Ухвала

від 26.11.2013 по справі 904/7670/13

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

26.11.2013 Справа № 904/7670/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого Виноградник О.М. ( доповідач)

суддів: Джихур О.В., Лисенко О.М.

при секретарі: Ревковій Г.О.

Представники сторін :

ліквідатора - Пеня О.О., дов. № б/н від 17.09.2013р., представник;

інші учасники судового процесу в судове засідання не з`явились; про час та місце судового засідання повідомлені належним чином (а.с.120-121);

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області

на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року по справі № 904/7670/13

за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ДНІПРО», м.Дніпропетровськ

до боржника товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ДНІПРО», м.Дніпропетровськ

про визнання банкрутом (за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»)

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року у справі № 904/7670/13 (суддя Калиниченко Л.М.) за заявою голови ліквідаційної комісії товариства з обмеженою відповідальністю «ФІН ДНІПРО», м.Дніпропетровськ про визнання останнього банкрутом було долучено до матеріалів справи документи: копія свідоцтва за в„– 814 від 17.04.2013р. та копія договору добровільного страхування відповідальності перед третіми особами арбітражного керуючого № 15-000556-69 від 20.02.2013р.; визнано ТОВ «ФІН ДНІПРО» (код ЄДРПОУ 38298727) банкрутом; відкрито ліквідаційну процедуру у справі строком на 4 місяці, до 15.02.2014р.; ліквідатором ТОВ «ФІН ДНІПРО» призначено голову ліквідаційної комісії Щоголєва Максима Ігоровича; зобов`язано ліквідатора вчинити певні дії; визначено дати подання доказів про публікацію оголошення про визнання боржника банкрутом та подання до суду звіту та ліквідаційного балансу; відповідно до частин 1, 2 ст.38 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» роз`яснено всі обставини щодо визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі (а.с.94-99).

Вищевказану постанову господарського суду мотивовано в якості норм права ст.ст.37, 38, 40, 95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Не погодившись з вищевказаною постановою, її оскаржила в апеляційному порядку - Державна податкова інспекція у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області, посилаючись на порушення господарським судом при її прийнятті норм матеріального та процесуального права, на неповне з`ясування обставин, що мають значення для правильного вирішення спору, просить скасувати постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 року, зокрема, з наступних підстав:

- господарським судом не було досліджено всіх обставин справи, оскільки відповідно до Бази даних автоматизованого співставлення податкових зобов`язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів встановлено у боржника розбіжності по формуванню податкових зобов`язань з ПДВ, що свідчить про мінімізацію товариством податкових зобов`язань та вказує на ознаки здійснення фіктивної господарської діяльності, тому банкрутство боржника може мати фіктивний характер;

- крім того, судом не враховано, що незаконне визнання боржника банкрутом унеможливлює доведення податковим органом обставин фіктивного підприємництва, оскільки ліквідація банкрута є підставою для припинення будь-якого позовного провадження щодо юридичної особи банкрута в судах загальної юрисдикції та спеціалізованих судах;

- також господарський суд не звернув уваги на той факт, що боржником не були надіслані документи згідно переліку п.11.1.1, зокрема форма № 8-ОПП, а також недотримані вимоги п.8 ст.111 ЦК України щодо направлення до органів ДПІ проміжного ліквідаційного балансу.

Представник скаржника в судове засідання 26.11.2013р. не з`явився, правом участі в судовому засіданні, передбаченому ст.22 ГПК України не скористався, про час та місце судового засідання сповіщений належним чином (поштове повідомлення про отримання ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду долучено до справи - а.с.120), вимоги ухвали Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. скаржником не виконано.

Ліквідатор у відзиві на апеляційну скаргу посилається на відповідність оскаржуваної постанови господарського суду матеріалам та обставинам справи, вимогам закону, просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, зокрема, посилаючись на те, що податковою інспекцією всупереч вимог п.п.79.1, 79.2 ст.79 Податкового кодексу України не було здійснено жодних дій для проведення позапланової перевірки підприємства-банкрута. Також ліквідатор зауважив, що визнання боржника банкрутом надає лише право податковому органу провести позапланову перевірку підприємства, а не зобов"язує суд забезпечити проведення такої перевірки під час провадження у справі про банкрутство. Крім того, ліквідатор вказав на те, що інформація зазначена в апеляційній скарзі щодо ненаправлення до органів ДПІ проміжного ліквідаційного балансу не відповідає дійсності, оскільки зазначений проміжний ліквідаційний баланс був надісланий до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська 27.09.2013р., про що свідчать докази, які містяться в матеріалах справи.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. по цій справі було прийнято апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Бабушкінськомуц районі м.Дніпропетровська до розгляду, відновлено строк подачі апеляційної скарги (а.с.111), розгляд апеляційної скарги призначено на 26.11.2013р., від скаржника було витребувано докази наявності (відсутності) кредиторських вимог до боржника (розрахунки, акти перевірки, податкові повідомлення-рішення тощо), а також документи на обґрунтування доводів апеляційної скарги, зокрема, щодо порушених прав та інтересів (ч.1 ст.91 ГПК України). Зазначену ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 06.11.2013р. було отримано скаржником, що підтверджується поштовим повідомленням від 12.11.2013р. про отримання (оригінал долучено до справи - а.с.120).

Державною податковою інспекцією у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська вимоги суду апеляційної інстанції виконано не було, податкові повідомлення-рішення, докази наявності кредиторських вимог до боржника не надано, відсутні. Отже, докази наявності податкового боргу у боржника, кредиторських вимог до останнього відсутні в матеріалах справи, не надано скаржником. Також на обґрунтування факту порушення прав та обов`язків ДПІ в розумінні ст.91 ГПК України скаржником не надано жодного доказу відповідно до ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів апеляційної скарги щодо незаконного введення ліквідаційної процедури по відношенню до боржника та визнання банкрутом останнього.

Крім цього, і в апеляційній скарзі ДПІ у Бабушкніському районі м.Дніпропетровська не зазначає про те, що має будь-які кредиторські вимоги до боржника та в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» направила відповідну заяву з такими вимогами ліквідатору, таких доказів матеріали справи не містять.

Відповідно до п.5.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 (в редакції постанови Пленуму ВГСУ від 26.12.2011р. № 12, від 23.03.2012р. № 3, від 17.10.2012р. № 10) при розгляді апеляційним господарським судом апеляційної скарги особи, яка не брала участі в розгляді справи в суді першої інстанції, але вважає що господарським судом вирішено питання про її права та обов`язки, апеляційний господарський суд прийняв апеляційну скаргу до провадження (за відсутності інших підстав її повернення згідно з Господарським процесуальним кодексом України), повинен з`ясувати наявність правового зв`язку між скаржником і сторонами у справі.

Згідно з ч.2 ст.4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Статтями 32, 33, 34 ГПК України передбачений обов`язок сторін (учасників процесу) довести належними доказами обставини, на які вони посилаються.

Таким чином, ні в додатку до апеляційної скарги, ні в ході розгляду справи в суді апеляційної інстанції скаржником не було надано жодного доказу в розумінні ст.ст.32, 33, 36 ГПК України на підтвердження доводів про те, що оскаржуваною постановою господарського суду вирішено питання про його права та обов`язки (ч.1 ст.91 ГПК України).

Приймаючи апеляційну скаргу ДПІ до провадження, відновляючи строк подачі апеляційної скарги, незалежно від того, що скаржник набув чи ні статусу учасника провадження або сторони у справі, як кредитор боржника, а не відмовляючи в прийнятті апеляційної скарги, колегія суддів виходила із наступних положень чинного законодавства України.

Згідно ч.1 ст.4 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Статтею 129 Конституції України встановлені основні засади судочинства, до яких віднесено забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, а основним завданням суду апеляційної інстанції є забезпечення права на апеляційне оскарження згідно з законом.

Частиною 1 ст.91 ГПК України передбачено,що право апеляційного оскарження мають не лише сторони у справі, а й особи, які не брали участь у справі, якщо господарський суд вирішив питання про їх права та обов'язки (в ред. ЗУ № 2453-VI від 07.07.2010р.).

Частиною 1 ст.210 ГК України передбачено, що правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників користуються також визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів). Тобто, колегія суддів виходила з того, що органи ДПІ є потенційними кредиторами боржника в процедурі банкрутства згідно з вимогами закону.

Відтак, колегія суддів вважає, що в процедурі банкрутства боржника боржника, який ліквідується власником, в порядку ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" постанова про визнання боржника банкрутом, ухвала господарського суду про затвердження звіту та ліквідаційного балансу банкрута, ліквідацію останнього стосується обов'язку органів Державної податкової інспекції на встановлення податкових зобов'язань перед бюджетом у такого платника податків, шляхом проведення перевірок,права заявити грошові вимоги до банкрута згідно з ч.3 ст.95 ЗУ "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Відповідно до статті 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" органам податкової служби державою делеговано повноваження контролю та справляння податків з суб'єктів підприємницької діяльності. Відкриття ліквідаційної процедури відповідно до статей 37, 38, 95 Закону має наслідком завершення підприємницької діяльності боржника, що, відповідно, зупиняє виникнення нових податкових зобов'язань, оскільки підприємницьку діяльність банкрут повинен завершити в ліквідаційній процедурі завершенням технологічного циклу.

Виходячи із вищенаведеного аналізу норм права судовою колегією було прийнято до провадження апеляційну скаргу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська, про що було винесено ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду 06.11.2013р.

Натомість, 27.02.2013р. по справам № 38/5005/9234/2012 та № 34/5005/8214/2012, 03.04.2013р. по справі № 29/5005/10154/2012, 17.04.2013р. по справі № 24/5005/9590/2012, 24.04.2013р. по справі № 29/5005/10833/2012, 10.07.2013р. по справі № 916/832/13, 17.10.2013р. по справі № 904/1292/13-г, 31.10.2013р. по справі № 5011-46/12006-2012 по аналогічній категорії спорів за апеляційними скаргами органів ДПІ на судові акти господарського суду про визнання боржника банкрутом, які не підтвердили в ході судового розгляду справи судами обох інстанцій наявність своїх грошових вимог до боржників, такі вимоги були відсутні, а, отже, відповідно органи ДПІ не набули а ні статусу сторони у справі, а ні учасника судового процесу та не надали доказів порушення прав ДПІ, судовою колегією Вищого господарського суду України були скасовані судові акти суду апеляційної інстанції та припинені апеляційні провадження за апеляційними скаргами органів ДПІ, як порушені необґрунтовано, зокрема, з порушенням вимог ст.ст.91, 106 ГПК України. Зазначені обставини неодноразових скасувань судом касаційної інстанції постанов апеляційного господарського суду свідчать про формування усталеної єдиної судової практики по цій категорії справ.

Отже, провадження у даній справі порушене на підставі ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», відповідно до частини 1 якої, якщо вартості майна боржника - юридичної особи, щодо якого прийнято рішення про ліквідацію, недостатньо для задоволення вимог кредиторів, така юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому цим Законом. У разі виявлення зазначених обставин ліквідатор (ліквідаційна комісія) зобов`язаний звернутися до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство такої юридичної особи.

За результатами розгляду заяви про порушення справи про банкрутство юридичної особи, майна якої недостатньо для задоволення вимог кредиторів, господарський суд визнає боржника, який ліквідується, банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру, призначає ліквідатора в порядку, встановленому цим Законом для призначення розпорядника майна. Обов'язки ліквідатора можуть бути покладені на голову ліквідаційної комісії (ліквідатора) незалежно від наявності у нього статусу арбітражного керуючого (ч.2 ст.95 Закону).

Обов`язковою умовою для звернення до господарського суду із заявою про порушення справи про банкрутство є дотримання боржником порядку ліквідації юридичної особи відповідно до законодавства України, зокрема, вимог ст.ст.105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст.60 Господарського кодексу України щодо порядку добровільної ліквідації.

Як вбачається з матеріалів справи, 22.05.2013р . єдиним учасником ТОВ «ФІН ДНІПРО» ОСОБА_1 прийнято рішення про припинення даної юридичної особи шляхом ліквідації; функції ліквідаційної комісії покладено на ОСОБА_1 (а.с.32).

17.09.2013р . протоколом загальних зборів ТОВ «ФІН ДНІПРО» № 17-09 було змінено голову ліквідаційної комісії на Щоголєва Максама Ігоровича (а.с.33).

27.05.2013р . в засобі масової інформації - «Бюлетені державної реєстрації» № 249 (14) було надруковане повідомлення про припинення даної юридичної особи (а.с.47). Також 28.05.2013р. зазначена інформація була надрукована в засобі масової інформації - газеті «Дніпро вечірній» № 66 (12682) (а.с.46).

До Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців 23.05.2013р . внесено відомості про те, що ТОВ «ФІН ДНІПРО» перебуває в стані припинення, що підтверджується витягом з ЄДР станом на 23.05.2013р., на 17.09.2013р. (а.с.42-45).

22.05.2013р . ліквідатором до ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська було надіслано заяву форми 8-ОПП, повідомлення про припинення юридичної особи, що підтверджується поштовим чеком та описом вкладення в цінний лист (а.с.48-49, 52-53), а листами від 22.07.2013р. боржником була надіслана інформація щодо припинення юридичної особи Управлінню Пенсійного фонду України в Індустріальному районі м.Дніпропетровська, Центру зайнятості України в Бабушкінському районі м.Дніпропетровська та іншим позабюджетним фондам за місцем реєстрації боржника (а.с.54-68), що підтверджується відповідними поштовими повідомленнями про вручення та касовими чеками від 05.08.2013р..

На виконання вимог частини восьмої статті 111 Цивільного кодексу України, за результатами розгляду пред'явлених кредиторських вимог до боржника, проведеної інвентаризації активів і зобов'язань, складено проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «ФІН ДНІПРО» станом на 27.09.2013р. (а.с.39-41).

Згідно цього балансу кредиторська заборгованість становить 154 560,00 грн.; дебіторська заборгованість - 0 грн.; виробничих запасів, інших оборотних активів - 10 251,61 грн.

27.09.2013р . рішенням власника затверджено зазначений проміжний ліквідаційний баланс ТОВ «ФІН ДНІПРО» (а.с.80).

27.09.2013р . на адресу ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська був надісланий баланс підприємства ТОВ «ФІН ДНІПРО», що підтверджується поштовим касовим чеком та описом вкладення в цінний лист (а.с.50-51).

Тобто, з травня 2013р. (повідомлення ДПІ про припинення юридичної особи) до 15.10.2013р. (дата винесення оскаржуваної постанови господарського суду) скаржником не було здійснено жодних дій щодо проведення позапланової перевірки та пред`явлення ліквідатору кредиторських вимог в разі їх наявності відповідно до ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», доказів протилежного скаржником не надано, відсутні в матеріалах справи.

Отже, враховуючи вищевикладене, а також те, що матеріалами справи не підтверджено факт набуття скаржником а ні статусу кредитора у справі, а ні учасника судового процесу та скаржником не надано доказів факту порушення його прав та обов`язків, колегія суддів зазначає, що визначені законом органи справляння податків, зборів (обов'язкових платежів) користуються правами кредиторів щодо неплатоспроможних боржників. Ця норма міститься в ст. 210 Господарського кодексу України (в редакції на момент винесення оскаржуваного судового рішення). Однак, вказана норма не встановлює автоматичного визнання цих органів кредиторами у всіх справах про банкрутство. Статус кредитора щодо неплатоспроможного боржника набувається, у тому числі і цими органами, через вказані вище певні процедури, які визначені спеціальною нормою законодавства - Законом про банкрутство; а в межах справи, порушеної за ознаками ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» шляхом направлення заяви в порядку ч.3 ст.95 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Оскільки матеріалами справи не підтверджена наявність грошових вимог ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська до боржника, то правові підстави подальшого апеляційного провадження відсутні.

За таких обставин апеляційна інстанція вважає, що апеляційне провадження слід припинити з посиланням на п.1 ч.1 ст.80 ГПК України та абз.1, 2 п.5 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011р. № 7 «Про деякі питання практики застосування розділу ХІІ ГПК України» (в редакції змін та доповнень постанов Вищого господарського суду України від 26.12.2011р., 23.03.2012р., 17.10.2012р., 16.01.2013р., 29.05.2013р. №№ 12, 3, 10, 3, 9 (відповідно)).

Керуючись ст.ст. 80, 86, 91, 99, 106 ГПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області на постанову господарського суду Дніпропетровської області від 15.10.2013 р. по справі № 904/7670/13 - припинити.

Матеріали справи повернути до господарського суду Дніпропетровської області.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого господарського суду України через Дніпропетровський апеляційний господарський суд протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя О.М. Виноградник

Суддя О.В.Джихур

Суддя О.М.Лисенко