Рішення

від 18.11.2013 по справі 914/3542/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18.11.2013 р. Справа № 914/3542/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова, м. Львів;

до відповідача: Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод», м. Львів;

про: стягнення 78804 грн. 94 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: не з'явився;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою від 17.09.2013 року господарський суд прийняв позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Шевченківськму районім м. Львова до Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод» про стягнення 78804 грн. 94 коп. до розгляду та порушив провадження у справі. Розгляд справи призначено на 09.10.2013 року.

У судове засідання 09.10.2013 року представники сторін не з'явилися, причини неявки не повідомили, хоча були належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, що підтверджується відповідними повідомленнями про вручення поштового відправлення. Розгляд справи відкладено на 06.11.2013 року.

В судовому засіданні 06.11.2013 року представник позивача позов підтримав, відповідач явки повноважного представника не забезпечив, у зв'язку з чим розгляд справи відкладено на 18.11.2013 року.

В судове засідання 18.11.2013 року представники сторін не з'явилися, причини неявки не повідомили, вимоги ухвали не виконали.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору (п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» від 26.12.2011 N 18).

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає, що справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, яких достатньо для вирішення спору по суті.

У судовому засіданні 18.11.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору.

Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова (надалі по тексту рішення - позивач) звернулося до суду з позовом до Відкритого акціонерного товариства «Львівський мехсклозавод» (надалі по тексту рішення - відповідач) про стягнення 78804 грн. 94 коп. боргу за виплату та доставку пенсій.

Позивач вказує, що за період роботи на підприємстві відповідача фізичні особи за списком № 1 та списком № 2 мають право на отримання пільгових пенсій, загальний розмір яких, згідно представленого розрахунку, складає 78804 грн. 94 коп.

Відповідач у судові засідання не з'являвся, доказів оплати не подав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне.

Відкрите акціонерне товариство «Львівський мехсклозавод» знаходиться на обліку в управлінні Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова.

Відповідно до п. 1. ч. 2 Прикінцевих положень Закону України № 1058 від 09.07.2003 року «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам за списком № 1 та Списком № 2.

За період роботи на Відкритому акціонерному товаристві «Львівський мехсклозавод» право на пільгову пенсію:

- за Списком № 1 набули наступні працівники: Зенкер Леслав Мар'янович, Ярка Василь Михайлович, Леськів Богдан Васильович Парапоняк Олександра Василівна, Іванський Йосиф Павлович, Семочко Мирон Юрійович, Гоцко Василь Михайлович, Гала Георгій Мар'янович, Хамець Михайло Васильович, Микієвич О.В, Пазиняк Зенон Ярославович, Хміль Микола Дмитрович, Гала Георгій Мар'янович.

- за Списком № 2 набули наступні працівники: Городинська Оксана Миколаївна, Свідерський Богдан Йосипович, Меленчук Ігор Іванович, Хандога Віктор Олексійович, Максимів Михайло Іванович, Клим Богдан Іванович, Сосницький Мирослав, Казимирська Надія Михайлівна, Кондзолко Володимир Михайлович, Барандій Ярослав Дмитрович.

Загальна сума заборгованості відповідача по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій за Списком № 1 та Списком № 2 до Пенсійного фонду за період з 06.06.2013 року по 28.08.2013 року становить 78804 грн. 94 коп.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, заслухавши пояснення представника сторони, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до п. 4 ст. 10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" суд, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство, вирішує усі майнові спори з вимогами до боржника, у тому числі спори про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів, пов'язаних із визначенням та сплатою (стягненням) грошових зобов'язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також справ у спорах про визнання недійсними правочинів (договорів), якщо з відповідним позовом звертається на виконання своїх повноважень контролюючий орган, визначений Податковим кодексом України. Пунктом 2 ч. 1 ст. 12 ГПК встановлено, що господарським судам підвідомчі справи про банкрутство.

Згідно із п. 9 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 N 01-06/606/2013 Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (у редакції Закону України від 22.12.2011 N 4212-VI) частина четверта статті 10 Закону відносить до підвідомчості господарських судів справи зі спорів, пов'язаних з майновими вимогами до боржника, до яких, крім названих у зазначеній статті Закону, слід відносити також й інші спори з майновими вимогами до боржника, як-от: спори про визнання права власності, витребування майна з чужого незаконного володіння, спори, пов'язані з майновими вимогами учасників (акціонерів) до боржника. Дана норма кореспондується з положеннями пункту 7 частини першої статті 12 ГПК (у редакції Закону).

Справи у відповідних спорах відносяться до виключної підсудності того господарського суду, у провадженні якого перебуває справа про банкрутство (остання частина статті 16 ГПК).

Ухвалою господарського суду Львівської області від 08.09.2006р. порушено провадження у справі №6/161-29/228 про банкрутство ВАТ "Львівський мехсклозавод" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Ухвалою суду від 17.09.2012 р. затверджено звіт керуючого санацією, провадження у справі припинено. Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 06 листопада 2012 року ухвалу господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 6/161-29/228 залишено без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Постановою Вищого господарського суду України від 19.12.2012 р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 06.11.2012 р. та ухвалу господарського суду Львівської області від 17.09.2012 р. у справі № 6/161-29/228 скасовано, справу передано на новий розгляд до господарського суду Львівської області на стадію санації в іншому складі суду. Ухвалою суду від 08.01.2013р. справу прийнято до провадження господарським судом Львівської області, на момент вирішення спору по суті відбувається процедура санації боржника.

Отже, правовідносини сторін у даній справі перебувають у рамках процедури банкрутства, а отже, й розгляд справи за позовом Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м. Львова повинен вирішуватися відповідно до Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" та Господарського процесуального кодексу України.

Відповідно до п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.

До запровадження пенсійного забезпечення через такі фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до ст. 27 та з урахуванням норм ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування". При цьому, зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За правилами абз. 4 п. п. 1 п. 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до ПФУ плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими й важкими умовами праці за списком № 1, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Аналіз наведених положень дає підстави для висновку про те, що витрати на виплату та доставку пенсій особам, які були зайняті на роботах за списками №1 та № 2, покриваються підприємствами та організаціями.

Відповідно до п. 6.1 вказаної Інструкції, підприємства відшкодовують 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абз.1 ч.2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списками № 1 та № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Згідно з розрахунками фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п.п. «а» «б» - «з» ст 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» № 1788 від 05.11.91 (з подальшими змінами та допоповненнями) відповідач забов'язаний відшкодувати Пенсійному фонду за період з 06.06.2013 року по 28.08.2013 року витрати в розмірі 78804 грн. 94 коп.

Згідно з п. 6.4 Інструкції про пopядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої Постановою правління Пенсійного фонду від 19.12.2003 №21-1 в редакції Постанови Пенсійного фонду № 25-1 від 22.10.2010 зі змінами (далі - Інструкція), розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів ПФУ щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" вказаного Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го числа поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Пенсійним фондом України в Шевченківському районі м. Львова направлено Відкритому акціонерному товариству "Львівський мехсклозавод" розрахунки сумм фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій , належним чином засвідчені копії яких долучено до позовної заяви. Вказана кореспонденція відповідачем отримана, про що свідчать відмітки на повідомленнях про вручення рекомендованих поштових відправлень. Однак заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до пунктів «а» «б» - «з» ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період з 06.06.2013 року по 28.08.2013 року на момент вирішення спору по суті не погашена та становить 78804 грн. 94 коп., що відображено в розрахунку, долученому до позовної заяви.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований поданими доказами, відповідачем не спростований та підлягає до задоволення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до п. 18 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір" Пенсійний фонд України та його органи звільнені від сплати судового збору. Згідно норм ч .3 ст.49 Господарського процессуального кодексу України, судові витрати слід покласти на відповідача пропорційно до розміру задоволених вимог. Однак, зважаючи на те, що підприємство відповідача перебуває на стадії банкрутства, суд, враховуючи майновий стан сторони, вважає за необхідне звільнити ВАТ "Львівський мехсклозавод" від сплати судового збору, згідно з ч.2 ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85, 116 Господарського процессуального кодексу України, ч. 2 ст. 8 Закону України "Про судовий збір", суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Львівський мехсклозавод" (м.Львів, вул. Шевченка, буд.60, код ЄДРПОУ 05481562) на користь управління Пенсійного фонду України в Шевченківському районі м.Львова (м.Львів, вул. Гетьмана Мазепи, буд.5а, код ЄДРПОУ 20847520) 78804 грн. 94 коп. боргу.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Звільнити Відкрите акціонерне товариство "Львівський мехсклозавод" (м.Львів, вул. Шевченка, буд. 60, код ЄДРПОУ 05481562) від сплати судового збору.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 19.11.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв