Рішення

від 27.11.2013 по справі 904/8327/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

26.11.13р. Справа № 904/8327/13 За позовом Приватного підприємства "Селтек", м. Київ

до Приватного акціонерного товариства "Телесистеми України", м. Дніпропетровськ

про стягнення 827164,48грн.

Суддя Турчин С.О.

Секретар Сергієнко П.М.

Представники:

від позивача - Скороходько О.В. дов. від 05.11.13р.

від відповідача - не з`явився

Суть спору:

Приватне підприємство "Селтек" звернулося з позовом до приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" про стягнення заборгованості у розмірі 722060,22грн., пені - 105104,26грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідачем неналежним чином виконані зобов'язання за договором поставки товару №ТСУ-304/09 від 09.04.2009р. щодо своєчасної та повної оплати поставленого товару.

Ухвалою суду від 29.10.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання на 12.11.13р.

12.11.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 26.11.13р.

26.11.13 представником відповідача подано заяву про відкладення розгляду справи. Крім того, представником відповідача вказано на те, що в порушення ч.6 ст. 232 ГПК позивачем безпідставно нарахована пеня у розмірі 105104,26грн. за період з 01.10.12р. по 30.09.13р., тобто за один рік та просив суд застосувати щодо пені строк позовної давності відповідно до вимог ч.ч.3,4 ст. 267 ЦК України.

26.11.13р. в судове засідання з'явився повноважний представник позивача. В ході вирішення спору позивачем виправлено арифметичну помилку в позовній заяві та вказано на необхідність стягнення пені у розмірі 104899,96грн.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81 1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується поштовими повідомленнями (а.с.51,52,63), які повернулися на адресу господарського суду з відмітками про отримання ухвал суду повноважними представниками сторін та відомостями відображеними в протоколі судового засідання.

Відповідач відзив на позов не надав.

Згідно зі ст. 75 ГПК України за результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважного представника позивача за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих позивачем додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог .

В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення та представника позивача повідомлено про дату складення повного тексту рішення.

Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд -

встановив:

09.04.2009р. між приватним підприємством "Селтек" (Постачальник) і приватним акціонерним товариством "Телесистеми України" (Покупець) укладено договір поставки товару №ТСУ-304/09.

Відповідно до п.1.1 договору, постачальник зобов'язується поставити та передати у власність покупця товар, а покупець зобов'язується прийняти товар та сплатити його вартість на умовах даного договору.

Поставка товару проводиться поетапно. Кожний етап оформлюється додатком, в якому вказується асортимент, кількість, комплектність та ціна товару, що поставляється. В цьому разі додаток має назву „Специфікація постачання товару" ( „Додаток - Замовлення"). Додатки - Замовлення є невід'ємними частинами цього договору (пункт 1.2 договору).

Згідно з п.1.3 Загальна вартість та загальна кількість товару, що постачається узгоджується сторонами та складаються з вартості та кількості товару поставленого на умовах даного договору згідно всіх додатків - замовлень, що підтверджується підписаними сторонами відповідними видатковими накладними.

Суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги в частині стягнення основної заборгованості у розмірі 722060,22грн. з таких підстав.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Частинами 1 і 2 статті 193 Господарського кодексу України встановлено, що:

- суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться;

- кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з ч.ч.1,2 ст.712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Як вказано вище, між ПП "Селтек" і ПАТ "Телесистеми України" укладено договір поставки товару №ТСУ-304/09 від 09.04.09р.

ПП "Селтек" виконало свої зобов'язання згідно з договором поставки товару №ТСУ-304/09 від 09.04.09р. та додатками - замовленнями №№16,17,18 на суму 722060,22грн., що підтверджується підписаним сторонами актом звірки взаємних розрахунків від 31.12.12р.

Згідно з ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до п.3 додатків - замовлень покупець здійснює оплату товару, що постачається на умовах даного додатку - замовлення, наступним чином: 100% вартості товару покупець перераховує на розрахунковий рахунок постачальника протягом 5 банківський днів з дня підписання сторонами видаткової накладної, на підставі рахунку - фактури постачальника.

На адресу відповідача було виставлено рахунки ПП "Селтек" для здійснення оплати поставленого товару

Згідно з додатком - замовленням №16:

- рахунок №1110825001 від 25.08.11р., видаткова накладна №1110829002 від 29.08.11р. на суму 140274,61грн. Сплачено частково у розмірі 102034,98грн.;

- рахунок №1110829001 від 29.08.11р., видаткова накладна №1110829005 від 29.08.11р. на суму 178405,55грн.;

- рахунок №1110829002 від 29.08.11р., видаткова накладна №1110829004 від 29.08.11р. на суму 21777,84грн.

Згідно з додатком - замовленням №17:

- рахунок №11109290001 від 29.09.11р., видаткова накладна №11109300011 від 30.09.11р. на суму 411358,80грн.

Згідно з додатком - замовленням №18:

- рахунок №1110810004 від 10.08.11р., видаткова накладна №1110812002 від 12.08.11р. на суму 37646,40грн.;

- рахунок №11111030001 від 03.11.11р., видаткова накладна №11111080009 від 08.11.11р. на суму 72278,40грн.

Однак, відповідачем своєчасної та повної оплати не здійснено, що спричинило виникнення заборгованості у розмірі 722060,22грн.

Таким чином, неналежне виконання відповідачем зобов'язання з оплати товару є підставою для задоволення позовних вимог в частині стягнення 722060,22 грн. - основного боргу.

Щодо надання відповідачем розрахунку пені за період з 01.10.12р. по 30.09.13р. у розмірі 104899,96грн., суд зазначає наступне.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, що передбачено ст.611 ЦК України.

Згідно з п.8.4 договору поставки товару №ТСУ-304/09 від 09.04.2009р., у випадку порушення строків оплати товару, передбачених п.3 відповідного додатку - замовлення, покупець сплачує постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, від неоплаченої суми за кожний календарний день прострочення виконання зобов'язань.

На підставі узгоджених сторонами умов договору позивачем здійснено розрахунок пені за період з 01.10.12р. по 30.09.13р., що складає 104899,96грн.

За приписами п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України встановлено, що позовна давність в один рік застосовується до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).

Як встановлено судом, розрахунок пені, передбаченої п. 8.4. Договору, здійснено позивачем без урахування положень ч. 6 ст.232 ГК України.

На підставі вищевикладеного, з урахуванням матеріалів справи та заяви відповідача про застосування позовної давності, суд вважає нарахування пені за договором поставки товару №ТСУ-304/09 від 09.04.2009р. безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.

Наведене є підставою для відмови в позові у вказаній частині.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати у справі покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

вирішив:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. Плеханова, б.7а, код ЄДРПОУ 22599262) на користь приватного підприємства "Селтек" (04212, м. Київ, вул.. Тимошенко 21, корп. 2, код ЄДРПОУ 32307463) 722060,22грн. - основного боргу, 14139,91грн. - витрат по сплаті судового збору.

Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Відмовити в задоволенні позову приватного підприємства "Селтек" в частині стягнення з приватного акціонерного товариства "Телесистеми України" пені у розмірі 104899,96грн.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено та підписано - 27 . 11 .2013.

Суддя Турчин С.О.