Постанова

від 27.11.2013 по справі 913/1049/13

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

cpg1251

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

27.11.2013 р. справа №913/1049/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: суддівТатенко В.М. Зубченко І.В., Марченко О.А.,

за участю представників сторін: від позивача:Шепіль Ю.М. довіреність від відповідача: від третьої особи:Лєжнєв М.М. довіреність Лукін С.Г. довіреність розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. луганська, м. Луганськ на рішення господарського судуЛуганської області від 30.07.2013р. по справі№913/1049/13 (суддя: Зюбанова Н.М.) за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаЛуганський обласний військовий комісаріат, м. Луганськ простягнення 2' 506,30 грн.

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ (далі - «Позивач») звернулось до господарського суду Донецької області з позовом про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ (далі - «Відповідач») 2' 506,30 грн.

Рішенням господарського суду Луганської області від 30.07.2013 року у справі № 913/1049/13 позовні вимоги були задоволені у повному обсязі.

Не погодившись з прийнятим рішенням Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким стягнути з Квартирно-експлуатаційного відділу м. Луганська, м. Луганськ вартість середньомісячного розходу води в сумі 45,28 грн., в іншій частині позовних вимог відмовити.

Заявник апеляційної скарги вважає, що при ухваленні рішення судом першої інстанції була дана не правильна оцінка умовам договору № 50/2 від 01.10.2009р на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, чим порушено норми матеріального та процесуального права; неповно з'ясуванні та досліджені докази, та обстави справи, які мають значення для справи, а наслідком є невірно зроблені висновки.

Ухвалою від 15.10.2013р. Донецький апеляційний господарський суд за власної ініціативи залучив до участі у розгляді справи у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні Відповідача - Антарцитівський об'єднаний військовий комісаріат. Зважаючи на те, що останній виявився таким, що не має статусу юридичної особи, а є лише структурною одиницею, підпорядкованою Луганському обласному військовому комісаріату (який має статус юридичної особи) - Донецький апеляційний господарський суд своєю ухвалою від 13.11.2013р. залучив останнього до участі у справі у якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача, виключивши Антарцитівський об'єднаний військовий комісаріат з числа учасників процесу.

Сторони та третя особа були належним чином повідомленні про дату, час та місце слухання справи.

Позивач надав відзив, у якому звернувся до суду з проханням рішення суду першої інстанції залишити без змін, апеляційну скаргу без задоволення.

Відповідач підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі.

Третя особа надала пояснення, у яких звернулась з проханням скасувати рішення суду першої інстанції та підтримала доводи викладені скаржником в апеляційній скарзі.

За поясненням Антарцитівського об'єднаного військового комісаріату статус юридичної особи наданий обласним військовим комісаріатам, а районним (міським) військовим комісаріатам областей - є відокремленими підрозділами юридичної особи; для здійснення повних/часткових функцій юридичної особи, Луганським обласним військовим комісаріатом було видано Антрацитівському об'єднаному міському військовому комісаріату довіреність від 25.06.2008р. № 1935, якою надавалося право на підпис договорів, зокрема, на одержання комунальних послуг й енергоносіїв, в якості споживача без прийняття будь-яких фінансових зобов'язань, що не суперечить Положенню «Про військові комісаріати» (затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013р. №389).

Відповідно до статей 4 4 , 81 1 Господарського процесуального кодексу України здійснено фіксацію судового процесу технічними засобами та складено протокол судового засідання.

Відповідно до статті 101 Господарського процесуального кодексу України у процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає рішення господарського суду винесеним з дотриманням норм матеріального права та процесуального права; а апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено місцевим господарським судом та підтверджується матеріалами справи 01.10.2009р .між Товариством з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ, як Постачальником, Антрацитівським об'єднаним міським військовим комісаріатом, м. Антрацит (далі - «Військомат»), як Споживачем та Квартирно-експлуатаційним відділом м. Луганська, м. Луганськ, як Платником був укладений договір № 50/2 на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення (далі - «Договір»).

У відповідності до п. 2 додаткової угоди від 01.01.1011р. до Договору строк його дії визначено до 31.12.2012.

За умовами Договору Позивач прийняв на себе зобов'язання постачати Військомату питну воду та приймати від нього стічні води, а Відповідач, як платник - проводити розрахунки за спожиту Військоматом на умовах, визначених договором.

09.03.2011р. при проведенні обстеження водопровідно-каналізаційних мереж і засобу обліку Військомата щодо законності водоспоживання та водовідведення було виявлено, що 04.11.2010р. представником відділу збуту Антрацитівського департаменту був виписаний акт на зняття прибору обліку (водоміра), у зв'язку з його поломкою. До теперішнього часу даний припис не виконаний; нарахування за споживчу воду здійснюється відповідно середньомісячних об'ємів споживання води, згідно «Правил користування системами централізованого комунального водопостачання і водовідведення в містах і селищах України» №190 від 27.06.2008р.. (далі - «Правила користування»)

У відповідності до даних акту введення в експлуатацію приладів обліку холодної води від 18.03.2011р. у споживача був встановлений придатний до експлуатації прилад обліку води, який опломбований у встановленому порядку.

На підставі виставленого груп-рахунку № 250497 від березня 2011р. було нараховано за період з 09.02.2011р. по 09.03.2011р., з урахуванням подачі води, суму у розмірі 2' 506,30 грн.

На день звернення Позивача з позовом, груп-рахунок № 250497 на суму 2506,30 грн. оплачений Відповідачем не був, що слугувало зверненню Товариства з обмеженою відповідальністю «Луганськвода», м. Луганськ до суду за захистом порушеного права.

Відповідно до ст. 4-3, 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

На підставі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Приписи статті 11 ЦК України передбачають, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Донецький апеляційний господарський суд погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що між сторонами був укладений договір, який за своєю правовою природою є договором про надання послуг, тому спірні відносини, регулюються главою 63 ЦК України.

Відповідно до ст.901 ЦК України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ч.1 ст.636 ЦК України, договором на користь третьої особи є договір, в якому боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок на користь третьої особи, яка встановлена або не встановлена у договорі.

Відповідно до ст.193 ГК України, ст.ст. 525, 526 ЦК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Статтею 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ст.599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до п.5.6 Договору, у разі продажу або виходу з ладу водолічильника чи його складових, псування від морозу або гарячої води, Військомат зобов'язаний встановити новий водолічильник. При цьому водовикористання Військоматом вважається без обліковим і розраховується згідно з п.3.3 Правил користування.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо: по-перше, правильності зстосування при розрахунку водоспоживання Військоматом вимог Правил користування; по-друге, наявності обов'язку саме у Відповідача сплатити Позивачу вартість бозобліковоспожитої Військоматом води у сумі 2506,30 грн.

Заперечення Відповідача про те, що за умовами Договору він зобов'язувався сплачувати вартість спожитої Військоматом води лише в обсязі, визначеному за даними приладів обліку - не підтверджується умовами Договору та - спростовується наявними у справі доказами.

Оскільки доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку, що під час розгляду справи місцевим господарським суд допущені порушення норм матеріального або процесуального права, які передбачені ст.ст. 103, 104 ГПК України як підстави для скасування рішення, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає за необхідне відхилити апеляційну скаргу.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги відносяться на Відповідача.

Керуючись ст.ст. 49, 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. луганська, м. Луганськ - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Луганської області від 30.07.2013 року у справі № 913/1049/13 - залишити без змін.

Головуючий суддя: В.М. Татенко Судді: І.В. Зубченко О.А.Марченко

Надруковано примірників: 1 - позивачу; 1 - відповідачу; 1 - третій особі; 1 - у справу; 1 - ГСЛО; 1 - ДАГС