Рішення

від 18.11.2013 по справі 916/2317/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"18" листопада 2013 р.Справа № 916/2317/13

За позовом : Товариство з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД"

До відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАР-МАРКЕТ"

про стягнення 4856,47грн.

Суддя Погребна К.Ф.

В судових засіданнях приймали участь представники:

Від позивача:Сандаков О.В. - довіреність;

Курилех А.М. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

В судовому засіданні 18.11.2013р. приймали участь представники:

Від позивача: Курилех А.М. - довіреність;

Від відповідача: не з'явився;

Суть спору: Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД" звернулось до суду з позовною заявою до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАР-МАРКЕТ" про стягнення заборгованості в сумі 4856,47грн.грн., яка складається з основного боргу в сумі 1530,30грн., пені в розмірі 127,84грн. та процентів за користування чужими грошами в сумі 3198,33грн.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 05.09.2013р. було порушено провадження по справі №916/2317/13.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 01.11.2013р. у зв'язку з перебуванням судді Погребної К.Ф. у відрядженні, справа №916/2317/13 була передана на розгляд судді Гут С.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 04.11.2013р. справу №916/2317/13 було прийнято до свого провадження суддею Гут С.Ф.

Розпорядженням голови господарського суду Одеської області від 07.11.2013р. у зв'язку з поверненням судді Погребної К.Ф. з відрядження, справа №916/2317/13 була передана на розгляд судді Погребної К.Ф.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 08.11.2013р. справу №916/2317/13 було прийнято до свого провадження суддею Погребною К.Ф.

Відповідач у засідання суду не з'явився, хоча був належним чином повідомлений про місце та дату засідання.

Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців місцезнаходження Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАР-МАРКЕТ" є саме та адреса на яку судом здійснювалась відправка поштової кореспонденції, а саме: 65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд.1, офіс 402/3.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011р. "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

При цьому, суд зазначає, що необґрунтоване затягування розгляду справи суперечить вимогам ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Приймаючи до уваги, що судові відправлення були здійсненні саме за адресою зазначеною у витягу з єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.

У судовому засіданні 18.11.2013р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду в порядку статті 85 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив .

31.12.2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД" (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю „СТАР-МАРКЕТ" (Покупець) був укладений договір поставки №39208 (далі - договір).

Пунктом 10.1 передбачено, що цей договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками обох Сторін та скріплення його печатками, і дії до виконання Сторонами своїх зобов'язань за договором у повному обсязі.

Відповідно п.1.1 договору, Постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі, поставити та передати в власність Покупцеві продукцію, визначену чинним Договором (далі -Товар), а Покупець, в свою чергу, зобов'язується приймати поставлений Товар та оплачувати Постачальнику його вартість в порядку та на умовах, визначених у цьому Договорі.

Повне найменування та вартість Товару, що постачається Постачальником за даним договором зазначається у діючій Специфікації, яка підписується уповноваженими представниками Сторін, та є невід'ємною частиною даного договору (п.3.1 договору).

Товар за даним договором постачається партіями, Постачальник зобов'язаний поставляти Покупцю Товар в кількості та в асортименті, що зазначені у погодженому Сторонами замовлені (п.3.2 договору).

Пунктом 3.3. договору передбачено, що право власності на Товар переходить від Постачальника до Покупця з моменту фактичної Передачі Товару. Момент фактичної передачі Товару вважається дата підписання уповноваженими представниками Сторін відповідних накладних та передачу Товару.

Розділом 5 договору передбачена ціна і порядок розрахунків. Так, пунктом 5.1 договору визначено, що поставка Товару здійснюється у відповідності з цінами, зазначеними у підписаній уповноваженими представниками Сторін діючій Специфікації та відображеними у відповідних накладних на передачу Товару. У ціну Товару, що зазначена в діючий Специфікації включається: фактична вартість Товару, податок на додану вартість (ПДВ), витрати з підготовки, упаковки і транспортування Товару до складу (магазину) Покупця (п.5.2 договору). Товар, що поставляється Покупцю за даним договором, підлягає оплаті протягом 14 (чотирнадцяти) календарних днів з моменту прийняття Товару Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. (п..5.3 договору). Оплата Товару здійснюється на підставі належним чином оформлених видаткових накладних. Всі грошові розрахунки за даним Договором здійснюються в національній валюті України (п.5.4 договору).

Позивач вказує, що свої зобов'язання за договором виконував належним чинном, поставив відповідачу товар на загальну суму 1530,30грн., що підтверджується видатковими накладними від 23.01.2013р. за №№ ОРК0001831, ОРК0001762, копії яких містяться в матеріалах справи.

Проте відповідач свої зобов'язання за договором щодо розрахунку за отриманий товар на виконав заборгованість не сплатив, в зв'язку з чим сума боргу відповідача перед позивачем становить 1530,30грн.

Посилаючись на порушення Відповідачем зобов'язань за договором щодо своєчасного розрахунку за отриманий товар Товариство з обмеженою відповідальністю „БОРОЛ ЛТД" змушено було звернулося до господарського суду Одеської області з відповідним позовом за захистом свого порушеного права.

Дослідивши в сукупності всі обставини та матеріали справи, проаналізувавши норми чинного законодавства, що регулюють спірні відносини, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог з наступних підстав.

Відповідно ст.. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

Статтю 712 ЦК України передбачено, що договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. Водночас вимогами ч.2 ст.712 Цивільного кодексу України передбачено, що до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін

Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Відповідно до ч.1 ст.664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

Абзацом 1 ч. 1. ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частина 1 статті 692 ЦК України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Враховуючи викладене, господарський суд вважає, що позовні вимоги щодо стягнення з відповідача заборгованості за договором поставки №39208 від 31.12.2011р. в сумі 1530,30грн. є обґрунтованими та такими що підлягають задоволенню.

У відповідності до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Пунктом 5.2 договору передбачено, у разі порушення термінів оплати Товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент прострочення, від суми заборгованості за кожний календарних день прострочення. Сплата пені не звільняє Покупця від виконання зобов'язання в натурі.

За результатами розгляду справи судом встановлено, що відповідач порушив виконання своїх зобов'язань за договором поставки №39208 від 31.12.2011р., а саме не розрахувався з позивачем за отриманий товар, що зумовило нарахування останнім пені, в сумі 127,84грн.

Так, у відповідності до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки -грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобов'язання.

Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Згідно п. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Проте, перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, судом встановлено що наданий розрахунок не відповідає вимогам чинного законодавства щодо періоду розрахунку пені, в зв'язку з чим судом самостійно здійснено перерахунок пені.

Так, здійснивши перерахунок пені по накладні № ОРК0001831 на суму 845,46грн. за період з 07.02.2013р. по 08.08.2013р. сума пені становить 62,19грн., по накладні № ОРК0001762 на суму 684,84грн. за період з 07.02.2013р. по 08.08.2013р. сума пені становить 50,38грн., загальний розмір пені який підлягає задоволенню складає 112,57грн.

Щодо вимог позивача про стягнення 1 % за користування чужими грошовими коштами розмірі 3198,33 грн., суд зазначає наступне.

Статтею 536 Цивільного кодексу України передбачено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Пунктом 5.2 договору передбачено, у разі порушення термінів оплати Товару Покупець зобов'язується сплатити Постачальнику проценти у розмірі 1 % від несплаченої суми за користування чужими грошовими коштами за кожен календарний день прострочення.

Суд, враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок процентів за користування чужими грошовими коштами, вважає розрахунок позивача вірним, а позовні вимоги в цій частині такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За при приписами ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є обґрунтовані, підтверджені належними доказами та наявними матеріалами справи проте враховуючи перерахунок пені підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати по сплаті судового збору покласти на відповідача згідно зі ст.ст. 44,49 ГПК України.

Керуючись ст.ст.32, 33, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю „СТАР-МАРКЕТ" (65033, м. Одеса, вул. Желябова, буд.1, офіс 402/3, код: 37549686) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БОРОЛ ЛТД" (65020, м. Одеса, вул. Тираспольська 27/29, код 22477145) 1530 (одну тисячу п'ятсот тридцять)грн. 30коп. основного боргу, 112(сто дванадцять)грн. 57коп. пені, 3198 (три тисячі сто дев'яносто вісім)грн. 33 коп. - процентів за користування чужими грошима та 1720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50коп. судового збору.

3. В решті позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повний текст рішення складено 25.11.2013р.

Суддя Погребна К.Ф.