Постанова

від 14.11.2013 по справі 810/5515/13-а

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

   КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И 14 листопада 2013 року           810/5515/13-а Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Спиридонової В.О., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Києві адміністративну справу за позовом публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» до Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області про визнання дій протиправними, скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, ВСТАНОВИВ: 11.10.2013 до Київського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява публічного акціонерного товариства «УКРТРАНСГАЗ» (далі – позивач, ПАТ «УКРТРАНСГАЗ») до Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області (далі – відповідач, Управління), в якому позивач просить: - визнати протиправною відмову Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області щодо присвоєння кадастрового номеру земельній ділянці, наданій останньому згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №001589 від 09.10.1996, що знаходиться під газоремонтною станцією (ГРС Бортничі) Боярського ЛВУ МГ філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області; - скасувати рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області №РВ-3200036052013 від 08.07.2013 про відмову ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру; - зобов'язати Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області вчинити дії у формі прийняття рішення про внесення до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», наданій останньому згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №001589 від 09.10.1996, що знаходиться під газоремонтною станцією (ГРС Бортничі) Боярського ЛВУ МГ філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач вважає рішення Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області №РВ-3200036052013 від 08.07.2013, яким відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, неправомірним та таким, що перешкоджає оформленню позивачем права постійного користування даною земельною ділянкою. Відповідач заперечень проти адміністративного позову не надав. Розглянувши подані документи і матеріали, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи принципи рівності сторін, суд дійшов наступних висновків. Відповідно до рішення виконкому Щасливської сільської ради народних депутатів від 23.04.1996 №25 Боярському управлінню магістральних газопроводів був видано Державний акт на право постійного користування землею І-КВ №001589, відповідно якого землекористувачу надається у постійне користування земельна ділянка площею 0,08 га в межах згідно з планом землекористування. З матеріалів справи вбачається, що Боярське управління магістральних газопроводів є структурним підрозділом філії Управління магістральних газопроводів «Київтрансгаз» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ». 11.07.2012 між Дочірньою компанією «Укртрансгаз» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Горизонт» (виконавець) укладено договір №1207000326, відповідно до умов якого виконавець зобов'язується у 2012-2013 роках за завданням замовника надати послуги з розробки землевпорядної документації та оформлення документів, що посвідчують право користування земельними ділянками ДК «Укртрансгаз» НАК «Навтогаз України», які знаходяться на території Київської області, а замовник - прийняти і оплатити такі послуги. На виконання умов договору №1207000326 від 11.07.2012, з метою переоформлення державного акту на право постійного користування земельної ділянки, Товариством з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство «Горизонт» розроблено Технічну документацію із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» для виробничих потреб (ГРС Бортничі) в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. 08.07.2013 ТОВ «Науково-виробниче підприємство «Горизонт» звернулося до Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагенства у Бориспільському районі Київської області із заявою про внесення відомостей (змін до них) для внесення земельної ділянки під газорозподільчою станцією (ГРС Бортничі) Боярського ЛВУ МГ, що знаходиться в Броварському районі (далі – Земельна ділянка), до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру. Рішенням Державного кадастрового реєстратора Управління Держземагентства у Бориспільському районі Київської області №РВ-3200036052013 від 08.07.2013 було відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру з підстав невідповідності електронного документа установленим вимогам, а саме: 1) невідповідності електронного документа установленим вимогам (перетин ділянок з ділянкою 3220888000:03:006:0095 – площа співпадає на 7,7871%, перетин з ділянкою 3220888000:03:006:0096 – площа співпадає на 2,3657%); 2) знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. З висновків Протоколу проведення перевірки електронного документа №ПП-2100017202013 від 08.07.2013 також вбачається, що відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру встановлено: перетин ділянок з ділянкою 3220888000:03:006:0095 (площа співпадає на 7,7871%) перетин з ділянкою 3220888000:03:006:0096 (площа співпадає на 2,3657%). Не погоджуючись з зазначеним рішенням позивач звернувся до суду. Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного. Відповідно до положень статті 125 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Статтею 126 Земельного кодексу України встановлено, що право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Статтею 1 Закону України «Про державний земельній кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки - це внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера. Державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами. Відповідно до статті 9 Закону України «Про державний земельній кадастр» внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин. Відповідно до статті 21 Закону України «Про Державний земельний кадастр» відомості про межі земельної  ділянки  вносяться  до Державного земельного кадастру: на підставі  технічної  документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) - у разі встановлення (відновлення) меж земельної ділянки за її фактичним використанням відповідно до статті 107 Земельного кодексу України. Згідно з положеннями статті 23 Закону України «Про Державний земельний кадастр» документація із землеустрою та оцінки земель, яка є підставою для внесення відомостей до Державного земельного кадастру, подається органу, що здійснює внесення таких відомостей, також у формі електронного документа. Вимоги до змісту, структури і технічних характеристик електронного документа визначаються Порядком ведення Державного земельного кадастру. Електронний документ подається Державному кадастровому реєстратору, який здійснює внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, разом із документацією, яка є підставою для такого внесення, у паперовому вигляді. Перевірка відповідності наданого електронного документа наявним даним Державного земельного кадастру та встановленим вимогам до змісту, структури і технічних характеристик щодо розроблення такого документа здійснюється Державним кадастровим реєстратором, уповноваженим здійснювати внесення відповідних відомостей до Державного земельного кадастру, протягом строку, встановленого статтею 21 цього Закону для їх внесення. Відповідно до частини 5 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» державний кадастровий реєстратор, який здійснює державну реєстрацію земельних ділянок, протягом чотирнадцяти днів з дня реєстрації заяви: перевіряє відповідність документів вимогам законодавства; за результатами перевірки здійснює державну реєстрацію земельної ділянки або надає заявнику мотивовану відмову у державній реєстрації. Підставами для відмови у здійсненні державної реєстрації земельної ділянки відповідно до частини 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» є: - розташування земельної ділянки на території дії повноважень іншого Державного кадастрового реєстратора; - подання заявником документів, передбачених частиною четвертою цієї статті, не в повному обсязі; - невідповідність поданих документів вимогам законодавства; - знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Частиною 3 статті 5 Закону України «Про Державний земельний кадастр»  встановлено, що порядок ведення Державного земельного кадастру визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до вимог цього Закону. Постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 затверджено Порядок ведення Державного земельного кадастру (далі – Порядок). Відповідно до пунктів 77, 79 Порядку у разі невідповідності електронного документа вимогам, зазначеним у пункті 74 цього Порядку, Державний кадастровий реєстратор: 1) складає за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру протокол проведення перевірки електронного документа за формою згідно з додатком 16; 2) повертає заявникові документацію із землеустрою та оцінки земель без позначки, зазначеної у пункті 75 цього Порядку, разом з електронним документом, протоколом його перевірки та іншими документами, крім документа, що підтверджує оплату послуг з внесення відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, для виправлення зазначених у протоколі проведення перевірки електронного документа помилок та подання документів разом з цим протоколом для проведення повторної перевірки. Розгляд доопрацьованого електронного документа, що містить відомості про результати робіт із землеустрою та оцінки земель, здійснюється у разі повторного звернення заявника відповідно до пунктів 66 - 78 цього Порядку. Як вбачається з оскаржуваного рішення відповідача, підставою для відмови у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру щодо зазначеної вище Земельної ділянки, є знаходження в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини. Відповідно до статті 11 Закону України «Про державний земельній кадастр»     відомості     про об'єкти Державного земельного кадастру під час внесення їх до Державного земельного  кадастру мають відповідати існуючим характеристикам об'єктів у натурі (на місцевості), визначеним із точністю відповідно до державних стандартів, норм та правил, технічних регламентів. При цьому, згідно з пунктом 12 Порядку відомості Державного земельного кадастру є офіційними і вважаються об'єктивними та достовірними, якщо інше не доведено судом. Відповідно до вимог Порядку Державним кадастровим реєстратором було повернуто  позивачеві документацію із землеустрою та запропоновано звернутись до розробника технічної документації. На підставі викладеного суд дійшов висновку, що, оскільки державним кадастровим реєстратором під час опрацювання технічної документації позивача встановлено одну з підстав відмови у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру, передбачених пунктом 6 статті 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» та пункту 111 Порядку ведення Державного земельного кадастру, рішення відповідача №РВ-3200036052013 від 08.07.2013 про відмову у внесенні відомостей до Державного земельного кадастру є правомірним, а відповідач при прийнятті такого рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені чинним законодавством. У судовому засіданні 30.10.2013 представник позивача повідомив суду, що після звернення до суду з даним адміністративним позовом Управлінням Держземагентства у Бориспільському районі Київської області  внесено до Державного земельного кадастру з присвоєнням кадастрового номеру земельної ділянки ПАТ «УКРТРАНСГАЗ», наданій останньому згідно Державного акту на право постійного користування землею І-КВ №001589 від 09.10.1996, що знаходиться під газоремонтною станцією (ГРС Бортничі) Боярського ЛВУ МГ філії «УМГ «Київтрансгаз» ПАТ «УКРТРАНСГАЗ» в межах Щасливської сільської ради Бориспільського району Київської області. Такі дії відповідача вчинені після внесення змін до технічної документації. Згідно з частиною 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Частиною 2 статті 71 цього Кодексу передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Однак, покладений на суб`єкта владних повноважень даною нормою тягар доказування правомірності своїх дій не звільняє позивача від обов`язку доказування своїх тверджень чи заперечень. З огляду на викладене, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов задоволенню не підлягає. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат відповідача - суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають. Керуючись статтями 9, 14, 70, 71, 86, 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ПОСТАНОВИВ: У задоволенні адміністративного позову відмовити. Постанова набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 254 КАС України. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду у порядку, встановленому статтями 185-187 КАС України, шляхом подання апеляційної скарги через Київський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Суддя                                                                                 Спиридонова В.О.