Рішення

від 22.11.2013 по справі 914/3954/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22.11.2013 р. Справа № 914/3954/13

Господарський суд Львівської області у складі судді Р.Матвіїва, при секретарі судового засідання М.Скірі, розглянув матеріали справи

за позовом: Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго», м. Львів;

до відповідача: Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 92», м. Радехів;

про: стягнення 3 429 грн. 38 коп.

У судовому засіданні взяли участь представники:

позивача: Свідрик Г.Р. - представник на підставі довіреності № 502-4245/2 від 21.12.2012 року;

відповідача: не з'явився.

Обставини розгляду справи. Ухвалою від 22.10.2013 року прийнято до розгляду позовну заяву та порушено провадження у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» до Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 92» про стягнення 3 429 грн. 38 коп. Розгляд справи призначено на 06.11.2013 року.

У судовому засіданні 06.11.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав з підстав, наведених у позовній заяві. Відповідач явки представника у судове засідання не забезпечив, про час і місце розгляду справи повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення. Судом відкладено розгляд справи на 19.11.2013 року.

У судовому засіданні 19.11.2013 року представник позивача позовні вимоги підтримав, подав копію Витягу з ЄДРПОУ на відповідача. Відповідач явки представника у судове засідання повторно не забезпечив, клопотань не подавав.

У відповідності до положення ст. 75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до п. 3.9.2 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 N 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Від фіксації судового процесу технічними засобами представник позивача відмовився.

Представнику сторони, що брав участь у судових засіданнях, роз'яснено зміст ст. ст. 20, 22 Господарського процесуального кодексу України щодо його прав та обов'язків, зокрема про право заявляти відводи судді.

У судовому засіданні 19.11.2013 року судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суть спору. Спір між сторонами виник у зв'язку з невиконанням відповідачем умов договірних зобов'язань. Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго» (надалі по тексту рішення - позивач, постачальник згідно з договором) звернувся до суду з позовом до Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 92» (надалі по тексту рішення - відповідач, споживач згідно з договором) про стягнення 3 429 грн. 38 коп. заборгованості, з яких 679 грн. 51 коп. боргу за електроенергію, 78 грн. 06 коп. пені, 16 грн. 15 коп. 3 % річних з простроченої суми та 2 655 грн. 66 коп. за понаддоговірне споживання електроенергії.

Підставою стягнення вказаної суми позивач називає договір про постачання електричної енергії, умови якого відповідач порушив, а саме не оплатив спожиту електроенергію.

Станом на момент звернення до суду сума невиконаного грошового зобов'язання не погашена відповідачем.

Відповідач проти позовних вимог не заперечив, у судові засідання не з'являвся, відзиву на позовну заяву не подав, доказів спростування боргу чи його погашення не подав.

У процесі розгляду справи суд встановив наступне. 13.04.2006 року Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» та Комунальне підприємство «Центральна районна аптека № 92» уклали договір про постачання електричної енергії № 22262 (надалі по тексту рішення - договір). Відкрите акціонерне товариство «Львівобленерго» відповідно до вимог Закону України «Про акціонерні товариства» перейменовано на Публічне акціонерне товариство «Львівобленерго».

Згідно п. 1 договору постачальник продає електричну енергію споживачу для забезпечення потреб електроустановок споживача з приєднаною потужністю, зазначеною в додатку № 9 «Графік зняття показів засобів обліку електричної енергії», а споживач оплачує постачальнику вартість використаної електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього договору.

Постачальник згідно з п. 2.2.1 договору зобов'язався постачати споживачу електроенергію. Споживач згідно з п. 2.3.3 договору зобов'язався оплачувати постачальнику вартість електроенергії згідно з додатками № 2 та № 9.

Згідно з додатком № 1 до договору «Обсяги споживання електричної енергії», який є його невід'ємною частиною, встановлено обсяг споживання електричної енергії відповідача: на березень 2013 року - 1 500 кВт/год., на квітень 2013 року - 1 500 кВт/год.

Як підтверджується матеріалами справи (повідомленнями та рахунками, що надсилалися відповідачу), відповідачем було перевищену договірну величину споживання електричної енергії.

Договором, а саме п. 4.2.2, сторони визначили, що за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності, визначених згідно з вимогами розділу 5 цього договору, споживач сплачує постачальнику двократну вартість різниці фактично спожитої та договірної величини.

Згідно з п. 2 Порядку розрахунків, що є додатком № 2, розрахунковим періодом вважається період з 15 числа попереднього місяця до 14 числа поточного місяця та прирівнюється до календарного. Відповідно до п. 4 вказаного Порядку остаточний розрахунок споживача за електричну енергію, спожиту протягом розрахункового періоду, здійснюється на підставі виставленого постачальником електричної енергії рахунка відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії, визначеного за показами розрахункових засобів обліку, які фіксуються у терміни, забезпечені договором, та/або розрахунковим шляхом у випадках, передбачених Правилами користування електричною енергією. П. 6 Порядку визначено тривалість періоду для оплати отриманих рахунків і становить 5 операційних днів з дня отримання рахунків.

Постачальник належним чином виконував обов'язки за договором, що підтверджується актами про використану електричну енергію за березень-червень 2013 року та рахунками за період березень-червень 2013 року, копії яких знаходяться в матеріалах справи.

Крім цього, постачальник надсилав споживачу повідомлення № 217-0134 від 18.03.2013 року та № 217-0209 від 18.04.2013 року про розміри фактично спожитої енергії та понаддоговірного споживання електроенергії, копії яких та докази їх надіслання наявні в матеріалах справи.

Докази оплати за спожиту електроенергію у матеріалах справи відсутні.

Дані факти матеріалами справи підтверджується, сторонами не заперечувались та документарно не спростовувались.

Дослідивши представлені суду докази, суд вважає позовні вимоги підставними, обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення повністю з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 Цивільного кодексу України , цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України , зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України)

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Із матеріалів справи судом встановлено, що між сторонами виникли взаємні права та обов'язки на підставі договору про постачання електричної енергії від 13.04.2006 року.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

На надісланих відповідачу рахунках вказувались строки оплати, зокрема 21.03.2013 року, 21.04.2013 року, 21.05.2013 року, 20.06.2013 року. Однак, відповідач здійснював часткові платежі, останній з яких проведено 01.07.2013 року, після чого заборгованість залишилась у розмірі 679 грн. 51 коп. На момент прийняття рішення у суду відсутні докази погашення вказаної суми боргу.

У силу приписів статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (абз. 4, 5 п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 «Про практику застосування Вищим господарським судом України у розгляді справ окремих норм матеріального права»).

За період прострочення на суму заборгованості позивач у відповідності до ст. 625 Цивільного кодексу України, п. 4.2.1 договору та п. 7 Порядку розрахунків нарахував 78 грн. 06 коп. пені та 16 грн. 15 коп. 3 % річних. Судом перевірено правомірність та правильність нарахування вказаних сум, тому вони підлягають стягненню.

У відповідності з п. 4.2.2 договору та ч. 5 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику», згідно з якими споживачі у випадку споживання електричної енергії понад договірну величину за розрахунковий період сплачують енергопостачальникам двократну вартість різниці фактично спожитої і договірної величини, споживачу нараховано 2 655 грн. 66 коп. за надмірне споживання електроенергії.

Судом вище встановлено факт непогашення вказаного розміру боргу, який відповідач зобов'язався оплатити згідно з рахунками, що надсилалися постачальником. Докази часткового чи повного погашення боргу у матеріалах справи відсутні.

Враховуючи наведене, надавши оцінку наявним в матеріалах справи доказам, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покласти на відповідача.

Керуючись ст. ст. 33, 34, 43, 49, 82-85, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

в и р і ш и в :

Позов задоволити повністю.

Стягнути з Комунального підприємства «Центральна районна аптека № 92» (80200, Львівська область, Радехівський район, м. Радехів, вул. Лесі Українки, буд. 8, код ЄДРПОУ 01974046) на користь Публічного акціонерного товариства «Львівобленерго» (79026, м. Львів, Сихівський район, вул. Козельницька, буд. 3, код ЄДРПОУ 00131587) 679 грн. 51 коп. основного боргу, 78 грн. 06 коп. пені, 16 грн. 15 коп. 3 % річних, 2 655 грн. 66 коп. за понаддоговірне споживання електроенергії та 1 720 грн. 50 коп. в рахунок відшкодування сплаченого судового збору.

Наказ видати після набрання судовим рішенням законної сили, в порядку статті 116 Господарського процесуального кодексу України.

Рішення набирає законної сили відповідно до статті 85 Господарського процесуального кодексу України, може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки, передбачені ст. ст. 91 - 93 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складене та підписане 22.11.2013 року.

Суддя Р.Матвіїв