Постанова

від 18.11.2013 по справі 826/16615/13-а

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

18 листопада 2013 року № 826/16615/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Гарника К.Ю., при секретарі судового засідання Непомнящій А.О. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю"Центрон" до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у м.Києві про скасування податкового повідомлення-рішення № 0005392207 № 0005382207 від 10.07.2013

ВСТАНОВИВ:

24 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду) Товариство з обмеженою відповідальністю "Центрон" (далі по тексту - позивач) звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач), в якому просить суд визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10 липня 2013 року № 0005392207 та № 0005382207.

Позивач не погоджується з висновками Акта перевірки та прийнятим на його підставі податковими повідомленнями - рішеннями, вважаючи його протиправним, необґрунтованим та таким, що не відповідає вимогам чинного податкового законодавства й мотивує позовні вимоги тим, що відповідачем не наведено жодного доказу на підтвердження відсутності реальної можливості здійснення господарських операцій між позивачем та контрагентами ТОВ «Тревал Онлайн», а реальність господарських операцій позивачем підтверджується належним чином оформленими документами.

Заперечення відповідача, співпадають з висновками акта від 20 червня 2013 року № 88/22.7/37245098.

Керуючись приписами частини 4 статті 122 та частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України, надавши можливість присутнім учасникам судового розгляду у повній мірі реалізувати свої процесуальні права, та враховуючи відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд завершив розгляд справи в порядку письмового провадження.

Після розгляду адміністративного позову та доданих до нього матеріалів, всебічного і повного встановлення всіх фактичних обставин, на яких ґрунтується позов, об'єктивної оцінки доказів, що мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає наступне.

Матеріали справи свідчать, що згідно з підпунктом 78.1.1. пункту 78.1. статті 78 Податкового кодексу України та відповідно до наказу ДПІ у Оболонському районі міста Києва ДПС від 12 червня 2013 року № 69 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Центрон» з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах з ТОВ «Тревал Онлайн» за період з 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року, за результатами якої складено акт перевірки від 20 червня 2013 року № 88/22.7/37245098.

Як висновок проведеної перевірки встановлено наступні порушення податкового законодавства:

- підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14, пункту 138.1, пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України в результаті чого занижено податок на прибуток на 57000,00 грн., в тому числі по періодам: за I квартал 2012 року на суму 57000, 00 грн.;

- пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1., пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України.

Такий висновок податкового органу вмотивований тим, що згідно акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 19 жовтня 2012 року № 717/3-22-30-36885214 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Тревел Онлайн» щодо підтвердження господарських відносин із ПП «Авто Інвест», ТОВ «Магірус», ТОВ «Дельта-Принт» та покупцями за листопад 2011 року - квітень 2012 року встановлена відсутність адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по укладанню угод; не підтверджено дані обліку ТОВ «Тревел Онлайн».

Вказана інформація, на думку відповідача, свідчить, що операції між ТОВ «Центрон» та ТОВ «Тревел Онлайн» здійснювались з метою штучного формування податкового кредиту та не мають товарного характеру.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 10 липня 2013 року № 0005392207 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення пункту 198.2., пункту 198.3., пункту 198.6. статті 198, пункту 200.1., пункту 200.2. статті 200 Податкового кодексу України ТОВ "Центрон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на суму 67858,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 54286,00 грн., за штрафними санкціями - 13572,00 грн.

Податковим повідомленням - рішенням Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 10 липня 2013 року № 0005382207 згідно з підпунктом 54.3.2. пункту 54.3. статті 54, абз. 2 пункту 123.1. статті 123 Податкового кодексу України за порушення підпункту 14.1.27 пункту 14.1. статті 14, пункту 138.1, пункту 138.8. статті 138 Податкового кодексу України ТОВ "Центрон" збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на суму 71250,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 57000,00 грн., за штрафними санкціями - 14250,00 грн.

За результатом адміністративного оскарження, рішеннями Головного управління Міндоходів у місті Києві від 13 вересня 2013 року № 4277/10/2615-10-04-04 та Міністерства доходів і зборів України від 09 жовтня 2013 року № 12843/6/99-99-10-01-15 спірні податкові повідомлення - рішення залишені без змін, а скарги позивача - без задоволення.

На думку позивача, висновки акту перевірки спростовуються первинною документацією, наявною в матеріалах справи, а спірні податкові повідомлення - рішення є неправомірними та підлягають скасуванню.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши встановлені обставини справи, Окружний адміністративний суд міста Києва зазначає наступне.

Як зазначив Вищий адміністративний суд України в листі від 02 червня 2011 року №742/11/13-11, з метою встановлення факту здійснення господарської операції, формування витрат для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту з податку на додану вартість судам належить з'ясовувати, зокрема, такі обставини: рух активів у процесі здійснення господарської операції; установлення спеціальної податкової правосуб'єктності учасників господарської операції та установлення зв'язку між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг), понесенням інших витрат і господарською діяльністю платника податку.

Таким чином, в межах даного спору слід встановити факт здійснення (реальність) господарських операцій між ТОВ «Центрон» та ТОВ «Тревел Онлайн», обставини використання придбаних товарів у власній господарській діяльності позивача, встановити спеціальну податкову правосуб'єктність учасників господарської операції (зокрема, чи були платниками податку на додану вартість).

Як свідчать матеріали справи, між позивачем та ТОВ «Тревел Онлайн» укладено Договір поставки від 19 грудня 2011 року № 19122011-У, за умовами якого Виконавець (ТОВ «Тревел Онлайн») зобов'язується виконати комплексні послуги по передпечатній підготовці матеріалів для Замовника (ТОВ «Центрон»), а саме: розробка конструкторської документації для виготовлення пластикових вивісок та їх збору.

Згідно актів виконаних робіт від 23 лютого 2012 року, від 24 лютого 2013 року ТОВ «Тревел Онлайн» виконано, а позивачем прийнято послуги з розроблення конструкторської документації для виготовлення пластикових вивісок та їх збору на загальну суму 271 428, 33 грн.

В свою чергу, ТОВ «Тревел Онлайн» виписано податкові накладні від 23 лютого 2012 року № 24 на суму 72354,50 грн.; від 24 лютого 2012 року № 25 на суму 115583,50 грн.; від 24 лютого 2012 року на суму 137776,00 грн.

Оплата за поставлені товар здійснювалась в порядку безготівкового розрахунку, що підтверджують відповідні платіжні доручення від 22 березня 2012 року №№ 362, 363, 364, 365, 368, копії яких долучені до матеріалів справи.

Реєстр виданих та отриманих податкових накладних за січень - березень 2012 року та оборотно-сальдові відомості по рахунках 361, 68, 31, 631 за 2012 рік містяться в матеріалах справи.

Згідно з підпунктом 14.1.181 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України податковий кредит - це сума, на яку платник. податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього Кодексу.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 Податкового кодексу України право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Пункт 198.3 статті 198 Податкового кодексу України встановлює, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

З аналізу вказаних правових норм та обставин справи суд приходить до висновку, що необхідними та достатніми підставами для включення позивачем до складу податкового кредиту відповідних сум податку на додану вартість є: придбання ним товару, робіт чи послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності; сплата чи нарахування сум податку на додану вартість у зв'язку з таким придбанням.

Як вбачається з обставин справи, позивачем задекларовано податок на додану вартість за перевіряємий період на підставі податкових накладних, виписаних ТОВ «Тревел Онлайн» у зв'язку з придбанням послуг.

Відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 Податкового кодексу України дою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається: дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Податковий кодекс України передбачає тільки один випадок не включення до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг) - це не підтвердження податковими накладними або оформлення з порушенням вимог чи не підтвердження митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу) (пункт 198.6 статті 198).

Згідно з пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

За приписом пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Як встановлено судом, на момент складання податкових накладних контрагент позивача - ТОВ «Тревел Онлайн»- був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, на підтвердження чого долучено до матеріалів справи копію свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість № 100349800, довідку про взяття на облік платника податків та виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, а тому мав право нараховувати податок на додану вартість та складати податкові накладні на кожну поставку послуг; в свою чергу, податкові накладні, на підставі яких позивач формував податковий кредит, та копії яких знаходяться в матеріалах справи, відповідають вимогам, встановленим пунктом 201.1 статті 201 Податкового кодексу України.

Вирішуючи питання про реальність операцій з поставки товару та робіт й питання використання їх у власній господарській діяльності, суд звертає увагу на наступне.

Відповідно до визначення частини першої статті 3 Господарського кодексу України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

Підпункт 14.1.36 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає господарську діяльність як діяльність особи, що пов'язану з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямовану на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Центрон» здійснює діяльність у сфері тиражування звуко-, відеозаписів і програмного забезпечення; інші види видавничої діяльності; виробництво інших виробів із пластмас.

Матеріали справи свідчать, що надані ТОВ «Тревел Онлайн» послуги замовлені позивачем на виконання умов Договору № МТС/1/ЦР від 14 листопада 2011 року, укладеного між ТОВ «Центрон» та ПрАТ «МТС Україна», за умовами якого ТОВ «Центрон» брало на себе зобов'язання виготовити і поставити обладнання для салонів і магазинів покупця.

Перелік товарів та їх кількість визначена у додатках до Договору: Додаток № 1 від 09 грудня 2011 року про поставку пластикових вивісок; Додаток № 2 від 09 грудня 2011 року про поставку прапорів для кіоску з логотипом МТС; Додаток № 3 від 01 лютого 2012 року про поставку пластикових вивісок; Додаток № 4 від 01 лютого 2012 року про поставку дисплеїв карт оплати з логотипом МТС; Додаток № 5 від 01 лютого 2012 року від 01 лютого 2012 року про поставку табличок «відчинено-зачинено» з логотипом МТС.

Факт виконання Договору між ТОВ «Центрон» та ПрАТ «МТС Україна» підтверджується видатковими накладними № РН-0000040 від 21 березня 2012 року (прапор для кіосків з логотипом МТС); № СФ-0000048 від 01 березня 2012 року (табличка відчинено-зачинено з логотипом МТС); № РН-0000030 від 01 березня 2012 року (табличка відчинено-зачинено з логотипом МТС); № РН-0000023 від 23 лютого 2012 року (пластикова вивіска МТС); № РН-0000021 від 17 лютого 2012 року (пластикова вивіска МТС); № РН-0000024 від 23 лютого 2012 року (дисплей карт оплати з логотипом МТС).

Крім цього, матеріали справи містять копії довіреностей на отримання товарів № 3450 від 21 березня 2012 року; № 3377 від 24 лютого 2012 року; № 3440 від 16 березня 2012 року; № 3379 від 24 лютого 2012 року; № 3366 від 17 лютого 2012 року.

Судом встановлено, що у зв'язку з виконанням договору, що був укладений між ТОВ «Центрон» та ТОВ «Тревел Онлайн» і Договору поставки № 06-02-12 від 06 лютого 2012 року, укладеного між ТОВ «СЛ Графіка» та ТОВ «Центрон»», а також договору між ТОВ «Центрон»та Товариством з обмеженою відповідальністю «А-ПРІНТ» № 15-12-2011 від 15 грудня 2011 року.

Актом здачі-прийняття від 19 лютого 2012 року підтверджується прийняття інформаційних матеріалів ТОВ «Центрон» від ТОВ «Тревел Онлайн» на електронному носії. Потім дані інформаційні матеріали були передані ТОВ «А-ПРІНТ» для виконання ним умов Договору № 15-12-2011 від 15 грудня 2011 року, укладеного між ТОВ «Центрон» та ТОВ «А-ПРІНТ», що підтверджується Актом здачі-прийняття інформаційних матеріалів № 2002/2/1 від 20 лютого 2012 року (про прийняття інформаційних матеріалів на електронному носії для подальшого виробництва продукції згідно Договору № 5-12-2011, замовник - ТОВ «Центрон», ТОВ «А-ПРІНТ»).

Відповідно до Додатків № 1 від 15 грудня 2011 року, № 2 від 01 лютого 2012 року, № 3 від 15 лютого 2012 року, № 4 від 01 березня 2012 року до Договору № 15-12-2011 від 15 грудня 2011 року) ТОВ «А-ПРІНТ» зобов'язувалось поставити заготовки пластикові друковані, дисплеї пластикових карт оплати, таблички «відчинено-зачинено», прапори МТС, що мали бути виготовлені на основі інформаційних матеріалів, розроблених ТОВ «Тревел Онлайн».

На підтвердження того, що інформаційні матеріали на електронному носії дійсно були розроблені ТОВ «Тревел Онлайн» та передані для виготовлення замовлення ТОВ «Центрон» ТОВ «А-ПРІНТ», а також, що мало місце реальне виконання Договору між ТОВ «Центрон» та ТОВ «Тревел Онлайн» позивачем надано суду податкові та видаткові накладні, виписані ТОВ «А-ПРІНТ», копії специфікацій та товарно - транспортних накладних щодо перевезення та здійснення вантажно-розвантажувальних операцій надано Товариством з обмеженою відповідальністю «Актив Транспорт Сервіс»).

Таким чином, суд приходить до висновку, що операції позивача з ТОВ «Тревел Онлайн» здійснені в межах господарської діяльності, є реальними, відповідають дійсному економічному змісту та підтверджуються необхідними документами, що є свідченням добросовісності позивача при здійсненні вказаних операцій.

При вирішенні даного спору суд притримується позиції, що у разі якщо на час здійснення господарських операцій, за якими податковий орган не визнає обґрунтованим віднесення позивачем до податкового кредиту сум податку на додану вартість, постачальники були включені до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а також мали свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість, покупець не може нести відповідальність ні за несплату податків продавцями, ні за можливу недостовірність відомостей про них, наведених у зазначеному реєстрі, за умови необізнаності щодо неї.

Судом також враховано вимоги статті 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців", яка встановлює: якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, є недостовірними і були внесені до нього, то третя особа може посилатися на них у спорі як на достовірні. Третя особа не може посилатися на них у спорі у разі, якщо вона знала або могла знати про те, що такі відомості є недостовірними; якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, не були до нього внесені, вони не можуть бути використані в спорі з третьою особою, крім випадків, коли третя особа знала або могла знати ці відомості.

Так, на момент здійснення спірних господарських операцій ТОВ «Тревел Онлайн» було зареєстроване як юридична особа в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Доказів на підтвердження того, що контрагент позивача не мав адміністративно-господарських можливостей на виконання господарських зобов'язань по спірним операціям, та доказів відсутності фактичних дій, спрямованих на виконання взятих зобов'язань, відповідачем до суду не надано.

Спростовуючи доводи відповідача, що мотивовані висновками акту перевірки ДПІ у Голосіївському районі м. Києва ДПС від 19 жовтня 2012 року № 717/3-22-30-36885214 позивачем надано суду копії постанови Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 травня 2013 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 липня 2013 року у справі № 826/5733/13-а за позовом ТОВ «Тревел Онлайн» до ДПІ у Голосіївському районі міста Києва ДПС про визнання протиправними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки, за результатами якої складений акт від 19 жовтня 2012 року № 717/3-22-30-36885214, якою адміністративний позов ТОВ «Тревел Онлайн» задоволено. Визнано протиправним дії Державної податкової інспекції у Голосіївському районі м. Києва ДПС щодо складення Акта перевірки Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛ-ОНЛАЙН" № 717/3-22-30-36885214 від 19 жовтня 2012 року, на основі висновків Актів перевірок контрагентів ТОВ "Тревел Онлайн", а саме: ПП "Авто-Інвест", ТОВ "Магірус", ТОВ "Дельта-принт".

Крім цього, суд звертає увагу, що матеріали справи місять копію Довідки Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 26 липня 2012 року № 696/22-3/37245098 про результати проведеної зустрічної звірки ТОВ «Центрон» щодо документального підтвердження господарських відносин із платником податків ТОВ «Тревел Онлайн» (код ЄДРПОУ 36885214) їх реальності та повноти відображення в обліку за період лютий 2012 року (в даному провадженні, спірний період за який проведено перевірку - 01 січня 2012 року по 31 березня 2012 року), у якій не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими по ТОВ «Тревел Онлайн», що мали правові відносини з платником податків за лютий 2012 року на суму ПДВ 54285,67 грн.

Враховуючи викладене, суд вважає, що ТОВ «Центрон» правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «Тревел Онлайн», а висновки Акта перевірки про порушення позивачем норм Податкового кодексу України та заниження податку на додану вартість є помилковими, відтак збільшення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість з урахуванням штрафних санкцій є протиправним.

Таким чином, податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 10 липня 2013 року № 0005392207 є протиправним та підлягає скасуванню.

Щодо обґрунтованості прийняття податкового повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва ДПС від 10 липня 2013 року № 0005382207, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 71250,00 грн. суд зазначає наступне.

У відповідності до частини 2 статті 8 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі по тексту - Закон № 996-XIV) питання організації бухгалтерського обліку на підприємстві належать до компетенції його власника (власників) або уповноваженого органу (посадової особи) відповідно до законодавства та установчих документів.

Відповідно до частини 1, 2 статті 9 Закону № 996-XIV підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій.

Первинні облікові документи можуть бути складені на паперових носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

В свою чергу, стаття 135 Податкового кодексу України встановлює порядок визначення доходів та їх склад, який є основою класифікації доходів платника податку, відображається у розрахунках до декларації з податку на прибуток підприємства і є уніфікованим переліком, яким керуються як платники податку, так і податкові органи.

До числа доходів, що враховуються для визначення об'єкта оподаткування, відносяться доходи від операційної діяльності та інші доходи. Вони визначаються на основі первинних документів, що підтверджують отримання платником доходів, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку та інших документів, визначених Податковим кодексом у розділі II.

Пунктом 135.2. статті 135 Податкового кодексу України встановлено, що доходи платника податків визначаються на основі первинних документів, завданням яких у податкових відносинах є підтвердження факту отримання доходів. Порядок ведення та зберігання таких документів визначається правилами ведення бухгалтерського обліку. Головними документами при цьому виступають рахунки-фактури, накладні, товарно-транспортні накладні, акти виконання робіт, виписки із банківських рахунків, прибуткові касові ордери та ін. статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 17 червня 1999 р. № 996 встановлює, що первинним документом є "документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення". Відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та звітність несе власник або уповноважений орган (посадова особа), що здійснює керівництво підприємством.

Первинні документи для надання їм юридичної сили повинні мати обов'язкові реквізити, передбачені статті 9 Закону № 996-XIV.

Судом вже детально зазначалось, що матеріали справи містять копії укладених Договорів позивача із ТОВ «Тревел Онлайн», копії податкових накладних, актів виконаних робіт на підтвердження реальності виконання умов вищезазначених договорів.

За таких обставин, аналізуючи наведені норми чинного законодавства та наявні в матеріалах справи докази, суд приходить до висновку про безпідставність винесення податкового повідомлення-рішення від 10 липня 2013 року № 0005382207.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем не доведена правомірність та обґрунтованість прийняття спірних податкових повідомлень-рішень з урахуванням вимог встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрон " підлягає задоволенню.

При цьому, вирішуючи питання про судові витрати, суд зазначає, що законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", який набрав чинності з 23 жовтня 2013 року, внесено зміни у підпункті 1 пункту 3: а саме: за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати.

Відповідно до частини першої статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Враховуючи, що позивачем подано адміністративний позов 21 жовтня 2013 року (відповідно до відмітки служби діловодства суду), останнім сплачено судовий збір у розмірі 1 відсоток від розміру майнових вимог, що в даному випадку складає 1391,08 грн., а тому саме така сума підлягає стягненню на користь позивача з Державного бюджету.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 128, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

1. Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрон" задовольнити.

2. Скасувати податкові повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Оболонському районі міста Києва Державної податкової служби від 10 липня 2013 року № 0005392207 та № 0005382207.

3. Судові витрати в сумі 1391,08 грн. присудити на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Центрон " за рахунок Державного бюджету України.

Постанова набирає законної сили в строки та порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя К.Ю. Гарник