Рішення

від 13.11.2013 по справі 919/1127/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 листопада 2013 року справа № 919/1127/13 за позовом Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради

(вул. Луначарського,5, м. Севастополь, 99011),

до об'єднання громадян «Молодіжна республіка»

(вул. Керченська,48, м. Севастополь, 99011),

про стягнення заборгованості за договором оренди,

суддя Щербаков С.О.

за участю:

представника позивача - Бекетової Н.С., довіреність б/н від 29.12.2012;

представника відповідача - не з`явився,

Суть спору:

01.10.2013 Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради звернувся до господарського суду міста Севастополя із позовом до об'єднання громадян "Молодіжна республіка ", в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь заборгованість за договором оренди нерухомого майна №41-08 від 05.11.2009 у розмірі 83765,30грн, з яких: 9920,80 грн. - заборгованість по орендній платі за період з 01.06.2012 по 04.11.2012, 363,53грн. пені, 3087,65 грн. - 30 % річних, та штраф у розмірі - 70393, 32грн.

Позовні вимоги, з посиланням на статті 526, 625 Цивільного кодексу України, статті 18, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", умови договору оренди нерухомого майна № №41-08 від 05.11.2009, рішення господарського суду по справі №5020-905/2012 від 18.09.2012, обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем своїх обов'язків щодо сплати орендної плати за період з 01.06.2012 по 04.11.2012.

Ухвалою господарського суду міста Севастополя від 04.10.2013 було порушено провадження по справі та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 23.10.2013.

Відповідно до положень статті 77 Господарського процесуального кодексу України судове засідання 23.10.2013 відкладалось на 13.11.2013.

У судове засідання 13.11.2013 з`явився представник позивача, який позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся у встановленому законом порядку, про причини неявки суд не повідомив, вимоги ухвали суду від 04.10.2013 повторно не виконав.

Відповідно до статті 81-1 ГПК України, враховуючи відсутність заяви учасника судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п.2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 № 01-08/140 "Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві").

Відповідно до пункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» (зі змінами та доповненнями), в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за належною адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців і повернуто підприємством зв'язку з відміткою про відсутність адресату то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Також статтею 64 ГПК України визначено, що у разі відсутності сторін за такою адресою, вважається, що ухвала про порушення провадження у справі вручена їм належним чином.

Копія ухвали надсилалась судом відповідачу за адресою, вказаною в позовній заяві та у спеціальному витязі з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

Таким чином, про час та місце розгляду справи відповідач був повідомлений належним чином.

Відповідно до частини другої статті 22 Господарського процесуального кодексу України сторони, серед іншого, мають право на участь в засіданнях господарського суду.

Частина третя вказаної статті зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони.

Статтею 77 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд відкладає в межах строків, встановлених статтею 69 цього Кодексу розгляд справи, коли за якихось обставин спір не може бути вирішено в даному засіданні.

Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору.

Дотримання принципу вирішення спору упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом втілено у статті 17 Закону України „Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" і статті 6 Європейської конвенції з прав людини та є обов'язковим для господарського суду при розгляді кожної справи.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Відповідач не скористався правом, наданим його статтею 59 Господарського кодексу України: не надав суду відзив на позовну заяву та документи, що підтверджують заперечення проти позову.

З врахуванням вищенаведених норм процесуального закону, на думку суду, матеріали справи достатньо характеризують спірні правовідносини, підстави для відкладення розгляду справи відсутні, а справа підлягає розгляду у відсутність відповідача за наявними у справі матеріалами, що також узгоджується зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 13.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника позивача, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

встановив:

05.11.2009 між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради (Орендодавець) та об'єднанням громадян "Молодіжна республіка" (Орендар) було укладено договір оренди нерухомого майна №41-08 (далі - Договір) відповідно до п.1.1. якого, з метою ефективного використання комунального майна та досягнення найвищих результатів господарської діяльності, орендодавець передає, а орендар приймає в оренду майно - вбудовані нежитлові приміщення з № І-1 по № І-6, загальною площею 81,50 кв.м., з навісом літ «а» що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Керченська, 48 (далі - об'єкт оренди), що знаходиться на балансі Комунального підприємства «РЕП-17», вартість якого згідно незалежної оцінки станом на 29.02.2008 становить 259640,00 грн.

Відповідно до п.2.1. Договору, передача об'єкта оренди не тягне передачу орендарю права власності на даний об'єкт (його частину). Власником об'єкта оренди залишається територіальна громада м. Севастополя в особі Севастопольської міської Ради, а орендар користується ним на протязі строку оренди.

У пункті 2.4 Договору визначено, що при припиненні договору об'єкт оренди повинен бути повернений (звільнення) Орендодавцю.

Відповідно до положень п. 2.5. Договору, передача майна Орендарем і прийом його Орендодавцем оформлюється актом прийому - передачі об'єкту оренди, який підписується представниками сторін і балансоутримувачем.

Розмір орендної плати визначений відповідно до рішення конкурсної комісії по оренді комунального майна. Амортизаційні відрахування та вартість послуг Орендодавця не включаються в орендну плату. В орендну плату не включені витрати на комунальні і експлуатаційні послуги, а також сума компенсації витрат балансоутримувача на оплату за користування земельною ділянкою (пункт 3.1 Договору).

Пунктом 3.2 визначено, що орендна плата за місяць оренди складає 1955,37 грн. (без ПДВ) за місяць оренди з урахуванням індексів інфляції станом на жовтень 2009 року (додаток №2) і перераховується Орендарем Орендодавцю не пізніше 20-го числа поточного місяця, з яких:

- 97 % в сумі 1896,71 грн. - на рахунок місцевого бюджету м. Севастополя р/р 33213870700001 в ГУДК м. Севастополя МФО 824509, код ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 22080400;

- 3 % в сумі 58,66 грн. - на рахунок місцевого бюджету м. Севастополя р/р 31516933700001 в ГУДК м. Севастополя МФО 824509, код ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 50110007

Орендна плата сплачується Орендарем щомісячно.

Орендна плата станом на травень 2008 року складала 1657,00 грн. (без ПДВ) за місяць оренди і перераховувалась Орендарем Орендодавцю, з яких:

- 95 % - в сумі 1574,15 грн. - на рахунок місцевого бюджету м. Севастополя р/р 33213870700001 в ГУДК м. Севастополя МФО 824509, код ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 22080400;

- 5 % в сумі 82,85 грн. - на рахунок місцевого бюджету м. Севастополя р/р 31516933700001 в ГУДК м. Севастополя МФО 824509, код ЄДРЮФОП 23895637, код платежу 50110007. (пункт 3.2 Договору)

Розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом корегування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції що відповідає попередньому місяцю. (п. 3.3 Договору)

Відповідно до п. 8.5. Договору, у разі порушення терміну внесення орендної плати, визначеної п. 3.2 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200 (двісті) відсотків від облікової ставки Національного Банку України, яка діє і період, за який нараховуватиметься пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Згідно з пунктом 8.6 Договору у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більш ніж 30 календарних днів, Орендодавець має право вимагати, а Орендар зобов'язаний сплатити на користь Орендодавця понад збитки 30% річних від простроченої суми за весь період прострочення.

У випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більше 60 календарних днів Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитки штраф в сумі рівної триразовому розміру річної орендної плати за договором. (п. 8.7 Договору)

У пункті 4.4.3 Договору орендар зобов'язався своєчасно вносити орендодавцю орендну плату, а також здійснювати інші платежі, пов'язані з користуванням об'єкту оренди, у тому числі оплату комунальних або експлуатаційних послуг.

Згідно п.7.1. Договору, цей договір набуває чинності з моменту його підписання, нотаріального посвідчення, державної реєстрації та діє до 14.05.2013.

У пункті 7.4 Договору встановлено, що він може бути змінений або розірваний за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі суттєвого порушення договору іншою стороною і в інших випадках, встановлених договором або законом.

Пунктом 7.6 Договору передбачено, що дія договору оренди припиняється, зокрема за рішенням суду.

Як вбачається з акту прийому-передачі орендованого майна, Фонд комунального майна Севастопольської міської Ради (орендодавець) та балансоутримувач Комунальне підприємство «РЕП-17» передали в оренду, а орендар прийняв в оренду нерухоме майно - вбудовані нежитлові приміщення з № І-1 по № І-6, загальною площею 81,50 кв.м., з навісом літ. «а» що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Керченська,48 (а.с. 14).

Крім того, в матеріалах справи міститься підписаний сторонами розрахунок розміру орендної плати до договору оренди № 41-08 від 05.11.2009, розмір якої за перший місяць оренди склав - 1955,37 грн. (а.с. 15).

Рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.09.2012 у справі № 5020-905/2012, позов Фонду комунального майна Севастопольської міської ради до об'єднання громадян "Молодіжна республіка" про стягнення 85769,69 грн, розірвання договору оренди та зобов'язання звільнити приміщення, задоволений частково, зокрема, було розірвано договір оренди нерухомого майна №41-08 від 05.11.2009 укладений між Фондом комунального майна Севастопольської міської ради та об'єднанням громадян "Молодіжна республіка", зобов'язано об'єднання громадян "Молодіжна республіка" звільнити орендоване майно орендоване майно за договором оренди №41-08 від 05.11.2009 нерухомого майна - вбудовані нежитлові приміщення з № І-1 по № І-6, загальною площею 81,50 кв.м., з навісом літ. «а» що розташовані за адресою: м. Севастополь, вул. Керченська,48 (сорок вісім) та передати його Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради, а також стягнуто суму заборгованості по орендній платі за період з 01.12.2011 по 31.05.2012, 30% річних, пеню та штраф (а.с.32-36).

Зазначене рішення суду набрало законної сили 05.10.2012.

Згідно акту старшого державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Ленінського районного управління юстиції в м. Севастополі від 19.06.2013 вбачається, що відповідачем було звільнені спірні приміщення за договором (а.с. 20). В цей же день, постановою старшого державного виконавця цього Відділу виконавче провадження по справі 5020-905/2012 було закінчено (а.с. 21).

На думку позивача, відповідачем зобов'язання по внесенню орендної плати відповідно до умов договору виконувались не належним чином та за користування орендованим майном у період з 01.06.2012 по 04.11.2012 відповідач повинен сплатити заборгованість по орендній платі з урахуванням штрафних санкцій, що стало підставою для нарахування позивачем відповідачу заборгованості по орендній платі у розмірі 9920,80 грн., пені в розмірі 363,53 грн., 30% річних у розмірі 3087,65 грн. та штрафу - 70393,32 грн.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню виходячи з наступного.

Частиною 1 статті 2 Закону України „Про оренду державного та комунального майна" передбачено, що орендою є засноване на договорі строкове платне користування майном, необхідним орендареві для здійснення підприємницької та іншої діяльності.

З наведеною нормою узгоджується стаття 283 Господарського кодексу України, згідно з якою за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Статтями 10, 19 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", статтями 284, 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності, та є однією з істотних умов договору оренди.

Обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату встановлений також частиною 3 статті 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" та частиною 3 статті 285 Господарського кодексу України.

Відповідно до частини 6 статті 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно з частиною 1 статті 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з частиною 5 статті 762 Цивільного кодексу України плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статті 525 та 526 Цивільного кодексу України передбачають, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічне положення стосовно господарських зобов'язань міститься в частині першій статті 193 Господарського кодексу України.

Статтею 530 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

В силу статті 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до частини 2 статті 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Частиною 3 цієї статті визначено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.

Як вже встановлено судом, рішенням господарського суду у справі №5020-905/2012 від 18.09.2012 договір оренди нерухомого майна № 41-08 від 05.11.2009 було розірвано та з відповідача стягнуто заборгованість по орендній платі за період з 01.12.2011 по 31.05.2012.

Вказане рішення господарського суду міста Севастополя набрало законної сили 05.10.2012.

Таким чином, судом встановлено, що зобов'язання відповідача по внесенню орендної плати припинились 05.10.2012.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок основної суми заборгованості за договором у період з 01.06.2012 по 04.11.2012 суд визнав його невірним.

Пунктом 7.6. Договору передбачено, що дія договору оренди припиняється зокрема внаслідок рішення суду.

Позивачем, при здійснені розрахунку основної суми заборгованості, в супереч п.7.6. Договору, не враховано що договір оренди № 41-08 від 05.11.2009 припинив свою дію після набрання рішенням господарського суду міста Севастополя від 18.09.2013 у справі №5020-905/2012 законної сили, а саме 05.10.2012, тобто перебіг часу прострочення обов'язку щодо повернення об'єкту оренди закінчився 05.10.2012, відповідно й право позивача на нарахування заборгованості по орендній платі за час прострочення виникає з червня 2012 по 04.10.2012 .

В зв'язку із чим, суд здійснив власний розрахунок основної суми заборгованості по орендній платі, згідно якого з відповідача підлягає стягненню 7622,08 грн., виходячи з наступного розрахунку:

Місяць Заборгованість на початок місяця, грн. Орендна плата з урахуванням індексу інфляції, грн. Сплачено, грн. Заборгованість на кінець місяця, грн. червень 2012 0,00 2304,98 - 2304,98 липень 2012 2304,98 2298,07 282,22 4320,83 серпень 2012 4320,83 2293,47 - 6614,30 вересень 2012 6614,30 2286,59 - 8900,89 жовтень 2012 8900,89 295,34 1574,15 7622,08 Всього: 0,00 9478,45 1856,37 7622,08 Розрахунок за період з 01.10.2012 по 04.10.2012 становить: 2288,88/31*4 дн. = 295,34 грн.

Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

У порядку статті 33 Господарського процесуального кодексу України доказів погашення спірної суми заборгованості по орендній платі об'єкта оренди за період з 01.06.2012 по 04.10.2012 відповідачем суду не надано.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати орендної плати за договором оренди нерухомого майна № 41-08 від 05.11.2009 за період з 01.06.2012 по 04.10.2012 на загальну суму - 7622,08 грн.

Враховуючи те, що своєчасне внесення орендної плати за користування майном є одним з основних обов'язків відповідача, належне виконання якого вимагається законом та договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо стягнення з відповідача суми заборгованості з орендної плати за вірним розрахунком, здійсненим судом, а саме за період з 01.06.2012 по 04.10.2012 у розмірі 7622,08 грн.

Також пунктом 8.5 договору сторони узгодили, що у разі порушення терміну внесення орендної плати, визначеної п. 3.2 цього Договору, Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитки пеню у розмірі 200 (двісті) відсотків від облікової ставки Національного Банку України, яка діє і період, за який нараховуватиметься пеня, від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути з відповідача пеню за неналежне виконання зобов'язань за договором № 41-08 від 05.11.2009 за період з вересня 2012 по листопад 2012 у розмірі 363,53 грн.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

Штрафними санкціями у цьому Кодексі є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити в разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина перша статті 230 Господарського кодексу України).

Відповідно до частин четвертої-шостої статті 231 Господарського кодексу України у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг). У разі недосягнення згоди між сторонами щодо встановлення та розміру штрафних санкцій за порушення зобов'язання спір може бути вирішений в судовому порядку за заявою заінтересованої сторони відповідно до вимог цього Кодексу. Штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Статтею 549 Цивільного кодексу України пенею визначена грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною другою статті 343 Господарського кодексу України, платник грошових коштів сплачує на користь одержувача цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін, але не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

При цьому, відповідно до статей 3, 4 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочення платежу пеню в розмірі, встановленому за погодженням сторін. Розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня. Отже, яким би способом не визначався в договорі розмір пені, він не може перевищувати той розмір, який установлено законом як граничний, тобто за прострочення платежу за договором може бути стягнуто лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена на підставі подвійної облікової ставки Національного банку України.

Зважаючи на те, що судом встановлено факт прострочення виконання відповідачем обов'язку щодо внесення орендної плати, суд вважає правомірним нарахування позивачем суми пені від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання.

Відповідно до частини шостої статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок нарахованої пені у розмірі 363,53 грн., суд дійшов до висновку що він є невірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку пені за листопад 2012 не враховано, що договір припинив свою дію 05.10.2013 та за жовтень 2012 була взята невірна сума заборгованості у розмірі 2288,88 грн., а оскільки судом був здійснений власний розрахунок основної суми заборгованості по орендній платі, зокрема за жовтень 2012, згідно якого заборгованість відповідача по орендній платі склала 295,34 грн., тому сума для нарахування пені за неналежне виконання зобов'язань відповідачем у жовтні 2012 повинна складати 295,34 грн., в зв'язку із чим, судом зроблено власний розрахунок за наступною формулою:

пеня = сума боргу х подвійна облікова ставка НБУ : 365/366 днів (2011/2012 рік) х кількість днів прострочення.

Сума боргу (рн..)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір облікової ставки НБУРозмір подвійної облікової ставки НБУ на деньСума пені за період прострочення 2286.59 21.09.2011 - 20.03.2013 181 7.5000 % 0.041 %* 169.83 295.34 21.10.2012 - 20.04.2013 182 7.5000 % 0.041 %* 22.03 Всього:хххх 191,86 Таким чином, загальна сума пені за період прострочення виконання зобов'язання за розрахунком суду складає 191,86 грн.

А отже, суд вважає що вимоги позову в частині стягнення з відповідача пені підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 191,86 грн.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем заявлені вимоги щодо стягнення з відповідача 30% річних від простроченої суми заборгованості за період з 01.06.2012 року по 04.11.2012 року у розмірі 3087,65 грн.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок 30% річних, суд дійшов висновку про те, що він є невірним, оскільки позивачем при здійсненні розрахунку 30% річних за жовтень 2012 також була взята невірна сума заборгованості у розмірі 2288,88 грн., а за листопад 2012 не було враховано що договір припинив свою дію 05.10.2012 в зв'язку із чим, сума для нарахування 30% від простроченої суми у жовтні 2012 повинна складати 295,34 грн., тому судом було зроблено власний розрахунок:

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів 2022.76 21.06.2012 - 25.10.2012 127 30 % 333,86 448.61 26.10.2012 - 28.08.2013 307 30% 113.20 2298.07 21.07.2012 - 28.08.2013 404 30 % 762.24 2293.47 21.08.2012 - 28.08.2013 373 30 % 702.44 2286.59 21.09.2012 - 28.08.2013 342 30 % 642.75 295.34 21.10.2012 - 28.08.2013 312 30 % 75.74 Всього 2630.23 Таким чином, загальна сума 30% річних від простроченої суми складає 2630,23 грн.

А отже, суд вважає що вимоги позову в частині стягнення з відповідача 30% річних за неналежне виконання відповідачем зобов'язань підлягають задоволенню частково, а саме у розмірі 2630,23 грн.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму штрафу у розмірі 70393,32 грн., враховуючи положення пункту 8.7 Договору, згідно з яким у випадку, якщо прострочення внесення орендної плати продовжуватиметься більше 60 календарних днів Орендар сплачує на користь Орендодавця понад збитки штраф в сумі рівної триразовому розміру річної орендної плати за договором.

З цього приводу суд зазначає наступне.

Стаття 217 Господарського кодексу України визначає види правових засобів відповідальності у сфері господарювання (господарські санкції) як заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки; такими засобами є: відшкодування збитків, штрафні санкції, оперативно-господарські санкції.

Відповідно до частини другої статті 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного зобов'язання або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частини друга та третя статті 549 Цивільного кодексу України).

У разі порушення правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити штраф - господарську санкцію у вигляді грошової суми (частина 1 статті 230 Господарського кодексу України).

Згідно з частиною четвертою статті 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Для визначення розміру штрафу позивачем за основу взятий розмір орендної плати за жовтень 2009 відповідно до п.3.2. Договору №41-08, який становить 1955,37 грн. Таким чином, загальний розмір штрафу за розрахунком позивача становить 70393,32 грн. (1955,38 грн. *12 мес. * 3= 70393,32 грн.) (арк. с.9 -10).

В той же час, стаття 233 Господарського кодексу України передбачає, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу. Якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

За приписами частини 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Пунктом 3 частини 1 статті 83 Господарського процесуального кодексу України також встановлено, що господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з'ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстави (підстав) для вчинення зазначеної дії.

З матеріалів справи вбачається, що заявлений до сплати штраф є надмірно великим порівняно із заборгованістю по орендній платі, у зв'язку із чим, суд вважає можливим зменшити розмір заявленого до стягнення штрафу, встановивши його в сумі двомісячної орендної плати за жовтень 2012 року з урахуванням індексу інфляції - 4577,76 грн. (2288.88 * 2 =4577.76).

З урахуванням наведеного, суд дійшов висновку що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню у сумі 15021,93 грн., з яких: 7622,08 грн. основної суми заборгованості, 191,86 грн. пені, 2630,23 грн. 30% річних, 4577,76 грн. штрафу.

Відповідно до положень статті 49 Господарського процесуального кодексу України, враховуючи приписи пункту 3.17.4. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, але враховуючи повну суму заявленого штрафу, оскільки в цій частині сума зменшена за ініціативою суду.

Таким чином з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума судового збору у розмірі 1660,36 грн. (80837,29 грн. * 1720,50 грн. / 83765,30 грн.).

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з об'єднання громадян «Молодіжна республіка» (вул. Керченська,48, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 26264630) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код - 26750044, р/р 33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу - 22080400) заборгованість за Договором оренди нерухомого майна №41-08 від 05.11.2009 в розмірі 15021,93 грн . (п'ятнадцять тисяч двадцять одна грн. 93 коп.), з яких: 7622,08 грн. основної суми заборгованості по орендній платі за період з 01.06.2012 по 04.10.2012, пені в розмірі 191,86 грн., 30% річних - 2630,23 грн. та штрафу у розмірі 4577,76 грн.

3. Стягнути з об'єднання громадян «Молодіжна республіка» (вул. Керченська,48, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код 26264630) на користь Фонду комунального майна Севастопольської міської Ради (вул. Луначарського, буд. 5, м. Севастополь, 99011, ідентифікаційний код - 26750044, р/р 33213870700001 в ДУ ДКСУ м. Севастополя, МФО 824509, ЗКПО 23895637, код платежу - 22080400) судовий збір у розмірі 1660,36 грн. (одна тисяча шістсот шістдесят гривень 36 коп.).

4. В іншій частині позовних вимог відмовити.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення складено відповідно до вимог

статті 84 Господарського процесуального

кодексу України та підписано 18.11.2013.

Суддя С.О. Щербаков