Рішення

від 26.11.2013 по справі 905/6955/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

cpg1251

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

26.11.2013 Справа № 905/6955/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Мирошниченка Я.С., при секретарі судового засідання Татьковій Н.Г., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м. Красний Луч, Луганська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд», м.Донецьк

про стягнення заборгованості 4003,30 грн., з яких 2697,10 грн. - сума основного боргу, 1,56 грн. - інфляційних, 861,54 грн. - пеня, 173,39 грн. - 3% річних , 269,71 грн. - штраф.

за участю уповноважених представників:

від позивача - Мінкін С.В. - за довіреністю;

від відповідача - не з'явився.

СУТЬ СПОРУ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м. Красний Луч, Луганська область (далі-Позивач) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд», м.Донецьк (далі-Відповідач) про стягнення заборгованості 4003,30 грн., з яких 2697,10 грн. - сума основного боргу,1,56 грн. - інфляційних, 861,54 грн. - пеня, 173,39 грн. - 3% річних , 269,71 грн. - штраф.

В обґрунтування позовних вимог, Позивач, посилається на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором поставки №240Айс/240Д від 01 липня 2011 року в частині розрахунків за поставлений товар, внаслідок чого утворилась заборгованість - 2 697,10грн.

Крім того, п.9.2 Договору поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р. встановлено, що за несвоєчасну оплату Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми, яка підлягає до сплати, за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми, яка підлягає сплаті, протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення Постачальника.

Таким чином, Позивач просить суд стягнути з Відповідача 2 697,10грн. основного боргу, 1,56 грн. - інфляційних втрат, пеню у розмірі 861,54 грн., 3% річних у розмірі 173,39грн., 269,71 грн. - штраф.

Нормативно свої вимоги Позивач обґрунтовує посиланням на ст.ст. 193, 265 Господарського кодексу України, ст.ст.549, 625, 692 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 2, 6, 12, 61, 64, 82-84 Господарського процесуального кодексу України.

На підтвердження позовних вимог Позивач надав суду (у копіях): Договір поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р. , видаткову накладну №Айс-2442 від 30.08.2011р. на суму 525грн., видаткову накладну №Айс-2030 від 01.08.2011р. на суму 2 172,10грн., претензію №11/85 від 30.08.2013р., докази направлення претензії Відповідачу, Договір оренди №203Айс/203Д від 06.07.2011р., акт приймання-передавання №1 до договору №203Айс/203Д від 06.07.2011р., акт приймання-передавання (повернення) до договору №203Айс/203Д від 06.07.2011р., правоустановчі документи Позивача та судову практику.

Ухвалою господарського суду Донецької області від 02.10.2013р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі.

16.10.2013р. Позивач до матеріалів справи долучив: пояснення, у яких повідомляє, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує спори, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав та не має рішення цих органів з такого спору; витяг з ЄДР№827481 від 11.10.2013р., відповідно до якого Відповідач є юридичною особою та зареєстрований за адресою вказаною у позовній заяві.

06.11.2013р. Позивачем надані пояснення б/н від 30.10.2013р .

У зв'язку з нез'явленням Відповідача, з метою надання йому права на захист своїх прав та інтересів, ненаданням сторонами витребуваних документів в повному обсязі та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи відкладався судом з 16.10.2013р. на 06.11.2013р. та з 06.11.2013р. на 26.11.2013р.

Представник Позивача у судовому засіданні 26.11.2013р. позовні вимоги підтримав у повному обсязі, на задоволенні позовних вимог наполягав, надав витребувані документи, повідомив про відсутність будь-яких додаткових доказів в обґрунтування власної позиції по суті спору.

Представник Відповідача у судові засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, витребуваних документів не надав, своїми процесуальними правами, передбаченими статтею 22 Господарського процесуального кодексу України, не скористався.

Враховуючи вищенаведене, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представника Відповідача за наявними в справі матеріалами відповідно до ст.75 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача клопотання щодо фіксації судового процесу не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення Позивача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для вирішення справи, суд

ВСТАНОВИВ:

01 липня 2011р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м.Красний Луч, Луганська область (Постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд», м.Донецьк (Покупець), укладено Договір поставки №240Айс/240Д (далі-Договір).

Відповідно до п.1.1 Договору, Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцю:

- воду бутильовану («Талая», «Кристальночистая»);

- воду пакетовану («Талая», «Кристальночистая»);

- лід харчовий фасований (воду заморожену «Талая», «Кристальночистая»); (надалі

Товар), розфасований у герметичну тару різного об'єму, а Покупець зобов'язується прийняти та оплатити його на умовах цього Договору.

Згідно п.2.2. Договору, кількість Товару та дата поставки узгоджується Сторонами та зазначається у Накладних, які виписуються Постачальником на підставі Заявки Покупця.

Вартість товару, за приписами п.2.4 Договору, встановлюється Постачальником у Прайс-листах та зазначається у Накладних. Постачальник має право змінювати вартість Товару в залежності від кон'юнктури ринку.

Пунктом 3.1 Договору передбачено, що розрахунок за Товар, який постачається, здійснюється Покупцем, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника чи готівкою у касу Постачальника на умовах відстрочення платежу на 5 (п'ять) календарних днів від дати поставки, зазначеної у Накладній.

Відповідно до п.4.1 передавання-приймання Товару за кількістю та асортиментом здійснюється відповідно до Товаросупровідних документів шляхом підписання їх Постачальником та Перевізником: - при автоперевезенні - товарно-транспортної накладної, Накладної; - при залізничному перевезенні - залізничної накладної, рахунку-фактури.

Пунктом 4.2 Договору встановлено, що Товар вважається переданим Постачальником та прийнятим Покупцем з моменту підписання відповідних Товаросупровідних документів відповідно до пункту 4.1 Договору.

Згідно п.14.1. Договору, даний Договір діє з моменту його підписання до 31 грудня 2011р. чи до повного завершення виконання Сторонами своїх обов'язків, які виникли під час дії даного Договору.

Згідно зі ст.33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим ( ст.43 Господарського процесуального кодексу України).

Оцінивши зміст зазначеного договору, суд дійшов висновку, що укладений правочин за своїм змістом та правовою природою є договором поставки, який підпадає під правове регулювання норм статті 712 Цивільного кодексу України та статей 264-271 Господарського кодексу України. В частині, що не суперечить договору, до вказаного правочину також застосовуються норми Цивільного кодексу України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно із ч.2 ст. 11 Цивільного кодексу України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до ч.3 ст.264 Господарського кодексу України, основні вимоги щодо укладення та виконання договорів поставки встановлюються цим Кодексом, іншими законодавчими актами.

Згідно ч.1 ст.265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч.1, ч.2 статті 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні», накладні є первісними звітними документами, на підставі яких проводиться звіт господарської діяльності.

Відповідно до «Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року №88 та інших підзаконних нормативних актів, які регулюють порядок ведення бухгалтерського обліку на підприємствах, у бухгалтерському обліку повинні відображатися господарські операції, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів на підставі первинних документів, які повинні мати крім обов'язкових реквізитів додаткові в залежності від характеру операції, зокрема підставу для здійснення господарських операцій. Тобто, в якості доказу первинні документи мають містити повні дані про конкретні господарські операції та підставу їх здійснення.

Відповідно до ч.1 ст.691 Цивільного кодексу України, покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

На виконання умов Договору поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р. (а.с.12-15) укладеного між Позивачем та Відповідачем, за видатковою накладною №Айс-2442 від 30.08.2011р. на суму 525грн. (а.с.16), видатковою накладною №Айс-2030 від 01.08.2011р. на суму 2 172,10грн. (а.с.17), Позивачем був поставлений товар Відповідачу на загальну суму 2 697,10грн.

Товар зі сторони Відповідача, відповідно до відміток на видаткових накладних було прийнято належним чином уповноваженим представником Відповідача.

Доказів наявності заперечень, з боку Відповідача, щодо кількості поставленого товару, а також порядку поставки та інших зауважень суду не надано.

На виконання вимог статті 43 Господарського процесуального кодексу України щодо всебічного та повного розгляду справи, перевірено в межах яких договорів здійснювалась поставка, чи відповідав поставлений товар тому, який сторони визначили у вказаному вище договорі, чи укладались між сторонами будь-які інші договори, зокрема, за яким здійснювали поставку товару на підставі видаткових накладних, наявних в матеріалах справи.

Позивач у судовому засіданні пояснив, що спірні правовідносини між Позивачем та Відповідачем виникли з Договору поставки №240Айс/240Д від 06.07.2011р., інших договорів поставки між сторонами укладено не було.

Судом встановлено, що посилання у Видатковій накладній №Айс-2030 від 01.08.2011р. на Договір №203Айс/203Д від 06.07.2011р. є наслідком технічної помилки.

Видаткова накладна №Айс-2030 від 01.08.2011р. підписана на виконання Договору поставки №240Айс/240Д від 06.07.2011р., оскільки отриманий Відповідачем товар співпадає з погодженим у п.1.1 Договору поставки №240Айс/240Д від 06.07.2011р. предметом Договору. Натомість судом досліджено Договір №203Айс/203Д від 06.07.2011р., та встановлено, що він є договором оренди.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає, що надані Позивачем первинні документи є належним доказом здійснення передачі Відповідачу товару та прийняття його останнім в межах спірного правочину.

Зазначені обставини у порядку статей 32-36 Господарського процесуального кодексу України не спростовані.

Отже, Позивачем належним чином доведено факт виконання обов'язку щодо передачі товару у відповідності до норм статті 664 Цивільного кодексу України та умов, визначених Договором поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р..

Договором поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р., передбачено (п.3.1), що розрахунок за поставлений Товар здійснюється Покупцем, шляхом безготівкового перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника, чи готівкою у касу Постачальника, на умовах відстрочення платежу на 5 (п'ять) календарних днів від дати поставки, зазначеної у Накладній.

Судом встановлено, що остаточний розрахунок за товар Відповідачем мав бути здійснений не пізніше таких дат:

- видаткова накладна №Айс-2030 від 01.08.2011р. на суму 2 172,10грн. - 06.08.2011р.;

- видаткова накладна №Айс-2442 від 30.08.2011р. на суму 525грн. - 04.09.2011р.

Проте, як вбачається з фактичних обставин справи, Покупець грошове зобов'язання перед Постачальником в частині розрахунку за прийнятий товар не виконав у повному обсязі. Вартість товару у сумі 2 697,10грн. у встановлені договором строки не сплачена.

Відповідачу була пред`явлена претензія №11/85 від 30.08.2013р., у якій Позивач наполягає на погашенні наявної заборгованості на розрахунковий рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс» у семиденний строк з моменту одержання цієї претензії.

Докази надсилання претензії №11/85 від 30.08.2013р. цінним листом Відповідачу, наявні в матеріалах справи.

Відповідач, у встановлений строк не відреагував на вимогу Позивача, та свої зобов'язання перед ним не виконав.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 202 Господарського кодексу України та ст.599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняються виконанням, проведеним належним чином.

Відповідач доказів погашення суми боргу у сумі 2 697,10грн. не надав, тому суд, вважає позовні вимоги Позивача, у частині стягнення суми основного боргу, доведеними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Одночасно Позивачем заявлені вимоги про стягнення з Відповідача інфляційних втрат у сумі 1,56 грн., пені у розмірі 861,54грн., 3% річних у розмірі 173,39грн., та штрафу - 269,71 грн.

Відповідно до ст.ст.216-218 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.

Згідно п.1, п.3 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно п.1 ч.2 ст.258 Цивільного кодексу України, позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог, про стягнення неустойки (штрафу, пені).

У відповідності до вимог ч.6 ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Пунктом 9.2 Договору поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р. встановлено, що за несвоєчасну оплату Товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, від суми, яка підлягає до сплати, за кожен день прострочення та штраф у розмірі 10% від суми, яка підлягає сплаті, протягом 10 календарних днів з моменту отримання відповідного повідомлення Постачальника.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок пені за період з 06.08.2011р. по 01.10.2013р. на суму основного боргу 2172,10грн. та за період з 05.09.2011р. по 01.10.2013р. на суму 525грн., враховуючи вимоги п.1 ч.2 ст. 258 Цивільного кодексу України, та вимоги п.6 ст.232 Господарського кодексу України, дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення пені підлягають частковому задоволенню у розмірі 201,18грн., а саме: за видатковою накладною №Айс-2030 від 01.08.2011р. на суму 2 172,10грн. за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. у розмірі 162,02грн. та видатковою накладною №Айс-2442 від 30.08.2011р. на суму 525грн. за період з 01.10.2012р. по 31.03.2013р. у розмірі 39,16грн.

Відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Позивач просить стягнути з Відповідача 3% річних у розмірі 173,39грн. та інфляційні втрати у розмірі 1,56грн.

Суд, перевіривши наданий Позивачем арифметичний розрахунок інфляційних втрат за період з 06.08.2011р. по 01.10.2013р. на суму основного боргу 2 172,10грн. та за період з 05.09.2011р. по 01.10.2013р. на суму основного боргу 525грн., встановив, що за період з серпня 2011р. по жовтень 2013р. та за період з вересня 2011р. по жовтень 2013р. в певні періоди мав місце індекс інфляції менше одиниці (дефляція). Враховуючи викладене суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат у розмірі 1,56грн. не підлягають задоволенню.

Позивачем наданий розрахунок 3% річних за період з 06.08.2011р. по 01.10.2013р. на суму основного боргу 2172,10грн. та за період з 05.09.2011р. по 01.10.2013р. на суму 525,00грн.

Судом встановлено, що Позивачем було невірно визначено періоду нарахування 3% річних за Видатковою накладною №Айс-2030 від 01.08.2011р. на суму 2 172,10грн.

Як зазначалось раніше остаточний розрахунок за товар за Видатковою накладною №Айс-2030 від 01.08.2011р. Відповідачем мав бути здійснений не пізніше 06.08.2011р.

Відповідно до ст.253 Цивільного кодексу України, перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.

З огляду на вищевикладене суд встановив, період нарахування 3 % річних за видатковою накладною №Айс-2030 від 01.08.2011р. починається з 07 .08.2011р .

Суд, перевіривши арифметичний розрахунок Позивача, з урахуванням вищезазначеного, встановив, що вимога підлягає частковому задоволенню у розмірі 173,21грн., а саме: за період з 07.08.2011р. по 01.10.2013р. на суму основного боргу 2 172,10грн. у розмірі 140,50грн. та за період з 05.09.2011р. по 01.10.2013р. на суму 525,00грн. у розмірі 32,71грн.

Стосовно вимоги Позивача стягнути з Відповідача штраф у розмірі 10% від суми, яка підлягає сплаті, передбаченого п. 9.2 Договору поставки №240Айс/240Д від 01.07.2011р., з огляду та те, що Відповідачу була пред`явлена претензія №11/85 від 30.08.2013р., суд дійшов висновку, що дана вимога підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно зі ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст.ст.32, 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85, 115, 116, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс», м. Красний Луч, Луганська область до Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд», м.Донецьк про стягнення заборгованості 4003,30 грн., з яких 2697,10 грн. - сума основного боргу, 1,56 грн. - інфляційних, 861,54 грн. - пеня, 173,39 грн. - 3% річних , 269,71 грн. - штраф, - задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд» (83114, м.Донецьк, Київський район, вулиця Університетська, будинок 80, т/р 260003391 ПАТ «УкрБізнесБанк, м.Донецьк, МФО 334969, код ЄДРПОУ 23600079) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс» (94505, Луганська область, м.Красний Луч, вулиця Кислородна, будинок 2, т/р 26003000126731 в ПуАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 36735638) суму основного боргу в розмірі 2697,10грн., пеню у розмірі 201,18грн., 3% річних в сумі 173,21грн., та штраф у розмірі 269,71грн.

Відмовити у стягненні інфляційних втрат у розмірі 1,56грн.

Відшкодувати Товариству з обмеженою відповідальністю «Кристал Айс» (94505, Луганська область, м.Красний Луч, вулиця Кислородна, будинок 2, т/р 26003000126731 в ПуАТ «СЕБ Банк», м. Київ, МФО 300175, код ЄДРПОУ 36735638) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Добро-Буд» (83114, м.Донецьк, Київський район, вулиця Університетська, будинок 80, т/р 260003391 ПАТ «УкрБізнесБанк, м.Донецьк, МФО 334969, код ЄДРПОУ 23600079) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1435,94грн.

У судовому засіданні 26 листопада 2013 року проголошено та підписано вступну та резолютивну частини рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 28 листопада 2013 року.

Після набрання рішенням законної сили видати наказ у встановленому порядку.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним господарським судом, якщо рішення не буде скасовано.

Суддя Я.С. Мирошниченко

Вик. Палівода Ю.В.

тел.(387-59-08)

Надруковано 3 примірника:

1-до справи;

1-позивачу;

1-відповідачу.