Рішення

від 11.11.2013 по справі 919/663/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 листопада 2013 року- справа № 919/663/13

Суддя господарського суду міста Севастополя Сімоходська Д.О. , розглянувши матеріали справи за позовом

Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт"

(97416, м. Євпаторія, пл. Моряків,1)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд"

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова,22-А)

про зобов'язання виконати умови мирової угоди та стягнення 539747,22 грн,

за зустрічним позовом:

Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд"

(99011, м. Севастополь, вул. Суворова,22-А)

до Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт"

(97416, м. Євпаторія, пл. Моряків,1)

про відшкодування збитків та зобов'язання виконати умови договору,

За участю:

представників позивача за первісним позовом - Петренка Є.В., довіреність №777 від 10.09.2013;

представника відповідача за первісним позовом - не з'явився

СУТЬ СПОРУ:

10.06.2013 Державне підприємство "Євпаторійський морський торговельний порт" звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд", в якому просить суд зобов'язати відповідача за первісним позовом виконати умови мирової угоди та стягнути з останнього 539747,22 грн.

Позовні вимоги з посиланням на ст. ст. 202, 525, 526, 604 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу України мотивовані неналежним виконанням відповідачем за первісним позовом умов мирової угоди укладеної між сторонами, яка була затверджена ухвалою господарського суду міста Севастополя від 21.08.2012 по справі №5020-788/2012.

Ухвалою суду від 11.06.2013 суддею Харченком І.А. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі №919/663/13.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався, оголошувалась перерва у судовому засіданні.

Ухвалою суду від 07.08.2013 продовжено строк розгляду справи до 27.08.2013.

07.08.2013 Товариство з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд" звернулось до суду із зустрічною позовною заявою до державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" про стягнення збитків у сумі 572 860,00 грн та штрафних санкцій у сумі 40 673,06 грн.

Зустрічні позовні вимоги відповідач за первісним позовом обґрунтовує неналежним виконанням договору про надання послуг з гідромеханізованого переміщення піску №124 від 11.11.2011, що на думку відповідача за первісним позовом спричинило збитки в сумі 572860,00грн.

Ухвалою суду від 08.08.2013 вказану зустрічну позовну заяву було прийнято для спільного розгляду з первісним позовом та об'єднано її з матеріалами справи №919/663/13.

У зв'язку з перебуванням судді Харченко І.А. на лікарняному, відповідно до пункту 3.3 Рішення зборів суддів від 28.12.2010 (зі змінами), розпорядженням в.о. керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 27.08.2013 №319 призначено повторний автоматичний розподіл справи №919/663/13, за наслідками якого суддею для розгляду цією справи визначено Щербакова С.О.

Ухвалою суду від 28.08.2013 справу прийнято до провадження суддею Щербаковим С.О. та призначено розгляд справи у судовому засіданні на 19.09.2013.

В порядку статті 77 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи відкладався.

У зв'язку з перебуванням судді Щербакова С.О. у відпустці відповідно розпорядження керівника апарату господарського суду міста Севастополя від 10.10.2013 №427 був призначений повторний автоматичний розподіл справи, суддею для розгляду справи визначено Сімоходську Д.О.

Ухвалою суду від 14.10.2013 справу прийнято до провадження суддею Сімоходською Д.О.

Відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України у судовому засіданні оголошувалась перерва.

Позивач за первісним позовом позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просить їх задовольнити, проти зустрічного позову заперечував.

Відповідач за первісним позовом явку уповноваженого представника в судові засідання не забезпечив, про причини неявки суд не повідомив, про дату судового засідання був повідомлений належним чином та своєчасно, проти задоволення первісного позову заперечував з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Представнику позивача за первісним позовом в судовому засіданні роз'яснені його процесуальні права і обов'язки, передбачені статтями 20, 22 Господарського процесуального кодексу України.

Заслухавши пояснення представника позивача за первісним позовом, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

21 серпня 2012 року між Державного підприємства «Євпаторійський морський торговельній порт» (далі - позивач за первісним позовом за первісним позовом) та Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендтрейд» (далі - відповідач а первісним позовом за первісним позовом) укладено мирову угоду, яка спрямована на врегулювання питань щодо стягнення заборгованості з боржника на користь кредитора у розмірі 239 188,32 грн згідно договору №124, укладеного від 11.11.2011 між Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельній порт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Сендтрейд» та встановлює новий порядок і умови виконання зобов'язання за договором.

Згідно пункту 1 мирової угоди відповідач за первісним позовом визнає свою заборгованість перед позивачем за первісним позовом на момент укладення цієї мирової угоди в сумі 233 896,68 грн та судові витрати позивача за первісним позовом в сумі 5291,64 грн, а всього на загальну суму 239 188,32 грн і зобов'язується погасити цю заборгованість не пізніше 01 січня 2013 року.

Як встановлено в пункті 5 мирової угоди, в якості забезпечення своєчасного виконання відповідачем за первісним позовом умов мирової угоди. Відповідач за первісним позовом гарантує, що у випадку невиконання ним пункту 1 даної Мирової угоди повністю або частково, він безспірно виплачує позивачу за первісним позовом в подвійному розмірі суми основного боргу, штрафних санкцій та судових витрат за позовом, тобто в сумі 539747,22 грн, які можуть бути стягненні в примусовому порядку.

В порушення умов мирової угоди, відповідач а первісним позовом не виконав свої зобов'язання з погашення заборгованості, в зв'язку з чим, позивач за первісним позовом звернувся до суду з вимогою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Сендтрейд» простроченої заборгованості в сумі 539747,22 грн відповідно до пункту 5 Мирової угоди.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача за первісним позовом підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 3.19 постанови Пленуму Вищого господарського суду України, від 26.12.2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", якщо ухвала суду про затвердження мирової угоди не містить усіх даних, зазначених у статті 18 названого Закону, то така ухвала не має статусу виконавчого документа, і інша сторона у справі не позбавлена права звернутися з позовом про зобов'язання виконати мирову угоду, у випадку задоволення якого господарський суд видає наказ.

Згідно ч. 1 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», у виконавчому документі зазначаються: назва і дата видачі документа, найменування органу, прізвище та ініціали посадової особи, що його видали; дата прийняття і номер рішення, згідно з яким видано документ; повне найменування (для юридичних осіб) або ім'я (прізвище, власне ім'я та по батькові) (для фізичних осіб) стягувача і боржника, їх місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності стягувача та боржника (для юридичних осіб), індивідуальний ідентифікаційний номер стягувача та боржника (для фізичних осіб - платників податків) або номер і серія паспорта стягувача та боржника для фізичних осіб - громадян України, які через свої релігійні або інші переконання відмовилися від прийняття ідентифікаційного номера, офіційно повідомили про це відповідні органи державної влади та мають відмітку в паспорті громадянина України, а також інші дані, якщо вони відомі суду чи іншому органу, що видав виконавчий документ, які ідентифікують стягувача та боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню, зокрема, дата народження боржника та його місце роботи (для фізичних осіб), місцезнаходження майна боржника, рахунки стягувача та боржника тощо; резолютивна частина рішення; дата набрання законної (юридичної) сили рішенням; строк пред'явлення виконавчого документа до виконання.

Виконавчий документ повинен бути підписаний уповноваженою посадовою особою із зазначенням її прізвища та ініціалів і скріплений печаткою. Скріплення виконавчого документа гербовою печаткою є обов'язковим у разі, якщо орган (посадова особа), який видав виконавчий документ, за Законом зобов'язаний мати печатку із зображенням Державного Герба України (ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження»).

При дослідженні ухвали господарського суду міста Севастополя від 21.08.2012 року по справі № 5020-788/2012 про затвердженні мирової угоди судом встановлено, що дана ухвала не відповідає вимогами статті 18 Закону України «Про виконавче провадження», а тому не є виконавчим документом.

З огляду на вищевикладене, за своєю правовою природою укладена між сторонами мирова угода є правочином, який виступає підставою виникнення між сторонами відповідного зобов'язання.

Частина 1 статті 202 Цивільного кодексу України передбачає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частина 1 статті 626 Цивільного кодексу України передбачає, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України України відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Частина першою статті 612 Цивільного кодексу України передбачає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідач а первісним позовом не виконав свій обов'язок щодо належного виконання умов мирової угоди, затвердженої господарським судом міста Севастополя в сумі 239 188,32 грн.

Отже, своїми діями відповідач а первісним позовом порушив умови мирової угоди та вимоги чинного законодавства.

За таких обставин, суд вважає позовні вимоги позивача за первісним позовом про спонукання відповідача за первісним позовом до виконання мирової угоди та стягнення обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Зустрічні позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд" до Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" про стягнення збитків у сумі 572 860,00 грн та штрафних санкцій у сумі 40 673,06 грн задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

За вимогами ст. 224 Господарського кодексу України учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкта права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управленою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також неодержані нею доходи, якби управлена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.

Згідно зі ст.614 ЦК України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до частин 1, 2, 4 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов'язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки. Розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором. При визначенні неодержаних доходів (упущеної вигоди) враховуються заходи, вжиті кредитором щодо їх одержання.

У відповідності з вимогами пункту 4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, у вигляді відшкодування збитків та моральної шкоди.

Для застосування такої міри відповідальності, як стягнення збитків, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення:

1)протиправної поведінки;

2)збитків;

3)причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками;

4)вини.

За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

Згідно зі статтею 22 Цивільного кодексу України збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки );

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Важливим елементом доказування наявності упущеної вигоди є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи, - наслідком такої протиправної поведінки.

Наведеної правової позиції дотримується Верховний Суд України при здійсненні касаційного перегляду судових рішень у справах про відшкодування збитків (постанова Верховного Суду України від 30.05.2006 у справі №42/266 - 6/492).

Проте, всупереч вимогам статей 22, 623 ЦК України, статті 224 ГК України та статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України ТОВ «Сендтрейд» не доведено завдання йому Державним підприємством «Євпаторійський морський торговельний порт» 572860,00 грн збитків у вигляді упущеної вигоди.

Безпідставними визнаються також посилання позивача за зустрічним позовом на необхідність стягнення штрафних санкції в сумі 40673,06 грн на підставі п.4.4 договору №124 від 11.11.2011 з огляду на таке.

Судом витребувана з архіву господарського суду міста Севастополя справа №5020-788/2012 за позовом підприємства «Євпаторійский морский торговельний порт» до ТОВ «Сендтрейд» про стягнення заборгованості за договором № 124 від 11.11.2011.

З переліку вказаних у додатках до позову, наявна копія договору від 11.11.2011року № 124.

Ухвалами від 13.07.2012 та 24.07.2012 року зобов'язано позивача за первісним позовом надати оригінали доданих до позовної заяви документів для огляду зокрема договору № 124 від 11.11.2011.

Як вбачається з протоколу судового засідання від 07.08.2012 року представник позивача за первісним позовом заявив клопотання про долучення до матеріалів справи копій документів витребуваних ухвалою суду від 24.07.2012.

В матеріалах архівної справи наявна завірена належним чином копія договору від 11.11.2011 №124 пункт 4.4. якого, не містить вимог про обов'язок сплати Державним підприємством "Євпаторійський морський торговельний порт" пені та штрафу.

Договір (копія) №124 від 11.11.2011, наданий позивачем за зустрічним позовом, а саме пункт 4.4 не співпадає з примірником договору, який містися в архівній справі та оригінал якого було оглянуто судом під час розгляду справи № 5020-788/2012 (протокол с/з від 07.08.2012).

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 34 Господарського процесуального кодексу України передбачає, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Враховуючи викладене правові підстави для нарахування штрафних санкцій відсутні.

За таких обставин суд не приймає до уваги доводів позивача за зустрічним позовом з огляду на їх недоведеність.

Витрати по сплаті судового збору покладаються судом на відповідача за первісним позовом, Товариство з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд" , відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись статтями 33-34, 43, 49, 82-85, 115-116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Первісний позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Сендтрейд" (99011, м.Севастополь, вул. Суворова, 22-А, код ЄДРПОУ 35162099, р/р 26001060226792 в ПАТ КБ «ПриватБанк», МФО 324935, або з будь-якого іншого рахунку) на користь Державного підприємства "Євпаторійський морський торговельний порт" (97416, м. Євпаторія, пл.Моряків, 1, код ЄДРПОУ 01125583, р/р 26002000132751) 539 747,22 грн (п'ятсот тридцять дев'ять тисяч сімсот сорок сім грн, 22 коп.) , а також 10794,96 грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. У задоволенні зустрічного позову відмовити.

Повне рішення складено 18.11.2013

Суддя Д.О. Сімоходська