Рішення

від 19.11.2013 по справі 926/453/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"19" листопада 2013 р. Справа № 926/453/13.

За позовом прокурора м. Чернівці в особі Чернівецької міської ради

до приватного підприємця «Садгора-Сервіс»

про виконання зобов'язання за договором оренди землі та стягнення заборгованості - 47049,53 грн.

Суддя І.В.Марущак

Представники:

Від позивача - не з'явився

Від відповідача - Дячук Ю.В., доручення від 03.06.2013

У засіданні приймав участь прокурор Коцюба Т.С.

СУТЬ СПОРУ: Прокурор м. Чернівці в інтересах держави в особі Чернівецької міської ради звернувся з позовом, в якому просить стягнути з відповідача заборгованість по сплаті одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці за договором оренди землі №7067 від 11.03.2011 р. на загальну суму 47049,53 грн. в тому числі пеня 5227,73 грн.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не виконує свої зобов'язання відповідно до договору оренди землі №7067 від 11.03.2011 р. та всупереч умовам договору не сплатив одноразовий внесок в сумі 41821,80 грн. на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівці, за, що йому нараховано пеню відповідно до умов договору.

Провадження у справі порушено ухвалою від 22.04.2013 р.

Ухвалою від 20.06.2013 року зупинено провадження у справі №926/453/13 до набрання законної сили рішенням по справі №926/643/13.

Ухвалою від 07.11.2013 року поновлено провадження у справі, розгляд справи в судовому засіданні призначено на 19.11.2013 р., прокурора та позивача зобов'язано надати завірені копії рішення господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 р. по справі №926/643/13 та постанови Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 р. по справі №926/643/13.

Прокурор в судовому засіданні 19.11.2013 р. позовні вимоги підтримав в повному обсязі.

Представник позивача в судове засідання 19.11.2013 р. не з'явився, явку свого представника не забезпечив, про причини своєї неявки суд не повідомив.

Представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнає, з підстав викладених у відзиві на позов.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та проаналізувавши законодавство, яке регулює спірні правовідносини, суд встановив наступне.

11 березня 2011 року між Чернівецькою міською радою та приватним підприємством «Садгора-Сервіс» укладено договір оренди земельної ділянки № 7067. Даний договір зареєстрований управлінням Держкомзему у м. Чернівцях 16.11.2011 за № 7310000400044, що підтверджується відміткою на договорі.

Згідно п. 1.1 договору на підставі рішення 2 сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 25.01.2011 р. № 29 Орендодавець (позивач по справі) надає, а Орендар (відповідач по справі) приймає в строкове платне користування земельну ділянку для обслуговування нежитлової будівлі, яка знаходиться у м. Чернівці на вул. М. Тореза, 34.

Відповідно до умов розділу 2 договору в оренду передається земельна ділянка загальною площею 0,0459 га., кадастровий номер земельної ділянки 7310136900:40:003:0062.

Земельну ділянку передано відповідачу згідно акту прийому-передачі від 11.03.2011 р.

Договір укладено строком на один рік три місяці і діє по 03 червня 2012р. включно (пункт 3.1 договору).

Пунктом 3.3 договору передбачено: «Орендар зобов'язаний не пізніше, ніж за 60 (шістдесят) календарних днів до закінчення строку дії Договору звернутись в Департамент містобудівного комплексу та земельних відносин міської ради із заявою про поновлення Договору. У разі наміру однієї із сторін не продовжувати на новий термін дію Договору, вона зобов'язана до закінчення строку його дії письмово повідомити про це іншу сторону. Якщо Орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку Договору оренди, то за відсутності письмових заперечень Орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку Договору, він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах (крім розміру орендної плати), які були передбачені Договором, шляхом укладення додаткового договору до цього Договору. Письмове заперечення здійснюється листом - повідомленням.».

Рішенням XXVI сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 26.07.2012 № 562 за заявою позивача договір поновлений на три роки.

В пункті 11.1 договору сторони визначили, що: «На підставі рішення 40 сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.122005р. "Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням Договорів оренди землі" Орендар сплачує одноразовий внесок в сумі 41821,80 грн. (сорок одна тисяча вісімсот двадцять одна грн. 80 коп.) на розвиток соціально- культурної інфраструктури М.Чернівців на розрахунковий рахунок: Виконавчий комітет Чернівецької міської ради (цільовий фонд соціально-економічного розвитку міста), код ЄДРПОУ 23246436, р/р 31513931700002 ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платника; 50110000; 01 - ДМБК та ЗВ на розвиток соціально- культурної інфраструктури. Орендар сплачує одноразовий внесок протягом одного року після державної реєстрації цього Договору.».

Відповідно до ст.. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Господарським судом Чернівецької області слухалась справа №926/643/13 за позовом приватного підприємства «Садгора-Сервіс» до Чернівецької міської ради про визнання недійсними пункту 11.1 укладеного сторонами договору оренди земельної ділянки від 11.03.2011 та додатку № 2 до цього договору.

Рішенням господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 р. по справі №926/643/13 відмовлено в задоволенні позову.

Дане рішення залишено без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 р. по справі №926/643/13.

В рішенні господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 р. по справі №926/643/13 зазначено наступне: «Пунктом 2 рішення XІ сесії ІV скликання Чернівецької міської ради від 22.12.2005 № 922 встановлено, що з моменту прийняття рішення про надання заявнику дозволу на складання проекту відведення земельної ділянки в оренду (за рахунок земель запасу міста), а також з моменту прийняття сесією рішення про надання земельної ділянки, землекористувач сплачує за окремим договором Чернівецької міської раді кошти за користування ділянкою у розмірах, нарахованих на підставі довідки міського управління земельних ресурсів Держкомзему про грошову оцінку земельної ділянки.

Рішенням VI сесії Чернівецької міської ради VI скликання від 31.03.2011 № 101 скасовано рішення XІ сесії Чернівецької міської ради IV скликання від 22.12.2005 № 922 «Про порядок вирішення питань, пов'язаних з укладанням договорів оренди землі».

З урахуванням того, що на день укладення договору (11.03.2011) згадане рішення, яке передбачало внесення орендарями земельних ділянок на рахунок виконкому Чернівецької міськради внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців, діяло, твердження позивача про відсутність правової підстави для покладення на нього обов'язку сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців судом визнається надуманим.

З огляду на наведене суд зазначає, що зміст оскарженого позивачем пункту 11.1 укладеного сторонами договору оренди землі від 11.03.2011 № 7067, насамперед, є результатом вільного волевиявлення сторін, в тому числі і ПП «Садгора-Сервіс», укладено без будь-яких порушень чинних на той час законодавства, регуляторних актів Чернівецької міської ради актів та водночас свідчить про намір відповідача та згоди позивача на поповнення бюджету територіальної громади м. Чернівців, членом якої він є.

Такий висновок повністю кореспондується також і з вимогами статті 5 Цивільного кодексу України, яка встановлює дію актів цивільного законодавства в часі, частиною третьою якої передбачено, що якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обов'язків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Аналогічним чином трактується ця обставина також и абзацом 4 пункту 2.9 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 29.05.2013 № 11 «Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними», у відповідності з яким відповідність чи невідповідність правочину вимогам закону має оцінюватися господарським судом стосовно законодавства, яке діяло на момент вчинення правочину. У разі коли після такого вчинення набрав чинності акт законодавства, норми якого інакше регулюють правовідносини, ніж ті, що діяли в момент вчинення правочину, то норми такого акта, якщо він не має зворотної сили, застосовується до прав та обов'язків сторін, які виникли з моменту набрання ним чинності.».

В рішенні господарського суду Чернівецької області від 12.07.2013 р. по справі №926/643/13 надавалась оцінка додатку № 2 до договору та в ньому зазначено: «Однак, незважаючи на те, що додаток № 2 договору, який відповідно до пункту 13.4 договору є його невід'ємною частиною та представляє собою розрахунок одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців на суму 41821,80 грн. за період з 27.03.2008 по 10.03.2011, як стверджує й позивач, складений та підписаний лише в односторонньому порядку представниками відповідача та скріплений тільки відбитком печатки відповідача. Це означає, що додаток до договору не вчинено, тобто не є укладений, а тому не може бути визнаний недійсним.

Додаток № 2 до договору як розрахунок суми одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури м. Чернівців обґрунтовує розмір цього внеску з урахуванням нормативної грошової оцінки земельної ділянки за конкретні періоди нарахування внеску, є похідним від пункту 11.1 договору та визнання його недійсним не може призвести до поновлення прав та охоронюваних законом інтересів позивача навіть у разі їх порушення.».

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори), за винятком встановлених рішенням третейського суду, під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішенні інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Пунктом 6 рішення 33 сесії VIскликання Чернівецької міської ради «Про надання юридичним особам та підприємцям земельних ділянок в оренду, внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, окремих пунктів рішень з цих питань» від 28.02.2013 №778 вирішено: «Визнати такими, що втратили чинність, пункт 1 додатка 4 до рішення міської ради VI скликання від 25.01.2011р. №29 та пункт 9 додатка 1 до рішення міської ради VI скликання від 26.07.2012р. №562 «Про надання юридичним особам та приватним підприємцям земельних ділянок в оренду та внесення змін до окремих рішень міської ради з цих питань» в частині надання приватному підприємству «Садгора-Сервіс» земельної ділянки за адресою вул.Тореза Моріса,34 (кадастровий номер 7310136900:40:003:0062), площею 0,0459га, в оренду до 03.06.2015р. для обслуговування нежитлової будівлі та визнати припиненим договір оренди землі від 11.03.2011р. №7067 , укладений між ПП «Садгора-Сервіс» та міською радою, в зв'язку із розташуванням на вказаній земельній ділянці нерухомого майна, на яке відсутні правовстановлюючі документи, та відмовою від оренди земельної ділянки (підстава: заява ПП «Садгора-Сервіс», зареєстрована 08.01.2013р. за №04/01-08/1-67).».

Хоча в вищезазначеному рішенні зазначено визнати припиненим договір оренди землі від 11.03.2011р. №7067, суд розцінює заяву ПП «Садгора-Сервіс», зареєстровану 08.01.2013р. за №04/01-08/1-67 та пункт 6 рішення 33 сесії VI скликання Чернівецької міської ради від 28.02.2013 №778, як підставу припинення права користування земельною ділянкою на підставі пункту а ст. 141 Земельного кодексу України (добровільна відмова від права користування земельної ділянкою).

В частини другій статті 177 ГК України прописано, що суб'єкти господарювання відповідно до частини четвертої статті 175 цього Кодексу можуть, незалежно від статутної мети своєї діяльності, брати на себе зобов'язання про господарську допомогу у вирішенні питань соціального розвитку населених пунктів їх місцезнаходження, у будівництві й утриманні соціально-культурних об'єктів та об'єктів комунального господарства і побутового обслуговування, подавати іншу господарську допомогу з метою розв'язання місцевих проблем. Суб'єкти господарювання мають право брати участь у формуванні відповідних фондів місцевих рад, якщо інше не встановлено законом, та у виконанні робіт щодо комплексного економічного і соціального розвитку територій.

Згідно з частиною четвертою статті 179 ГК України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі вільного волевиявлення, коли сторони мають право погоджувати на свій розсуд будь-які умови договору, що не суперечать законодавству.

Згідно зі статтею 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Ст. 193 Господарського кодексу України також передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч.1 ст.530 ЦК України).

Зазначений вище одноразовий внесок в сумі 41821,80 грн. на розвиток соціально- культурної інфраструктури м.Чернівці, з врахуванням дати державної реєстрації договору підлягав сплаті відповідачем в строк до 16.11.2012.

Відповідно обов'язок відповідача по сплаті внеску на розвиток соціально - культурної інфраструктури настав до припинення дії договору оренди та повинен бути виконаний відповідачем.

Статтею 33 ГПК України передбачено що, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Відповідачем не надано доказів повного чи часткового погашення заборгованості по сплаті одноразового внеску в сумі 41821,80 грн. на розвиток соціально - культурної інфраструктури.

З наведеного вище випливає, що дані позовні вимоги підлягають задоволенню щодо стягнення 41821,80 грн.

Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Пунктом 12.4 Договору сторони визначили, що у разі несвоєчасної сплати одноразового внеску на розвиток соціально-культурної інфраструктури М.Чернівців в термін, визначений цим договором, нараховується пеня в розмірі 0,1 % (відсотка) від нарахованої суми внеску за кожний день прострочення.

Позивач просить стягнути пеню в сумі 5227,73 грн. за період з 17.11.2012 по 21.03.2013 р. нарахованої в розмірі 0,1 % (відсотка) від суми несплаченого внеску за кожний день прострочення.

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

Відповідно до ст.230 Господарського кодексу України штрафними санкціями є господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно із вимогами ч.6 ст.231 та ч 6 ст.232 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою НБУ, за увесь час користування чужими коштами. При цьому нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до пункту 5.2 постанови Пленуму ВГСУ «Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна» від 29 травня 2013 року N 12: «Господарським судам слід мати на увазі, що з огляду на положення частини шостої статті 231, частини другої статті 343 ГК України та статей 1 і 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" яким би способом не визначався в договорі оренди (найму) розмір пені за прострочення платежу за відповідним зобов'язанням, стягнуто може бути лише пеню, сума якої не перевищує ту, що обчислена з урахуванням подвійної облікової ставки Національного банку України.».

Також в пункті 5 оглядового листа ВГСУ «Про деякі питання практики застосування господарськими судами законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань» від 29.04.2013 р. N 01-06/767/2013 зазначено: «Проте розмір пені має бути обрахований з урахуванням обмеження розміру пені подвійною обліковою ставкою Національного банку України згідно із Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", незважаючи на встановлений у договорі спосіб обчислення пені (див. постанову Верховного Суду України від 24.10.2011 та постанову Вищого господарського суду України від 07.12.2011 у справі N 25/187).».

Відповідно до вищевикладеного, суд вирішив частково задовольнити вимоги щодо стягнення пені в сумі 2142,51 грн. виходячи із періоду нарахування з 17.11.2012 р. по 21.03.2013 р. нараховану на подвійну облікову ставку Національного банку України за кожен день прострочення (розрахунок виконаний судом міститься в матеріалах справи).

Оскільки позов подано прокурором, то судові витрати у зв'язку із частковим задоволенням позовних вимог належить стягнути з відповідача в дохід Державного бюджету, пропорційно задоволеним вимогам.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 1, 12, 49, 82, 84, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з приватного підприємства «Садгора - Сервіс» (58025 вул. Семена Галицького, 19-а м Чернівці, код ЄДРПОУ 33336888), на користь Чернівецької міської ради (код ЄДРПОУ 23246436, р/р 31513931700002 ГУДКУ в Чернівецькій області, МФО 856135, код платника 50110000; 01- департамент містобудівного комплексу та земельних відносин на розвиток соціально-культурної інфраструктури) 41821,80 грн. основного боргу, 2142,51 грн. пені.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Стягнути з приватного підприємства «Садгора - Сервіс» (58025 вул. Семена Галицького, 19-а м Чернівці, код ЄДРПОУ 33336888)

у доход Державного бюджету України 1720,50 грн. судового збору зарахувавши зазначені суми за кодом 03500074 пункт 4.4. УДКСУ у м.Чернівцях 22030001, код 37978173 р/р 31210206783002, ГУДКСУ у Чернівецькій області МФО 856135 (стягувач - ДПІ у м.Чернівці).

5. Після набрання рішенням законної сили видати накази.

За згодою прокурора та представника відповідача в судовому засіданні 19.11.2013 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Оформлене у відповідності до вимог ст. 84 Господарського процесуального кодексу України рішення підписане 26.11.2013 року.

Суддя І.В. Марущак