Рішення

від 25.11.2013 по справі 922/4710/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" листопада 2013 р.Справа № 922/4710/13

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавровой Л.С.

при секретарі судового засідання Васильєва Л.О.

розглянувши справу

за позовом ФОП ОСОБА_1, м. Чернігів до ПП "Транспортна компанія "Зірка", м. Харків про стягнення коштів в сумі 7 000 грн. за участю сторін:

позивач - не з*явився

відповідач - не з*явився

ВСТАНОВИВ:

В листопаді 2013 року до суду звернулась Фізична особа - підприємець ОСОБА_1 ( надалі - позивач) та просить стягнути з Приватного підприємства "Транспортна компанія "Зірка" ( надалі - відповідач) заборгованість за надані послуги з перевезення в розмірі 7 000 грн. та судовий збір.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем своїх договірних зобов*язань за договором міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 310713-О від 31.07.2013 року.

Враховуючи достатність часу, наданого позивачеві та відповідачеві для підготовки до судового засідання та підготовки витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, закріплені п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, ст. 4-3 та ст. 33 ГПК України, суд вважає, що господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи за наявними у справі матеріалами.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

31.07.2013 року між позивачем та відповідачем був укладений договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом № 310713-О від 31.07.2013 року. ( а.с.7-8)

Предметом даного договору є взаємовідносини сторін, пов*язані з перевезенням вантажів у міжнародному сполученні, відповідно до Цивільного кодексу України, Конвенції про договір міжнародного перевезення вантажів (КДПВ), Конвенції про міжнародні дорожні перевезення МДП) та інших міжнародних актів , ратифікованих Верховною Радою України, іншими державними органами. ( п.1.1 договору).

Відповідно до п. 1.2 договору, позивач зобов*язався прийняти і доставити ввірений йому відповідачем вантаж до пункту призначення і передати його вантажоотримувачу , а відповідачем зобов*язався оплатити перевезення вантажу, відповідно до умов цього договору. Вартість перевезення, форма і схема оплати вказуються в заявці на перевезення, яка є невід*ємною частиною даного договору. (п.1.4 договору).

На виконання умов договору сторони узгодили договір - заявку від 31.07.2013 року. ( а.с.9). У відповідності до заявки сторони погодили наступне : адресу завантаження - м. Мінськ, проспект Партизанський,8, Мінський мотовелозавод, адресу вивантаження - АДРЕСА_3. Найменування вантажу - велосипеди до 12 тон 120 м3. Суму фрахту - 7 000 грн.б/н з оригіналів рахунка, акту, ЦМР, 2-3 банківські дні. Автомобіль який буде здійснювати перевезення вантажу - Вольво НОМЕР_2 з об*ємом кузова 120 м3 згідно технічного паспорту транспортного засобу.

У відповідності до наданої позивачем СМR, отримувачем вантажу відповідачем визначено Приватне підприємство "Транс-Експрес" (розділ 2 СМR) , вантаж отримано тим же ПП" "Транс-Експрес" (розділ 24 СМR) .

12.08.2013 року відповідачу по справі було вручено рахунок - фактуру № 136 від 05.08.2013 року на суму 7 000 грн. ( а.с.11-12).

30.08.2013 року на адресу відповідача було надіслана претензію з вимогою сплатити суму основного боргу ( а.с.13-14).

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно ст. 618 Цивільного кодексу України, боржник відповідає за порушення зобов'язання іншими особами, на яких було покладено його виконання (стаття 528 цього кодексу), якщо договором або законом не встановлено відповідальність безпосереднього виконавця.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов*язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Але, в порушення ст. 526 ЦК України, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання в частині своєчасної оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість в розмірі 7 000,00 грн., яка до цього часу не сплачена.

Відповідно до ст. 908 ЦК України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Положення ст. 909 цього Кодексу встановлюють, що за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 925 Цивільного кодексу України до пред'явлення перевізникові позову, що випливає із договору перевезення вантажу, пошти можливим є пред'явлення йому претензії у порядку, встановленому законом, транспортними кодексами (статутами). 2. Позов до перевізника може бути пред'явлений відправником вантажу або його одержувачем у разі повної або часткової відмови перевізника задовольнити претензію або неодержання від перевізника відповіді у місячний строк. 3. До вимог, що випливають із договору перевезення вантажу, пошти, застосовується позовна давність в один рік з моменту, що визначається відповідно до транспортних кодексів (статутів).

Статтею 926 Цивільного кодексу України позови щодо перевезення у закордонному сполученні позовна давність, порядок пред'явлення позовів у спорах, пов'язаних з перевезеннями у закордонному сполученні, встановлюються міжнародними договорами України, транспортними кодексами (статутами).

Згідно статті 1 Конвенції про договір міжнародного автомобільного перевезення вантажів ця Конвенція застосовується до будь-якого договору автомобільного перевезення вантажів транспортними засобами за винагороду, коли зазначені в договорі місце прийняття вантажу для перевезення і місце, передбачене для доставки, знаходяться у двох різних країнах, з яких принаймні одна є договірною країною, незважаючи на місце проживання і громадянство сторін. Для цілей цієї Конвенції (надалі Конвенція) "транспортний засіб" означає автомобілі, автопоїзди, причепи і напівпричепи як це визначено в статті 4 Конвенції про дорожній рух від 19 вересня 1949 року

Таким чином, суд визнає вимогу позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за надані позивачем послуги, у розмірі 7 000,00 грн. - законною, обґрунтованою, доведеною належними та допустимими доказами та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином судові витрати у даній справі покладаються на відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.1,2,33,44,75,82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовільнити в повному обсязі.

Стягнути з Приватного підприємства "Транспортна компанія "Зірка" ( 61031 м. Харків, вул.Самольотна, буд.9 кв.40 код ОКПО 35475461) на користь Фізичної особи- підприємця ОСОБА_1, (АДРЕСА_2 код ОКПО НОМЕР_1) суму основного боргу 7 000 грн. та судовий збір 1720,50 грн.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 25.11.2013 р.

Суддя Лаврова Л.С.