Ухвала

від 21.11.2013 по справі 18/29/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

====================================================================УХВАЛА

21 листопада 2013 року Справа № 18/29/10

м. Миколаїв

Кредитор: Публічне акціонерне товариство «Дочірній банк Сбербанку Росії» (адреса 1) 01034, м. Київ, вул. Володимирська, 46, адреса 2) м. Миколаїв, пр-т Леніна, 171/2).

Банкрут: Товариство з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія» (54001, м. Миколаїв, вул. Потьомкінська, 81/83, код ЄДРПОУ 25211643).

Ліквідатор : Белашов Костянтин Вадимович (25031, м. Кіровоград, вул. Волкова, 26, корп. 1, кв. 65).

Суддя Давченко Т.М.

при секретарі Пейчеву Є.С.

за участю представників:

від кредитора: представник не з'явився;

від банкрута: Белашов К.В. - ліквідатор.

Суть спору : про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія».

21.11.2013р. ліквідатор Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія» Белашов К.В. звернувся до суду із письмовим клопотанням про витребування доказів у порядку ст. 38 ГПК України від банківських установ. Клопотання ліквідатора мотивоване необхідністю формування ліквідаційної маси Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія».

У судовому засіданні ліквідатор підтримав зазначене клопотання та пояснив, що самостійно отримати відомості щодо залишків коштів на рахунках банкрута йому не вдалося.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши ліквідатора, суд задовольняє заявлене ліквідатором клопотання з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» визначено, що з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури відомості про фінансове становище банкрута перестають бути конфіденційними чи становити комерційну таємницю, припиняються повноваження органів управління банкрута щодо управління банкрутом та розпорядження його майном, якщо цього не було зроблено раніше, керівник банкрута звільняється з роботи у зв'язку з банкрутством підприємства, про що робиться запис у його трудовій книжці, а також припиняються повноваження власника (власників) майна банкрута, якщо цього не було зроблено раніше.

Стаття 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції від 30.06.1999р.) визначає повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, в тому числі передбачає, що ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження: приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з законодавством; аналізує фінансове становище банкрута; виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута; очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу; пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської заборгованості банкруту; вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб; реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом; та ін.

Відповідно до частини першої статті 26 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» всі види майнових активів (майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.

Відповідно до вимог п. 7 ст. 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції від 30.06.1999р. ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

За повідомленнями Державної податкової інспекції м. Черкаси №17026/23-01-11-0210 від 13.11.2013р., Державної податкової інспекції у Центральному районі м. Миколаєва Головного управління Міндоходів у Миколаївській області №49/Б/18-02-341 від 05.07.201Зр., за Товариством з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія» рахуються відкритими наступні розрахункові рахунки:

-26008301303 (українська гривня) відкритий 28.05.2001р. в філії Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО банку 354507);

-26042301303 (українська гривня) відкритий 05.06.2000р. в філії Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО банку 354507);

-260064247 (українська гривня) відкритий 16.03.2001р. в МОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 326182);

-26006041589301 (українська гривня) відкритий 19.08.2006р. в ПАТ «УККРСИББАНК» (МФО банку 351005).

В ході ліквідаційної процедури ліквідатор звертався до банківських установ з метою отримання інформації про залишок коштів на вказаних рахунках, однак, філія Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» та ПАТ «УККРСИББАНК» відмовили ліквідатору у наданні зазначених відомостей, а МОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» повідомили, що рахунок ліквідатора про № 260064247 не належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія» (код ЄДРПОУ 25211643).

Частиною 4 статті 3 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що арбітражний керуючий має право запитувати і отримувати документи або їх копії від підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за їх згодою.

За таких обставин ліквідатор в межах здійснення своїх повноважень повинен з'ясувати наявність або відсутність залишку грошових коштів на розрахункових рахунках банкрута.

Пунктом 1 ст. 5 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» встановлено, що провадження у справах про банкрутство регулюється Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.

Пунктом 2.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України N 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» встановлено, що згідно з частиною другою статті 4-3 ГПК та статтею 33 ГПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Якщо подані сторонами та іншими учасниками судового процесу докази є недостатніми, господарський суд може за їх клопотанням чи за власною ініціативою витребувати в порядку підготовки справи до розгляду необхідні для цього письмові і речові докази, інші матеріали (пункти 3, 4, 6, 8 і 11 статті 65 ГПК), притому не лише від учасників судового процесу, а й від інших підприємств, установ, організацій, державних органів. Зі ст. 38 ГПК України вбачається, що у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання.

Відповідно до ч. 3 ст. 4-3 ГПК України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне клопотання ліквідатора задовольнити, зобов'язати вказані банківські установи надати суду та ліквідатору відомості щодо залишку коштів на розрахункових рахунках Товариства з обмеженою відповідальністю «Зернова торгівельна компанія».

Частиною 1 ст. 4-5 ГПК України передбачено, що процесуальні документи господарського суду (рішення, ухвали та постанови) підлягають обов'язковому виконанню на всій території України.

Керуючись ст. ст. 3 1 , 25, 26, 30 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 30.06.1999р., ч.1 п. 1 1 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» у редакції від 22.12.2011р., , ст. ст. 38, 86 ГПК України, господарський суд, -

УХВАЛИВ:

1. Клопотання ліквідатора Белашова К.В. про витребування доказів задовольнити.

2. Зобов'язати Миколаївську обласну дирекцію ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (54030, м. Миколаїв, вул. Артилерійська, 19-а) повідомити ліквідатора та суд про рух та залишок коштів на рахунку № 260064247 (українська гривня) відкритому 16.03.2001р. в МОД ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» (МФО 326182).

3. Зобов'язати філію - Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (18016, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 320) повідомити ліквідатора та суд про рух та залишок коштів на рахунках:

- № 26008301303 (українська гривня) відкритий 28.05.2001 року в філії Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО банку 354507);

- № 26042301303 (українська гривня) відкритий 05.06.2000 року в філії Черкаське обласне управління ПАТ «Державний ощадний банк України» (МФО банку 354507).

4. Зобов'язати ПАТ «Укрсиббанк» (61001, м. Харків, просп. Московський, 60) повідомити ліквідатора та суд про рух та залишок коштів на рахунку - №26006041589301 (українська гривня) відкритий 19.08.2006р. в ПАТ «УККРСИББАНК» (МФО банку 351005).

5. Дану ухвалу направити: кредитору, банкруту та ліквідатору - для відома, банківським установам - для виконання.

Суддя Т.М.Давченко