Рішення

від 18.10.2013 по справі 922/3313/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" жовтня 2013 р.Справа № 922/3313/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Жельне С.Ч.

при секретарі судового засідання Федорова Т.О.

розглянувши справу

за позовом ПАТ ВТБ Банк в о. відділення "Харківська регіональна дирекція", м. Харків до ТОВ "Науково-виробниче підприємство "Електрон", м. Харків про стягнення коштів за участю представників сторін:

позивача - Варданян А.В. за дов. №716/11.5.2 від 16.08.10; відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

Позивач - ПАТ "ВТБ Банк" звернувся до господарського суду із позовною заявою про стягнення з відповідача - ТОВ "Науково-виробниче підприємство Електрон" заборгованість в сумі, що становить 780742,87 грн., сплачений судовий збір за подання позовної заяви в сумі 15614,86 грн. та сплачений судовий збір за подання клопотання про вжиття заходів забезпечення позову в розмірі та 1720,50 грн. на свою користь.

Мотивуючи позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у сумі 780743,87 грн., позивач посилається на невиконання Позичальником - громадянином Поздняковим Андрієм Миколайовичем зобов"язань за кредитним договором № 204Ф-ІК-400 від 23.11.2010 року (надалі за текстом - Кредитний договір) щодо сплати кредиту та процентів за його користування, виконання яких було забезпечено порукою згідно договору поруки № 204Ф-ІК-400/zЗ (надалі - Договір поруки). укладеного з ТОВ " Науково-виробниче підприємство Електрон" - відповідач.

У судовому засіданні 18 жовтня травня 2013 року представник позивача позов підтримав та наполягав на його задоволенні.

У призначене судове засідання представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, витребувані судом документи не надав. Про дату, час та місце розгляду справи був повідомлені належним чином, про що свідчить відмітки про направлення ухвали про відкладення розгляду справи від 01.10.2013 року, які направлялись на адресу відповідача та, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, та в якій повідомлялось про час та місце розгляду даного судового засідання, при цьому враховані приписи пункту 3.5.11 Інструкції з діловодства в господарських судах України, затвердженої наказом Вищого господарського суду України від 10.12.2002 р. № 75 (з подальшими змінами).

З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив наступне.

23.11.2010 року між ВАТ "ВТБ Банк" (правонаступником якого є позивач -ПАТ "ВТБ Банк") - та громадянином Поздняковим Андрієм Миколайовичем (третя особа, Позичальник ) укладено Кредитний договір № 204Ф-ІК-400, відповідно до умов якого, Банк зобов'язується надати Позичальнику грошові кошти, в порядку та на умовах, зазначених в цьому Договорі (далі - Кредит), а Позичальник зобов'язується прийняти Кредит, використати його за цільовим призначенням, повернути Банку Кредит, а також сплатити Проценти за користування Кредитом, комісійну винагороду та інші платежі в порядку, на умовах та у строки, що встановлені цим Договором.

Згідно п. 3.3 Договору Позичальнику надався кредит у розмірі 771000,00 гривень , останній зобов'язаний повернути Кредит в повному обсязі 23 листопада 2020 року або достроково у випадках, передбачених цим Договором. (п. 3.2)

3.3.1 Проценти за користування Кредитом нараховуються Банком за ставкою у розмірі 19% річних (далі-Проценти) з урахуванням можливості автоматичної її збільшення або зменшення згідно з відповідними підпунктами пункту 3.3 цього Договору.

Згідно п 3.4 Позичальник зобов'язався повертати кредит та проценти щомісячно, відповідно до Графіку повернення Кредиту і сплати Процентів та розрахунку вартості сукупних послуг (далі - Графік)

3.9. Кредит надається шляхом безготівкового перерахування коштів у валюті Кредиту на Рахунок Позичальника, зазначений в п.3.6. цього Договору. Днем видачі Кредиту вважається день перерахування коштів на Рахунок.

4.2. Проценти за користування Кредитом за поточний місяць нараховуються двічі на місяць: 27 числа та в останній робочий день кожного календарного місяця. Період, за який сплачуються Проценти - з 28 числа (включно) попереднього місяця по 27 число (включно) поточного місяця

4.3. При нарахуванні Процентів враховується день надання Кредиту і не враховується день повернення Кредиту або його частини, Проценти за користування Кредитом нараховуються на суму наданого Кредиту, за один день користування Кредитом.

4.4. При розрахунку Процентів за кількість днів у році приймається фактична кількість днів у календарному році (365/366);

4.5. Нарахування Банком Процентів за користування Кредитом здійснюється щомісячно з дати видачі Кредиту по день повного його повернення (день повернення не враховується) на залишок фактичної заборгованості за Кредитом, за фактичну кількість календарних днів користування Кредитом.

4.6. Повернення Кредиту та Процентів за Кредитом здійснюється щомісячно згідно з Графіком, в якому сума щомісячного ануїтетного платежу, розраховується таким чином, що протягом строку кредитування вказаного в п. 3.2. цього Договору сума Кредиту вказаного в п. 3.1 цього Договору та нараховані Проценти погашаються в повному обсязі рівними частинами.

4.9. Позичальник зобов'язаний забезпечити наявність на Рахунку суми, що є не меншою ніж розмір Платежу за Графіком у валюті Кредиту.

4.10.За наявності прострочення виконання зобов'язань Позичальником за Договором, розмір Платежу збільшується на суму комісійних винагород, неустойки та інших платежів (якщо такі мають та&бо матимуть місце), у т.ч. відшкодування витрат та збитків Банку, пов'язаних з неналежним виконанням Позичальником умов цього Договору.

5.2.1. Банк має право вимагати дострокового повернення Кредиту, сплати нарахованих Процентів, можливої неустойки, комісійної винагороди у - випадках, передбачених цим Договором або чинним законодавством України, зокрема:

- невиконання (неналежне виконання) Позичальником та/або Поручителем/майновим Поручителем зобов'язань за даним Договором або будь-яким іншим договором укладеним з Банком;

- невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо: сплати Платежів, а також комісійної винагороди, неустойки тощо, передбачених умовами Договору;

5.2.2. Банк має право вимагати від Позичальника здійснити дострокове повернення Кредиту протягом 30 (тридцяти) календарних днів, з дати відправлення Позичальнику відповідного повідомлення Банку з вимогою дострокового повернення або у інші строки передбачені умовами цього Договору.

6.2.1. Сторони домовились, що будь-яке порушення Позичальником умов цього Договору повинно розглядатись як істотне порушення цього Договору, яке надає право Банку в порядку, передбаченому цим Договором та/або чинним законодавством України, незалежно від встановлених цим Договором строків виконання зобов'язань, вимагати від Позичальника дострокового повернення заборгованості за цим Договором.

23 листопада 2010 року між ПАТ "ВТБ БАНК" та Товариством з обмеженою відповідальністю,"Науково-виробниче підприємство "Електрон" (надалі за текстом - Відповідач, Поручитель) було укладено Договір поруки № 204Ф-ІК-400/zЗ (надалі - Договір поруки).

За умовами Договору Поручитель поручився перед Банком за виконання Поздняковим Андрієм Миколайовичем зобов'язань, що виникли на підставі Кредитного договору № 204Ф-ІК-400 від 23.11.2010 року (надалі за текстом - Кредитний договір) або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

Відповідно п. 2.1. Договору поруки, сторони Договору, визначають, що у випадку порушення Позичальником взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором, Поручитель і позичальник несуть солідарну відповідальність перед Банком у повному обсязі зобов'язань Позичальника за Кредитним договором, включаючи повернення кредиту, сплату нарахованих процентів за користування кредитом, комісій, неустойки (пені, штрафів) та відшкодування збитків, пов'язаних з порушенням виконання зобов'язань Позичальником.

Позивач свої зобов'язання за Кредитним договором виконав в повному обсязі, кредитні кошти у розмірі 771 000,00 (сімсот сімдесят одна тисяча) грн. 00 коп. були видані 23 листопада 2010 року Позичальнику, що підтверджується меморіальним ордером № 17819 від 23.11.2008 р.

Проте, як зазначає позивач у позовній заяві, позичальник порушив умови договору кредиту щодо своєчасного повернення кредиту та процентів за його користування та починаючи з березня 2012 року Позичальником систематично не виконуються зобов'язання по поверненню належних до сплати частин кредиту та відсотків за його використання.

Що призвело до утворення заборгованості розмір якої станом на 29.07.2013 р. становить 780742,87 грн. з яких: 685829,57 грн. - строкова заборгованість за кредитом; 20440,66 грн. - прострочена заборгованість за кредитом; 11022,55 грн. - строкова заборгованість за процентами за користування кредитом; 3097,26 грн. - прострочена заборгованість за процентами за користування кредитом; 2485,22 грн. - пеня за прострочену заборгованість за користування кредитом; 976,02 грн. - пеня за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом три проценти річних, нараховані за прострочену заборгованість за кредитом становить 204,02 грн.; три проценти річних, нараховані за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом становить 572,42 грн; інфляційні витрати нараховані за прострочену заборгованість за користування кредитом 16,62 грн.; інфляційні витрати нараховані за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом 98,31 грн.

Таким чином розмір загальної заборгованості за Кредитними договорами складає 780742,87 грн., яка на час звернення до суду не погашена ані позичальником ані поручителями.

Враховуючи вказані обставини, позивач звернувся до суду за захистом своїх порушених прав з позовом про стягнення з поручителя заборгованості за кредитними договорами.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам суд виходить з наступного.

Згідно ст.43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України: доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язку, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Частиною 1 статті 16 Цивільного кодексу України, частиною 2 статті 20 Господарського суду України, одним із способів захисту права є примусове виконання обов'язку в натурі (присудження до виконання обов'язку в натурі)

Відповідно до ст. 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором Банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовується положення параграфу 1 глави 71 цього кодексу, а саме положення про позику.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір та порядок процентів встановлюється договором (ст. 1048 Цивільного кодексу України).

Згідно ст. 1049 Цивільного кодексу України, позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій саме сумі, що були йому передані позикодавцем) у строк та порядку, що встановлені договором.

Якщо договором встановлено обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення позики, що залишилася та сплати процентів (ч. 2 ст. 1050, ч. 2 ст. 1054 Цивільного кодексу України).

Ст. 525 Цивільного кодексу України встановлює, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено умовами договору або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а аз відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту, або інших вимог, що звичайно ставляться

Згідно ст. 553 Цивільного кодексу України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку.

Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.

Таким чином, обсяг зобов'язань поручителя визначається як умовами поруки, так і умовами основного договору, яким визначено обсяг зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель.

Відповідно до ст. 554 Цивільного кодексу України, у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Частина перша ст.543 Цивільного кодексу України передбачає, що у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості, а в матеріалах справи такі докази відсутні, суд дійшов висновку, що позовні вимоги ПАТ "ВТБ Банк" в частині стягнення 685829,57грн. строкової заборгованості за кредитом; 20440,66 грн. простроченої заборгованості за кредитом; 11022,55 грн. - строкової заборгованості за процентами за користування кредитом; 53097,26 грн. - простроченої заборгованість за процентами за користування кредитом; є обґрунтованими, такими, що підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Крім того, позивач, посилаючись на прострочення виконання відповідачем зобов'язань за повернення кредиту, просить стягнути з нього 2485,22 грн. пені за прострочену заборгованість за користування кредитом та 6976,02 грн. пені за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом.

Відповідно до ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Частиною першою статті 216 Господарського кодексу України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими Законами та договором.

Ст.549 Цивільного кодексу України передбачено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення.

Згідно p п. 7.1. Кредитного договору, у разі прострочення Позичальником зобов'язань з повернення Кредиту та/або сплати Процентів за його користування та/або інших платежів згідно з умовами Договору, Позичальник зобов'язаний сплатити на користь Банка пеню за кожен день прострочення у розмірі 0,1% від суми прострочених зобов'язань за кожен день прострочки.

Наведені законодавчі приписи та встановлені фактичні дані щодо невиконання відповідачем взятих на себе зобов'язань по поверненню кредиту та сплати процентів за його користування у розмірі та у строк, встановлений договором, діють підстави для висновку суду про правомірність позовних вимог щодо стягнення на користь позивача 2485,22 грн. пені за прострочену заборгованість за користування кредитом та 6976,02 грн. пені за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом.

Приймаючи до уваги невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань за кредитними договорами, а також невиконання відповідачем своїх зобов'язань за договорами поруки, суд приходить до висновку про правомірність та обґрунтованість нарахування заявленої до стягнення пені.

Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договорами.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивачем за прострочення відповідачами та позичальником зобов'язання за кредитними договорами нараховано 3% річних та інфляційні, які станом на 29.07.2013 р. за розрахунком позивача склали : 204,02 грн - три проценти річних, нараховані за прострочену заборгованість за кредитом становить.; 572,42 грн. - три проценти річних, нараховані за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом становить ; 16,62 грн. - інфляційні витрати нараховані за прострочену заборгованість за користування кредитом; 98,31 грн.- інфляційні витрати нараховані за прострочену заборгованість за процентами за користування кредитом.

Враховуючи доведеність матеріалами справи прострочення виконання грошових зобов'язань за кредитними договорами та договорами поруки, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо солідарного стягнення з відповідачів нарахованих 3% річних та інфляційних.

На підставі викладеного, враховуючи, що відповідач не надав суду доказів сплати заборгованості або обґрунтованих заперечень проти позову, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача обґрунтовані, підтверджуються наявними у матеріалах справи доказами та підлягають задоволенню у повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 1, 2, 12, 15, 22, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробниче підприємство "Електрон", ( 61013, Харківська область, м. Харків, вул. Н. Ужвій, буд. 90, квартира 96. кодЄДРПОУ 31440124.) на користь «Харківська регіональна дирекція» ПАТ «ВТБ БАНК»,(код ЄДРПО 14359319, 61002, м. Харків, вул. Чернишевська, 66 ) , заборгованість в розмірі 780742,87 грн. (сімсот вісімдесят тисяч сімсот сорок дві) гривні 87 коп., а також 15614,86 (п'ятнадцять тисяч шістьсот чотирнадцять) гривень 86 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 23.10.2013 р.

Суддя Жельне С.Ч.