Постанова

від 12.11.2013 по справі 805/13920/13-а

ДОНЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 листопада 2013 р. Справа №805/13920/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: 16 год. 15 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Спасової Н.В.,

при секретарі судового засідання - Нартові Д.В.

за участю представників:

позивача - Ріпак Л.І.,

відповідача - Руденко Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду, адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 року № 0000102200 та № 0000112200,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" (надалі позивач, ТОВ "Укрпромелектромонтаж") звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області (надалі відповідач, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька), в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просило скасувати податкові повідомлення-рішення від 26.04.2013 року № 0000102200 та № 0000112200. В обґрунтування позову зазначило, що вказані податкові повідомлення - рішення винесені на підставі необґрунтованих висновків акту перевірки щодо нікчемності правочину, укладеному позивачем з ТОВ «Донстройтранс», оскільки в розпорядженні контролюючого органу не було судового рішення, яким би встановлювалась недійсність даної угоди а також вироку суду чи іншого судового рішення, яким би встановлювалась фіктивність підприємства - контрагента. Також позивач вказував на дефекти форми оспорюваних податкових-повідомлень рішень в частині відсутності кутового штампу відповідача та реєстрації ППР в податковому органі.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з підстав, викладених у позовній заяві. Додатково зазначала, що збільшення позивачу грошових зобов'язань з податку на прибуток та з податку на додану вартість по операціям з ТОВ «Донстройтранс» є незаконним, оскільки роботи за договором субпідряду № 01/06/10 від 20.06.2010 року ТОВ «Донстройтранс» виконало належним чином та у позивача наявні усі первинні бухгалтерські документи, що підтверджують реальність даної господарської операції та правомірність віднесення витрат, понесених за цим договором, до витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування. Вказувала, що викладене в акті перевірки обґрунтування висновків податкового органу щодо фіктивності створення ТОВ «Донстройтранс» не заслуговує на увагу, оскільки ґрунтується виключно на доводах посадової особи, що проводить розслідування кримінальної справи, порушеної за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності. При цьому, пояснення директора та засновника ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3 щодо непричетності до господарської діяльності створеного ним підприємства слід оцінювати критично, оскільки з моменту реєстрації вказаного підприємства зазначеною особою жодних дій щодо внесення відповідних змін до ЄДРПОУ здійснено не було, а з матеріалів справи вбачається, що він є єдиним розпорядником коштів підприємства у банку та звітність, що подавалась ТОВ «Донстройтранс» до податкового органу має електронний підпис ОСОБА_3, який органом ДПІ без його особистого звернення виданий би не був. Посилаючись на зазначене, представник позивача наполягала на безпідставності висновків акту перевірки, не підтвердженні їх належними та допустимими доказами, в зв'язку з чим просила позовні вимоги задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечувала з підстав, викладених в письмових запереченнях. ( а.с.153-157)

Вказувала, що перевірка позивача була призначена та проведена у зв'язку із отриманням від ДПІ у Київському районі м. Донецька Донецької області ДПС акту перевірки від 27.08.2012р. № 1808/15-4/36306165, в якому податковий орган дійшов висновку про незаконність створення та діяльності ТОВ «Донстройтранс» і як наслідок, нікчемність усіх правочинів, укладених цим товариством. Підставою для вказаного висновку став лист від 06.08.2012 №8900/7/22-213-3 з постановою старшого слідчого з ОВС управління розслідування особливо важливих справ Головного слідчого правління ДПС України про порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності та протоколом допиту директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3 З інформації, наданої правоохоронними органами, вбачається, що ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 діючи умисно, повторно, за попередньою змовою з іншими невстановленими особами, протягом 2008 - 2010 років, перебуваючи на території м. Донецька, організували схему незаконної діяльності щодо сприяння платникам податків в ухиленні від сплати ПДВ та податку на прибуток, які підлягають сплаті до бюджету.

Для функціонування злочинної схеми зазначені особи створили суб'єкти підприємницької діяльності: ТОВ «Споживсоюз», ТОВ «Донстройтранс», ТОВ «Укрспецбудтранс», ТОВ «Східдон Маркет», ТОВ «Гранд- 2009», ТОВ «Донстройтранс, ТОВ «Технобудальянс», ТОВ «Укроптторг-9», ТОВ Бугпром», ТОВ «Оптпоставка-2000», за допомогою яких вони здійснювали прикриття незаконної діяльності.

Використовуючи реквізити, печатки та банківські рахунки даних підприємств, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 та ОСОБА_11 документально оформлювали безтоварні операції, які свідчать про нібито купівлю-продаж товарно-матеріальних цінностей (робіт, послуг), після чого, виготовлені документи передавались діючим платникам податків для їх відображення в бухгалтерському та податковому обліку підприємства, з метою незаконного формування податкового кредиту з ПДВ і валових витрат, заниження своїх податкових зобов'язань з податку на додану вартість і податку на прибуток підприємства, незаконного відшкодування ПДВ.

Крім того, з протоколу допиту директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3 вбачається, що реєстрацією вказаного підприємства він не займався, документи не підписував, звітність до податкового органу не подавав, особисто роботу підприємства не організовував, не здійснював домовленості з контрагентами, не наймав робочих для виконання будівельних робіт та не платив їм заробітної плати тощо.

На підставі вищезазначених відомостей, а також враховуючи, що у ТОВ «Донстройтранс» відсутні необхідні умови для здійснення господарських операцій, відсутні основні фонди, технічний персонал, виробничі активи, складські приміщення, транспортні засоби, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька дійшла висновку про безтоварність договору субпідряду від 20.06.2010 року № 01/06/10, укладеного між ТОВ «Донстройтранс» та ТОВ «Укрпромелектромонтаж». Оскільки вказаний правочин був спрямований на заволодіння майном держави, дохідної частини бюджету, приймаючи до уваги, що він суперечить моральним засадам суспільства та відповідно до Цивільного кодексу України порушує публічний прядок, договір субпідряду від 20.06.2010 року № 01/06/10 не має правових наслідків, а первинні документи, надані до перевірки ТОВ «Укрпромелектромонтаж», не мають юридичної сили та не надають права на формування валових витрат та податкової кредиту.

Виходячи з зазначеного, представник відповідача наполягала на правомірності оспорюваних податкових повідомлень-рішень та відсутності підстав для їх скасування.

Заслухавши представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Позивач по справі товариство з обмеженою відповідальністю «Укрпромелектромонтаж», код ЄДРПОУ 32270549, зареєстроване в якості юридичної особи виконавчим комітетом Донецької міської ради 20.11.2002 року, про що за № 12661200000013160 до Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців включені відповідні відомості. (а.с.53)

Відповідно до свідоцтву № 08330070 позивач є платником податку на додану вартість та перебуває на обліку в ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька за індивідуальним податковим номером 322705405696. (а.с. 54)

Відповідач у справі Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області, до реорганізації - Державна податкова інспекція у Пролетарському районі м. Донецька Донецької області Державної податкової служби у відповідності до норм Податкового кодексу України є органом державної влади, уповноваженим здійснювати функцію контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом, а також перевіряти достовірність цих документів щодо правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків та зборів.

Отже, відповідач у справі є суб'єктом владних повноважень, чиї дії та рішення підлягають оцінці та перевірці у відповідності до положень ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України.

26 квітня 2013 року ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення рішення № 0000112200, яким у зв'язку із порушенням п.п. 7.4.1, 7.4.5 п. 7.4, ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромелектромонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальному розмірі 48885,00 грн., з яких : 39108,00 грн. - основний платіж та 9777,00 грн. - штрафні санкції. ( а.с.25)

Крім того, 26 квітня 2013 року ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька прийняте податкове повідомлення рішення № 0000102200, яким у зв'язку із порушенням

п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. (зі змінами і доповненнями) товариству з обмеженою відповідальністю «Укрпромелектромонтаж» збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальному розмірі 61106,00 грн.,з яких 48885,00 грн. - основний платіж та 12221,00 грн. - штрафні санкції. ( а.с.25)

Зазначені податкові повідомлення - рішення прийняті на підставі акту № 491/22-0/32270549 від 28.03.2013 року про результати документальної позапланової невиїзної перевірки товариства з обмеженою відповідальністю «Укрпромелектромонтаж» з питань дотримання податкового законодавства в ході взаємовідносин із ТОВ «Донстройтранс» за період з 01.07.2010р. по 30.09.2010р.

Згідно висновків зазначеного акту, перевіркою встановлено порушення ТОВ «Укрпромелектромонтаж»:

- ч.1 ст.203, 215, п.1 ст.216, ст.228 ЦК України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених ТОВ «Укрпромелектромонтаж» при придбанні послуг у ТОВ «Донстройтранс»;

- п.п.5.2.1 п.5.2, п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994р. (зі змінами і доповненнями) у результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 48885 грн. у 3 кварталі 2010 року;

- п.п. 7.4.1, п.п.7.4.5. п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 р. № 168/97-ВР зі змінами та доповненнями, у результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 39108 грн. у липні 2010 року. (а.с.10-23)

Висновків про наявність вказаних порушень податковий орган дійшов на підставі висновків та відомостей, що містилися в акті № 1808/15-4/36306165 від 27.08.2012р. про результати документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ «Донстройтранс» з питань дотримання податкового законодавства, правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість за період з 17.12.2008р. по 31.07.2012р. та податку на прибуток за період з 01.01.2009р. по 30.06.2012р., складеному ДПІ у Київському районі м. Донецька (а.с.134-144). Зокрема, у вказаному акті, на підставі копії постанови про порушення кримінальної справи № 69-150 за фактами вчинення групою осіб злочинів у сфері господарської діяльності, протоколу допиту директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3, який заперечував свою причетність до діяльності вказаного товариства, податковий орган дійшов висновків про незаконність (фіктивність) створення та діяльності ТОВ «Донстройтранс», у зв'язку з цим відсутність можливості породжувати правові наслідки від здійснюваної діяльності, та як наслідок, нікчемність усіх угод, укладених вказаним товариством. В свою чергу відповідач, надаючи оцінку правовідносинам, що склалися між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» з виконання договору субпідряду № 01/06/10 від 20.06.2010 року, пославшись на не підтвердження факту надання послуг цим контрагентом, відхилив всю первинну документацію, надану позивачем на підтвердження реальності господарської операції та правомірності формування витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування, як таку, що не має юридичної сили та не надає права ТОВ «Укрпромелектромонтаж» на формування валових витрат та податкового кредиту.

З результатами перевірки, викладеними в акті № 491/22-0/32270549 від 28.03.2013 року та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями позивач не погодився, скориставшись правом на адміністративне оскарження. Проте його доводи податковим органом були відхилені (а.с.26-38), в зв'язку з чим позивач звернувся до суду із вказаним позовом.

Таким чином, спірним питанням, що підлягає вирішенню в межах даної справи, є правомірність та обґрунтованість висновків податкового органу щодо нікчемності правочину, укладеного позивачем з ТОВ «Донстройтранс» та незаконності включення ТОВ «Укрпромелектромонтаж» до валових витрат та податкового кредиту з ПДВ сум, сплачених позивачем за даною угодою.

Розв'язуючи спір, що виник між сторонами, суд виходить з наступних встановлених обставин справи, мотивів та положень діючого законодавства.

Судом встановлено, що між ТОВ «Укрпромелектромонтаж» (Підрядник) та ТОВ «Донстройторг» (Субпідрядник) укладено договір субпідряду від 20.06.2010 №01/06/10.

Відповідно до п.1 зазначеного договору Субпідрядник згідно з завданням Підрядника виконує роботи. Види робіт та їх обсяг, вартість та строки проведення повинні бути обумовлені обома сторонами в додаткових угодах і кошторисах, що є невід'ємною частиною цього договору.

Відповідно до п. 3 вказаного договору вартість робіт оговорюється в додаткових угодах.

Відповідно до п. 5 договору субпідряду за фактом виконаних робіт Субпідрядник надає Підряднику рахунок, податкову накладну, акт виконаних робіт форми Ф-2.

Зазначений договір від імені ТОВ «Донстройтранс» укладений ОСОБА_3, від імені ТОВ «Укрпромелектромонтаж» - Костенко І.О. (а.с.57-58)

В матеріалах справи міститься Додаткова угода № 1 до договору субпідряду від 20.06.2010 №01/06/10, згідно якої Субпідрядник зобов'язався виконати за завданням Підрядника, а Підрядник зобов'язався прийняти та оплатити наступні роботи (мовою оригіналу):

- наладка электрооборудования ПС «Ждановская 110кВ» ГОАО «Энергоуправление» ДП ГКХ «Жовтеньвугілля»;

- освобождение главного щита управления ПС-110кВ «Давыдовка-Северная» (монтажные и наладочные работы) ООО «Сервис-Инвест»;

- ремонт электромагнитной блокировки ЗРУ-35кВ, 6кВ «Донецкая» (наладочные работы) ООО «Сервис-Инвест»;

- ремонт электромагнитной блокировки РУ-110кВ, ПС-110кВ «Новомакеевка» (монтажные и наладочные работы) ООО «Сервис-Инвест».

Вартість робіт за даною додатковою угодою, на підставі Договірних цін № 1-6, сторонами визначена у загальному розмірі 234646,04 грн., у тому числі ПДВ 39107,67грн. (а.с.55)

Договірні ціни № 1, № 2, № 3, № 4, № 5, № 6 від 20.06.2010 року та локальні кошториси на підставі яких вони сформовані, наявні в матеріалах справи. (а.с.56, 59-85)

На підтвердження виконання робіт за договором субпідряду від 20.06.2010 №01/06/10 ТОВ «Укрпромелектромонтаж» надав суду акти приймання виконаних робіт форми КБ-2в № 1, № 2, №3, № 4, № 5, № 6 за липень 2010 року, рахунки без номера від 02.07.2010 року та від 17.07.2010 року, довідки про вартість виконаних підрядних робіт за липень 2010 року форми № КБ-3.( а.с.101-130)

Крім того, ТОВ «Донстройтранс» були виписані та надані позивачу податкові накладні № 020704 від 02.07.2010 року на суму 90729,64 грн., у тому числі ПДВ -15121,61грн., №170701 від 17.07.2010 року на суму 37158,00 грн., у тому числі ПДВ - 6193,00грн., № 170702 на суму 33255,60 грн., у тому числі ПДВ - 5542,60грн., №170703 від 17.07.2010 року на суму 56786,40 грн., у тому числі ПДВ - 9464,40грн., № 170704 від 17.07.2010 року на суму 16420,80 грн., у тому числі ПДВ - 2736,80 та № 170705 від 17.07.2010 року на суму 296,40 грн., у тому числі ПДВ-49,40 грн. (а.с.88-93)

Суми податку на додану вартість за зазначеними документами включені до податкового кредиту у липні 2010 року, відображені у реєстрі отриманих податкових накладних, які відповідають даним додатку 5 до податкової декларацій з податку на додану вартість за липень 2010 року та даним декларації за липень 2010 року. (а.с. 131)

Здійснюючи розрахунки за договором субпідряду, ТОВ «Укрпромелектромонтаж» 05.08.2010 року перераховано ТОВ «Донстройтранс» кошти згідно з платіжним документом на суму 59121,00 грн. (а.с.94)

Також, ТОВ «Укрпромелектромонтаж» було передано ТОВ «Донстройтранс» векселі відповідно до актів приймання-передачі векселів № 01 від 15.09.2010 та № 02 від 17.09.2010 на суму 144000, 00 грн. та 31525,84 грн. відповідно. (а.с. 96-99,182)

Щодо висновку відповідача про порушення позивачем ч.1 ст. 203, 215, п.1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України суд зазначає наступне.

Відповідач, з посиланням на вказані норми права стверджує, що в момент вчинення позивачем правочину з контрагентом ТОВ «Донстройтранс», останні не були спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, є "фіктивними", а тому такі правочини згідно з ст. 203 Цивільного кодексу України є нікчемними.

З огляду на фактичні обставини справи, суд не погоджується з такою правовою позицією відповідача в частині нікчемності зазначеної угоди, вважає її помилковою виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 204 Цивільного кодексу України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частина 1 ст. 203 Цивільного кодексу України визначає, що недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Отже, підставою недійсності правочину у розумінні ст.203 ЦК України є недодержання стороною в момент вчинення правочину вимог останнього.

Відповідачем в акті перевірки не надано будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договору позивача актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Зокрема, не доведено, що будь-які пункти зазначених правочинів суперечать або не відповідають нормам законодавчих актів.

В той же час згідно Узагальнення Верховного суду України від 24.11.08 "Практика розгляду судами цивільних справ про визнання правочинів недійсними" - при розгляді позовів про встановлення нікчемності правочину з посиланням на ст. 203 ЦК необхідно враховувати, що ця стаття передбачає загальну підставу для визнання нікчемності правочину і застосовується лише в тому випадку, якщо в ЦК немає спеціальної підстави (норми) для цього. Розглядаючи цивільні справи про визнання правочинів недійсними за такою підставою, суди в цілому правильно враховували, що фіктивний правочин не відповідає загальним підставам дійсності правочинів, зазначеним у ч. 5 ст. 203 ЦК, оскільки не спрямований на реальне настання правових наслідків, зумовлених ним. У фіктивних правочинах внутрішня воля сторін не відповідає зовнішньому її прояву, тобто сторони, укладаючи його, знають заздалегідь, що він не буде виконаний. Такий правочин завжди укладається умисно. При розгляді справ судді мають враховувати, що ознака фіктивності повинна бути властива діям обох сторін правочину. Якщо одна сторона діяла лише про людське око, а інша - намагалася досягти правового результату, то такий правочин не визнається фіктивним. Позивач, який вимагає визнання правочину недійсним, повинен довести, що учасники правочину не мали наміру створити правові наслідки на момент вчинення правочину, тобто тягар доказування фіктивності правочину покладається на позивача.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається недійсним лише судом.

Правочини за цієї підстави потребують визнання їх недійсності рішенням суду. Рішень суду про визнання правочину, укладеного між ТОВ «Укрпромелектромонтаж» та ТОВ «Донстройтранс», з підстави його фіктивності, відповідачем до суду не надано.

Висновок ДПІ про нікчемність правочину з підстав, зазначених у ст. 228 ЦК України не є вірним, так як податковий орган не встановив і не довів належним чином, які саме дії позивача були спрямовані на порушення публічного порядку та моральних засад суспільства і не наведено жодного доказу спрямованості умислу позивача до порушення публічного порядку в будь-якій формі, зазначеній у вказаній статті.

Жодним Законом не передбачено право органу державної податкової служби визнавати нікчемними дані, зазначені платником податку у податкових деклараціях. Пунктом 11 ч. 1 ст. 10 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" встановлено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними.

За таких обставин, суд не погоджується з твердженнями відповідача, викладеними у акті перевірки відносно нікчемності спірного правочину, укладеного між ТОВ «Укрпромелектромонтаж» та ТОВ «Донстройтранс», оскільки в силу статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або, якщо він не визнаний судом недійсним.

Будь-яких рішень суду, щодо визнання недійним цього правочину, відповідачем не надано та до матеріалів справи долучено не було.

Також, судом не приймаються до уваги доводи податкового органу про нікчемність укладеної між позивачем та ТОВ «Донстройтранс» угоди з підстав наявності кримінальної справи, порушеної стосовно ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та інших осіб за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.28, ч.2 ст.205, ч.5 ст.27, ч.3 ст.212 КК України, оскільки при кваліфікації правочину за статтею 228 Цивільного кодексу України має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін, тоді як доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі. Вироку у вказаній відповідачем кримінальній справі матеріали справи не містять.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до ст. 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Згідно з ч. 2 цієї ж статті правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Відповідно до ст. 205 Кримінального кодексу України фіктивне підприємництво, тобто створення або придбання суб'єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб) з метою прикриття незаконної діяльності або здійснення видів діяльності, щодо яких є заборона. Отже, факт фіктивного підприємництва встановлюється в порядку кримінального судочинства.

Статтею 62 Конституції України встановлено, що особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду. Обов'язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, є вирок суду в кримінальній справі або постанова суду у справі про адміністративний проступок, які набрали законної сили.

Податковим органом вироку суду в кримінальній справі щодо фіктивного підприємництва ТОВ «Донстройтранс» та жодних доказів того, що ТОВ «Укрпромелектромонтаж» та/або ТОВ «Донстройтранс» під час виконання договору субпідряду завідомо (з прямим або непрямим умислом) діяли всупереч інтересам держави і суспільства суду не надано.

При цьому, суд відхиляє посилання відповідача на покази директора ТОВ «Донстройтранс» ОСОБА_3 про нездійснення ним керівництва ТОВ «Донстройтранс» та не укладання угод, а також на відсутність контрагента позивача за місцезнаходженням, оскільки з Витягу з ЄДРПОУ Серії АВ № 555914 (а.с.183) вбачається, що вказана особа на момент укладання спірного договору субпідряду була засновником, керівником та підписантом ТОВ «Донстройтранс». Відомості про відсутність юридичної особи за адресою її реєстрації, відомості щодо особи керівника та засновників підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру і лише за цієї умови такі відомості можуть бути використані у спорі відповідно до ч. 3 ст.18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців".

Отже, ДПІ не надала суду належних доказів того, що на момент проведення позивачем спірної господарської операції ТОВ «Донстройтранс» було фіктивним підприємством, вчиняло порушення в сфері оподаткування, документувало безтоварні операції з метою формування фіктивного податкового кредиту для інших суб'єктів господарювання, та укладало нікчемні правочини, які завідомо порушують публічний порядок та суперечать інтересам держави і суспільства.

Враховуючи наведене вище, суд вважає висновки податкового органу про нікчемність договору субпідряду від 20.06.2010 №01/06/10 необґрунтованими, такими, що мають характер припущень, а відтак, не можуть бути покладені в основу податкового повідомлення - рішення.

Щодо тверджень відповідача про безпідставне включення позивачем до валових витрат, що враховуються при визначенні бази оподаткування з податку на прибуток та податкового кредиту з ПДВ, витрат, понесених за договором субпідряду від 20.06.2010 №01/06/10, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» від 28.12.1994 № 334/94-ВР (надалі Закон України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР) валові витрати виробництва та обігу - це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно підпункту 5.2.1 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, з врахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.7 цієї статті.

Відповідно до підпункту 5.3.9 пункту 5.3 статті 5 Закону України від 28.12.1994 року № 334/94-ВР не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4. статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу).

Пункт 7.5 зазначеного Закону визнає датою виникнення права платника податку на податковий кредит дату здійснення першої з таких подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

У підпункті 7.4.5 вищезгаданого Закону України зазначається, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Вищенаведені норми права передбачають, що такі складові податкових зобов'язань з податку на прибуток та податку на додану вартість, як валові витрати та податковий кредит, формуються платником податків на підставі відповідних первинних документів, що складаються під час здійснення господарських операцій по придбанню товарів (робіт, послуг).

У відповідності до статті 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо), які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Статтею 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» встановлені вимоги до первинних документів. Згідно з даною нормою, підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Судом досліджено первинні документи позивача та встановлено факт реальності здійснення господарських операцій, які були вчинені на виконання укладеного між ТОВ «Укрпромелектромонтаж» та ТОВ «Донстройтранс» правочину; встановлено правильність нарахування валових витрат та податкового кредиту з ПДВ на підставі даних господарських операцій, що підтверджується відповідними первинними документами: договором з додатками, податковими накладними, актами виконаних робіт, довідками про вартість виконаних підрядних робіт, рахунками, виписками з банку про списання коштів з рахунків підприємства, актами прийому-передачі векселів тощо.

Разом з тим, судом встановлено, що в акті перевірки не зазначено про наявні дефекти первинних документів обліку, які б не дозволяли або перешкоджали їх відображенню в бухгалтерському або податковому обліку позивача. Отже, ДПІ у Пролетарському районі м. Донецька не ставилось під сумнів наявність та правильність оформлення первинної документації по взаємовідносинам позивача з ТОВ «Донстройтранс».

Посилання ДПІ на наявність ознак анонімної структури у діяльності ТОВ «Донстройтранс» у даному разі не можуть розглядатися як доказ безтоварності розглядуваної операції, позаяк стосуються правопорушень, допущених цим контрагентом, тобто третьою особою, а відтак не можуть розглядатися як свідчення недобросовісності позивача.

Твердження податкової інспекції про відсутність у названого постачальника об'єктивної можливості для виконання субпідрядних робіт в силу відсутності основних засобів та робочого персоналу суд відхиляє, адже податкове законодавство не ставить право платника на податковий кредит та віднесення сум до валових витрат в залежність від того, за рахунок яких ресурсів (власних або залучених) здійснюється поставка робіт постачальником. До того ж, податкова інспекція не довела неможливості виконання спірним постачальником розглядуваних субпідрядних робіт наявними у нього силами та засобами.

При цьому слід зазначити, що недобросовісність платника має бути встановлена безумовними та однозначно розтлумаченими доказами, однак такі докази на порушення вимог частин першої, другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України податковим органом не представлено, реальність виконання господарських операцій, на підставі яких позивачем сформовано податковий кредит, не спростовано.

Згідно із частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Відповідно до частини 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Докази, що надаються суду, відповідно до положень ст. 70 КАС України мають відповідати вимогам, щодо належності та допустимості доказів.

Інформація щодо порушення кримінальної справи відносно контрагента позивача, жодним чином не може мати силу доказів по справі, оскільки вирок по вказаній кримінальній справі не постановлено, само по собі звинувачення у фіктивності реєстрації контрагента не може бути безпосереднім свідченням одержання позивачем необґрунтованої податкової вигоди без підтвердження факту відсутності реального здійснення господарських операцій. Доказів того, що позивач знав або повинен був знати, що в майбутньому (оскільки правовідносини відбувались в 2010 році) у його контрагента виникнуть проблеми з податковою дисципліною, податковим органом до суду не представлено, також не було доведено узгодженості дій позивача з його контрагентом, спрямованих виключно на штучне створення умов для виникнення податкового кредиту.

Таким чином, суд вважає, що відповідачем не доведено факт наявності порушень позивачем податкового законодавства, а тому оскаржувані податкові повідомлення-рішення є необґрунтованими, такими, що спростовуються матеріалами справи, а отже підлягають скасуванню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд керується вимогами частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якими, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України. Виходячи з цього, сплачений позивачем судовий збір у розмірі 1098,91 грн. підлягає компенсації з Державного бюджету України.

Керуючись положеннями Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та Закону України «Про податок на додану вартість», Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», ст. ст. 2, 7-12, 86, 94, 159-163,185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" до Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про скасування податкових повідомлень-рішень від 26.04.2013 року № 0000102200 та № 0000112200 - задовольнити повністю.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.04.2013 року № 0000112200, прийняте Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" грошового зобов'язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) у загальній сумі 48885,00грн., з яких: 39108,00 грн. - за основним платежем та 9777,00 грн. за штрафними санкціями.

Скасувати податкове повідомлення - рішення від 26.04.2013 року № 0000102200, прийняте Державною податковою інспекцією у Пролетарському районі міста Донецька Головного управління Міндоходів у Донецькій області про збільшення товариству з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств у загальній сумі 61106,00 грн., з яких: 48885,00 грн. - за основним платежем та 12221,00 грн. за штрафними санкціями.

Стягнути з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Укрпромелектромонтаж" (код ЄДРПОУ 32270549) судовий збір у розмірі 1098 (одна тисяча дв'яносто вісім) грн.,91(дев'яносто одна) коп.,сплачений при зверненні до суду з позовом за квитанцією № 3692/з18 від 20.08.2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Постанова складена та підписана у нарадчій кімнаті, її вступну та резолютивну частини проголошено у судовому засіданні 12 листопада 2013 року, в присутності представників сторін. Повний текст постанови виготовлений 18 листопада 2013 року.

Суддя Спасова Н.В.