Рішення

від 21.11.2013 по справі 914/3979/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 р. Справа № 914/3979/13

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Білані О.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «Добробуд», м.Львів

до відповідача: Приватного підприємства «Журавель», с.Муроване Пустомитівського району Львівської області

про стягнення 75700,07 грн. боргу та виселення Приватного підприємства «Журавель» з приміщень, що знаходиться за адресою: вул.В.Великого, буд.3, м.Дубляни, Жовківського району Львівської області.

Представники сторін:

від позивача: Оприск Л.Є. - представник

від відповідача: не з'явився

Представнику позивача роз'яснено права та обов'язки, передбачені ст.ст. 20, 22 ГПК України.

Суть спору:

На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Відкритого акціонерного товариства «Добробуд», м.Львів до відповідача: Приватного підприємства «Журавель», с.Муроване Пустомитівського району Львівської області про стягнення 75700,07 грн. боргу та виселення Приватного підприємства «Журавель» з приміщень, що знаходяться за адресою: вул.В.Великого, буд.3, м.Дубляни, Жовківського району Львівської області.

Ухвалою господарського суду від 23.10.2013р. порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 05.11.2013р.

Ухвалою суду від 05.11.2013р. розгляд справи відкладено на 21.11.2013р. у зв'язку із задоволенням клопотання відповідача про відкладення розгляду справи від 05.11.2013р. (вх.№46562/13).

Позивачем явку представника в судове засідання, яке відбулось 21.11.2013р. забезпечено, позовні вимоги підтримано.

Відповідачем явку представника в судове засідання, яке відбулось 21.11.2013р. не забезпечено.

Представником відповідача подано клопотання від 21.11.2013р. (вх..№49272/13) про зупинення провадження у справі №914/3979/13 до вирішення по суті Жовківським районним судом Львівської області цивільної справи № 444/3496/13-ц за позовом Завальницької Н.Б. до ВАТ «Добробуд», ПП «Журавель» та Прийми В.М. про визнання недійсним договору оренди приміщень, укладеного 30.08.2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Добробуд» та Приватним підприємством «Журавель». Представник відповідача у поданому ним клопотанні зазначає, що ухвалою Жовківського районного суду Львівської області від 18.11.2013р. відкрито провадження у справі № 444/3496/13-ц. Посилаючись на вищезазначені обставини, представник відповідача просить суд зупинити провадження у справі.

Представником позивача проти зупинення провадження у справі заперечено, з посиланням на зловживання відповідачем своїми процесуальними правами та ухиленням у зв'язку з цим від виконання зобов'язань по оплаті орендної плати та звільнення приміщень.

Розглянувши клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, заслухавши представника позивача, суд дійшов висновку про відсутність підстав для його задоволення з огляду на наступне.

Підставою позовних вимог у даній справі є стягнення заборгованості по орендній платі згідно укладеного між сторонами договору оренди приміщень від 30.08.2010 р. та звільнення орендованого майна у зв'язку з припиненням договору найму.

Порушення провадження у даній справі (23.10.2013р.) передувало порушенню провадження у справі №444/3496/13-ц (18.11.2013р.).

Відповідно до ч. 1 ст. 79 ГПК України господарський суд зупиняє провадження у справі в разі неможливості розгляду даної справи до вирішення пов'язаної з нею іншої справи, що розглядається іншим судом, а також у разі звернення господарського суду із судовим дорученням про надання правової допомоги до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави.

Відповідно до п.1.ч.1 ст. 83 ГПК України господарський суд, приймаючи рішення, має право визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству.

Як зазначено у абзаці третьому підпункту 3.16 пункту 3 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 із змінами та доповненнями «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», під неможливістю розгляду даної справи слід розуміти неможливість для даного господарського суду самостійно встановити обставини, які встановлюються іншим судом в іншій справі, - у зв'язку з непідвідомчістю або непідсудністю іншої справи даному господарському суду, одночасністю розгляду двох пов'язаних між собою справ різними судами або з інших причин.

З врахуванням приписів наведених правових норм, при розгляді даної справи господарський суд зобов'язаний перевірити законність договору, на підставі якого позивач просить стягнути заборгованість, та у випадку якщо суд дійде висновку про невідповідність договору нормам права, він має право визнати його недійсним.

Враховуючи вищевикладене та беручи до уваги, що відповідачем не наведено доводів в обґрунтування неможливості вирішення спору по справі №914/3979/13 до розгляду Жовківським районним судом Львівської області цивільної справи №444/3496/13-ц і не визначено, які саме факти, встановлені в межах останньої, можуть істотно вплинути на вирішення розглядуваної справи, то суд в задоволенні клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі №914/3979/13 відмовляє.

Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.

Судом встановлено:

30 серпня 2010 року між Відкритим акціонерним товариством «Добробуд» (орендодавець) та Приватним підприємством «Журавель» (орендар) укладено договір оренди приміщень відповідно до п. 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає виробничі та складські приміщення загальною площею 211,55 мІ. Приміщення, які передаються в оренду відповідно до умов цього договору розташовані за адресою: вул. В.Великого, буд. 3, м. Дубляни, Жовківського району, Львівськї області.

Судом встановлено, що даний договір відповідає всім вимогам з якими пов'язується його дійсність.

На виконання умов договору орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове оплатне користування об'єкт оренди, про що свідчить наявний в матеріалах справи підписаний та скріплений печатками сторін акт прийому-передачі приміщень та земельної ділянки від 30.08.2010 року.

Відповідно до п.п. 3.1, 3.3, 8.1 договору, загальний розмір щомісячної орендної плати виробничих приміщень становить 6000,00 грн. Щомісячна орендна плата за користування приміщеннями підлягає сплаті орендарем до 5 числа місяця, який слідує за звітним. Договір вважається укладеним з моменту підписання повноваженими представниками сторін тексту договору і діє до 30 листопада 2010 року з можливістю подальшого продовження його терміну.

Судом встановлено, що даний договір сторонами поновлювався на підставі ст.764 Цивільного кодексу України неодноразово строком на 3 місяці, та відповідно строк договору закінчився 30 серпня 2013 року.

Листом від 12 вересня 2013 року позивач повідомив відповідача про відмову від продовження договору оренди, та звернувся з вимогою про сплату заборгованості у сумі 75700,07 грн. та вимогою про звільнення орендованого приміщення.

Відповідно до п.5.1. договору протягом 5 днів після закінчення терміну оренди, визначеного цим договором, орендар повертає орендодавцю орендовані приміщення та земельну ділянку про що сторони підписують акт приймання-передачі.

Доказів повернення відповідачем виробничих та складських приміщень загальною площею 211,55 мІ, розташованих за адресою: вул. В.Великого, буд. 3, м. Дубляни Жовківського району Львівської області, які є предметом договору оренди, суду не надано.

Крім того, належними та допустимими доказами відповідачем не доведено сплату позивачу заборгованість у сумі 75700,07 грн. за користування наведеними вище складськими та виробничими приміщеннями.

При прийнятті рішення суд виходить з наступного:

У відповідності до вимог ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (стаття 11 Цивільного кодексу України).

Таким чином, підстави виникнення зобов'язань (цивільних прав та обов'язків) встановлені статтею 11 Цивільного кодексу України, зокрема вони виникають з договорів, тобто носять диспозитивний характер. Це полягає у обов'язку сторін договору виконувати взяті на себе зобов'язання, визначені умовами договору.

Відповідно до частини 1 статті 283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення передбачено частиною першою статті 193 Господарського кодексу України: суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Одним із основних обов'язків орендаря у зобов'язанні з оренди майна є своєчасне та у повному обсязі внесення орендної плати. Такий же обов'язок визначається статтею 286 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до інформаційного листа Вищого господарського суду України від 13.07.2012р. № 01-06/908/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 N 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" істотне порушення орендарем (наймачем) такої умови договору оренди, як внесення орендної плати є достатньою правовою підставою для дострокового розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю (наймодавцю).

В силу положень статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Таким чином, оскільки відповідач порушив узяті на себе зобов'язання зі своєчасної оплати орендної плати, вимоги позивача про стягнення такої заборгованості є підставними.

Згідно з частиною другою статті 291 Господарського кодексу України договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідно до частини 4 статті 291 Господарського кодексу України, правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму Цивільним кодексом України.

Отже, право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 Цивільного кодексу України, де зазначається, що у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Повернення передбачає вчинення активних дій щодо повернення майна, однак відповідач таких дій не вчиняв. Суду не надано підтвердження вчинення відповідачем дії з повернення орендованого майна. Доказів звільнення відповідачем об'єкта оренди та передання його за актом прийому-передачі позивачу суду також не надано.

Таким чином, вимога про виселення відповідача з орендованих приміщень є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Беручи до уваги наведене, суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача орендної плати та виселення відповідача з приміщення є доведеними, обґрунтованими та підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, відтак підлягають задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати, відповідно до ст. 49 ГПК України необхідно покласти на відповідача, оскільки спір виник з його вини.

Керуючись ст.ст.33, 34, 49, 75, 82, 84, 85, 87, 115-117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задоволити повністю.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Журавель» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул.Меліоративна, буд. 2 кв.12, код ЄДРПОУ 34725240) на користь Відкритого акціонерного товариства «Добробуд» (79014, м. Львів, вул. Личаківська, буд. 128, код ЄДРПОУ 01353232) 75700,07 грн. боргу, 2867,50 грн. судового збору.

3. Виселити Приватне підприємство «Журавель» (81121, Львівська область, Пустомитівський район, с. Муроване, вул.Меліоративна, буд. 2 кв.12, код ЄДРПОУ 34725240) з приміщень, що знаходяться за адресою: Львівська область, Жовківський район, м. Дубляни, вул. В.Великого, буд. 3.

4. Наказ видати відповідно до ст.116 ГПК України.

5. Дане рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду. Строк і порядок набрання рішенням законної сили та оскарження визначені ст.ст.85, 91, 93 ГПК України.

Повний текст рішення оформлено і підписано - 25.11.2013р.

Суддя Станько Л.Л.