Рішення

від 19.11.2013 по справі 910/19829/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19829/13 19.11.13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас»

до Публічного акціонерного товариства «Коровай»

про стягнення 23 682,91 грн., -

Суддя Морозов С.М.

За участю представників сторін:

від позивача: не з'явились;

від відповідача: не з'явились.

Обставини справи:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» (надалі також - позивач) звернулось до суду з позовною заявою про стягнення з Публічного акціонерного товариства «Коровай» (надалі також - відповідач) 22 430,00 грн. основного боргу, 222,54 грн. 3% річних та 1 030,37 грн. пені, що разом становить 23 682,91 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків за Договором в повному обсязі не виконав, повну вартість поставленого товару не оплатив.

Відповідач відзиву на позовну заяву до матеріалів справи не надав, участь свого представника в судових засіданнях не забезпечив, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином, докази чого містяться в матеріалах справи.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 15.10.2013р., в справі було порушено провадження суддею Морозовим С.М., справі присвоєно №910/19829/13, розгляд було призначено на 05.11.2013р.

В судовому засідання 05.11.2013р. розгляд справи було відкладено до 19.11.2013р.

В судове засідання 19.11.2013р. представники сторін не з'явились.

Від директора позивача до суду надійшло клопотання про можливість слухання справи за відсутності повноважного представника позивача.

Судом також враховано, що відповідно до п. 3.9. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами в порядку ст. 75 ГПК України.

Судом, враховано, що в силу вимог ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен при вирішенні судом питання щодо його цивільних прав та обов'язків має право на судовий розгляд упродовж розумного строку.

Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005р. у справі «Смірнова проти України»).

Відповідно до Листа Верховного Суду України головам апеляційних судів України №1-5/45 від 25.01.2006р., у цивільних, адміністративних і господарських справах перебіг провадження для цілей статті 6 Конвенції розпочинається з моменту подання позову і закінчується винесенням остаточного рішення у справі.

Критерії оцінювання «розумності» строку розгляду справи є спільними для всіх категорій справ (цивільних, господарських, адміністративних чи кримінальних). Це - складність справи, поведінка заявника та поведінка органів державної влади (насамперед, суду). Відповідальність держави за затягування провадження у справі, як правило, настає у випадку нерегулярного призначення судових засідань, призначення судових засідань з великими інтервалами, затягування при передачі або пересиланні справи з одного суду в інший, невжиття судом заходів до дисциплінування сторін у справі, свідків, експертів, повторне направлення справи на додаткове розслідування чи новий судовий розгляд.

Всі ці обставини судам слід враховувати при розгляді кожної справи, оскільки перевищення розумних строків розгляду справ становить порушення прав, гарантованих пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини, а збільшення кількості звернень до Європейського суду з прав людини не лише погіршує імідж нашої держави на міжнародному рівні, але й призводить до значних втрат державного бюджету.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01 травня 2013 року між позивачем (продавець за Договором) та відповідачем (покупець за Договором) було укладено Конракт №1005К (надалі - Конракт), згідно п. 1.1. якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач прийняти та оплатити борошно пшеничне в асортименті, висівки пшеничні в мішках та безтарно (надалі товар) в строки та на умовах, передбачених в данному конракті.

Ціна товару встановлюється сторонами в специфікаціях. Загальна сума конракту дорівнює 499 999,00 грн. з врахуванням ± 10%. (п. 2.1. Конракту).

Конкретна кількість та якість товару встановлюється сторонами в заявках переданих відповідачем позивачу (пункт 3.1.). (п. 2.2. Контракту).

Відповідно до п. 3.3. Контракту товар вважається поставленим з моменту його приймання на складі відповідача.

Додатком №1 до Конракту Специфікацією №1 від 01.05.2013р. сторонни погодили: найменування товару - борошно пшеничне другого сорту, борошно пшеничне вищого сорту, висівки пшеничні; одиницю виміру - тони; ціна в гривнях за 1 тону з НДС - борошно пшеничне другого сорту по 2 980,00 грн., борошно пшеничне вищого сорту по 3 350,00 грн., висівки пшеничні по 1 500,00 грн.; умови поставки - FCA склад позивача.

Додатком №2 до Конракту сторони погодили платників та одержувачів.

Позивачем згідно умов Контракту було поставлено відповідачу борошно вищого ґатунку в кількості 20.000 тон, на загальну суму 67 000,00 грн., що підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією видаткової накладної №ЛРН-000303 від 15.05.2013р.

Факт отримання товару відповідачем підтверджується відбитком печатки товариства у зазначеній видатковій накладній та підписом уповноваженої згідно довіреності №128/1 від 15.05.2013р. особи (належним чином засвідчена копія довіреності міститься в матеріалах справи).

Пунктом 4.1. Контракту встановлено, що відповідач здійснює 100% оплату товару з відстрочкою в 2 банківських дні на розрахунковий рахунок позивача у відповідності до реквізитів, вказаних у виставленому ним рахунку.

Відповідно до п. 10.1. Договору цей Конракт набуває чинності з моменту його підписання і діє до 15.05.2013р.

Позивачем було виставлено відповідачу рахунок-фактурк №ЛСФ-000267 від 15.05.2013р. на суму в розмірі 67 000,00 грн.

Відповідно до наявних в матеріалах справи виписок по рахунку позивача, відповідачем було проведено частковий розрахунок за отриманий товар на загальну суму 44 570,00 грн.

Залишок вартості поставленого товару на суму 22 430,00 грн. (вартість поставленного товару на суму 67 000,00 грн. - проведений відповідачем розрахунок за отриманий товару на суму 44 570,00 грн.) відповідачем оплачено не було, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з даним позовом.

Дослідивши умови укладеного між сторонами Конракту, судом встановлено, що за своєю правовою природою він є договором поставки.

У відповідності до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

У відповідності до частини 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Згідно із частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

З урахуванням того, що п. 4.1. Конракту не встановлено початку виникнення у відповідача обов'язку щодо оплати вартості отриманого товару, то позивачем в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України було направлено 05.11.2013р. відповідачу вимогу №199/01 від 01.11.2013р.

Відповідачем повної оплати вартості продукції на рахунок позивача в сумі 22 430,00 грн. проведено не було.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Таким чином, зважаючи на положення частини другої ст. 530 ЦК України обов'язок відповідача виконати зобов'язання по оплаті вартості поставленого позивачем товару на загальну суму в розмірі 22 430,00 грн. виник з моменту пред'явлення позивачем вимоги та мав бути виконаний відповідачем протягом семи днів від пред'явлення цієї вимоги та з урахуванням трьох днів поштового обігу по м. Києву, тобто до 16.11.2013р. включно.

Отже, з урахуванням викдаденого, обов'язок відповідача щодо оплати вартості поставленого позивачем товару настав та відповідачем не виконаний.

Оскільки, як підтверджено матеріалами справи, свої зобов'язання відповідач за Контрактом щодо повної оплати вартості товару в строк визначений вимогою позивача не виконав, то заборгованість останнього по оплаті вартості продукції складає 22 430,00 грн. = 67 000,00 грн. (вартість поставленого товару) - 44 570,00 грн. (сума проведена відповідачем в рахунок оплати вартості товару, поставленного позивачем).

Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги про стягнення з відповідача основної суми заборгованості в розмірі 22 430,00 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Окрім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача суму пені в розмірі 1 030,37 грн. та суму 3% в розмірі 222,54 грн.

У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Згідно зі ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частиною 2 ст. 551 ЦК України визначено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Положеннями статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу приписів п. 18 Інформаційного листа Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2004 році» №01-8/344 від 11.04.2005 р. з огляду на вимоги частини 1 статті 47 ГПК України щодо прийняття судового рішення за результатами обговорення усіх обставин справи та частини 1 статті 43 ГПК України стосовно всебічного, повного і об'єктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд повинен перевірити обґрунтованість і правильність здійсненого нарахування сум штрафних санкцій, річних, збитків від інфляції, і в разі, якщо їх обчислення помилкове - зобов'язати позивача здійснити перерахунок відповідно до закону чи договору або зробити це самостійно.

Судом встановлено, що наданий позивачем до позовних матеріалів розрахунок суми пені та 3% річних здійснений позивачем за період з 20.05.2013р. по 17.09.2013р., що є необгрунтованим з огляду на встановлені судом обставини, а саме те, що прострочення обов'язку відповідача по оплаті вартості отриманого товару виникло з 17.11.2013р.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми пені в розмірі 1 030,37 грн. та суми 3% в розмірі 222,54 грн. є необгрунтованими і задоволенню не підлягають.

За таких обставин, дослідивши всі обставини справи, перевіривши їх наявними в справі доказами, судом встановлено, що позовні вимоги в справі №910/19829/13 підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення з відповідача на користь позивача суми основного боргу в розмірі 22 430,00 грн.

Судовий збір позивача у розмірі 1 629,47 грн., пропорційно сумі задоволених позовних вимог, відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладається на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства «Коровай» (код ЄДРПОУ 00381350, адреса: 02099, м. Київ, вул. Зрошувальна, 5, кімната 204) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Тайра Груп Донбас» (код ЄДРПОУ 33199719, адреса: 94000, Луганська область, м. Стаханов, вул. Лобачевського, 34) основний борг в розмірі 22 430,00 грн. (двадцять дві тисячі чотириста тридцять гривень 00 копійок) та судовий збір в розмірі 1 629,47 грн. (одна тисяча шістсот двадцять дев'ять гривень 47 копійок).

3. В іншій частині в позові відмовити.

4. Після вступу рішення в законну силу видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя С.М. Морозов