Рішення

від 10.10.2013 по справі 922/3694/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" жовтня 2013 р.Справа № 922/3694/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шатернікова М.І.

при секретарі судового засідання Супрун М.М.

розглянувши справу

за позовом Прокурора Балаклійського району Харківської області м. Балаклія в інтересах держави в особі Харківської обласної ради, м. Харків до 1. ФОП ОСОБА_1, м. Балаклія , 2. КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради", м. Балаклія про визнання недійсним договору, зобов'язання припинити незаконне використання та звільнення земельної д за участю представників сторін:

прокурора - Хряк О.О. (посв. № 013774 від 06.12.2012 р.)

позивача - Бабенко Д.А. (дов. № 01-40/2883 від 29.10.2008 р.)

першого відповідача - не з'явився

другого відповідача - не з'явився

ВСТАНОВИВ:

Прокурор Балаклійського району Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом про визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради"; зобов'язання ФОП ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 57,6 га вартістю 1172253,23 грн., яка використовується на підставі вищевказаного договору. Судові витрати просить суд покласти на відповідачів.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 03.09.2013 р. за вищевказаним позовом було порушено провадження у справі № 922/3694/13 та розгляд справи призначено на 24.09.2013р. о 12:00 год.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 24.09.2013 р. розгляд справи № 922/3694/13 було відкладено на 10.10.2013р. об 11:30 год.

Прокурор у судовому засіданні підтримує позовні вимоги у повному обсязі.

Представник позивача підтримує вимоги прокурора у повному обсязі.

Представник першого відповідача у судове засідання не з'явився, у наданому на адресу суду у попереднє судове засідання відзиві на позов (вх. 34912), перший відповідач визнає позовні вимоги та просить суд розглядати справу за відсутності представника ФОП ОСОБА_1

Представник другого відповідача з належним чином оформленими повноваженнями на представлення інтересів КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" у суді у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Присутні в судовому засіданні 10 жовтня 2013 року учасники судового процесу вважають за можливе розглянути справу по суті в даному судовому засіданні та пояснили, що ними надані всі документи, які необхідні для розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав і основних свобод людини 1950 року, ратифікованою Верховною Радою України ( Закон України від 17.07.1997 року № 475/97 - ВР ), кожній особі гарантовано право на справедливий і відкритий розгляд при визначенні її громадських прав і обов'язків впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, створеним відповідно до закону.

Враховуючи те, що норми ст. 65 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку господарського суду витребувати у сторін документи і матеріали, що необхідні для вирішення спору, кореспондуються з диспозитивним правом сторін подавати докази, а п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України визначає одним з принципів судочинства свободу в наданні сторонами суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, суд вважає, що господарським судом в межах наданих ним повноважень, створені належні умови для надання сторонами доказів та здійснені всі необхідні дії щодо витребування додаткових доказів, та вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній та додатково поданими на вимогу суду матеріалами та документами.

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення прокурора та представника позивача, суд встановив наступне.

Проведеною прокуратурою району перевіркою встановлені порушення вимог земельного законодавства та прав позивача під час укладання договору про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р. між ФОП ОСОБА_1 та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради".

Тому, враховуючи, що зміст вказаного правочину суперечить чинному законодавству, посилаючись на ст.ст. 75, 203 Господарського кодексу України, п.п. 153.14 Податкового кодексу України, розпорядженню Кабінету Міністрів України від 07.05.2008 №703-р «Питання укладення деяких договорів», вимогам Закону України «Про управління об'єктами державної власності» №185-16 від 21.09.2006, прокурор звернувся до суду за захистом порушених прав держави в особі Харківської обласної ради з позовом про визнаний недійсним спірного договору та зобов'язання ФОП ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 57,6 га.

Як встановлено судом, 02 квітня 2010 року між ФОП ОСОБА_1 та Спеціальною загальноосвітньою школою-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку м. Балаклія Харківської області в особі директора Ляшова Анатолія Олексійовича укладено договір про спільну діяльність №1.

Згідно зі статутом КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради", затвердженим 16.12.10 р., КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" є правонаступником спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку м. Балаклії Харківської області комунальної власності.

Відповідно до статуту затвердженого 08.01.04 р. спеціальна загальноосвітня школа-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку м. Балаклії Харківської області комунальної власності є правонаступником Балаклійської спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату для дітей з вадами розумового розвитку.

КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" створено з метою здобуття спеціальної освіти дітей, що потребують корекції розумового розвитку, успішної соціальної адаптації шляхом комплексної організаційно-розвиткової роботи та психологічно-педадогічної реабілітації, розвивання культурного потенціалу, як найвищої цінності нації.

Згідно з державним актом на право постійного користування землею серії І-ХР № 003299 Балаклійській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку (на даний час КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради") надано у постійне користування земельну ділянку, площею 57,6 га вартістю 1 172 253,23 грн. для ведення підсобного господарства в с. Морозівка.

Зазначений державний акт виданий на підставі розпорядженням голови Балаклійсьої райдержадміністрації від 03.11.2000 року № 576 "Про надання в постійне користування Балаклійській школі-інтернату земельної ділянки для ведення підсобного господарства" із земель запасу сільськогосподарського призначення, розташованої за межами населеного пункту на території Морозівської сільської ради.

Згідно з п. 1.3 статуту КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" Повноваження з управління діяльністю спеціальною загальноосвітньою школою-інтернатом здійснює Головне управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації. Органом управління майном спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату є Харківська обласна рада.

Відповідно до п. 7.4. статуту КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" спеціальна загальноосвітня школа-інтернат з дозволу обласної ради з погодженням Головного управління освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації має право: списувати, передавати з балансу на баланс в межах спільної власності майно спеціальної загальноосвітньої школи-інтернату, передавати в оренду вільні площі відповідно до вимог чинного законодавства України, згідно порядку встановленого обласною радою.

Як вбачається з матеріалів справи, Харківською обласною радою не погоджувалось, укладення КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" договору про спільну діяльність з ФОП ОСОБА_1, терміном дії на 5 років.

Крім того судом встановлено, що предметом вищевказаного договору є співпраця сторін по використанню та обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля), яка знаходиться на території Морозівської сільської ради, загальною площею 57,6 га вартістю 1 172 253,23 грн., яка не є власністю та не перебуває у користуванні КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради", а надана у постійне користування Балаклійській спеціальній загальноосвітній школі-інтернат для дітей з вадами розумового розвитку та після реорганізації належним чином не переоформлена про, що свідчить державний акт на право постійного користування землею серії І-ХР №003299.

Відповідно до п.1.1. та 1.2. спірного договору - предмет Договору у порядку та на умовах, визначених Договором, є співпраця сторін по використанню та обробітку земельної ділянки сільськогосподарського призначення (рілля) загальною площею 57,6 га вартістю 1 172 253,23 грн. шляхом об'єднання засобів та зусиль спільно організувати діяльність з товарного вирощування сільськогосподарських культур з метою отримання прибутку.

При цьому, в розділі 2 Договору зазначено, що результати спільної діяльності будуть реалізовані в такому порядку: доля ФОП ОСОБА_1 складає 85% від отриманого прибутку, а доля Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей з вадами розуму м. Балаклія Харківської області 15% від отриманого прибутку.

Таким чином, з умов спірного договору вбачається, що між відповідачами виникли відносини, пов'язані з передачею земельної ділянки в оренду, сплати орендної плати за користування земельною ділянкою та отримання прибутку за надання земельної ділянки в оренду, тобто фактично укладено договір оренди земельної ділянки.

Дослідивши матеріали справи, вислухавши присутніх представників сторін, повністю, всесторонньо, за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом, оцінивши надані сторонами докази та надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги прокурора підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 Господарського процесуального кодексу України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Статтею 121 Конституції України, на органи прокуратури покладено функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом. Відповідно до статті 123 Конституції України організація і порядок діяльності органів прокуратури України визначаються законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру", підставою для представництва прокурором у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів внаслідок противоправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчиняються між ними або з державою.

Відповідно до ст. 14 Конституції України, земля є основним національним багатством, яке знаходиться під особливою охороною держави.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України, земля в Україні може перебувати у приватній, комунальній та державній власності, право власності на землю - це право володіти, користуватися, розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, Земельного кодексу України.

Порушення встановленого законом порядку володіння, користування і розпорядження землями, що перебувають у державній та комунальній власності, спричиняють шкоду державі і є підставою для втручання органів прокуратури, у тому числі для звернення з позовами до суду в інтересах держави щодо визнання недійсними угод укладених в порушення чинного законодавства.

Відповідно до положень ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають із земельних відносин, в яких беруть участь суб'єкти господарської діяльності, за винятком тих, що віднесено до компетенції адміністративних судів.

Відповідно до ст. 95 Земельного кодексу України, землекористувачі, якщо інше не передбачено законом або договором, мають право самостійно господарювати на землі, власності на посіви і насадження сільськогосподарських та інших культур, на вироблену продукцію; використовувати у встановленому порядку для власних потреб наявні на земельній ділянці загальнопоширені корисні копалини, торф, ліси, водні об'єкти, а також інші корисні властивості землі, на відшкодування збитків у випадках, передбачених законом. Порушені права землекористувачів підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2, 4 ст. 203 Цивільного кодексу України особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Статтею 207, 215 зазначеного Кодексу передбачено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього кодексу.

Згідно ст. 215 Цивільного кодексу України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним.

На підставі викладеного, враховуючи приписи п. 7.4 статуту, суд робить висновок про те, що другим відповідачем не надано суду належних доказів того, що спірний договір від імені Спеціальної загальноосвітньої школи-інтернат для дітей з вадами розуму м. Балаклія Харківської області було підписано уповноваженими на те посадовими особами, та не надано доказів погодження спірного правочину з Головним управлінням освіти і науки Харківської обласної державної адміністрації.

Згідно абз.2 ч.2 ст.16 ЦК України ч.2 ст.20 ГК України суд може захистити цивільне право або інтерес способами, що встановлені договором або законом. Відповідно п.5 ч.2 ст. 16 ЦК України та ч.2 ст.20 ГК України належним способом захисту порушеного права в даному разі є визнання правочину недійсним (визнання недійсними господарських угод).

Крім того, порядок оформлення спільної діяльності встановлено главою 77 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ст. 1130 Цивільного кодексу України за договором про спільну діяльність сторони (учасники) зобов'язуються спільно діяти без створення юридичної особи для досягнення певної мети, що не суперечить законові. Спільна діяльність може здійснюватися на основі об'єднання вкладів учасників (просте товариство) або без об'єднання вкладів учасників.

Відповідно до ст. 1133 Цивільного кодексу України, вкладом учасника вважається все те, що він вносить у спільну діяльність (спільне майно), в тому числі грошові кошти, інше майно, професійні та інші знання, навички та вміння, а також ділова репутація та ділові зв'язки. Вклади учасників вважаються рівними за вартістю, якщо інше не випливає із договору простого товариства або фактичних обставин. Грошова оцінка вкладу учасника провадиться за погодженням між учасниками.

Відповідно до ст. 1134 Цивільного кодексу України, внесене учасниками майно, яким вони володіли на праві власності, а також вироблена у результаті спільної діяльності продукція та одержані від такої діяльності плоди і доходи є спільною частковою власністю учасників, якщо інше не встановлено договором простого товариства або законом. Внесене учасниками майно, яким вони володіли на підставах інших, ніж право власності, використовується в інтересах усіх учасників і є їхнім спільним майном.

Таким чином, згідно зазначених норм, спільна діяльність може здійснюватися по відношенню до майна, яким володіють учасники діяльності.

Спільна діяльність, яка здійснюється внаслідок зазначених договорів, направлена на спільне використання майна, яке за договором перебуває у володінні та є внеском у спільну діяльність однієї із сторін (землі навчальних закладів).

Використання земель згідно зазначених договорів є неправомірним та суперечить ст.ст. 125, 126 Земельного кодексу України.

Внесення земель, у якості вкладу учасника у спільну діяльність, вказує на вчинення розпорядчих дій стосовно вказаного майна, проте доказів погодження таких дій другого відповідача з уповноваженим органом управління майном до суду не надано.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом: визнання прав; відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав; визнання угоди недійсною; відшкодування заподіяних збитків.

Враховуючи вищенаведене та те, що зміст договір про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 року суперечить ст.ст. 75, 203 Господарського кодексу України, суд вважає позовні вимоги прокурора в частині визнання недійсним договору про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню.

Крім того, прокурором заявлена вимога про зобов'язання ФОП ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 57,6 га вартістю 1172253,23 грн., яка використовується на підставі договору про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради".

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Згідно із ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Відповідно до вимог ст. 32 Господарського процесуального кодексу України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

При цьому, належністю доказів є спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

У відповідності до вимог ст. 54 Господарського процесуального кодексу України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції": п. 2.1. згідно з частиною другою статті 43 Господарського процесуального кодексу та статтею 33 Господарського процесуального кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи, що прокурором не доведено суду та не надано доказів в підтвердження факту передачі 2-м відповідачу у користування земельної ділянки першому відповідачу та не надано до суду доказів на підтвердження факту використання на час розгляду справи спірної земельної ділянки площею 57,6 га, суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині: зобов'язання ФОП ОСОБА_1 припинити незаконне використання та звільнення займаної земельної ділянки площею 57,6 га вартістю 1172253,23 грн., яка використовується на підставі договору про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р., укладеного між ФОП ОСОБА_1 та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів, з вини яких спір доведено до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, Законом України "Про прокуратуру", ст.ст. 123, 124 Земельного кодексу України, статтями 11, 22, 203, 215, 626, 627, 629, 1166 Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, статтями 33, 34, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір про спільну діяльність № 1 від 02.04.2010 р., укладений між ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) та КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Партизанська, 5; код ЄДРПОУ 23010082).

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ФОП ОСОБА_1 (АДРЕСА_1; код ЄДРПОУ НОМЕР_1) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 573,50 грн. судового збору.

Стягнути з КЗ "Балаклійська спеціальна загальноосвітня школа-інтернат І-ІІ ступенів Харківської обласної ради" (64200, Харківська область, м. Балаклія, вул. Партизанська, 5; код ЄДРПОУ 23010082) на користь державного бюджету України (одержувач коштів - Управління державної казначейської служби у Дзержинському районі м. Харкова, вул. Бакуліна 18, м. Харків, 61166, код ЄДРПОУ 37999654, рахунок 31215206783003, банк одержувача - Головне управління державної казначейської служби України у Харківській області, МФО 851011, код бюджетної класифікації 22030001) 573,50 грн. судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 15.10.2013 р.

Суддя Шатерніков М.І.