Рішення

від 14.11.2013 по справі 919/1032/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 листопада 2013 року справа № 919/1032/13

за позовом приватного підприємства «НАФТОЗБУТБУД»

(99029, м. Севастополь, вул. Соловйова,1а)

до приватного підприємства «ХІМНАФТОЗБУТ»,

(99011, м. Севастополь, вул. Капітанська,1)

про стягнення заборгованості, -

суддя Щербаков С.О .

за участю:

представника позивача - Хлапанової О.В., довіреність б/н від 15.10.2013;

представника відповідача - Колягіна В.В., довіреність б/н від 18.09.2013,

Суть спору :

04.09.2013 приватне підприємство «НАФТОЗБУТБУД» звернулось до господарського суду міста Севастополя із позовною заявою до приватного підприємства «ХІМНАФТОЗБУТ», в якій просить суд стягнути з відповідача суму заборгованості по договору поставки нафтопродуктів на умовах відстрочення платежу в розмірі 70000,00 грн.

Позовні вимоги із посиланням на статті 58, 193 Господарського кодексу України, умови Договору про поставку нафтопродуктів на умовах відстрочення платежу №02/12 від 03.01.2012, мотивовані неналежним виконанням відповідачем обов'язку щодо оплати за поставлений товар за цими договорами.

Ухвалою суду від 06.09.2013 було порушено провадження у справі та призначено справу до розгляду в судовому засідання на 25.09.2013.

Відповідно до вимог статті 77 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні 25.09.2013 оголошувалась перерва до 15.10.2013 та 15.10.2013 на 04.11.2013. В судовому засіданні 04.11.2013 було продовжено строк розгляду спору на 15 днів та відкладено розгляд справи на 14.11.2013.

У судовому засіданні 14.11.2013 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та наполягав на їх задоволенні з підстав, викладених у позові.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.11.2013 позовні вимоги визнав у повному обсязі, про що раніше надавав відповідну письмову заяву (а.с. 124) та не заперечував проти їх задоволення.

Відповідно до статті 81-1 ГПК України, враховуючи відсутність заяв учасників судового процесу, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

На підставі ст.85 ГПК України в судовому засіданні 14.11.2013 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши представника сторін, дослідивши надані докази, перевіривши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

03.01.2012 між приватним підприємством «НАФТОЗБУТБУД» (далі - постачальник) та приватним підприємством «ХІМНАФТОЗБУТ» (далі - покупець) було укладено договір поставки нафтопродуктів на умовах відстрочення платежу №02/12 (далі - Договір №02/12) /а.с. 9/, відповідно до пункту 1.1. якого, постачальник на протязі дії цього договору постачає (відпускає) за заявками, а покупець отримує та сплачує паливно-мастильні матеріали (далі ПММ) в межах існуючого у постачальника асортименту: бензин А-76, А-80, Аі-92, Аі-95, дизельне паливо, мазут, автомобільні та промислові масла та мастилі.

Поставка здійснюється партіями, асортимент та обсяги яких узгоджуються сторонами усним шляхом. Кількість заявленого покупцем та відпущеного постачальником ПММ фіксується в рахунку та приймально-здавальних накладних. Поставка кожної партії ПММ розцінюється як самостійна господарська операція та регулюється умовами даного Договору.

Відповідно до п. 2.2. Договору, в редакції додаткової угоди до цього Договору від 04.01.2012, поставка здійснюється шляхом здійснення вивозу нафтопродуктів транспортним засобом покупця та підтверджується приймально-здавальною накладною. Поставка визнається здійсненою після підписання сторонами приймально-здавальної накладної. На поставку нафтопродуктів товарно-транспортна накладна не оформлюється.

Вартість узгоджується сторонами на кожну партію ПММ та фіксується в приймально-здавальних накладних (п. 3.2 Договору).

Відповідно до п.4.1. Договору №02/12, покупець зобов'язується сплачувати кожну партію отриманих ПММ переводом грошових коштів на розрахунковий рахунок постачальника на протязі 30 календарних днів, з моменту отримання ПММ, згідно виставлених рахунків, або за додатковим погодженням сторін у інші строки, вказані у додатковій угоді (гарантійному листі) покупця.

Даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє по 31.12.2012. Договір вважається пролонгованим у разі якщо жодна з сторін до 01.12.2012 не заявила про його розірвання (п. 7.1. Договору №02/12).

На виконання умов Договору №02/12, позивачем був поставлений товар відповідачу на загальну суму 70000,00 грн., що підтверджується видатковою накладною №РН-0000067 від 30.03.2012 на суму 70000,00 грн. (а.с. 151), проте відповідач свої зобов'язання з оплати поставленого товару належним чином не виконав та не сплатив вартість поставленого товару, в зв'язку із чим сума заборгованості становить 70000,00 грн.

Зазначене стало підставою звернення позивача до суду із відповідними вимогами.

Оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Згідно зі ст.509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити кошти тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України (ч. 1 ст. 175 ГК України).

Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 ЦК України та ст.174 ГК України, зокрема, з договорів та інших правочинів (угод).

Відповідно до ч.1 ст.626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Положеннями частини 1 статті 627 названого Кодексу визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Частиною 1 статті 628 ЦК України встановлено, що зміст договору становлять (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 691 ЦК України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до статті 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За приписами статті 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Згідно положень ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з ч.1 ст.530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до положень ст. 610, ч.3 ст. 611 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання); у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Як вже зазначалось, Покупець зобов'язався відповідно до пункту 4.1 Договору, здійснити розрахунок за товар на протязі 30 календарних днів з моменту отримання товару згідно виставлених рахунків.

Крім того, відповідач визнав позовні вимоги у повному обсязі, про що була надана відповідна письмова заява, а також в судовому засіданні зазначене було підтверджено представником позивача.

Отже, аналізуючи сукупність встановлених обставин, вищенаведені приписи матеріального закону, судом встановлений факт порушення відповідачем зобов'язання щодо повної та своєчасної оплати за поставлений товар за договором поставки №02-12 від 03.01.2012 на суму - 70000,00 грн.

Враховуючи те, що оплата продавцеві за отриманий товар є обов'язком відповідача, належне виконання якого вимагається законом та Договором, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог в частині стягнення з відповідача спірної суми заборгованості за поставлений товар у розмірі 70000,00 грн.

Відповідно до положень ст.49 ГПК України, понесені позивачем при зверненні з даним позовом до суду витрати зі сплати судового збору в сумі 1720,50 грн. відшкодовуються йому за рахунок відповідача.

На підставі викладеного та керуючись статтями 43, 49, 82, 84, 85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з приватного підприємства «ХІМНАФТОЗБУТ» (99011, м. Севастополь, вул. Капітанська,1, ЄДРПОУ 31267514, р/р 26008013021767 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767) на користь приватного підприємства «НАФТОЗБУТБУД» (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова,1а, ЄДРПОУ 33775222, р/р 26006010135432 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767) суму заборгованості за договором поставки нафтопродуктів на умовах відстрочення платежу №02/12 від 03.01.2012 у розмірі 70000,00 грн. (сімдесят тисяч грн. 00 коп.).

3. Стягнути з приватного підприємства «ХІМНАФТОЗБУТ» (99011, м. Севастополь, вул. Капітанська,1, ЄДРПОУ 31267514, р/р 26008013021767 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767) на користь приватного підприємства «НАФТОЗБУТБУД» (99029, м. Севастополь, вул. Соловйова,1а, ЄДРПОУ 33775222, р/р 26006010135432 в ПАТ ВТБ м. Київ, МФО 321767) судовий збір у розмірі 1720,50 грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.).

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Рішення оформлено відповідно

до вимог статті 84 ГПК України

і підписано 19.11.2013.

Суддя C.О.Щербаков