 ст.307 ГК України, умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.

Згідно ст.920 ЦК України, у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Згідно ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з ч.1 ст.549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Відповідно до пп.4.4 договору, у випадку прострочення оплати рахунків перевізника (витрати перевізника по виконанню доручення замовника: транспортні послуги перевізника, оплата завантажувально-розвантажувальних робіт, митного оформлення, простою, пустого пробігу, штрафів, зборів, оплата за конвоювання, оплата за паромну переправу та ін.), замовник сплачує перевізнику неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від несплаченої суми за кожний день прострочення платежу.

Відповідно до ст.625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом.

Згідно розрахунків позивача, розміри пені та 3% річних становлять, відповідно, 2334,69 грн. та 566,79 грн. (а.с.8).

Розрахунки обґрунтовані, відповідають чинному законодавству та умовам укладеного договору.

Відповідно до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно зі ст.ст.525 і 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від зобов'язання не допускається.

Відповідно до ст.530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідач позов не оспорив, своїм правом на участь в судовому розгляді справи не скористався, доказів сплати боргу не подав.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, заявленими відповідно до чинного законодавства і укладеного договору та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі - з відповідача стягується на користь позивача 16000,00 грн. боргу за транспортні послуги згідно договору на транспортне обслуговування від 02.07.12р., 2334,69 грн. пені та 566,79 грн. 3% річних.

Сплата судового збору покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 ГПК України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю українсько-литовського підприємства з іноземними інвестиціями "Тімбер Сервіс", 11002, м.Олевськ Житомирської області, вул.Чапаєва 65, ідентифікаційний код 32417735:

- на користь Приватного підприємства "Тріада", 08000 смт.Макарів Київської області, вул.Проектна 1, кв.83, ідентифікаційний код 30961362 - 16000,00 грн. боргу за транспортні послуги згідно договору на транспортне обслуговування від 02.07.12р., 2334,69 грн. пені, 566,79 грн. 3% річних та 1720,50 грн. судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 27.11.13

Суддя Гансецький В.П.

Друк: 3 прим.:

1 - у справу,

2,3 - сторонам (рек. з повід. про вруч.).