Рішення

від 21.11.2013 по справі 914/3443/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 р. справа № 914/3443/13

Позивач: Львівське комунальне підприємство "Старий Львів" (79000, вул.Сербська, 15, м. Львів; ідентифікаційний код 20782401)

Відповідач: Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва (79008, пл.Ринок, 8 та пл. Ринок, 9, м. Львів; ідентифікаційний код 25227986)

про стягнення грошових коштів

суддя Фартушок Т.Б.

секретар Полюхович Х.М.

Представники:

Позивача : Гринів Т.В.- представники, довіреність в матеріалах справи;

Відповідача: Демчишин В.А.- представник, довіреність в матеріалах справи.

Суть спору:

Львівським комунальним підприємством "Старий Львів" заявлено позов до Львівської обласної державної бібліотеки для юнацтва з вимогою стягнення боргу у сумі 8736,62грн., що виник у зв'язку з порушенням Відповідачем грошових зобов'язань (з оплати за надані послуги), передбачених умовами Договорів №26-04/12 та №27-04/12 від 26.04.2012р.

09.09.2013р. ухвалою Господарського суду Львівської області порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 15год. 15хв. 24.09.2013р. Розгляд справи відкладався з причин та підстав, зазначених в ухвалі Господарського суду Львівської області по даній справі від 24.09.2013р., 09.10.2013р., 28.10.2013р., 06.11.2013р. (строк розгляду спору продовжено відповідно до вимог ст.69 ГПК України). В судовому засіданні 18.11.2013р. оголошено перерву.

Протягом розгляду справи представникам Сторін по явці оголошено права і обов'язки, визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України. Крім того, в ухвалах господарського суду Львівської області по даній справі, які скеровані Сторонам (підтвердженням чого є дані реєстрів вихідної кореспонденції Господарського суду Львівської області, наявні в матеріалах справи повідомлення про вручення поштових відправлень, та письмові повідомлення про відкладення розгляду справи) зазначено, що права та обов'язки сторін визначені ст.ст.20,22,28,38 ГПК України.

Заяв про відвід судді не надходило.

Представник Позивача в судове засідання з'явився, позовні вимоги підтримав, надав пояснення по суті спору з обґрунтуванням наявності підстав для стягнення з Відповідача заборгованості.

Крім того, бухгалтер ЛКП «Старий Львів» надала пояснення, в тому числі письмові, якими підтримала позовні вимоги повністю.

Представник Відповідача в судове засідання з'явився, надав пояснення по суті спору, проти позову повністю заперечив, подавши заперечення на позов.

Також, суд зазначає, що відповідно до ч.3 ст.4 3 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

На виконання зазначених вимог Кодексу, в ухвалі господарського суду Львівської області про порушення провадження у справі (на необхідність виконання вимог якої зазначалось в ухвалах про відкладення розгляду справи), окрім подання відзиву на позовну заяву, сторін зобов'язувалось надати всі докази в обґрунтування правової позиції по суті спору.

Крім того, відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 4 3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності; сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 38 (витребування доказів) ГПК України (якою, в тому числі, передбачені права сторін, про що зазначалось в кожній з ухвал господарського суду по даній справі), сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів; у разі задоволення клопотання суд своєю ухвалою витребовує необхідні докази. Зі змісту наведеної статті вбачається, що протягом розгляду справи суд позбавлений можливості самостійно збирати докази, і вправі витребовувати такі виключно за клопотання сторони або прокурора.

Враховуючи вищенаведене, судом, згідно вимог Господарського процесуального кодексу України, надавалась в повному обсязі можливість Учасникам процесу щодо обґрунтування їх правової позиції по суті спору та подання доказів, чим забезпечено принцип змагальності.

Відповідно до вимог ст.4-7 ГПК України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

В судовому засіданні суд оглянув оригінали документів, долучених до матеріалів справи.

Статтею 33 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи. Ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Крім того суд зазначає, що в силу вимог ч.ч.1. 3 ст.69 ГПК України, в суда відсутні правові підстави для подальшого відкладення розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи в їх сукупності, дослідивши матеріали справи, та оцінивши докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників Сторін, суд встановив наступне.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №365 від 08.06.2007р. «Про визначення виконавця житлово-комунальних послуг у м.Львові», Львівські комунальні підприємства визначено виконавцями житлово-комунальних послуг у м.Львові.

Рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради «Про залучення суб'єктів підприємницької діяльності до відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення» від 05.12.2003р. №1073 затверджено Типовий договір про відшкодування експлуатаційних витрат на утримання будинків і прибудинкових територій, де знаходяться нежитлові приміщення, у відповідності до якого Сторонами укладено наведені нижче Договори 1, 2.

1) 26.04.2012р. Львівське комунальне підприємство "Старий Львів" (Власник) та Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва (Користувач) уклали Договір №26-04/12 з додатками (надалі - Договір-1), відповідно до п.1.1 якого, Користувач, який згідно з Договором оренди (чи свідоцтвом про право власності) №Г-8218-12 від 06.04.2012р. займає нежитлове приміщення для проведення своєї діяльності за адресою: м. Львів, пл.Ринок, 9, загальною площею 680,6кв.м. сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі, а Власник забезпечте утримання прибудинкової території та технічне обслуговування житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення.

Згідно з п.3.2 Договору-1, Користувач до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносить плату за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території пропорційно займаній площі на рахунок Власника будинку.

У п.5.1 Договору-1 зазначено, що за порушення умов Договору або неналежне його виконання сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1 встановлено, що Договір діє до 31.12.2012 року.

Приписами п.7.1 Договору-1 передбачено, що усі суперечки, що виникають з приводу Договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а в разі недосягнення згоди - у встановленому законом у судових органах.

Сторонами підписано Додаток до Договору-2, в якому зазначено про зміну порядку та розрахунків по відшкодуванню експлуатаційних витрат та наведено розрахунок таких.

2) 26.04.2012р. Львівське комунальне підприємство "Старий Львів" (Власник) та Львівська обласна державна бібліотека для юнацтва (Користувач) уклали Договір №27-04/12 з додатками (надалі - Договір-2), відповідно до п.1.1 якого, Користувач, який згідно з Договором оренди (чи свідоцтвом про право власності) №Г-8217-12 від 06.04.2012р. займає нежитлове приміщення для проведення своєї діяльності за адресою: м. Львів, пл. Ринок, 8, загальною площею 145,6кв.м. сплачує експлуатаційні витрати пропорційно займаній площі, а Власник забезпечте утримання прибудинкової території та технічне обслуговування житлового будинку, в якому знаходиться нежитлове приміщення.

Згідно з п.3.2 Договору-2, Користувач до 15 числа місяця, наступного за звітним, вносить плату за надані послуги з утримання будинку і прибудинкової території пропорційно займаній площі на рахунок Власника будинку.

У п.5.1 Договору-2 зазначено, що за порушення умов Договору або неналежне його виконання сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.

Пунктом 6.1 встановлено, що Договір діє до 31.12.2012 року.

Приписами п.7.1 Договору-2 передбачено, що усі суперечки, що виникають з приводу Договору вирішуються шляхом переговорів між сторонами, а в разі недосягнення згоди - у встановленому законом у судових органах.

Сторонами підписано Додаток до Договору-2, в якому зазначено про зміну порядку та розрахунків по відшкодуванню експлуатаційних витрат та наведено розрахунок таких.

Згідно доводів Позивача та представлених ним розрахунків, борг Відповідача перед Позивачем складає 8736,62грн.

Наведене, окрім положень Договорів 1, 2 та додатків до Договорів, підтверджується наступними, наявними в матеріалах справи документами: актами про надання послуг з прибирання сходових кліток (58 актів); розрахунками витрат на утримання будинку та прибудинкової території; встановленими тарифами з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій.

Позивач неодноразово направляв Відповідачу претензії з вимогами сплатити наявну заборгованість, які Відповідачем залишені без уваги.

Отже, загальна сума боргу Відповідача перед Позивачем становить 8736,62грн .

Щодо доводів Відповідача суд додатково зазначає наступне.

Відповідно до розпорядження Галицької районної адміністрації №1232 від 09.10.2001р. «Про впорядкування меж територій, на які поширюється компетенція житлово-експлуатаційних контор» будинок № 8 та №9 на пл. Ринок у м. Львові, перебуває на балансі та утриманні ЛКП «Старий Львів», яке створено відповідно до ухвали Львівської міської ради за № 1079 від 31.05.2001р., а основним завданням діяльності визначено утримання, обслуговування та ремонт житлових будівель.

Згідно з ст. 24 Житлового Кодексу України передбачено, що житлово-експлуатаційні організації забезпечують схоронність житлового фонду і належне його використання, високий рівень обслуговування громадян, а також контролюють додержання громадянами правил користування жилими приміщеннями, утримання жилого будинку і прибудинкової території.

Відповідно до поверхових планів будинків №8 та №9 на пл.Ринок, наявні сходова клітка та пожежні виходи, що відзначені в поверховому плані вищенаведених будинків, які займає Відповідач.

Крім того, доводи Відповідача щодо нездійснення Позивачем прибирання сходових кліток чи прибирання таких самим Відповідачем не підтверджені належними та допустимими доказами, а відтак, не доведені в розумінні вимог ст.ст.32-34 ГПК України.

Також суд зазначає, що відсутність бюджетного фінансування не є підставою до невиконання зобов'язання, що випливає з договору.

У відповідності з пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України та статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 68 Житлового кодексу Української РСР передбачено, що наймач зобов'язаний своєчасно вносити квартирну плату та плату за комунальні послуги.

У ч.2 ст.13 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» зазначено, що житлово-комунальними є послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій (прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, санітарно-технічне обслуговування, обслуговування внутрішньобудинкових мереж, утримання ліфтів, освітлення місць загального користування, поточний ремонт, вивезення побутових відходів тощо).

Згідно ст. 15 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» з метою забезпечення санітарного санітарно-гігієнічних вимог проживання людей та їх перебування в приміщеннях, забезпечення технічних вимог до експлуатації будинку, підтримання несучої спроможності конструкцій та експлуатаційних характеристик внутрішньо будинкових мереж і систем встановлюються норми житлово-комунальних послуг.

Типовий перелік послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій, які надаються ЛКП, мешканцям розроблені у відповідності до постанов Кабінету Міністрів України та затверджені рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №21431 від 26.12.2008р. „Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку " рішенням виконавчого комітету Львівської міської ради №561 „Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м. Львові індивідуально по кожному будинку " та визначено для кожного будинку м. Львова окремо та рішенням виконкому Львівської міської ради №1370 від 12.12.2008р. «Про затвердження Єдиного договору про надання житлово- комунальних послуг».

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій» суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності сплачують комунальні послуги за тарифами, які у встановленому законодавством порядку відшкодовують повну вартість їх надання га пропорційну частку витрат на утримання прибудинкової території.

Пунктом 5 частини 3 статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» встановлено, що Споживач зобов'язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно з ч.1 ст.173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Приписами ст.360 Цивільного кодексу України встановлено, що співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобов'язаний брати участь у витратах на управління, утримання та збереження спільного майна, у сплаті податків, зборів (обов'язкових платежів), а також нести відповідальність перед третіми особами за зобов'язаннями, пов'язаними із спільним майном.

Згідно ч.1 ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії , а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Приписами ч.1 ст.901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Частиною 1 статті 906 Цивільного кодексу України встановлено, що збитки, завдані замовнику невиконанням або неналежним виконанням договору про надання послуг за плату, підлягають відшкодуванню виконавцем, у разі наявності його вини, у повному обсязі, якщо інше не встановлено договором. Виконавець, який порушив договір про надання послуг за плату при здійсненні ним підприємницької діяльності, відповідає за це порушення, якщо не доведе, що належне виконання виявилося неможливим внаслідок непереборної сили, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що господарські зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до закону, інших правових актів і договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог , що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно із ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із суті договору.

Відповідно до ст.ст.6, 627 ЦК України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно із ст.526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства. Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами ч.1 ст.527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 599 Цивільного кодексу України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Враховуючи вищенаведене, в тому числі те, що Відповідачем порушено зобов'язання щодо оплати за виконані роботи згідно Договорів №26-04/12 від 26.04.2012р. та №27-04/12 від 27.04.2012, в тому числі станом на час подання позову, порушення провадження у справі - на суму 8736,62грн.; беручи до уваги те, що станом на час вирішення спору в матеріалах справи відсутні, Сторонами не наведені доводи те не подані докази здійснення оплати Відповідачем перед Позивачем 8736,62грн. основного боргу повністю чи частково; враховуючи недоведеність Відповідачем доводів щодо ненадання послуг Позивачем за укладеними договорами; перевіривши відповідність розрахунків, в тому числі до рішення Львівської міської ради №561 від 31.05.2011р. «Про встановлення тарифів на послуги з утримання будинків та прибудинкових територій для населення у м.Львові індивідуально по кожному будинку, суд приходить до висновку, що вимоги Позивача про стягнення з Відповідача 8736,62грн. основного боргу підлягають до задоволення.

Відповідно до вимог ст.4.-7 Господарського процесуального кодексу України судові рішення приймаються за результатами обговорення усіх обставин справи.

Принцип об'єктивної істини, тобто відповідності висновків, викладених у судовому акті, дійсним обставинам справи реалізується також положеннями ст.43 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

21.11.2013р. у відповідності до вимог ст.85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення, про що зазначено в протоколі судового засідання. Повний текст рішення виготовлений та підписаний з урахуванням вихідних 26.11.2013р.

На підставі ст.49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі слід покласти на Відповідача.

Враховуючи вищенаведене, керуючись п. 4 ч. 3 ст.129 Конституції України, ст.ст. 4, 4-5, 4-7, 33, 38, 43, 49, 75, 82-87, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задоволити повністю.

2 . Стягнути з Львівської обласної державної бібліотеки для юнацтва (79008, пл. Ринок, 8 та пл. Ринок, 9, м. Львів; ідентифікаційний код 25227986) на користь Львівського комунального підприємства "Старий Львів" (79000, вул. Сербська, 15, м. Львів; ідентифікаційний код 20782401) 8736,62грн. основного боргу та 1720,50грн. судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному та касаційному порядку.

Суддя Фартушок Т.Б.