Рішення

від 26.11.2013 по справі 923/1380/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

73000, м. Херсон, вул. Горького, 18

тел. /0552/ 49-31-78

Веб сторінка : ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 листопада 2013 р. Справа № 923/1380/13

Господарський суд Херсонської області у складі судді Немченко Л.М. при секретарі Червоній Т.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом Приватного підприємства "СПС", м. Харків

до Приватного підприємства "Амстердам 2012", м. Херсон

про стягнення 135415 грн. 89 коп.

за участі представників сторін:

від позивача - не прибув

від відповідача - Горбунова К.О. - представник, довіреність №24/07 від 24.07.2013 р.

Приватне підприємство "СПС" (позивач) звернулося до суду з позовом до приватного підприємства "Амстердам" (відповідач) про стягнення заборгованості відповідно до договору №372 від 14.03.2013 р. у сумі 135415 грн. 89 коп.

25 жовтня поточного року приватне підприємство "Амстердам 2012" звернулось до суду з зустрічним позовом про стягнення з приватного підприємства "СПС" заборгованості в сумі 164500 грн. за додатковою угодою №М-1 від 14 березня 2013р. до договору №372 від 14 березня 2013р.

Ухвалою від 26 листопада 2013р. зустрічний позов повернуто без розгляду приватному підприємству "Амстердам 2012" відповідно до п.4 ч.1 ст. 63 ГПК України.

Позивач належним чином повідомлений про час та місце розгляду повторно не скористався своїм правом на участь представника в судовому засіданні, про причини неявки суд не повідомив.

Відповідач визнав позовні вимоги в повному обсязі.

На думку суду подальше відкладення розгляду справи призведе до затягування судового процесу і є порушенням приписів статті 22 ГПК України, зокрема, стосовно обов'язку сторін добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами. В зв'язку з зазначеним та закінченням встановленого ст. 69 ГПК України двохмісячного терміну розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представника позивача.

Після закінчення розгляду справи в судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд

в с т а н о в и в:

Між сторонами 14 березня 2013р. укладено договір №372 (далі договір), відповідно до якого позивач зобов'язався передати відповідачу, а відповідач в свою чергу зобов'язався прийняти товар з метою подальшого збуту та оплатити його вартість на умовах цього договору.

Відповідно до розділу 2 договору сторони погодили, що ціна на товар вільна, договірна і вказується в товарній накладній, ціна на товар, переданий за цим договором, включає в себе вартість тари, упаковки, маркування, якщо інше не зазначено в товарно-супровідних документах, загальна сума договору складається з вартості товару, поставленого у відповідності з цим договором, на день укладення цього договору орієнтовно визначена сума договору складає 1500000 грн.

Згідно п. 6.1 договору відповідач зобов'язався здійснити оплату вартості товару в термін 21 діб після поставки товару.

Позивач виконуючи умови договору поставив відповідачу товар на загальну суму 120032 грн. 94 коп., що підтверджено видатковими накладними №2603/00022 від 26.03.2013р., №0204/00010 від 02.04.2013р., №0204/00011 від 02.04.2013р., №0204/00012 від 02.04.2013р., №0904/00009 від 09.04.2013р., №0904/00010 від 09.04.2013р., №1604/00016 від 16.04.2013р., №1604/00017 від 16.04.2013р., №2304/00033 від 23.04.2013р., №2304/00034 від 23.04.2013р., №2304/00035 від 23.04.2013р., №2904/00027 від 29.04.2013р., №2904/00028 від 29.04.2013р. та відповідними товарно-транспортними накладними.

Позивач посилаючись на невиконання відповідачем зобов'язань щодо своєчасної оплати отриманого товару та обґрунтовуючи свої вимоги ст. ст. 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача заборгованості в сумі 120032 грн. 94 коп., 25 % річних в сумі 8971 грн. 04 коп. а також 6411 грн. 91 коп. пені в судовому порядку.

Дослідивши наявні у справі докази та проаналізувавши їх з нормами чинного законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог виходячи з наступного.

Статтею 265 Господарського кодексу України встановлено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу.

Аналогічні положення містяться у ст. 712 Цивільного кодексу України.

Як свідчать матеріали справи, на підставі видаткових накладних №2603/00022 від 26.03.2013р., №0204/00010 від 02.04.2013р., №0204/00011 від 02.04.2013р., №0204/00012 від 02.04.2013р., №0904/00009 від 09.04.2013р., №0904/00010 від 09.04.2013р., №1604/00016 від 16.04.2013р., №1604/00017 від 16.04.2013р., №2304/00033 від 23.04.2013р., №2304/00034 від 23.04.2013р., №2304/00035 від 23.04.2013р., №2904/00027 від 29.04.2013р., №2904/00028 від 29.04.2013р. позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 120032 грн. 94 коп.

Частиною 1 ст. 691 Цивільного Кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, або, якщо вона не встановлена у договорі і не може бути визначена виходячи з його умов, - за ціною, що визначається відповідно до ст. 632 цього Кодексу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

За ч. ч. 1, 2 ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару, а також покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

В порушення умов договору та вищезазначених норм законодавства відповідач не оплатив отриманий товар, внаслідок чого у відповідача перед позивачем виникла заборгованість в сумі 120032 грн. 94 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.

Таким чином, враховуючи відсутність в матеріалах справи доказів повної оплати відповідачем за отриманий товар відповідно до договору №372 від 14.03.2013р. суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 120032 грн. 94 коп. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Як вбачається з позовної заяви позивач, крім основного боргу, просив стягнути з відповідача пеню у розмірі 6411 грн. 91 коп.

Згідно з п. 1 ст. 624 Цивільного кодексу України, якщо за порушення зобов'язання встановлена неустойка (пеня, штраф), то вона підлягає стягненню у повному розмірі, незалежно від відшкодування збитків.

За ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором, при цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Частиною 3 ст. 549 Цивільного кодексу України визначено, що пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 8.3 договору встановлено, що у разі прострочення оплати товару (його частини) позивач має право нарахувати, а відповідач зобов'язаний сплатити пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла на момент прострочення від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання за кожен день прострочення платежу.

Перевіривши розрахунок пені, складений позивачем, суд вважає його вірним та таким, що відповідає вимогам чинного законодавства та обставинам справи, а тому вважає, що вказана позовна вимога підлягає задоволенню.

У позовній заяві позивач також просив стягнути з відповідача 25 % річних у розмірі 8971 грн. 04 коп.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно з п. 8.2 договору сторони домовились, що у разі прострочення оплати товару (його частини) більше ніж на 30 (тридцять) календарних днів позивач має право нарахувати, а відповідач зобов'язана сплатити позивачу відсотки за користування чужими грошовими коштами в розмірі 25% річних від суми невиконаного (несвоєчасно виконаного) грошового зобов'язання.

Здійснивши перевірку нарахування річних, суд дійшов висновку, що вказані нарахування здійснено позивачем правомірно у відповідності до вимог чинного законодавства, в зв'язку з чим задовольняє позовні вимоги в цій частині.

В зв'язку із задоволенням позовних вимог суд зобов'язує відповідача, з вини якого спір доведено до врегулювання в судовому порядку, відшкодувати на користь позивача витрати по сплаті судового збору.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 ГПК України, господарський суд

в и р і ш и в:

1. Позов задовольнити в повному обсязі.

2. Стягнути з приватного підприємства "Амстердам 2012" (73000, м. Херсон, вул. Іллюши Куліка, 149, кв. 78, код ЄДРПОУ 38151446) на користь приватного підприємства "СПС" (61020, м. Харків, пр-т Постишева,93, код ЄДРПОУ 31062161) заборгованість в сумі 120032 грн. 94 коп., пеню в сумі 6411 грн. 91 коп., 25% річних в сумі 8971 грн. 04 коп., а також 2708 грн. 33 коп.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 27.11.2013р.

Суддя Л.М. Немченко