Рішення

від 27.11.2013 по справі 910/19823/13

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/19823/13 27.11.13 За позовом Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району"

до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська"

про стягнення 112 409,12 грн.

Суддя Лиськов М.О.

Представники сторін:

Від позивача Бараболя В.Я. (за дов. № 163 від 24.09.2013)

Від відповідача не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

14.10.2013 до канцелярії Господарського суду м. Києва надійшла позовна заява № 8 від 10.10.2013 Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (надалі - позивач) до Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" (надалі - відповідач) про стягнення заборгованості за договором № 290/11 про послуг з видалення твердих відходів від 26.04.2011 в сумі 112 409,12 грн.

Відповідач відзиву на позовну заяву до суду не надав, участь свого представника в судове засідання не забезпечив. Про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Ухвалою суду від 16.10.2013 порушено провадження у справі № 910/19823/13 та призначено до розгляду на 06.11.2013.

Через канцелярію Господарського суду міста Києва 30.10.2013, від позивача надійшли документи на виконання вимог ухвали суду про порушення провадження у справі.

Представник позивача в судове засідання, призначене на 06.11.2013, з'явився, вимоги ухвали суду виконав.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, вимог ухвали суду не виконав.

У зв'язку з неявкою відповідача розгляд справи відкладено на 27.11.2013.

В судове засідання призначене на 27.11.2013 представник позивача з'явився, підтримав позовні вимоги в повному обсязі та надав документи на виконання вимог ухвали суду.

Представник відповідача в судове засідання 27.11.2013 не з'явився, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Згідно із абз. 3 п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Ухвали суду, позовна заява надсилались відповідачу на юридичну адресу підприємства згідно відомостей єдиного державного реєстру підприємств та організацій України (довідка з ЄДРПОУ наявна в матеріалах справи). У відповідності з положеннями п. 3.6 Роз'яснення Вищого арбітражного суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України"від 18.09.1997 особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Пунктом 11 "Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 (2.04.2009)"передбачено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Зважаючи на достатність в матеріалах справи доказів, необхідних для повного та об'єктивного вирішення справи, розгляд справи відбувався з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд, -

ВСТАНОВИВ :

26.04.2011 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір №290/11 про закупівлю послуг з видалення твердих відходів (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 10.1 Договору сторонами погоджено термін дії Договору до 31.12.2011 і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до Додаткової угоди до Договору термін дії договору продовжено до 29.02.2012 (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Відповідно до п.1.1 виконавець зобов'язується замовникові надати послуг, зазначені в специфікації, а замовник - прийняти та оплатити послуг з видалення твердих відходів.

Відповідно до п. 3.1. Договору ціна договору становить 1 283 650,42 грн.

Відповідно до п. 6.1.1 Договору передбачено, що відповідач повинен своєчасно та в повному обсязі оплачувати надані послуги.

04.01.2011 між позивачем (надалі - Виконавець) та відповідачем (далі по тексту - Замовник) (разом - сторони), було укладено договір №В 2/11 про надання послуг по вивезенню та знешкодженню великогабаритних відходів (належним чином засвідчена копія договору міститься в матеріалах справи, надалі - Договір або Договір послуг).

Відповідно до п. 8.1 Договору сторонами погоджено термін дії Договору до 31.12.2011 і набуває чинності з моменту підписання сторонами.

Відповідно до п.1.1 замовник доручає, а виконавець надає йому послуги по вивезенню та знешкодженню великогабаритних відходів, будівельного сміття з території замовника, а замовник зобов'язується приймати та оплачувати надані послуги в порядку та в строки, визначені цим Договором.

Відповідно до п. 3.3. Договору вартість послуг по ввезенню (першої поїздки спецтранспорту у день) та знешкодженню ВГВ будівельного сміття складає 750 грн., вартість послуг по вивезенню (другої поїздки спецтранспорту у день) та знешкодженню ВГВ, будівельного сміття складає 1 400 грн.

Відповідачем по вищевказаним договорам були проведені часткові розрахунки.

Однак, відповідач в порушення умов договорів, не виконав основного обов'язку за Договорами, плату за надані послуги в повному обсязі не вніс, в результаті чого виникла заборгованість яка, за розрахунками позивача та неоспореними відповідачем, що підтверджується актами здачі-прийманні робіт (належним чином засвідчені копії містяться в матеріалах справи).

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Статтею 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

03.09.2012 між позивачем та відповідачем було укладено договір № 290/1 реструктуризації заборгованості. Відповідно до п. 3.1 вказаного договору заборгованість була розподілена на частини та складено відповідний графік погашення існуючої заборгованості.

Пунктом 5.1 Договору було встановлено термін дії договору до 30.06.2013, однак за твердженням позивача, відповідачем не було виконано зобов'язання по погашенню існуючої заборгованості.

Таким чином, станом на 01.10.2013 загальна сума заборгованості відповідача перед позивачем складає 103 748,86 грн.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Ухвалами Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 та 06.11.2013 відповідача було зобов'язано надати суду відзив на позов, докази на підтвердження відповідних заперечень, контррозрахунок суми заявленої до стягнення.

Всупереч вимогам ухвал Господарського суду міста Києва від 16.10.2013 та 06.11.2013 контррозрахунку заявлених до стягнення сум відповідач до суду не надав та не надіслав.

З урахуванням викладеного, зважаючи на відсутність в матеріалах справи контррозрахунку відповідача, а також те, що будь-яких доказів щодо оплати заборгованості за Договорами, відповідачем до суду не представлено, суд дійшов висновку, що обґрунтованими є позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача боргу в сумі 103 748,86 грн.

Факт наявності боргу у відповідача перед позивачем за договором в сумі 103 748,86 грн. належним чином доведений, документально підтверджений і відповідачем не спростований, строк оплати послуг, у відповідності до п. 5.1 Договору є таким, що настав, а тому позовні вимоги в частині стягнення основного боргу у розмірі 103 748,86 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Позивачем також заявлено вимоги про стягнення з відповідача 6 799,04 грн. пені в розмірі подвійної ставки НБУ належної до сплати суми за кожен день прострочення, відповідно до п. 3.1 Договору реструктуризації.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Частиною 6 ст. 231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Згідно ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня коли зобов'язання мало бути виконано.

Відповідно до ст. 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період за який сплачується пеня.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума пені в розмірі 6 799,04 грн. у відповідності до п. 3.1 Договору, оскільки судом встановлено порушення відповідачем строків виконання грошового зобов'язання. Позовна заява містить розрахунок суми пені згідно п. 3.1 Договору, при перевірці якого судом встановлено, що позивач правильно здійснив вказаний розрахунок.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 861,22 грн. за прострочення виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд перевірив та погоджується з наданим позивачем розрахунком 3% річних, а тому вважає за можливе стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 1 861,22 грн.

За таких обставин, суд приходить до висновку про необхідність задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

На підставі викладеного та керуючись ст. 49, ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1.Позов Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району" задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Житлово - експлуатаційна контора "Дегтярівська" (04112, м. Київ, вул. о. Теліги, буд. 9; ідентифікаційний код 34966191) на користь Комунального підприємства "Автотранспортне підприємство Шевченківського району" (04119, м. Київ, вул. Дегтярівська, буд. 15-Б; ідентифікаційний код 30723632) основний борг у розмірі 103 748 (сто три тисячі сімсот сорок вісім) грн. 86 коп., 3% річних у розмірі 1 861 (одна тисяча вісімсот шістдесят одна) грн. 22 коп., пеню у розмірі 6 799 (шість тисяч сімсот дев'яносто дев'ять) грн. 04 коп. та судовий збір у розмірі 2 299 (дві тисячі двісті дев'яносто дев'ять) грн. 25 коп.

3.Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення складено 28.11.2013

Суддя М.О. Лиськов