Рішення

від 31.10.2013 по справі 910/17848/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

cpg1251 ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/17848/13 31.10.13

Господарський суд міста Києва в складі:

головуючого судді Привалова А.І.

при секретарі Сай А.С.

розглянувши справу № 910/17848/13

за позовом Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва;

до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова

компанія «Оранта»;

про стягнення 8560,06 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з'явився;

від відповідача: не з'явився.

обставини справи:

До Господарського суду міста Києва звернулась Центральна районна поліклініка Шевченківського району м. Києва (надалі - позивач) з позовом до відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (надалі - відповідач) про стягнення 8560,06 грн.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань по оплаті наданих позивачем послуг за Договором № 70/08-03-26/331-11 про надання медичних послуг застрахованим особам від 12.04.2011р., внаслідок чого виникла заборгованість у сумі 8180,45 грн., за прострочення оплати якої нарахована пеня в сумі 379,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.09.2013р. порушено провадження у справі № 910/17848/13 та призначено її розгляд на 17.10.2013р.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013р., на підставі ст. 89 ГПК України, виправлено описку в даті судового засідання та призначено розгляд справи на 31.10.2013р.

До початку розгляду справи, 25.10.213р. через загальний відділ господарського суду від відповідача надійшли пояснення на позовну заяву, в яких останній повідомляє про сплату суми основного боргу та надає відповідні докази, у зв'язку з чим просить припинити провадження у справі, а також розглянути справу за відсутності представника відповідача.

Представники сторін у судове засідання 31.10.2013р. не з'явились.

Позивач та відповідач належним чином повідомлені про призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК України. (п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції»).

Згідно ст. 64 Господарського процесуального кодексу України, ухвала про порушення провадження у справі надсилається сторонам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала направляється за адресою місцезнаходження сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

У відповідності до ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, ухвалу про порушення провадження у справі від 17.09.2013р. та ухвала від 23.09.2013р. були надіслані сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адреси, що зазначені в позовній заяві.

Оскільки про поважні причини неявки в судове засідання представника позивача суд не повідомлений; клопотань про відкладення розгляду справи від сторін не надходило, тому суд вважає, що, у відповідності до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами, без участі представників сторін, яких достатньо для винесення рішення по суті.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення прийнято господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, у нарадчій кімнаті.

Згідно ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в засіданні суду була оголошена вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, що мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

12.04.2011р. між Центральною районною поліклінікою Шевченківського району міста Києва (за договором - виконавець) та відкритим акціонерним товариством «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (за договором - замовник) було укладено Договір № 70/08-03-26/331-11 про надання медичних послуг застрахованим особам, за умовами якого виконавець зобов'язується у порядку та на умовах, визначених договором, надавати протягом строку дії даного договору медичні послуги застрахованим особам, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити надані медичні послуги (п. 1.1. договору). Застрахованими вважаються фізичні особи, які знаходяться під страховим захистом страховика за укладеним договором страхування (страховими полісами) (п. 1.2. договору).

Згідно пункту 1.4. договору, підтвердженням надання послуги є Акт наданих медичних послуг, який підписується уповноваженими представниками сторін.

Відповідно до п.п. 7.1., 7.2. договору, виконавець надає замовнику оригінал Акту по мірі виконання послуг та не пізніше 20 числа поточного місяця. Замовник проводить оплату згідно акту або рахунку-фактури протягом 5 (п'яти) банківських днів з дня його отримання від виконавця.

У п. 10.1. встановлено, договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і діє до 31.11.2011р. Якщо жодна із сторін не заявить про свій намір припинити дію договору до дати його закінчення, дія договору буде автоматично продовжена на наступний календарний рік. Кількість атоматичних продовжень дії цього договору необмежена.

Судом встановлено, що позивач надав відповідачу обумовлені договором медичні послуги на загальну суму 8180,45 грн., про що свідчать залучені до матеріалів справи акти наданих медичних послуг з урахуванням кожної застрахованої особи № 667 від 01.11.2012р. на суму 1761,25 грн.; № 731 від 03.12.2012р. на суму 2566,25 грн.; № 18 від 15.01.2013р. на суму 2455,85 грн. № 66 від 01.02.2013р. на суму 186,50 грн.; № 182 від 01.04.2013р. на суму 950,80 грн.; № 217 від 10.04.2013р. на суму 259,80 грн.

Згідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України, майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Частиною першою статті 903 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкт господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Приписами статті 33 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На день вирішення спору, відповідач надав докази сплати заборгованості за надані медичні послуги в сумі 8180,45 грн., про що свідчать додані до матеріалів справи платіжні доручення № 29509 від 24.05.2013р. на суму 186,50 грн., № 41988 від 16.07.2013р. на суму 259,80 грн., № 67643 від 21.10.2013р. на суму 950,80 грн., № № 67648 від 21.10.2013р. на суму 1761,25 грн., № 67646 від 21.10.2013р. на суму 2455,85 грн., № 67646 від 21.10.2013р. на суму 2566,25 грн.

Таким чином, з наданих суду платіжних доручень вбачається, що відповідач сплатив заборгованість у сумі 446,30 грн. ще до звернення позивача з позовом до суду (16.09.2013р.), у зв'язку з чим позовні вимоги в цій частині задоволенню не підлягають, що узгоджується з правовою позицією Вищого господарського суду України, наведенною у підпункті 4.4 пункту 4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» - якщо предмет спору був відсутній до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові.

В частині стягнення з відповідача 7734,15 грн. боргу провадження у справі підлягає припиненню на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України, у зв'язку з відсутністю предмету спору.

Оскільки відповідач припустився прострочення платежу, позивач на підставі п. 8.2. договору просить стягнути з останнього пеню в сумі 379,61 грн., яка розрахувана станом на 30.04.2013р., окремо за кожним актом наданих медичних послуг.

Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до п. 8.2. договору, за несвоєчасну оплату медичних послуг замовник сплачує виконавцю пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, від суми заборгованості за кожну добу затримки до повного погашення заборгованості, навіть після закінчення дії договору.

Згідно з ч. 2 ст. 218 Господарського кодексу України, учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання. У разі, якщо інше не передбачено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе господарсько-правову відповідальність.

Відповідно до ч. 1. ст. 216 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

У сфері господарювання, згідно з ч. 2 ст. 217 та ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, застосовуються господарські санкції, зокрема, штрафні санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно ст. 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Спеціальним законом, що регулює договірні правовідносини між платниками і одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за невчасне виконання грошових зобов'язань, є Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996р. № 543/96, відповідно до статті 3 якого, розмір пені за порушення грошового зобов'язання розраховується із суми простроченого платежу і не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Перевіривши наведений позивачем у позовній заяві розрахунок суми пені, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, а саме в сумі 369,99 грн., оскільки в порушення приписів ст.ст. 33, 34 ГПК України, позивачем не надано до справи доказів, які підтверджують фактичну дату отримання відповідачем актів наданих медичних послуг № 182 від 01.04.2013р. на суму 950,80 грн.; № 217 від 10.04.2013р. на суму 259,80 грн.

З урахуванням наведених вище обставин, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір підлягає вднесенню на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 80 (п. 1-1) 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Національна акціонерна страхова компанія «Оранта» (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, 7-Д, код ЄДРПОУ 0034186) на користь Центральної районної поліклініки Шевченківського району м. Києва (01032, м. Київ, вул. Саксаганського, 100, код ЄДРПОУ 26380141) 369 грн. 99 коп. - пені, 1628 грн. 86 коп. - витрат по сплаті судового збору. Видати наказ.

3. В частині стягнення 7734 грн. 15 коп. боргу провадження у справі припинити.

4. Віншій частині вимог в позові відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, оформленого відповідно до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено: 05.11.2013р. Суддя А.І. Привалов А.І. Привалов