Постанова

від 20.12.2006 по справі а17/411-06

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ГОСПОДАРСЬКИЙ

СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ

ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ

УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

20.12.06р.

Справа № А17/411-06

За позовом

Верхньодніпровської об'єднаної державної податкової

інспекції Дніпропетровської області, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської

області

до -Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1, м. Верхньодніпровськ Дніпропетровської області

      - Приватного

підприємства “Софія і Ко”, м. Луганськ

про

визнання недійсною угоди від 27.10.2004р. та стягнення

10282 грн. 32 коп.

Суддя -  Стрелець Т. Г.

Секретар судового засідання -Хохлова Т. А.

Представники:

від позивача:

Шишлаков Б.П., начальник юридичного відділу, довіреність № 9404/10/10 від

27.07.06р.; 

від відповідача-1:

ОСОБА_1, посвідчення водія НОМЕР_1, підприємець;

від відповідача-2: представник

не з'явився.

Суть спору:

Верхньодніпровська об'єднана

державна податкова інспекція Дніпропетровської області (у подальшому -позивач)

звернулась з позовом до господарського суду Дніпропетровської області та

просить визнати недійсною усну угоду від 27.10.2004р., який був укладений між

Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1(у подальшому -відповідач-1) і Приватним

підприємством “Софія і Ко” (у подальшому -відповідач-2), стягнути з

відповідача-2 на користь відповідача-1 вартість товару, переданого за спірною

угодою, у сумі 10282,32 грн., з відповідача-1 в доход держави вартість товару,

отриманих за спірною угодою, у сумі 10282,32 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що

усна угода була укладена між відповідачами з метою, суперечною інтересам

держави та суспільства, і має бути визнана недійсною, оскільки при укладанні

угоди відповідач-2 діяв з метою, яка була спрямована на отримання надприбутків

за рахунок несплати податків. Зокрема, рішенням Артемівського районного суду м.

Луганська від 04.07.2003р. встановлено, що засновник відповідача-2 не мав

наміру здійснювати фінансово-господарську діяльність, зареєстрував юридичну

особу -відповідача-2 за винагороду. Установчі документи відповідача-2 були

визнані недійсними.

Відповідач-1 в судовому засіданні

проти позову заперечує, письмах пояснень не надав.

Відповідач-2 правом на надання

заперечень на позовну заяву не скористався, явку свого представника у судове

засідання не забезпечив.

Суд вважає можливим розглянути

справу за його відсутності, тому що позовна заява з доданими  до неї документами і ухвала суду направлялися

за юридичною адресою, яка значаться у Свідоцтві про державну реєстрацію

(перереєстрацію) суб'єкта підприємницької діяльності-фізичної особи. Відповідно

до ч. 1 ст. 93 ЦК України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем

її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.

В судовому засіданні 20.12.2006р.

були оголошені вступна та резолютивна частини постанови.

Дослідивши докази, подані

сторонами, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача-2,

господарський суд, -

в с т а н о в

и в :

27.10.2004р. між відповідачами була

укладена усна угода, відповідно до умов якої відповідач-1 придбав у

відповідача-2 насіння соняшника на загальну суму 10282,32 грн., в тому числі

ПДВ 1713,72 грн.

На виконання зазначеного договору

відповідачами були складені: податкова накладна №НОМЕР_2, в тому числі ПДВ

1713,72 грн., видаткова накладна №НОМЕР_3, в тому числі ПДВ 1713,72 грн.

Оплата відповідачем-1 на користь

відповідача-2 у повному обсязі вартості отриманого соняшника підтверджується

квитанцією до прибуткового касового ордеру № НОМЕР_4

Вказане підтверджується також

поясненнями відповідача-1 і книгою обліку придбання товарів (робіт, послуг)

відповідача-1, наданими у матеріали справи позивачем.

Рішенням Артемівського районного

суду м. Луганська від 04.07.2003р. (у подальшому -Рішення) були визнані

недійсними установчі документи відповідача-2 з дат здійснення державної

реєстрації, тобто з 22.01.2003р., також була визнана недійсною реєстрація

відповідача-2 у якості платника податку на додану вартість з 31.01.2003р.

Відповідно до Акту НОМЕР_5

свідоцтво відповідача-2 про реєстрацію платника податків на додану вартість

було анульовано.

Листом № НОМЕР_6. “Про надання

інформації” ДПІ в Артемівському районі м. Луганська повідомила, що відповідач-2

востаннє надавав податкову звітність за березень 2003р. (по ПДВ), за І квартал

2003р. (по комунальному податку, податку на прибуток підприємств).

Суд вважає за необхідне

задовольнити позовні вимоги з таких підстав.

У відповідності зі ст. 207 ГК

України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено

з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено

учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської

компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із

сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним

повністю або в частині.

Згідно зі ст. 208 ГК України якщо

господарське зобов'язання визнано недійсним як таке, що вчинено з метою, яка

завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то за наявності наміру в

обох сторін - у разі виконання зобов'язання обома сторонами - в доход держави

за рішенням суду стягується все одержане ними за зобов'язанням, а у разі

виконання зобов'язання однією стороною з другої сторони стягується в доход

держави все одержане нею, а також все належне з неї першій стороні на

відшкодування одержаного. У разі наявності наміру лише у однієї із сторін усе

одержане нею повинно бути повернено другій стороні, а одержане останньою або

належне їй на відшкодування виконаного стягується за рішенням суду в доход

держави.

В даному випадку відповідна мета

присутня в діях відповідача-2 і направлена на приховування від оподаткування

прибутків та доходів і, внаслідок цього, отримання надприбутків.

Вказане підтверджується тим, що на

час виконання спірної угоди від імені відповідача-2 діяли невідомі особи, а

також тим, що відповідач-2 не мав права виписувати податкову накладну №НОМЕР_2у

зв'язку з відсутністю у нього статусу платника ПДВ.

У відповідності з пп. 7.2.4 п. 7.2

ст. 7 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р.

№168/97-ВР право на нарахування податку та складання податкових накладних

надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку. 

Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС

України обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній

або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді

інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено

ці обставини.

Як вже було зазначено, Рішенням,

яке не було оскаржене і набрало законної сили, були визнані недійсними

установчі документи відповідача-2 і скасована його державна реєстрація у якості

платника ПДВ.

Докази, наявні в матеріалах справи,

а також наведене вище дозволяє погодитись з висновком позивача про те, що дії

осіб, які уклали угоду з боку відповідача-2, спрямовані  на приховування від оподаткування прибутків

та доходів, оскільки відповідач-2 не мав наміру сплачувати податкові зобов'язання

з ПДВ по зазначеній угоді. 

Відповідачем-2 здійснювалась фіктивна підприємницька діяльність. Такі

дії суперечать вимогам ст. 67 Конституції України.

Таким чином, за умови наявності в

діях відповідача-2 мети, завідомо суперечної інтересам держави та суспільства,

позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст. ст. 207, 208 ГК

України, ст.ст. 160, 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,

господарський суд, -

п о с т а н о

в и в :

Позов задовольнити повністю.

Визнати недійсною угоду від

27.10.2004р., укладену між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1і Приватним

підприємством “Софія і Ко”.

Стягнути з Приватного підприємства

„Софія і Ко ” (91038, м. Луганськ, Артемівський район, вул. Холмиста, буд. 38,

код ЄДРПОУ 32326287) на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1,

ідентифікаційний номер НОМЕР_7, ІНФОРМАЦІЯ_1) вартість товарів, переданих за

угодою від 27.10.2004р., у сумі 10282,32 грн.

Стягнути з Фізичної

особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_7,

ІНФОРМАЦІЯ_1) в доход держави вартість товарів та послуг, отриманих за угодою

від 27.10.2004р., у сумі 10282,32 грн.

Постанова набирає законної сили

після закінчення строку подання заяви на апеляційне оскарження або апеляційної

скарги.

Постанова може бути оскаржена в

порядку, передбаченому ст. 186 КАС України.

Суддя                                                                                                                   

Т. Г. Стрелець

25.12.2006р.