Ухвала

від 21.11.2013 по справі 405/10877/13-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 11-сс/781/353/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Плохотніченко Л.І.

Категорія 189 (86-1, 86-2, 144) Доповідач в колегії апеляційного суду Бондарчук Р.< Суддя-доповідач По батькові >.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.11.2013 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:

головуючого судді Бондарчука Р.А.,

суддів Гончара В.М., Онуфрієва В.М,

з участю секретаря Черненко Х.В.,

прокурора Бачуріна Є.Є.,

захисників: ОСОБА_3, ОСОБА_4,

підозрюваного ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2013 року, якою щодо

ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Кіровограда, громадянина України, з повною вищою освітою, одруженого, на утриманні одна малолітня дитина, депутата Кіровоградської міської ради VI скликання, працюючого директором КП «Парк культури і відпочинку імені 50-річчя Жовтня», зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, такий, що не має судимостей, який підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України,

застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120310000123 від 07 лютого 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358 КК України строком на 60 діб, а саме: до 18 год. 00 хв. 13 січня 2014 року, -

В С Т А Н О В И Л А:

14 листопада 2013 року слідчий СУ УМВС України в Кіровоградській області Федотова В.В., за погодженням з прокурором прокуратури Кіровоградської області Байдак О.О., звернулася до Ленінського районного суду м. Кіровограда з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_5, підозрюваного у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України на 60 діб.

В обґрунтування клопотання зазначила, що в провадженні СУ УМВС України в Кіровоградській області знаходяться матеріали досудового розслідування, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12013120310000123 від 07 лютого 2013 року, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 189, ч. 1 ст. 358 КК України.

Так, органом досудового розслідуванням ОСОБА_5 повідомлено про підозру в наступному: що у період травня - серпня 2012 року невстановлені слідством працівники ТОВ «АПК Ніка» Кіровоградського району Кіровоградської області, з метою протиправного отримання даним підприємством права користування земельною ділянкою загальною площею 1,7487 га, кадастровий номер 3520586000:02:000:3025, розміщеною в с. Родниківка Олександрівського району Кіровоградської області, право власності на яку в порядку спадкування мав гр. ОСОБА_7, підробили офіційний документ - договір оренди даної земельної ділянки від 31.05.2012 року, згідно якого дана земельна ділянка була начебто передана гр. ОСОБА_7 в оренду ТОВ «АПК Ніка» строком на 3 роки, та вчинили його використання, шляхом подання для реєстрації до відділу Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області.

Працівниками відділу Держкомзему в Олександрівському районі Кіровоградської області введеними в оману даний підроблений договір оренди був зареєстрований 22.08.2012 року за №352050004003439, і внаслідок протиправних дій невстановлених досудовим слідством осіб гр. ОСОБА_7 був фактично позбавлений права користування та вільного розпорядження належним йому майном - земельною ділянкою.

В кінці квітня - на початку травня 2013 року, дізнавшись про те, що належна йому земельна ділянка без його відому передана в оренду ТОВ «АПК «Ніка», гр. ОСОБА_7 повідомив, раніше знайомого йому працівника даного підприємства, ОСОБА_8 про свій намір щодо розірвання підробленого договору та звернення до правоохоронних органів з даного приводу.

ОСОБА_8, діючи з корисливих мотивів, переслідуючи мету протиправного користування ТОВ «АПК Ніка» майном, яке належить ОСОБА_7, звернувся до свого знайомого ОСОБА_5, який є депутатом Кіровоградської міської Ради, з пропозицією допомогти залякати ОСОБА_7, та примусити відмовитися від наміру розірвати підроблений договір оренди, на що ОСОБА_5 погодився.

Вступивши в злочинну змову, ОСОБА_5 та ОСОБА_8, в кінці квітня - на початку травня 2013 року прибули до домоволодіння АДРЕСА_2, де за місцем мешкання ОСОБА_9, в рішучій формі висловили дружині ОСОБА_7 - ОСОБА_10 протиправну вимогу щодо вчинення на їх користь дій майнового характеру, а саме - відмовитись від наміру розірвати договір оренди, який був раніше підроблений невстановленими особами ТОВ «АПК «Ніка» та залишити земельну ділянку, яка належить ОСОБА_7, у користуванні вказаного товариства. При цьому ОСОБА_5, діючи за попередньою змовою з ОСОБА_8, з метою примушування ОСОБА_7 та ОСОБА_10 виконати вказані протиправні вимоги, погрожував, що у разі їх невиконання або звернення з цього приводу до органів внутрішніх справ, застосують насильство, як до них самих, так і їх неповнолітньої доньки.

Ухвалою слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2013 року задоволено вищевказане клопотання слідчого та щодо підозрюваного ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів.

Мотивуючи зазначену ухвалу слідчий суддя зазначив, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, який відноситься до тяжкого злочину, вчиненого із погрозою застосування насильства, є депутатом Кіровоградської міської Ради, внаслідок чого має реальну можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, незаконно впливати на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином. Тобто, вважає, що існують ризики, передбачені ст. 177 ч. 1 п.п. 1. 3, 4 КПК України.

В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного просить скасувати ухвалу слідчого судді та застосувати до ОСОБА_5 інший запобіжний захід, не пов'язаний з триманням під вартою. В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що тяжкість злочину та статус підозрюваного не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу; відсутні докази обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України.

Вважає, що фактично підставою для обрання відносно ОСОБА_5 запобіжного заходу були лише тяжкість підозри та статус депутата місцевої ради. Але сама по собі тяжкість злочину не може бути підставою для застосування певного запобіжного заходу, оскільки це суперечить практиці Європейського суду з прав людини.

Крім того, ОСОБА_5 є депутатом Кіровоградської міської ради, а с. Родниківка Олександрівського району, не входить до територіальної та адміністративної межі м. Кіровограда, та зокрема не входить до юрисдикції Кіровоградської міської ради. Тому ОСОБА_5, як чинний депутат Кіровоградської міської ради не може жодним чином використати свій депутатський статус в даному кримінальному провадженні. Зокрема ОСОБА_5 з часу вчинення злочину, вказаного в повідомленні про підозру, тобто упродовж пів року не вчиняв жодних дій, які свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, а навпаки брав активну участь у громадському та політичному житті м. Кіровограда.

Також вказує на те, що прокурор під час розгляду судом клопотання про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою не довів, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не може запобігти ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України. Звертає, крім того, увагу на те, що своїй ухвалі слідчий суддя вже зробив висновок, проте, що вина ОСОБА_5 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні доказами.

Крім цього, слідчим суддею не визначено розміру застави, не враховано особу підозрюваного (має постійне місце проживання та роботи, з місця проживання характеризується позитивно, одружений, має на утриманні неповнолітню дитину), а також те, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не вчиняв жодних діях, які б вказували на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Вислухавши доповідача, думку захисників та підозрюваного, які апеляційну скаргу підтримали та просили її задовольнити, прокурора, який заперечив проти апеляційної скарги, перевіривши матеріали клопотання, дослідивши в нарадчій кімнаті матеріали кримінального провадження, зваживши доводи апеляції, колегія суддів дійшла до наступних висновків.

Слідчим суддею при розгляді клопотання встановлено, що ОСОБА_5 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України, який відноситься до тяжкого злочину.

Відповідно до ч. 1 ч.2 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризиками, передбаченим статтею 177 цього Кодексу. Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчинені злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі понад п'ять років.

Згідно ч.1 ст.177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Відповідно до ч.1, ч.3 ст. 5 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на свободу та особисту недоторканість. Нікого не може бути розбавлено свободи, крім таких випадків і відповідно до процедури, встановленої законом: с) законний арешт або затримання особи, здійснене з метою допровадження її до компетентного судового органу за наявності обґрунтованої підозри у вчиненні нею правопорушення або якщо обґрунтовано вважається необхідним запобігти вчинення нею правопорушення чи її втечі після його вчинення.

Частиною 3 ст. 5 вказаної Конвенції передбачено, що кожен, кого заарештовано або затримано згідно з положеннями підпункту «с» пункту 1 цієї статті, має негайно постати перед суддею чи іншою посадовою особою, якій закон надає право здійснювати судову владу, і йому має бути забезпечено розгляд справи судом упродовж розумного строку або звільнення під час провадження. Таке звільнення може бути обумовлене гарантіями з'явитися на судове засідання.

Згідно ст. 6 ч.2 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод визначено, що кожен, кого обвинувачено у вчиненні кримінального правопорушення, вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.

Проте, враховуючи обставини справи, апеляційний суд вважає, що по справі наявні реальні ознаки справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи підозрюваного. При цьому колегія суддів оцінює суворість можливого покарання ОСОБА_5 та визнає за реальну небезпеку можливість його ухилення від правосуддя у разі зміни, обраного щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

Вищезазначені обставини є виправданими та необхідними елементами (ризиками), що визначають та виправдовують потребу в триманні підозрюваного під вартою. Підстав для обрання більш м'якого запобіжного заходу не вбачається.

Крім того, відмовляючи апелянту у задоволенні його апеляційної скарги колегія суддів враховує обставини, визначені у ч. 1 ст. 178 КПК України, а саме: повідомлення ОСОБА_5 про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, яке вчинене із погрозою застосування насильства, вагомість наявних доказів цього, його вік, стан здоров'я та репутацію.

Так, підозрюваний являється депутатом Кіровоградської міської ради, тобто відноситься до категорії осіб, які обираються прямим волевиявленням українського народу, шляхом голосування. Незважаючи на це, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні вчинено злочин з погрозою застосування насильства відносно цього ж народу, що є занадто аморальним проступком в суспільстві.

Зокрема, ОСОБА_5 підозрюється в тому, що користуючись правовою безграмотністю потерпілої ОСОБА_10, представлявся депутатом Кіровоградської міської ради та погрожував застосувати насильство з метою вчинення дій майнового характеру її чоловіком, а саме відмови від розірвання договору оренди, який був раніше підроблений невстановленими особами ТОВ «АПК «Ніка».

Крім того ОСОБА_5 повідомлено про підозру, згідно якої він залякував членів родини ОСОБА_10 та примушував дружину вплинути на власника земельної ділянки ОСОБА_10 з метою відмовитися від наміру розірвати підроблений договір оренди. Вказані дії свідчать про намір приховати інший злочин - підроблення договору оренди землі.

Тому, колегія суддів вважає, що використовуючи свій депутатський статус, підозрюваний в подальшому може мати всі реальні можливості для ухилення від кримінальної відповідальності, шляхом незаконного впливу на потерпілих, свідків, іншого підозрюваного, переховування від органів досудового розслідування і суду, та шляхом вчинення інших протиправних дій, спрямованих на приховування злочинів, що в цілому підриває систему базових принципів верховенства права та законності в державі.

Заслуговує на увагу також і те, що ОСОБА_5 раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності, зокрема і з застосуванням насильства, шляхом примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань та за злочин проти виборчих прав людини і громадянина, не зважаючи, що судимість за вказані злочини погашена, це в цілому характеризує його з негативної сторони.

Крім того, ОСОБА_5 підозрюється у вчиненні злочину за попередньою змовою групою осіб разом з ОСОБА_8, що свідчить про можливість співучасників, шляхом спільних узгоджених дій між собою, ухилитися від слідства, домовитися та разом впливати на свідків і тим самим перешкоджати кримінальному провадженню.

Посилання в апеляційній скарзі на те, що відсутні докази обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 189 КК України є не належними, оскільки підозра ґрунтується на зібраних в ході досудового слідства матеріалах, які були досліджені в судовому засіданні.

Судова колегія не враховує доводи підозрюваного та його адвокатів про відсутність доказів вини ОСОБА_5, у скоєнні злочину, у вчинені якого йому повідомлено про підозру, оскільки слідчий суддя при розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу не перевіряє доведеність вини підозрюваного, не проводить дослідження, аналіз та оцінку доказів, а лише перевіряє обґрунтованість підозри. Всі інші питання повинні вирішуватись судом під час розгляду справи по суті обвинувачення.

В той же час, колегія суддів приймає до уваги доводи апелянта про те, що твердження слідчого судді про «повне підтвердження вини ОСОБА_5, зібраними у кримінальному провадженні доказами…» є порушенням Конституції України, однак вони не можуть бути підставами для скасування ухвали слідчого судді. Адже згідно ст. 198 ч.1 КПК України висловлені в ухвалі слідчого судді, суду за результатами розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу висновки щодо будь-яких обставин, які стосуються суті підозри, обвинувачення, не мають преюдиціального значення для суду під час судового розгляду або для слідчого чи прокурора під час цього або іншого кримінального проваджень. Крім того, апеляційний суд роз'яснює захиснику, що відповідно до чинного кримінального процесуального законодавства, твердження слідчого судді під час досудового розслідування, не може бути використане як доказ при розгляді справи по суті, тобто під час судового провадження.

Доводи апеляційної скарги про те, що тяжкість злочину та статус підозрюваного не може бути підставою для застосування найсуворішого запобіжного заходу; що підозрюваний має постійне місце проживання та роботи, за місцем проживання та за місцем основної роботи характеризується позитивно, одружений, має на утриманні малолітню дитину, а також те, що під час досудового розслідування ОСОБА_5 не вчиняв жодних діях, які б вказували на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України - не спростовують існування таких ризиків на теперішній час, які є підставами для застосування щодо підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Крім того, ОСОБА_5 повідомлено про підозру 14.11.2013 року, а тому останній раніше і не міг вчиняти дій, які б вказували на існування ризиків, передбачених ст. 177 КПК України.

Судова колегія вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, на підставі п. 1 ч. 4 ст. 183 КПК України не визначив розмір застави, оскільки особа підозрюється у вчиненні злочину з погрозою застосування насильства, а тому аргументи апеляційної скарги в цій частині є безпідставними.

За вказаних обставин слідчий суддя цілком обґрунтовано задовольнив клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_5, оскільки під час розгляду клопотання встановлені обставини, які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, зазначених у ст. 176 КПК України не зможе запобігти ризикам, передбаченим п.п. 1, 2, 3, 4 ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечити виконання ним покладених на нього процесуальних обов'язків, а тому підстави для задоволення апеляції відсутні.

Таким чином, виходячи з положень ст.ст. 177-178 КПК України, ст.ст. 5, 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та матеріалів справи, колегія суддів апеляційного суду приходить до висновку, що доводи апеляційної скарги є безпідставними, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді без змін.

Керуючись ст.ст. 183, 376, 407, 419, 422, 424 КПК України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_3, який діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Ленінського районного суду м. Кіровограда від 14 листопада 2013 року, якою щодо ОСОБА_5 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 діб, а саме: до 18 год. 00 хв. 13 січня 2014 року - залишити без змін.

Ухвала є остаточною і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

Бондарчук Р.А. Гончар В.М. Онуфрієв В.М.