Рішення

від 18.11.2013 по справі 916/2601/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р.Справа № 916/2601/13

За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплектконсалтинг";

до відповідача: Приватної фірми "Тєллус";

про стягнення заборгованості 23 644,33 грн.

Суддя Щавинська Ю.М.

Представники сторін:

від позивача: Богач Ю.В. - довіреність від 20.09.2013р.

від відповідача: Кондакова В.С. - довіреність від 08.10.2013р.

СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю "Будкомплектконсалтинг" звернулося до господарського суду з позовною заявою до Приватної фірми "Тєллус", в якій просить стягнути з відповідача основний борг у розмірі 22 405 грн., 3% річних у сумі 1 239,33 грн., а також витрати по сплаті судового збору.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач послався на порушення Приватною фірмою "Тєллус" умов укладеного між сторонами по справі договору поставки товарів №201003 від 8.01.2011р. в частині повної та своєчасної сплати грошових коштів за поставлений товар.

Ухвалою суду від 27.09.2013р. було порушено провадження у справі № 916/2601/13 із призначенням її до розгляду в судовому засіданні.

Представник позивача у судовому засіданні 18.11.2013р. на позовних вимогах наполягав, просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 18.11.2013р. проти позову заперечував, однак будь-яких обґрунтувань на підтвердження своєї позиції не навів.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши наявні у справі докази у сукупності, давши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов наступних висновків:

Відповідно до ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

У відповідності зі статтею 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Як вбачається з матеріалів справи, 8.01.2011р. між ТОВ "Будкомплектконсалтинг" (Продавець) та ПФ "Тєллус" (Покупець) було укладено договір поставки товарів №201003 (а.с.8-10), відповідно до якого Продавець протягом дії цього договору передає Покупцю у власність товар окремими партіями за цінами, в асортименті (за номенклатурою) та кількості, що погоджуються сторонами в накладних, які є невід'ємною частиною цього договору, а Покупець зобов'язується прийняти у власність та оплатити товар в порядку та на умовах, встановлених цим договором. Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та його скріплення печатками сторін (п.8.1.).

Відповідно до п. 2.1 договору ціни на товар визначаються сторонами у накладній, виходячи із сформованих цін, що склалися на момент передачі партії товару.

Згідно п. 3.1. договору якість товару має повністю відповідати чинним в Україні державним стандартам або затвердженим в установленому порядку технічним умовам і підтверджуватися документами, передбаченими чинним законодавством.

Приймання Покупцем товару на відповідність його кількості, якості та кондиційності, здійснюється уповноваженим представниками Покупця в місці отримання останнім товару (п. 3.3. договору).

Пунктом 4.1. договору передбачено, що Продавець передає зі свого складу Покупцю товар окремими партіями в строки, кількості та асортименті, погоджені сторонами в видаткових накладних, рахунках, тощо.

Відповідно до п. 4.8. договору моментом прийняття товару Покупцем від Продавця вважається дата отримання товару на складі продавця, що підтверджується документально, а саме: накладною.

Згідно п. 5.1. договору розрахунок за товар проводиться в безготівковій формі із застосуванням платіжних доручень, шляхом перерахування Покупцем суми вартості партії товару в гривнях на поточний банківський рахунок Продавця, вказаний у реквізитах Продавця в цьому договорі.

Покупець зобов'язаний провести з Продавцем повний розрахунок за дану партію товару, до моменту відвантаження партії товару продавцем (п. 5.2. договору).

10.10.2011р. сторонами було підписано додаткову угоду №2 до договору поставки (а.с.11), якою п. 5.2. договору було викладено у новій редакції: "Покупець зобов'язаний провести з Продавцем повний розрахунок за дану партію товару до моменту відвантаження відповідної партії товару. Постачальник залишає за собою право надавати відстрочку платежу, строком на 10 робочих днів, для окремих партій товару за письмовим узгодженням сторін."

Згідно до ст.193 ГК України, яка цілком кореспондується зі ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору поставки ТОВ "Будкомплектконсалтинг" було поставлено відповідачу товар на загальну суму 106 762,75 грн., що підтверджується видатковими накладними (а.с.42-56).

Однак, в порушення взятих на себе зобов'язань, ПФ "Тєллус" розрахувалась лише частково за поставлений товар, сплативши 98 781,31 грн. (з яких 14 423,56 грн. було сплачено за раніше поставлений товар), що підтверджується виписками по рахунку (а.с.68-79), у зв'язку з чим у відповідача утворилась заборгованість у сумі 22 405 грн.

Наявність зазначеної заборгованості також підтверджується підписаним між сторонами актом звірки взаємних розрахунків, відповідно до якого станом на 25.11.2011р. заборгованість ПФ "Тєллус" на користь ТОВ "Будкомплектконсалтинг" склала 22 405 грн. (а.с.12).

Будь-яких належних доказів, які б спростовували наявність вищевказаної заборгованості, відповідач, згідно приписів ст.ст. 33-34 ГПК України, суду не надав.

Враховуючи, що наявність основної заборгованості у сумі 22 405 грн. підтверджується матеріалами справи та відповідачем не спростована, суд доходить висновку щодо задоволення вимог позивача в цій частині.

Приймаючи до уваги, що позивачем в якості додатку до позовної заяви було надано відповідь Приватної фірми "Тєллус" на претензію за №267 від 17.07.2013р. (а.с.25), з якої вбачається, що відповідач відмовився від сплати заборгованості у сумі 22 405 грн. у зв'язку із тим, що поставлений товар був незадовільної якості, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 3.4.1. договору при поставці товарів, які не відповідають по асортименту, кількості або якості супровідним документам, Покупець повинен протягом 2-х робочих днів з моменту фактичного отримання Покупцем товарів направити рекомендованим листом письмову претензію Продавцю, а також повідомити менеджера Продавця про виникнення претензій. До претензії повинні бути додані підписані представником перевізника підтверджувальні документи, у яких вказується найменування, кількість і вид товарів, стосовно яких виставлена претензія (акт, товарно-транспортна накладна), фотографії виявлених дефектів, а також конкретна вимога Покупця.

Згідно п. 3.4.2. у випадку, якщо Покупець немає можливості на фотографіях показати виявлені дефекти товару, він зобов'язаний викликати уповноваженого представника Продавця для дослідження товару на місці.

У випадку складання акту у ТТН має бути відмітка про складання цього акту (п. 3.5. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що відсутність вище перерахованих документів та порушення терміни їх надання, може бути приводом для відмови в розгляді претензії. Про результати розгляду претензії продавець письмово повідомляє покупця. Відповідь на претензію оформлюється у відповідності до статті 8 ГПК.

При цьому, оскільки жодних доказів, які б належним чином (згідно з умовами договору) підтвердили поставку товарів неналежної якості, у матеріалах справи не міститься, зазначені у претензії доводи відповідача не можуть бути взяті судом до уваги.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача та 3 % річних у розмірі 1 239,33 грн., суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити, зокрема, три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок 3% річних, наведений позивачем у позовній заяві, вважає розрахунок позивача вірним та вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Згідно до ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору слід покласти на відповідача.

Керуючись ст.ст. 44, 49,75, 82- 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1 . Позов задовольнити.

2. Стягнути з Приватної фірми "Тєллус" (65074, м. Одеса, вул. Ак. Філатова, буд. 76, кв. 8, код ЄДРПОУ 30210100) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Будкомплектконсалтинг" (65031 м. Одеса, вул. М. Боровського, 39, код ЄДРПОУ 36794803) суму основного боргу у розмірі 22 405 /двадцять дві тисячі чотириста п'ять/ грн., 3 % річних у розмірі 1 239 /одна тисяча двісті тридцять дев'ять/ грн. 33 коп., а також витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 720 /одна тисяча сімсот двадцять/ грн. 50 коп.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Щавинська Ю.М.